Розмова про гроші«Найкраща подушка для сну – фінансова». Як заощаджує PR-директорка Roosh Олександра Бородіна

Запис витрат як точка старту

Як і в усіх змінах у житті, на мою думку, головне – це усвідомити проблему. У якийсь момент я зрозуміла, що живу лише сьогоднішнім днем. Так, живу гарно й у своє задоволення, але абсолютно без плану на майбутнє. Мені стало дуже некомфортно від цієї думки.

Я почала цікавитися, як знайомі керують своїми фінансами. Мені був цікавий чужий досвід, і було важливо перейнятися темою, щоб ухвалити певні рішення. Й ось ці історії інших людей дали мені потрібний настрій. Також я переглянула кілька лекцій про фінансову грамотність, просто перші, що знайшла в YouTube. Не думаю, що на початковому рівні потрібні якісь особливі лайфхаки.

Мій перший крок – фіксувати свої витрати. Ще кілька років тому я не розуміла, навіщо це робити, якщо я й так знаю категорії, які «з'їдають» більшу частину того, що можна було б заощадити. Але насправді це точка старту, без якої грамотне ставлення до фінансів вибудувати неможливо.

Одного правила в мене немає: я можу вносити дані й після кожної витрати, можу й кілька разів на тиждень. У мене майже немає готівки, тому за записами в Mono легко відстежую, скільки витратила за останні кілька днів. Напрацювання звички найважче. Тут немає секретів, правило одне: дисципліна важливіша за мотивацію, а звичка виробляється регулярним повторенням. Спершу я забувала й мене дратувала ця «процедура», а зараз заспокоююся, коли зводжу дебет і кредит. [сміється]

Усі розмови про те, що записувати витрати незручно, – дурниця. Просто беріть і робіть. На звичку потрібен час. Я фіксую все в додатку HomeMoney. У мене там платна підписка, що дозволяє мати необмежену кількість категорій, вести витрати в кількох валютах і контролювати різні гаманці. Усі мої витрати зараз поділені на 24 категорії. Там є класичні, як ресторани, продукти, бензин, квартплата, одяг. І ті індивідуальні, які я маю на увазі з особистих причин або особливостей. Наприклад, braces – я ношу брекети й мені цікаво, скільки сумарно мені обійдеться ця процедура. Я можу точно сказати, скільки витрачаю за місяць на ту чи ту категорію. Це дуже цікаво відстежувати на тривалих «дистанціях», на кшталт року.

Не можете купити абонемент у спортзал? Порахуйте вартість усіх чашок кави за рік, наприклад. У мене інша історія: я каву не п'ю, але дуже люблю купувати щось у Brocard. Це завжди якась непотрібна «дрібниця», яка начебто мене радує. Ось таких дрібниць за рік у мене назбиралося на 42 000.

Фіксація витрат дає мені відчуття контролю. Я точно розумію, у якій точці знаходжусь у конкретний день місяця. Плюс це архів: наприклад, можу сказати, у яку суму мені обійшлася поїздка дворічної давності до Берліна. Це допомагає прогнозувати, покладаючись на власний досвід, а не чужі історії чи приблизні спогади.

Як розпочала заощаджувати

Я почала відкладати гроші, коли почала більше заробляти. Але мені здається, це психологічний момент. На початку року я провела опитування на роботі, і виявилося, що 90% моїх колег заощаджують від 20% до 50%. Водночас деякі з них мають сім’ї, а хтось нижче мене по посаді, тобто, ймовірно, і з меншою зарплатою.

Тоді я посперечалася з колегою, що зможу відкладати 15% щомісяця. Мені здавалося, що це непідйомна сума, тому що щомісяця витрачала зарплату в нуль. Зрештою, через пів року я морально звикла до цього й почала відкладати більше. Найцікавішим для мене стало те, що мій рівень життя не довелося змінювати для цього, хоч зараз я відкладаю по 30% своєї зарплати. Це наштовхує мене на думку про те, що й раніше за меншої зарплати теж могла заощаджувати. Можливо, це були б невеликі суми, але так я б виховала в собі цю корисну звичку набагато раніше. Адже що більше заробляєш, то більшу суму відкладаєш, що психологічно складніше.

Відкладаю відразу після отримання зарплати: просто перекидаю гроші на інший рахунок і далі планую все, виходячи з суми, що залишилася. Жодної процентної розбивки в сумі, що залишилася, у мене немає. Хоча, імовірно, саме з її допомогою мені вдасться в майбутньому відкладати ще більше.

Відкладаю я у двох валютах: доларах і євро, все в Monobank. Через два місяці я відкладу заплановану суму та хочу відкласти таку ж саму в іншому вигляді. Наприклад, у банківській скриньці. У такий спосіб я хочу мінімізувати ризики.

Я багато працюю й люблю витрачати гроші, тому ніколи не корю себе за це. Але я навчилася підлаштовувати свої витрати під суму, що залишається після того, як відклала. Також завжди чітко знаю, яка сума в мене є зараз, скільки на одній карті, на іншій і в кожній із валют.

Відкладаю без конкретної цілі. Тут напрошується банальний жарт про те, що найкраща подушка для сну – фінансова. Мені важливий той факт, що я маю тил. Якщо потрібна велика бажана покупка, зроблю це легко. Так рік тому сама собі зробила подарунок – поміняла машину, водночас ні гривні не позичила й не взяла в кредит. Знати, що можеш сама, дуже надихає.

Як використати імпульсивні покупки на свою користь

Я навчилася вигідно використовувати імпульсивні покупки. Якщо вночі не сплю й починаю гуляти інтернет-магазинами, то купую все, що хочу. Поки посилка дійде, я спокійніше ставлюся до більшої частини замовленого й тому повертаю покупки. Так я тішуся спонтанності, але за фактом заощаджую гроші.

На початку місяця одразу намагаюся планувати своє дозвілля: переглядаю концерти, прем’єри й одразу беру квитки. Це допомагає мені й стежити за подіями, і грамотніше підходити до витрат. Карантин, звичайно, на це вплинув: понад рік нічого не відбувалося, і ця звичка послабшала. Зараз я її повертаю.