Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Розмова про грошіПерестати жити в нуль і зібрати на авто за рік. Як заощаджує розробниця та подкастерка

Перестати жити в нуль і зібрати на авто за рік. Як заощаджує розробниця та подкастерка  — Розмова про гроші на Wonderzine

Катерина Вітрук про заощадження як оптимізацію витрат, а не економію

У РУБРИЦІ «ІНВЕСТИЦІЇ» розпитуємо героїнь про те, як вони заощаджують гроші. Героїня нового матеріалу – Javascript-розробниця, співведуча подкасту «Часікі Тікають» Катерина Вітрук. Вона розповіла, як вилізла з боргової ями, перестала жити в нуль та гейміфікувала для себе процес обліку витрат.

Катерина Вітрук

Javascript-розробниця, співведуча подкасту «Часікі Тікають»

Для мене заощадження – це про розумну оптимізацію витрат


Я вчилася фінансової грамотності на власних «шишках». У мене в сім’ї не розповідали, як розпоряджатися грошима, але в моїх батьків була звичка завжди щось заощаджувати, навіть за невеликих зарплат. Утім, у мене такої звички не було. Навіть коли я почала заробляти достатньо, щоб з’їхати від батьків і самостійно орендувати собі житло, я все одно витрачала все в нуль.

На це звернула увагу моя мама. Вона спитала: «Катю, чому в тебе за тиждень до зарплати немає грошей?». Я задумалася й вирішила віддати мамі певну суму на зберігання до кінця місяця. За тиждень до зарплати в мене знову закінчилися гроші, тож я звернулася до неї по цю суму. Я зрозуміла, що маленькі заощадження можуть бути хорошою підтримкою. І почала думати над тим, як оптимізувати свої фінанси.

Ціль – перестати жити в нуль

Моя перша ціль була перестати жити в нуль. В ІТ-сфері, коли починаєш заробляти достатньо хорошу суму, але не маєш ніяких фінансових навичок, у певний момент трошки зриває дах, ти починаєш витрачати більше, ніж можеш. Тобто зарплата росте поступово, а витрати – швидше. Пам’ятаю, в одній із перших ІТ компаній, де я працювала, могла виникнути така ситуація, що ні у джуніорів, ні в сініорів тиждень перед зарплатою могло не вистачати грошей на обід. Я добре заробляла, але не мала ніякої фінансової подушки. У такій ситуації дуже легко залізти в боргову яму.

Також до того, як жити в нуль, у мене був період життя в мінус. У мене було багато споживчих кредитів, це страшна річ. Вони дають відчуття, що ти вже володієш тим, що придбала, і стає шкода віддавати гроші на виплату кредиту. А також спонукають на необдумані витрати. Тепер я вірю в розтермінування тільки у випадку великих купівель. Починати новий місяць із того, що половину зарплати потрібно віддати за попередній – це дуже демотивує. Я вилізла з цієї боргової ями. Почала з найменших боргів, тому що це мене мотивувало. Так поступово виплатила всі.

Мені здається, що «життя в борг» додає психологічного тиску й з’їдає багато внутрішнього ресурсу. Це ніби старатись бігти у спеку з важким рюкзаком на спині. Тому зараз розраховую тільки на власні ресурси.

Я вчилася фінансової грамотності на власних «шишках»


Зробити облік витрат цікавим для себе

Для початку я почала записувати всі свої доходи й витрати. Коли жила в нуль, то думала, що витрачаю не так багато й не розуміла, чому в мене залишається так мало грошей. З обліком я побачила реальні цифри й тоді вже змогла з цим щось робити.

Знаю, що облік витрат більшості людей вести тяжко й часто з часом вони забивають на це. З цим може допомогти гейміфікація, треба зробити цей процес цікавим для себе. Мені здається, класним прикладом в цьому є додаток Monobank. Там є банки, в які можна відкладати гроші. Це не якийсь страшний депозит, який незрозуміло, як оформити. Також варто вибрати підходящий для себе формат. Хтось любить теки, хтось більш олдскульно – записувати в блокнот. Головне, щоб процес був зручним і легким. Мене просто затягнув процес. Я завантажила декілька популярних застосунків для ведення фінансів, почала пробувати, поки не вибрала Money Lover, він  найзручніший для мене. Там обрала 12 сфер, на які я витрачаю гроші. Міняла їх, удосконалювала систему.

Це нагадувало мені гру, у якій я проходжу різні рівні та прокачую свого персонажа. Також цікаво було глянути на свою статистику, проаналізувати, як із часом змінюються мої звички, доходи та категорії витрат. Я люблю математику, тому мені сам процес підрахунку вже приносить задоволення.

Зараз я довела процес обліку витрат до автоматизму й загалом веду його вже приблизно 5 років. Був навіть випадок, коли потрібний додаток перестали підтримувати. У мене кілька днів була аж «ломка», бо після розрахунку за щось рука тягнулася зафіксувати це.

Це нагадувало мені гру, у якій я проходжу різні рівні та прокачую свого персонажа


Заощаджувати – платити собі в майбутньому

Багато людей, які заощаджують гроші, концентруються на тому, щоб просто зекономити на чомусь. Але на мене це погано впливає психологічно, з’являється відчуття, наче я себе обділяю в чомусь. Мені допомогло ось що: я змінила фокус, що це просто я плачу сама собі в майбутньому. Для мене заощадження – це про розумну оптимізацію витрат.

Є речі, на яких я свідомо не хочу економити, бо вони прямо впливають на якість мого життя, а є такі, які не приносять аж такої цінності, тому їх можна урізати. На мою думку, набагато ефективніше концентрувати увагу та сили на покращення рівня доходу – підняття своєї кваліфікації або пошуку нових джерел доходів, ніж на тотальній економії. Рік жити на гречці, щоб заощадити на щось, я б не змогла, але поважаю людей, яким вдається жорсткими мірами досягнути своїх цілей, просто у всього своя ціна.

Спочатку я спробувала відкладати 30–40% від доходу. Але це не спрацювало, бо я все одно відразу використовувала ці заощадження. Тому почала відкладати невеликі суми – 5–10% відразу, як тільки мені приходила зарплата. Відповідно, я орієнтувалася на меншу суму. У закладах чи магазинах почала обдумувати: чи дійсно мені потрібна ця купівля? Я знала свій залишок на рахунку та критичніше оцінювала витрати. Також на початку місяця почала формувати бюджет: спочатку оплачую всі необхідні платежі (квартплата й так далі), виділяю суму на життя (продукти), а далі закладаю додаткові витрати за категоріями: наприклад, подарунки або допомога батькам, або якщо планую оновити гардероб, то виділяю на це суму. Тоді я вже знаю, скільки грошей можу відкласти цього місяця. А те, що залишилось – це мої гроші вільного користування. Якщо я десь виходжу за бюджет, то не картаю себе, але аналізую, чому так сталось і що мені потрібно врахувати в майбутньому.

З часом я почала збільшувати відсоток того, скільки відкладаю на заощадження. Завела для цього спеціальну Excel-табличку і почала дивитися, який у мене saving rate – відсоток заощаджень відносно доходів, тому що мені здавалося, що я відкладаю більше, ніж було насправді. Другим важливим етапом трекінгу фінансів є аналіз. Можна просто вносити дані в додаток і нічого з цим не робити, для початку – це вже дуже добре, але в довгостроковій перспективі – це просто не принесе бажаних результатів. Зараз відкладаю 35% свого доходу. Але якби я не починала з маленьких сум, то не випрацювала б цю звичку.

А ще стараюся продавати все, чим не користуюся: техніку, одяг. Це також йде в плюс до моїх заощаджень. Раніше я купувала дешевший одяг чи взуття, які зношувалися дуже швидко і доводилося купувати щось нове. Зараз намагаюся купувати якісніші речі, але рідше. До того ж, якщо вони мені набриднуть, я зможу їх продати. Так деякі речі приносять мені радість двічі: коли я їх купую, і коли продаю. (сміється)

Зараз відкладаю 35% свого доходу. Але якби я не починала з маленьких сум, то не випрацювала б цю звичку


Велика ціль – самостійно придбати авто

Заощаджувати мене мотивували цілі. Я розуміла, що не роблю це просто так. Це додавало відчуття, що я не забираю в себе гроші, а, навпаки, даю собі в майбутньому.

Я ставлю собі цілі різного формату: є довгострокові, є короткострокові. Короткострокові намагаюся реалізовувати в межах свого щомісячного бюджету, а на довгострокові накопичую кошти. Також я переглядаю свої цілі, перевіряю, наскільки це досі актуально для мене, чи це не нав’язане кимось бажанням. Наприклад: я хочу новий телефон, бо він мені дійсно потрібний чи просто у всіх навколо новіший телефон, і я відчуваю, що мені теж треба.

Одну з перших своїх цілей я реалізувала 7 років тому – це була купівля власного комп’ютера, яка мене дуже надихнула. У мене тоді був переломний період в житті: ми з подругою якраз закрили власний проєкт, заради якого я залишила інститут. У мене був лише нестабільний заробіток із репетиторства з математики, боргова яма, тож я почала самостійно вивчати програмування. Мама порадила мені тимчасово влаштуватись на роботу, щоб накопичити на власний комп’ютер для навчання. Вона пообіцяла, що допоможе мені, якщо чогось не буде не вистачати. У мене загорілись очі, бо з'явилася нова мета.

Я влаштувалась на роботу диспетчером у теплоенергетичну компанію: там була позмінна робота, тож я весь вільний час витрачала на репетиторство і програмування. Пам’ятаю період, коли в мене було близько 12 учнів, з якими я займалась удень, а в нічні зміни робила розрахункові та вчилась. Але це був крутий і продуктивний час: через пів року я повністю віддала всі борги й уже була з новим комп’ютером. Цей досвід став для мене свого роду трампліном, я побачила, наскільки це круто – поставити собі ціль і виконати її. У цьому є певний азарт.

Найбільша реалізована ціль – купівля авто. На заощадження в мене пішов рік. Разом із цим я збирала також на фінансову подушку. Для мене було важливо після купівлі авто не залишитися з нулем на рахунку. Навіть коли я накопичила всю суму, я десь ще пів року збиралася з духом. Для мене це була подія великого масштабу. Тому пішов час ще й на те, щоб наважитися на це.

Тоді я почала думати: «А може, не варто? Це ж така велика сума». Такі думки можуть нівелювати весь той час і зусилля, які ви доклали для реалізації цілі. Зі мною траплялися ситуації, коли я збирала гроші на одну ціль, а потім не витрачала їх на неї. Потім виявлялося, що ці гроші все одно витратилися, але я не відчула радості від цього. Після цього я зрозуміла, що навіть маленькі перемоги важливі й дають сміливість рухатися далі. Якщо не давати собі цього, то не буде впевненості, що ти можеш досягти чогось більшого.

Це додавало відчуття, що я не забираю в себе гроші, а, навпаки, даю собі в майбутньому


Що почитати на тему фінансової грамотності

Джордж С. Клейсон

«Найбагатша людина у Вавилоні»

Класна книга, написана в художньому стилі. Вона найбільше на мене вплинула своєю простотою на доступністю. Мені сподобався розділ про те, що потрібно звертатись до експертів, коли ухвалюєш важливі фінансові рішення, й не економити на цьому. Під час купівлі машини я найняла експерта з автопідбору, бо розуміла, що сама в цьому не дуже тямлю й не хочу ризикувати.

Дуже раджу цю книгу ще тому, що тут немає жодних складних правил і формул: потрібно витрачати менше, ніж заробляєш, завжди мати фінансову подушку, вкладатись у власний розвиток, аби заробляти більше, думати про нові джерела доходу, як примножувати свої накопичення і як зробити, щоб вони потім працювали на тебе.

Бодо Шефер

«Шлях до фінансової свободи»

Після цієї книжки я почала вести весь трекінг фінансів і взяла ідеї із планування бюджету. Вона доступно розповідає про важливість заощаджень, про фінансову подушку, яка має відповідати 3–6 місяцям життя. Це такий острівець безпеки, з допомогою якого, наприклад, на випадок пандемії та втрати роботи, можна спокійно знайти нове місце, а не панічно кидатись на першу-ліпшу роботу, бо немає грошей. Я вважаю, що людина в стресі не може ухвалювати ефективні рішення, а фінансова подушка якраз забирає такий стрес.

Грег МакКеон

«Есенціалізм. Миcтeцтвo визнaчaти пpiopитeти»

Ця книга допомогла мені більш свідомо глянути на власне життя: на що я витрачаю свій час, а відповідно, і фінанси. Вона про те, що неможливо встигнути все, тому потрібно вибирати те, що приносить найбільшу цінність. Такий селективний підхід я стараюсь застосовувати й до купівель.

Блог Дейва Рамзі

Можна не читати цілу книгу, а з його блогу дізнатись про цікаву техніку накопичення та формування фінансової подушки 7 Baby Steps. Я стараюсь слідувати цим крокам: наприклад, завжди маю певну суму в легкому доступі для критичних ситуацій. Це дає мені відчуття впевненості на випадок якихось непередбачуваних обставин.

Любомир Остапів

«Любов та Бюджет»

Це книга про різні інструменти, як менеджерити свої фінанси в українському контексті. У ній – покроковий приклад того, як автор ішов до свого першого гривневого мільйона: як планував бюджет, розпоряджався фінансами й куди інвестував заощадження. Ця книга мене й надихнула на більш детальний аналіз своїх витрат і заощаджень. Я почала більше себе дисциплінувати й побачила силу маленьких кроків. Якщо трішки більше відкладати кожного місяця, то швидше (в місяцях і роках) можна досягти бажаної суми. Без наочної статистики й цифр перед очима це, на жаль, не так очевидно.

Блог «Запали цілі»

Це блог Романа Кошовського про рух FIRE (Financial Independence, Retire Early). Тут розповідають про те, як швидко людина може досягнути фінансової свободи, щоб їй вже не потрібно працювати, іншими словами – «вийти на пенсію». Можна в інтернеті легко знайти FIRE-калькулятор – час від часу заходжу на нього, мене це дуже витвережує й мотивує.

Наприклад, якщо заощаджувати 25–50% своїх доходів, можна через приблизно 20 років жити тільки на виплати від своїх заощаджень (якщо не брати до уваги інфляцію української гривні й інші ризики). Якщо хочеш швидше – цей відсоток має бути більший. Мені б хотілось жити на 50% своїх доходів: тоді виходить за рік роботи можна «купити» собі рік «відпустки». А якщо розумно інвестувати ці накопичення – й більше.

Текст:

Софія Пилипюк

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
1 коментарпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.