Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

ПартнеркиМи створили відверте YouTube-шоу «Ебаут»

Велике інтерв'ю про команду, факапи та хейтерів

Ми створили відверте YouTube-шоу «Ебаут» — Партнерки на Wonderzine

У рубриці «Партнерки» ми розповідаємо про жінок, які придумали спільний проєкт і досягли успіху у своїй справі. А заразом руйнуємо міф про те, що жінки не здатні на дружні стосунки та можуть лише агресивно конкурувати.

Героїнями нового матеріалу стали партнерки Катерина Мотрич, Наті Авдєєва та Ярослава Кравченко, які створили YouTube-проєкт «Ебаут». Катя (Мотричка) працює піарницею, Наті – продюсерка The Village Україна, а Яся – засновниця «Дикого театру» й ведуча «Телебачення Торонто».

«Ебаут» – шоу, у якому обговорюють життєві, але табуйовані теми: секс, прийняття тіла, вибір між чайлдфрі та материнством. Засновниці наголошують, що вони не є експертками в цих темах, а діляться власним досвідом.

Від запуску проєкту пройшло менш як три місяці, але шоу збирає десятки тисяч переглядів кожного випуску. Гостями «Ебаут» уже були реперка Alyona Alyona, блогерка й підприємиця Таня Пренткович і гінекологиня Наталія Сіліна.

Ми поговорили з ведучими «Ебаут» про роботу в команді, монетизацію проєкту, труднощі та факапи. А заразом запитали, як вони реагують на хейтерів і чого вчаться, працюючи над шоу.

«Ебаут» у цифрах

березень 2021 року – прем’єра першого епізоду

12 людей працює над кожним випуском «Ебаут»

100+ тисяч переглядів зібрав випуск «Я (не) хочу дітей»

24 тисячі людей підписалися на YouTube-канал за три місяці від запуску

14 тисяч підписників стежать за Instagram-сторінкою «Ебаут»

Про те, з чого все почалося

Наті: Я чула багато історій про проєкти, які починалися з того, що люди випили й вирішили взятися за справу. Щось схоже було й у нас. [усміхається] Одного вечора ми з Катею й нашою режисеркою Діаною Кучер разом пили вино. Я скаржилася дівчатам на те, що взяла участь у проєкті, який за форматом мав бути таким, яким є «Ебаут», але врешті вийшов дещо інший. Тоді я сказала Каті: «Хотілося б, щоб в Україні робили такий контент. Ніша не зайнята». Катя відповіла: «Так давай зробимо!».

Уже на наступний день Катя почала мене тероризувати: «Поговори зі сценаристкою», «Давай шукати третю ведучу». Я така: «Воу-воу, ми ж просто пили вино!».

Катя: У мене так завжди: якщо не зроблю щось просто зараз, то не зроблю вже ніколи. Якщо ідея класна, треба принаймні запустити процес, аби потім не шукати відмовок.

Наті: Я за своєю природою командний гравець: не вмію робити щось одна. Ми з [режисеркою] Діаною давно говорили, що треба щось знімати, але далі розмов так і не пішли. Катя дала нам копняка під зад – без неї ми б навряд щось зробили.

На першій зустрічі з нашою сценаристкою Софією Пилипюк ми вирішили, що дуже хотіли би бачити третьою ведучою Ясю.

Катя дала нам копняка під зад – без неї ми б навряд щось зробили


Катя: Це було з розряду: «Ви, дівчата, звісно, мрійниці». [усміхається] Чому вона має погодитися з нами працювати? Вона для нас занадто класна!

Яся: Моя історія майже така сама, як у Наті. Я знялася в одному схожому за тематикою проєкті й він мені не сподобався. Різниця в тому, що це був проєкт, який робила я сама. [сміється] Після двох випусків шоу «Ніч з Ярославою Кравченко» мене обламало, але гештальт був не закритий.

До знайомства з Катею та Наті я вже розглядала кілька схожих пропозицій. Але рішучість дівчат мене підкорила. Перша зустріч була в середині лютого, а стартувати ми мали вже 8 березня. Якби я тоді не почула, що перший випуск пишемо за два тижні, я б подумала: «О, ще одні дівчата, які мріють про шоу». А оскільки були жорсткі межі, я зрозуміла, що все серйозно. Бо в мене самої з дедлайнами все погано.

Наті: У нас усіх із ними погано. Крім режисерки та сценаристки – у них просто немає вибору. [усміхається] Як на мене, це взагалі ідеальний варіант: поставити собі жорсткий дедлайн, аби було ніколи сумніватися й щось перероблювати. Наприклад, на постпродакшн першого випуску в нас пішов усього один тиждень. І не факт, що якби ми робили його місяць чи два, вийшло би набагато краще.

Яся: Коротше, «Ебаут» народився завдяки дедлайну.

«Ебаут» народився завдяки дедлайну


Про перший запис і стрес

Наті: Перед запуском ми вирішили, що будемо робити прогони: зустрічатися в Каті вдома (це наша штаб-квартира) й обговорювати тему наступного випуску. Перший прогін пройшов круто: ми вклалися в таймінг, згадали всі історії. Але коли ми приїхали на запис, то просто заплуталися, що й коли говорили. Почали робити відсилання до історій, які розповідали раніше, вдома.

Яся: Після пілоту ми вирішили, що на прогоні не варто озвучувати історії повністю. Тепер ми просто обговорюємо, хто яку позицію займає, а деталі залишаємо для запису.

Наті: Коли вийшов перший епізод, ми зрозуміли, що запис, який робили вдома, був набагато прикольніший. Можливо, коли ми станемо суперпопулярні, навіть заллємо його на YouTube.

Катя: Або поділимося з нашими патронами.

Нечасто доводиться розповідати про власний секс перед купою людей


Яся: До речі, під час першого випуску в нас з’явилося правило – дозувати кількість алкоголю. [сміються] Бо ми від радості, що запустили шоу, дещо перебрали.

Катя: Ми взагалі в той день були дуже не зібрані. Яся – професійна ведуча, Наті теж має певний досвід, а я до цього була в кадрі хіба що на курсах акторської майстерності та фотосесіях у подружок. Та й узагалі, нечасто доводиться розповідати про власний секс перед купою людей. Словом, я й без того була знервована, а коли мені зробили поганий мейкап, просто розплакалася в машині. Це було дуже стресово.

Коли Яся сказала мені, що теж хвилюється, я подумала: «Ну все, кінець». Яку серйозну справу ми задумали, якщо вже і Яся стресує!

Яся: Я тоді ще не знала, як ви реагуєте на критичні ситуації, тому подумала, що краще сказати так. Якби сказала просто: «Не хвилюйтеся», кому це допомогло б? [усміхається]

Насправді я ніколи не думала, що буду нервувати перед записами. Коли в мене зйомки «#@₴?$0», я встаю за 15 хвилин, дорогою розминаю обличчя, мовний апарат – і все, готово. З «Ебаут» усе інакше. Напередодні запису не можу нормально спати, бо мозок продовжує активно опрацьовувати тему.

Мабуть, причина в тому, що на «#@₴?$0» більшою мірою працює моє обличчя, а на «Ебаут» – моє все. Тут я висловлюю власну думку щодо питань, у яких маю достатньо досвіду. Це зовсім інший прояв Ярослави Кравченко. Мене це впирає.

Запуск дав нам можливість протестувати в роботі одна одну


Про команду

Наті: Людям подобається уявляти, що щось геніальне можна створити «на колінці», без додаткових ресурсів. Але зробити якісний продукт силами трьох студентів із Карпенка-Карого дуже складно. Над тим, аби в «Ебаут» була якісні картинка, світло та звук, працюють багато людей. Ми цього не приховуємо – розповідати, які класні ми втрьох, було би нечесно.

Яся: На старті ми думали, що нашої команди буде достатньо, але коли запускалися, зрозуміли, що не маємо й половини потрібних людей.

Наті: Наприклад, ми взагалі забули про дизайнерів. Навіть не заклали дизайн у бюджет.

Катя: Про це просто ніхто не подумав, поки Яся не запитала: «А дизайнери є?». Добре, що за тиждень до прем’єри ми знайшли Лєну Нікуліну та Микиту Плужка, які швидко ввімкнулися в роботу та зробили заставку шоу.

Яся: А ще напередодні запуску ми зрозуміли, що ніхто з нас раніше не заливав відео на YouTube.

Катя: За добу до прем’єри зідзвонилися з таргетологом – і виявилося, що там стільки нюансів... Теги? Які теги? А з 18+ що робити?

Наті: Довелося оперативно заглибитись у тему.

Катя: Зате тепер ми можемо давати консультації із запуску та просування YouTube-каналів. [сміється]

Яся: Запуск дав нам можливість протестувати в роботі одна одну. Виявилося, що кожна може брати на себе багато додаткових функцій. Це класно, бо ми розуміли, що всі вкладають максимум ресурсів, аби це відбулося.

Катя: Мені завжди здавалося, що це так легко: ви порхаєте, п’єте вінішко, всі натхненні й усім усе подобається. Насправді в житті трохи не так. Але жодної конфліктної ситуації в нас із дівчатами поки не було. Або ми дуже лайтово ставимося до сперечань, або їх просто немає.

Яся: А все тому, що у презентації, яку дівчата принесли на першу зустріч, було прописано жирним шрифтом, що ми створюємо не токсичну атмосферу.

Наті: До того ж ми можемо відверто сказати одна одній, що щось не так. Наприклад, ми з Катею робимо багато рутинної роботи. Бувають такі періоди, що я менш включена або вона. Для нас окей сказати: «Мені здається, ти зараз пропускаєш багато моментів. Включися, будь ласка, для мене це важливо».

Катя: Ми можемо розходитися в думках, але все одно залишаємося на одному вайбі. Нам реально пощастило одна з одною.

Ми можемо розходитися в думках, але все одно залишаємося на одному вайбі


Про пошуки тем і героїв

Яся: Орієнтовний список тем був готовий ще до запуску, але половина з них змінилися у процесі. Буває, що ми спілкуємося між собою не з роботи, але виходимо на якусь цікаву тему й вирішуємо додати її у план.

Наті: Тут варто чесно сказати, що ми хочемо монетизувати проєкт коштом рекламних інтеграцій. Зараз ведемо перемовини з кількома брендами: хто перший скаже «так», такий випуск і будемо знімати.

Яся: Тему ми пропрацьовуємо за кілька етапів. На першій зустрічі обговорюємо аспекти, важливі для кожної з нас. Потім наша сценаристка збирає за цими концептами інформацію. Паралельно починається робота зі збору інформації в Instagram для рубрик «Аск» і «Сторіз». Результати соцопитування та коментарі глядачів теж інтегрують до сценарію. Потім ми маємо ще одну стратсесію, де обговорюємо цей сценарій і наповнюємо його своїми історіями на цю тему.

Alyona Alyona так і сказала: «Я подивилася ваше шоу. Якби мені не сподобалось, я би не прийшла»


Наті: У пошуку експертів, які допомагають нам розкривати ці теми, ми дуже довіряємо нашій сценаристці Софії, тому що вона давно в цьому інформаційному полі.

Катя: Новим проєктам буває складно залучати крутих героїв, але нам допомогло те, що Наті та Яся вже мали медійне обличчя та базу контактів.

Наті: Якби в нас із Ясею не було такого медійного бекграунду, ймовірно, було би значно складніше.

Катя: Крім того, ми дуже круто увірвалися в перші дні. Було багато репостів від друзів, багато рекомендацій. Думаю, це дало можливість нашим експертам і героям побачити в нас класний потенціал і не соромитися до нас іти.

Яся: Alyona Alyona так і сказала: «Я подивилася ваше шоу. Якби мені не сподобалось, я би не прийшла».

Про факапи

Катя: Випуск про бодіпозитив ми знімали в Integral Fitness Studio. У них в інтер’єрі два основні кольори – салатовий і фіолетовий. Ми сіли на фіолетовий диван, зняли ввідну частину на тлі фіолетових стін – а далі мали записувати Alyona Alyona.

Яся: Вийшли на перекур, чекаємо – і тут хтось такий: «О, Альона йде!». Ми радісно розвертаємося до неї й розуміємо, що вона у фіолетовому костюмі. Виявляється, ніхто з нас не подумав скинути гості фото локації. Але Alyona Alyona настільки прикольна, що зайшла й така: «О, ви диван під мене поставили!».

Наті: Під час одного запису ми дуже змерзли. У студії було холодно, тож поки ми слухали спікерку, у Ясі вже посиніли ноги.

Яся: Я весь час ходжу в кедах і кросівках, але одного разу стилістка принесла мені мюлі. Коли стилісти беруть взуття в магазинах, на час зйомки підошви проклеюють одноразовими прокладками, щоб їх не пошкодити. На записі першого випуску я свідомо контролювала ноги, а на другому була така втомлена, що про це забула.

На монтажі ми помітили, що на одному прикольному моменті я перекидаю ногу через ногу – і перед моїм обличчям, майже на крупному плані, видніється ця прокладочка. [сміються]

Наті: Але найбільше факапів сталось на останньому записі. Ми вирішили знімати на локації опен-ейр літній випуск. Спочатку в нас кілька разів вимикався генератор і доводилось робити стопи, а потім просто пішов дощ. Ми хапали техніку, штативи, світло, костюми та чимдуж переміщали все в іншу локацію. Довелося наново все виставляти. Так у нас сталася перша зйомка, тривалістю 12 годин. А на фінал історії ще й випадково форматували карту з відзнятим матеріалом. Не запис, а суцільний факап.

Круто, що проєкт наближає глядачів до усвідомлення проблеми


Про довіру аудиторії та роботу з фідбеком

Яся: Коли спонукаємо людей ділитися з нами своїм досвідом у коментарях, ми підштовхуємо їх зробити перший крок: зрозуміти, що з ними сталося. Цей крок дуже важливий, він допомагає перевести проблему в текстову форму, проте далі більшості людей потрібна фахова підтримка.

Круто, що проєкт наближає глядачів до усвідомлення проблеми. Адже те, як багато в нашому суспільстві травмованих людей, узагалі не тішить.

Наті: Я часто шукаю героїв зі складним бекграундом для The Village Україна, тому вже навчилася абстрагуватися від чужого досвіду. Не тому, що якась черства, а тому, що пропускати все крізь себе дуже важко.

Звісно, ми відчуваємо певну відповідальність за те, що люди діляться з нами відвертими історіями, та намагаємося їм допомагати. Запрошуємо експертів, які дають відповіді на важливі запитання.

Яся: Випуск «Чоловіки (не) плачуть» про маскулінність зробила наша аудиторія. Ми провели опитування серед чоловіків – а далі пройшлися всіма пунктами, якими вони з нами поділилися.

Катя: Ми беремо до уваги побажання аудиторії. Наприклад, до випуску «Я (не) хочу дітей» нам зробили зауваження про те, що ми висвітлили тільки позитивний бік материнства з позиції успішних мам. У наступних випусках ми це врахували й почали брати коментарі не у знайомих, а в підписників.

Яся: До першого випуску були зауваження про те, що ми сильно перебиваємо одна одну. Спершу нас це вибісило, але потім ми охолонули й почали давати одна одній виговоритися.

Ми не видаляємо жодних коментарів – це наша редакційна політика


Про хейт

Катя: Хейту стає все більше, бо нас починає бачити не тільки наша аудиторія, а й ті, хто не збирався дивитися таке шоу. Але ми не видаляємо жодних коментарів – це наша редакційна політика.

Яся: Буває, що прилітає щось із розряду: «Наті бісить», «Чому Катя гаркавить», «Чим обдовбалась Яся, що її так смикає?». Я давно працюю ведучою, тому вже звикла до хейту на свою адресу. А от прямі образи на адресу дівчат мене чіпляють, бо я знаю, що в них такої прокачки ще немає.

Наті: Якщо коменти типу «Наті бісить» ще можна якось пропустити, то деякі відгуки ігнорувати просто неможливо. Наприклад, нещодавно я натрапила на комент про те, що я слабка ведуча й що Катя як подружка тягне мене. Мовляв, і тут, як усюди в нашій країні, є кумівство. Я віджартувалася й написала: «Ну все, пішла писати заяву на звільнення» – але мене це реально зачепило. Адже «Ебаут» – це проєкт, який я придумала й у який вклала душу.

Люди не розуміють, що якби хоча б однієї з нас трьох не було, не було б і продукту, який вони хвалять у першій частині коментаря. Я знаю, що не маю досвіду ведучої, тому через такі коментарі починаю ще більше сумніватися в собі та втрачаю впевненість. А якщо читаю це за три дні до місячних, то це взагалі жесть. [сміється]

Коли робиш якийсь продукт, то маєш бути готовим, що хейт і похвала йтимуть у комплексі


Катя: Для мене найбільш бомбічна історія – це коли до випуску про прийняття свого тіла (!) одна коментаторка написала, що мені давно час сходити до логопеда. Але я сама не чую, що гаркавлю, тому для мене це не проблема. Чому я маю витрачати купу ресурсів на те, щоб іншим стало зручніше мене слухати?

Я намагаюся працювати зі своїм сприйняттям хейту. Мій психолог каже: «Катю, ти ніколи до не достукаєшся до цих людей і не переконаєш їх у зворотному. У тебе немає доступу до них. Навіщо ж ти даєш їм доступ до себе?».

Наті: Коли робиш якийсь продукт, то маєш бути готовим, що хейт і похвала йтимуть у комплексі. На жаль, часто ми фокусуємося тільки на негативі й не зважаємо на позитивні відгуки.

Катя: Тому, коли Наті забомбило, я закидала її скриншотами з коментарями, де її хвалять. [сміються]

Про рекламні інтеграції та партнерства

Катя: Зараз наш проєкт на самофінансуванні, але ми вже починаємо заробляти рекламними інтеграціями. А ще маємо Patreon, де нас може підтримувати аудиторія.

Наті: На сьогодні в нас уже були рекламні інтеграції L’Oréal, Dove, Ajax і Green Forest. Кілька слотів заброньовані й на другий сезон.

Яся: Ми хочемо вийти на самоокупність і працювати із прикольними брендами, але це не так просто. Дехто з рекламодавців не готовий до відвертості «Ебаут», а з кимось принципово не будемо працювати ми.

Наті: Наприклад, була історія із брендом алкоголю, який відмовив, тому що більше зосереджений на чоловічій аудиторії.

Яся: А був випадок, коли нам доводилося відмовляти компанії, яка працює із країною-агресором. 

Катя: Для нас це принципово.

Яся: Наша принциповість ускладнює пошук, але ми все ж сподіваємося знаходити партнерства, які дадуть можливість випускати шоу далі.

Наті: Зате ми вже можемо похвалитися, що на перших випусках локації для зйомок шукали ми, а зараз уже заклади пишуть нам із пропозиціями.

Яся: Нам узагалі щастить із партнерами. Гостинно зустрічають, не зляться, що ми пересуваємо всі меблі чи заклеюємо вікна. [сміється]

На перших випусках локації для зйомок шукали ми, а зараз уже заклади пишуть нам із пропозиціями


Про роботу над помилками й розвиток у проєкті

Наті: Я часто пригадую слова своєї вчительки: «Для того, щоб класно вивчити математику, треба сильно на себе розізлитися». Я була незадоволена собою в останніх випусках, тому сильно на себе розізлилася й почала приділяти більше часу підготовці.

Катя: Буває, що дивишся на себе [на екрані] й думаєш: «Як я могла таке ляпнути? Цього більше не станеться». Це мотивує розвиватися. Та й сам знімальний день дає такий поштовх, що на наступний день ти прокидаєшся й думаєш: «Ого, я стала трохи розумніша». (Але не факт).

Яся: Мені здається, я, навпаки, деградую. [сміється]. Якщо в першому випуску ми тролили Наті за те, що вона 20 разів казала «типу», то в останньому 16 «типу» було вже в мене. У мене в лексиконі цього слова раніше не було, а тепер ми на двох видаємо 60 «типу» за випуск. І це ще невідомо, скільки таких моментів вирізала Діана під час монтажу.

Якщо серйозно, «Ебаут» справді багато чого мене навчив. Як найстарша людина в команді я вже мала чіткі й усталені уявлення про ті чи ті речі. Часто ці уявлення можуть змінюватися прямо під час випуску, у процесі наших обговорень. Це круто. Значить, я все-таки розвиваюся, а не тільки деградую. [сміється]

Катя: Ми всі розвиваємося й дізнаємося багато нового. Наприклад, для мене стало шоком те, що чоловіки теж імітують оргазм.

Яся: Після того, як ти сказала, що секс-іграшки можуть зменшувати чутливість, я взагалі тиждень жила у стресі! Але потім до нас прийшла гінекологиня та це спростувала. Я така: «Фух, можна й далі користуватися вібратором». [сміються]

Текст:

Таїсія Куденко

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.