Views Comments Previous Next Search Wonderzine

Розмова про грошіЧелендж 100 гривень на день. Як заощаджує експертка з продажів Майя Тавлуй

Челендж 100 гривень на день. Як заощаджує експертка з продажів Майя Тавлуй  — Розмова про гроші на Wonderzine

«На мою думку, треба не економити, а бути раціональним»

У РУБРИЦІ «ІНВЕСТИЦІЇ» розпитуємо героїнь про те, як вони заощаджують гроші. Героїня нового матеріалу – експертка з продажів в ІТ-компанії Valtech Ukraine Майя Тавлуй. Вона розповідає про те, як навчилася розпоряджатися грошима після періоду безробіття та, навпаки, активного витрачання грошей, як планує свої фінанси зараз, чому відкладає на пенсію та що зрозуміла після челенджу з бюджетом 100 гривень на день.

Майя Тавлуй

експертка з продажів Valtech Ukraine

Якось ми з друзями зробили чат у телеграмі, де підтримували й мотивували одне одного щодня вести облік витрат

У мене звичайна сім’я, хоч у дитинстві я мала барбі та кіндери, тому моя подруга жартує, що я та дитина, яку всі ненавиділи [сміється]. Я не вміла поводитися з грошима. Якщо мені щось було потрібно, то це купували. Знала, на що можу розраховувати, на який телефон чи одяг.

Бувало, ми з мамою купувати щось і не говорили татові, скільки це коштує. Вертаємося додому, а мені мама каже: «Скажемо татові, що це коштувало 200 гривень», бо тато не дуже розумів, чому одяг стільки коштує. А насправді, у цьому було і знецінення себе, і своїх потреб. Нещодавно я розповіла мамі, що їду на шопінг. А вона мені: «Окей, але не кажи Колі (моєму хлопцю), скільки це все коштує». Але я ж витрачаю на це свої гроші, чому приховувати? Мені здається, багато неправильних установок про гроші йдуть саме з дитинства.

Учитися розпоряджатися грошима я почала тоді, коли й заробляти перші гроші. Я підпрацьовувала з першого курсу, але хоч уже заробляла, нічого не відкладала, у мене не було фінансових цілей. Далі я розвивалася в сфері маркетингу та продажів. Але навіть маючи хорошу роботу, коли мені траплялися якісь «халтурки», я від них не відмовлялася. Наприклад, попрацювати на вихідних адміністратором в салоні краси. Якось навіть була ведучою на весіллі в костюмі Міккі Мауса чи Снігуркою на святі. І це я вже була спеціалістом у своїй сфері [сміється]. Тоді ми в 23:30 разом із Дідом Морозом відіграли програму й заробили по 100 доларів за 20 хвилин.

Переломний момент настав, коли ІТ-компанію, у якій я працювала, закрили. Тоді в мене була невелика подушка безпеки, куплені наперед кілька подорожей. Нам встигли виплатити зарплату, але десь пів року після цього я була безробітною.


Але навіть маючи хорошу роботу, коли мені траплялися якісь «халтурки», я від них не відмовлялася


Я стала в Центрі зайнятості на облік, як безробітна. Мені не могли запропонувати альтернатив за моєю спеціальністю, бо умовно вакансій навіть на зарплату 10 000 гривень не було. Тому я пів року отримувала приблизно 6500 гривень у місяць як допомогу від держави. Також у мене були фріланси, які приносили мені невеликий дохід. Власне, у той період у мене з’явилося поняття прожиткового мінімуму – сума, яка мені потрібна, щоб комфортно жити. Варто сказати, що в мене на той момент була своя квартира й батьки мені допомагали продуктами. Тобто в мене було все необхідне, але й таке, що я чогось хотіла, але купити не могла, теж траплялося.

Потім був цікавий період: я знайшла роботу, але мені там не сподобалося, і я за місяць звільнилася. З обліку з безробіття я знялася, а фінансові запаси на той момент уже закінчувалися. Це був нелегкий період. Я почала активно шукати роботу, але не була згодна на будь-яку пропозицію, бо в мене були високі очікування. Але зрештою я потрапила в ту ІТ-компанію, де працюю зараз.

Нарешті в мене з’явилися гроші, я почала дуже сильно їх витрачати. Купувала собі все, що хотіла за ці пів року без роботи. До цього я взагалі не думала категорією «хочу», лише «треба». І коли я нарешті почала відчувати, а чого ж мені хочеться, то душа пішла в танець. Я кілька разів їздила за кордон на концерти, в одній із подорожей – у Мінськ – вирішила зупинитися в готелі Hilton. Цей період тривав десь менше, ніж пів року. Я його не соромлюся, ба більше: я всім рекомендую, за можливості, закрити всі свої гештальти. Після цього мені вдалося перейти до якогось здорового й раціонального підходу до грошей. Зараз якщо мені дати суму грошей, то я не знаю, на що їх витрачати.

Тоді я вже десь три роки хотіла автомобіль і вперше вирішила поставити собі це за фінансову ціль. До цього в мене було уявлення, що я просто ніколи не зможу назбирати гроші на машину. Але коли я сіла й порахувала, то зрозуміла, що це реально. Я навіть могла це зробити набагато раніше. Просто думала, що це просто не для мене. Я почала відкладати, разом зі своїми попередніми заощадженнями змогла придбати собі авто десь через рік. Наступна моя фінансова ціль після авто – зібрати на квартиру.

Перед початком місяця я вираховую, скільки мені потрібно, і першого числа залишаю на балансі цю суму

Я і раніше цікавилася темою фінансів, але лише в теорії. Транжирила гроші та була впевнена, що в мене не вийде зібрати на велику ціль. Але потім, коли мені таки вдалося, я почала більше читати на цю тему, експериментувати. Перепробувала різні способи менеджити фінанси, зі мною добре працює один: я регулярно планую та веду облік своїх фінансів. Перед початком місяця вираховую, скільки мені потрібно, і першого числа місяця залишаю на балансі цю суму. Стараюся робити це з якимось невеликим бонусом, щоб не економити й достатньо вільно себе почувати. Проте, мені здається, варто пробувати різні методи менеджменту фінансів, і шукати, що саме підходить тобі. Наприклад, мені не підійшли методи «глечиків» чи «чотирьох конвертів».

Також зараз я розумію, що не варто відкладати гроші лише на щось одне. Потрібно відкладати окремо на фінансові цілі й на подушку безпеки. Плюс, я стабільно почала собі відкладати на пенсію. Розумію, що пенсія в мене буде невисока, а я хочу бути класною пенсіонеркою, яка їздить у подорожі. 1000 гривень мені на це не вистачить. Тому в мене є окремий пенсійний рахунок. Тобто зараз я витрачаю менше половини доходу (40%) і відкладаю окремо на квартиру та ремонт (45%), фінансову подушку (10%) і пенсію (5%).

У мене є історія про те, чому цінно вести облік фінансів. Якось я вирішила записувати, скільки п’ю кави. А пила я її щодня й порахувала, що це складає майже 5% моїх витрат. А це немала сума, тому я почала заварювати каву із собою. Після цього я ввела в своєму обліку окрему графу «солодощі» та «алкоголь». Коли побачила, скільки витрачаю на це в кінці місяця, я прифігіла. Якраз хотіла зменшити вживання солодощів та алкоголю й те, що я багато на це витрачаю, стало для мене додатковою мотивацією.


Саме облік витрат мені показав, що навіть коли я виходжу за ліміти на місяць, то це потрібні витрати, від яких я б не відмовилася


Я активно говорю про персональні фінанси й хочу, щоб люди більше цікавилися цією темою. Тому активно підсаджую на це друзів. Якось ми з ними зробили чат у телеграмі, де підтримували й мотивували одне одного щодня вести облік витрат. Бо це важко, інколи хочеться цим не запарюватися. Але це варто робити. Насправді, саме облік витрат мені показав, що навіть коли я виходжу за ліміти на місяць, то це зазвичай потрібні витрати, від яких я б не відмовилася. Наприклад, ремонт велосипеду чи курси. Якби я не фіксувала це й перевищила ліміт, то просто подумала б, що я транжира та звинувачувала б себе за це.

Я багато знаю, як правильно керувати особистими фінансами, але на практиці це не завжди спрацьовує. Наприклад, 10 вересня на моєму балансі залишилось 4 425 гривень, і я вирішила до кінця місяця жити на 100 гривень на день. Грошей так мало було, бо я багато витратила в серпні: вирішила придбати за знижками одяг на зиму.

До речі, лайфхак про знижки: коли я отримую дисконтні картки, я не завжди вказую дату свого народження. Наприклад, у «Сільпо» дата мого народження вказана перед Новим роком і мені приходить знижка на алкоголь. Вказуючи дату народження, я намагаюся подумати, коли б мені пригодилася знижка в магазині. Також я купую подарунки на Новий рік під час чорної п’ятниці.

10 вересня на моєму балансі залишилось 4 425 гривень, і я вирішила до кінця місяця жити на 100 гривень на день

Повертаючись до челенджу прожити на 100 гривень на день – це виявилось не так просто, бо я веду активне життя. Щодня я звітула в інстаграмі, скільки витратила за день і на що, як викручуюсь. Це було весело. Я їздила на роботу на велосипеді; прорахувала витрати на бензин, на скільки літрів заправитись, щоб протягнути до 1 жовтня. Один друг перерахував кошти на каву на останній день експерименту (це мило), а інший, щоб я написала його ім'я на гіпсі свого хлопця. До речі, за це він віддав 2 000 гривень і я передала ці кошти на благодійність. Коли я вийшла за ліміти, то запекла гранолу, продала підписникам, перекрила мінус на балансі.

 

Однак, під кінець мені стало некомфортно, не впевнена, що я б хотіла повторити такий челендж. Загалом, я переконалася, що не можна покращувати свій фінансовий стан лише заощаджуючи або заробляючи більше. Важливо робити це одночасно: витрачати вдумливо та при цьому шукати шляхи збагачення.

А ще зловила себе на думці, що мені соромно за те, що я зробила собі такий фановий експеримент, а деякі люди на ці гроші щодня живуть. Звісно, я б хотіла, щоб усі жили значно краще. Але я не маю соромитися того, скільки заробляю. Соромитися своїх грошей треба тоді, коли ти їх нечесно заробляєш, а я нікого не обманюю.

На мою думку, треба не економити, а бути раціональним. Добре знати, на що витрачаєш гроші. Нічого страшного, якщо зробила емоційну покупку – ми ж для цього і трудимося, щоб мати можливість себе чимось порадувати. Але запиши! [сміється] Треба знати, на що витрачаєш гроші.

До речі, у 2021-му я вирішила зробити собі інший челендж: рік не купувати одяг. Мені це буде складно, я дуже люблю шопитися. Планую брати в оренду чи обмінюватися, але не купувати взагалі.

Текст:

Софія Пилипюк

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.