Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Партнерки«Про наших клієнтів пишуть у Vogue та 9gag»: комунікаційна агенція Public Kitchen

Настя Івченко та Женя Скібіна про якісний піар і «своїх» людей у команді

«Про наших клієнтів пишуть у Vogue та 9gag»: комунікаційна агенція Public Kitchen  — Партнерки на Wonderzine

У рубриці «Партнерки» ми розповідаємо про жінок, які придумали спільний проєкт і досягли успіху у своїй справі. А заразом руйнуємо міф про те, що жінки не здатні на дружні стосунки та можуть лише агресивно конкурувати.

Героїнями цього матеріалу стали співзасновниці комунікаційної агенції Public Kitchen Настя Івченко та Женя Скібіна. Вони заснували агенцію у 2017 році й зараз на їхньому рахунку такі клієнти: H&M, Facebook, goodwine, KSENIASCHNAIDER, IENKI IENKI. Вони одягають у бренди, якими займаються, Ірину Шейк, Беллу Хадід та Леандру Медін, про їхніх клієнтів розповідають у Vogue, Forbes, The New York Times і на шоу Джиммі Феллона.

Як одного разу під час розмови біля Одеського оперного дівчата придумали агенцію – і як вдалося вийти в плюс ще до офіційного запуску? Говоримо із засновницями Public Kitchen про якісний піар, пошуки «своїх» людей і місію розповідати про Україну.

Public Kitchen у цифрах:

2017 рік – заснування агенції

7 працівників у команді

5000 доларів початкових інвестицій

55 клієнтів

понад 5000 публікацій у медіа

З чого все почалося

Женя: За освітою я екологиня. Під час навчання хотіла працювати в цій сфері, проте мені не вдалося потрапити на стажування в компанії, в яких я хотіла працювати. Паралельно, я вела фешн-блог як хобі. Завдяки йому знайшла свої перші роботи в індустрії: почала працювати в Lake Studio (тоді – Kamenskakononova) як асистентка. Одним із моїм обов’язків було спілкування зі стилістами та пресою й за кілька місяців я стала піар-менеджеркою бренду. Після цього протягом 3 років я займалася маркетингом і піаром Asthik і Helen Marlen Group.

Настя: Я дипломована піарниця, закінчила Інститут журналістики КНУ. На другому курсі потрапила на стажування на сайт журналу Pink, головною редакторкою якого тоді була Катя Зубарєва (засновниця бренду Sleeper – ред.). Тоді я думала, що працюватиму в журналістиці, але за кілька років зрозуміла, що це не моє. Потім у мене був «турбулентний» період, я закінчила інститут і пішла навчатися на теолога.

Якось ми зустрілися з Катею й вона розповіла, що придумала бренд піжам. Це був 2014 рік – тоді ще не було «модно» запускати свій бренд, як зараз. Але під час розмови я запропонувала Каті зайнятися їхнім піаром. Так я почала працювати в Sleeper і вибудовувати їхню комунікацію.

Женя: Через кілька років ми з Настею в одній компанії поїхали на травневі свята в Одесу. Після пляжу й кількох пляшок вина, пішли прогулятися вдвох. Сіли на лавці біля Оперного театру і придумали агенцію.

Ми зважили наші досвіди й зрозуміли, що якщо об’єднаємося – вийде сильне комбо. На ринку у сфері моди й лайфстайлу тоді особливо не було альтернатив і комунікаціями правильно не займалися. Отже, ми обговорили це тоді й далі пішли гуляти з друзями, а потім роз’їхалися.


За весь час існування агенції не пішли в мінус. Ми відразу ставилися до агенції, як до бізнесу

Настя: Але через якийсь час я написала Жені, що звільняюся, і спитала, чи готова вона робити агенцію разом.

Женя: Я тоді якраз була у відпустці, тому в мене був час все обдумати. Я дуже логічна людина: розклала в голові всю агенцію на задачі й бюджети. Порахувала, скільки нам треба клієнтів і працівників, скільки коштуватиме офіс. З цифрами все зійшлося, я погодилася.

Хоча офіційний запуск був 1 листопада, роботу ми почали ще до цього. Перше, що ми зробили – юридично розділили Public Kitchen наполовину, агенція належить нам у рівних частинах. Далі склали список клієнтів, які погодяться з нами працювати вже зараз, і вішлист тих, з ким хотіли би працювати. Першими клієнтами були українські бренди: KSENIASCHNAIDER, Sleeper (до того, як почали будувати внутрішню піар-команду). До моменту запуску в нас було п’ять клієнтів.

Настя: Отже, ми юридично зареєстрували агенцію, замовили айдентику, зробили сайт. На все це витратили десь 5000 доларів. Але через те, що в нас уже були клієнти, ми вийшли в плюс за день до офіційного старту. За весь час існування агенції не пішли в мінус. Ми відразу ставилися до агенції, як до бізнесу.

Робота в команді та пошук «своїх» людей

Женя: Ми не були близькими друзями, а просто товаришували перед тим, як заснувати агенцію. Тому ми з самого початку ставилися одна до одної як до партнерок, не давали попуску. Це вже зараз стали рідними людьми.

Ми залучені в усі проєкти агенції, знаємо статус кожної задачі. У нас дуже чітко розділені обов’язки між собою. Я відповідаю за івенти та операційну роботу – документи, бюджети, а Настя за піар. Це дає нам можливість бути якісними спеціалістами у своїх нішах.

Настя: Я вірю в те, що люди мають бути на своїх місцях. І мені здається, що ми й наша команда там, де маємо бути.

Женя: Ми вирощуємо собі спеціалістів: беремо людей без досвіду роботи, вкладаємося в них і даємо свободу дій. Після цього кожен співробітник несе відповідальність за свій результат.

Раніше ми шукали людей лише за професійними якостями: наприклад, тих, хто добре пише чи знає англійську мову. Але потім зрозуміли, що важливо, аби люди були «свої», і змінили підхід. Зараз продовжуємо брати людей без досвіду, але тих, які бачать у Public Kitchen своє майбутнє й вірять у цей бізнес. Наприклад, тих, хто розуміє, чому наша агенція має бути бутикова.


Нам важлива сімейність і людяність всередині команди

Настя: Ми не візьмемо людину, яка просто хоче отримати прикольний досвід чи спробувати себе в піарі. Нам важливо брати людей, які бачать своє майбутнє в комунікаціях. Такі не бояться пірнати в роботу. А ще важливо – у команді мають бути добрі люди. Ми ніколи не візьмемо на роботу злу та нещиру людину. І ми не наївні, ми просто дуже дбаємо про екосистему всередині колективу. У Public Kitchen ми будуємо сім’ю.

Женя: Ми вирішили, що на роботі має бути так само класно, як і вдома. Нам важлива сімейність і людяність всередині команди. Наприклад, ми знаємо імена всіх котиків і собачок наших співробітниць. За таким підходом ми працюємо останні дев’ять місяців і це найкращий період за всю історію агенції. Ми почали рости не кількісно, а якісно.

Якісний піар та улюблені кейси

Женя: Весь сучасний піар зводиться до того, що є ти, комп’ютер і твоє вміння комунікувати. У наш час в Google та Instagram можна знайти будь-який контакт, якщо захотіти. Головне – чітко розуміти свою задачу.

Щотижня ми одягаємо в наші бренди інфлюенсерів і селебріті різних масштабів, а про наших клієнтів виходять публікації в пресі – від Vogue та ManRepeller до Glamour та The Cut. У кожного клієнта є своє позиціювання та задача – і ми над ними працюємо. Ми ніколи не робимо масові розсилки пресрелізів. Це завжди персоналізовані листи, в яких комунікуємо цінність для конкретного видання та журналіста. 

Наприклад, місяць тому ми одягнули модель Ірину Шейк у пуховик нашого клієнта Ienki Ienki. Як нам це вдалося? Спочатку ми визначили перелік інфлюенсерів, які релевантні для бренду. Потім донесли стилісту інфлюенсерки, що є ось такі класні бренди, і ми мріємо, аби вона їх одягала. Головне – знайти підхід до стиліста. Якщо ви спрацюєтеся, він буде лояльним і до наступних пропозицій.

Настя: Один із моїх улюблених кейсів – це асиметричні джинси від KSENIASCHNAIDER. Нам вдалося зробити їх віральними настільки, що вони стали мемом на 9gag і потрапили на шоу Джиммі Феллона.

Женя: Для фестивалю Kyiv Wine минулого року придумали повністю комунікаційну стратегію – від мерча до привезення журналіста Monocle, який потім написав статтю та записав подкаст про українське вино. З цим кейсом ми потрапили в шорт-лист міжнародної премії у сфері PR – Sabre Awards EMEA.

Клієнти та тендери

Женя: Зараз основний прибуток нам приносять івенти та піар-супровід для брендів. Також ми продаємо креатив з івентів і піару в Східну Європу.

Так вийшло, що ми ніколи не шукали клієнтів, вони самі приходили до нас. Ми не робимо собі додаткового промо. Проєкти, які ми робимо, є нашим промо. До того ж ми відмовляємо на 80% запитів, які надходять нам, тому що це просто не «наші» проєкти.

Настя: Проте ми любимо брати участь у тендерах на івенти, це класний тренажер для мізків. Пам’ятаю, наш перший тендер був на проведення дизайнерського івенту H&M в Україні. Нам тоді було менш як рік. Рішення ухвалював хед-офіс H&M у Швеції. Дізнатися, що ми виграли цей тендер, було для нас великою подією. Зараз, це вже звична справа, більше як тренажер для команди.

Женя: Навіть якщо ми не виграємо, це розвиває нас. Коли ми готуємо проєкт на тендер, я буквально відчуваю, як ми стаємо кращими. Також це важливо для команди – ми разом генеруємо ідеї, залучаємо всіх, а не просто придумуємо щось удвох із Настею. Мабуть, такі челенджі є шляхом до розвитку агенції.


Ми відмовляємо на 80% запитів, які надходять нам тому, що це просто не «наші» проєкти

Місія – розповідати про Україну

Настя: У нас дві великі місії. Перша – підняти професійну планку в піарі. Я знаю, що для багатьох ми стали прикладом; бачу, як з’явилися інші агенції, які наслідують нас. Ми прагнемо зробити школу якісних комунікацій, оскільки втомилися від «недопіару» на ринку.

Тому ми вирішили ділитися якісними знаннями, на початку квітня запустили власну онлайн-школу сучасного PR і комунікацій Public Kitchen Skool. Там усе побудовано на нашому досвіді, на вивченні найкращого досвіду наших західних колег, на реальних знаннях і кейсах. Ми вважаємо, що це надважливо, тому що класної освіти в області PR майже немає.

Друга місія – правильно розповідати про Україну. Не про негатив – корупцію чи Нові Санжари. Ми хочемо показати, що Україна – це люди, які відкривають класні ресторани, бари, сортують сміття, свідомо підходять до життя, вміють думати про ближнього. Показати, що Україна крута й у нас багато талановитих і працьовитих людей.

Женя: Ми хочемо показати, що в нас є такі бренди як KSENIASCHNAIDER, які переробляють по 5 тонн джинсів у сезон. У нас є пуховики IENKI IENKI, які з першого сезону продалися так, як відомі бренди не продаються роками. У нас є круті готелі та кафе з невисоким цінником для європейців. Ми хочемо, щоб тут було більше життя. Наша ціль – зробити Україну відомою в ключі креативності. І, здається, ми потрохи рухаємося до неї.

текст:

Софія Пилипюк

редакторка Wonderzine Україна

Фото:

Стефан Лісовський

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.