Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

МейкапShine bright. Усе, що треба знати про глітер

Історія, лайфхаки, екоальтернативи

Shine bright. Усе, що треба знати про глітер  — Мейкап на Wonderzine

Літо – сезон фестивалів, вечірок та опен-ейр концертів, які не обходяться без глітеру. Після таких заходів блискітки ще довго нагадують про себе сяйливим «пилком» на одязі, подушці й рушниках.

Ми вирішили дослідити глітер із різних боків і з’ясувати, як він з’явився, завдяки кому став популярним і до чого тут соціальний активізм. А заразом запитали в експертів, як правильно використовувати глітер і чи правда, що блискітки шкодять довкіллю.

Коротка історія глітеру

Блискучі кольорові шматочки слюди, яку тепер додають до тіней із шимером, знаходили навіть на печерних малюнках часів пізнього палеоліту. Декоративну слюду мали у вжитку й давні греки та римляни, тоді як давні єгиптяни виготовляли блискітки з подрібнених жуків.

Сучасний глітер з’явився лише 1934 року, коли американський машиніст Генрі Рушман винайшов спосіб подрібнювати пластик. До того часу декоративні блискітки виготовляли зі скла, тому дозволити собі такий декор міг не кожен.

Рушман швидко монетизував свій винахід і заснував компанію Meadowbrook Glitter, яка дотепер залишається одним із головних виробників глітеру. Блискітки Meadowbrook використовують із різною метою: від мейкапу й рукоділля до поліграфії й оздоблення меблів.

Глітер і попкультура

Своїй популярності глітер завдячує насамперед дреґ-культурі. Ще в 1930–60-х роках американські дреґ-квінс часто використовували глітер для свого гриму та змішували блискітки з тінями для повік.

Саме із дреґ-балів глітер потрапив на велику сцену. 70-ті роки стали епохою Зіггі Стардаста – персонажа Девіда Бові, блискучі образи якого руйнували гендерні стереотипи. Прикладом Бові надихалися й інші глем-рокери (або «глітер-рокери»), а заразом їхні шанувальники. Щоб наблизитися до своїх кумирів, фанати музикантів мастили шкіру вазеліном і клеїли на нього блискітки.

Новий бум на блискітки стався завдяки Брітні Спірс, яка ввела моду на глітер на ключицях і зоні декольте. На початку нульових кольорові гелі з блискітками були чи не в кожній лінійці «дитячої косметики».

Говорячи про глітер, згадуємо й серіал «Ейфорія», перший сезон якого вийшов 2019 року. Головній візажистці проєкту Донніелі Дейві вдалося не просто актуалізувати цей тренд, а й вивести його на новий рівень. Глітерні сльози Ру та яскраві образи Джулс похитнули наші уявлення про «норми» в макіяжі й довели, що глітер доречний не тільки на вечірках, а і в повсякденному житті.

Глітер та активізм

Глітер, який віддавна був символом самовираження квір-спільноти, часто використовують на знак підтримки ЛГБТ. Приміром, у Нью-Йорку й Чикаго діє рух Glitter + Ash. На Попільну середу (перший день посту в римо-католиків) у деяких церквах до попелу домішують фіолетовий глітер на знак солідарності із ЛГБТ-прихожанами.

Використовують блискітки й із протестною метою. «Глітербомбінг» – це формат протесту, який передбачає обсипання великою кількістю глітеру публічних осіб, які виступають проти прав і свобод ЛГБТ-спільноти. Автором цієї тактики вважають активіста Ніка Еспінозу з Міннесоти, який 2011 року обсипав глітером консервативного телеведучого Ньюта Гінгріча. Свого часу «глітербомбінгу» піддавали Мітта Ромні, сенатора й кандидата в президенти США, та його колегу-республіканку Мішель Бахман.

Формат глітербомбінгу перейняли й інші активісти. 2015 року в Небрасці до такої тактики (але дещо в іншому вигляді) вдалися активісти, які виступали проти заборони абортів. Вони надіслали до офісу конгресмена «глітер-бомбу» – конверт, із якого посипалися блискітки. Так організатори акції висловили своє обурення пролайф-позицією Фонтенберрі.

Ще один приклад «блискучого» привернення уваги до важливої теми – бодіпозитивний артпроєкт художниці Сари Шакіл. 2017 року Сара випустила серію фото, де розтяжки на шкірі були «підсвічені» золотими та срібними блискітками. Шакіл робила колажі за допомогою фотошопу, але її послідовники стали фотографувати розтяжки з реальним глітером. Ідея мисткині продовжує жити: нещодавно співачка Демі Ловато виклали [Ловато ідентифікує себе як небінарну особу й використовує займенник «вони»] фото із глітером на розтяжках і розповіли про свою реабілітацію після розладу харчової поведінки.

Глітер і б’юті-індустрія

Масове виробництво декоративної косметики із блискітками стартувало в 60-х роках. Саме тоді бренди на кшталт Revlon, Estée Lauder і Elizabeth Arden почали випускати сяйливу косметику до пари сукням з паєтками. На полицях магазинів дедалі частіше з’являлися пудри, помади й рум’яна з блискітками: дрібними (шимером) і більшими (глітером).

Зараз глітер різного формату можна знайти в багатьох б’юті-брендів, навіть відносно консервативних. Доступність цього продукту створює простір для креативу та спонукає до експериментів, як-от глітерні брови, бороди чи різнокольорові «мішки» під очима, які стали TikTok-трендом. А часом і до зовсім шалених челенджів на кшталт #fullfaceglitterchallenge, за якого глітером треба було вкрити все обличчя.

Головна перевага мейкапу із глітером – відсутність чітких правил: наносити блискітки можна буквально куди завгодно: хоч на вилиці, хоч на мочки вух. Та оскільки глітер (особливо розсипчастий) – доволі каверзний продукт, знати кілька лайфхаків із його нанесення все ж не завадить.

Як зробити макіяж із глітером і правильно його зняти?

Зазвичай глітер для мейкапу випускають у розсипчастому вигляді та форматі гелю. Є й готові рішення на кшталт глітерних підводок, помад і тіней. Блискітки бувають різних форм, відтінків і розмірів.

Найбільш доступний формат – розсипчастий глітер. Перед його нанесенням треба скористатися спеціальною базою, яка допоможе зафіксувати блискітки на шкірі. Якщо бази для глітеру немає, впорається прозорий клей для штучних вій, в’язкий блиск для губ, медичний клей, липкий крем або маска чи фіксатор для макіяжу. Словом, усе, що придатне для нанесення на обличчя та залишає на шкірі липке покриття.

Будьте обережні, коли працюєте із глітером на повіках. У цій зоні важливо використовувати саме косметичний глітер, а не блискітки для манікюру, які виробляють із металу із застосуванням більш агресивних барвників. Стежте за тим, аби блискітки не потрапили до очей, а якщо це все-таки сталося, швидко промийте очі водою чи краплями чи зверніться до лікаря.

Не намагайтеся зняти блискітки ватним диском із міцелярною водою. Краще скористайтеся гідрофільною олією, яка м’яко розчинить базу, та вмийтеся за допомогою гелю, пінки чи іншого звичного для вас очищувального засобу. Агресивне тертя з допомогою диску може травмувати шкіру та спричинити подразнення.

Глітер та екологія

Глітероманія зайшла настільки далеко, що блискітки додають буквально всюди, навіть до засобів для догляду за шкірою обличчя. Це й популярна серед блогерів «глітермаска» Glamglow, і фотогенічні гідрогелеві патчі INC.redible з різнокольоровим глітером.

Екологи й екоактивісти б’ють на сполох, адже глітер – це мікропластик, який забруднює довкілля. Як ідеться в статті The Guardian «Темний бік глітеру», доказів щодо шкоди, якої завдає саме глітер, наразі немає, але «цілком ймовірно, що результати дослідження блискіток будуть подібні до висновків щодо інших різновидів мікропластику».

Якщо ви прагнете підходити до шопінгу більш відповідально, спробуйте мінімізувати використання глітеру чи надавати перевагу екоальтернативам. Знайти eco-friendly глітер складніше, ніж звичайний, але за бажання й доступу до інтернету можливо все.

Як глітер упливає на довкілля й де шукати альтернативи?

Анастасія Цибуляк

екоактивістка, засновниця компанії Glossary Organic Products та екофонду Glossary Foundation


Жоден фестиваль сьогодні не обходиться без глітеру: блиск має бути на повіках, у волоссі, на тілі. Адже ми живемо в час, коли хочеться не просто святкувати життя на словах, а й демонструвати це візуально. На жаль, блискучий пил не такий уже й казковий, оскільки непомітно для нас забруднює навколишнє середовище.

Більшість блискіток виготовлені з пластику, зазвичай це PET – термопласт. Його виробництво ще 10 років тому сягнуло 10 мільйонів тонн на рік. Нещодавно вчені знайшли бактерію, яка здатна цей пластик розщеплювати, але, звісно, використовувати її у виробничих масштабах поки що неможливо.

Понад те, мікропластик, який опиняється в океані, неможливо якимось чином зібрати та переробити. Після використання глітер змивається водою й потрапляє до каналізації, а звідти – до землі й водойм, де мікропластик з’їдають риби, морські мешканці та птахи. Часто саме це стає причиною їхньої смерті.

Як розпізнати мікропластик на етикетці? Шукайте назву Polyethylene Terephthalate. Замінити пластиковий глітер можна біорозкладними блискітками, виготовленими з рослинної целюлози, або ж мінеральним хайлайтером. Ще однією альтернативою можуть бути блискітки з натуральної слюди, яка є екологічною та стійкою до навколишнього середовища.

Текст:

Таїсія Куденко

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.