Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Партнерки«Ми за те, щоб речі жили, а не висіли й запилювалися»: український бренд Lake Studio

Олеся Кононова й Анастасія Рябоконь про співпрацю та тенденції в сучасному світі моди

«Ми за те, щоб речі жили, а не висіли й запилювалися»: український бренд Lake Studio — Партнерки на Wonderzine

У рубриці «Партнерки» ми розповідаємо про жінок, які придумали спільний проєкт, бізнес і досягли успіху у своїй справі. А заразом руйнуємо міф про те, що жінки не здатні на дружні стосунки та можуть лише агресивно конкурувати.

Героїнями цього матеріалу стали Олеся Кононова й Анастасія Рябоконь, співвласниці бренда Lake Studio.

Анастасія й Олеся познайомилися, коли Настя працювала в архітектурному бюро, а Кононова була співзасновницею вже наявного бренда Lake Studio. Перші шість років Анастасія була клієнткою бренда, а потім стала партнеркою Олесі по бізнесу.

Перша спільна колекція вийшла 2016 року й відразу отримала дві премії Best Fashion Awards: «Кращий дизайнер жіночого одягу» та «Кращий бренд аксесуарів».

Ми поговорили з Анастасією й Олесею про те, як вони прийшли у фешн-бізнес, про попит на український дизайнерський одяг, розподіл обов’язків, усвідомлене споживання й нові експерименти з прикрасами.

Lake Studio в цифрах

2016 рік – перша спільна колекція Олесі Кононової й Анастасії Рябоконь для Lake Studio

15 людей працюють у шоурумі-офісі Lake Studio

10 днів іде на розроблення сукні Lake Studio від ескізу до пошиву

20 колекцій одягу створено за 6 років співпраці

24 000 підписників в інстаграмі бренда

З чого все почалося

Олеся: Усе почалося з ляльок, як часто буває в нашій професії. Я з дитинства малювала ляльок й одяг для них. Потім, пам’ятаю, наприкінці 90-х в Україні стартував «Телевізійний центр моди», який вела Вікторія Андрієвська. Що пів року робили огляди тижнів моди з Нью-Йорка, Парижа, Мілана. Я побачила передачу ще малою та зрозуміла: це те, про що я мрію, треба йти вчитися. Спочатку ходила до художньої школи, потім вступила до Львівського коледжу на модельєра-конструктора та дизайнера жіночого одягу. А потім переїхала до Києва, моя подруга Наташа Каменська запропонувала мені роботу конструкторки в українського дизайнера. Я подумала: чому б ні? Це був цікавий і хороший досвід. Я там пропрацювала пів року, і ми з Наташею вирішили запустити власний бренд одягу. Ми створили колекцію й показали її на конкурсі молодих дизайнерів від Ukrainian Fashion Week, це більш доступно для молодого дизайнера в сенсі фінансових вкладень. Почалися публікації, зйомки, з’явилися клієнти, які приводили інших клієнтів. Таким чином, ми вже змогли мати інвестиції, вкладатися та розвивати себе як бренд.

Настя: Моя прабабуся була власницею кількох київських фабрик і дуже екстравагантною жінкою, курила мундштук, замість собачки мала мавпочку, любила модно одягатися. Мої мама й бабуся говорили, що я дуже на неї схожа, і, мабуть, це тяжіння до творчості від неї. Проте я навчалася в Інституті міжнародних відносин на економіста. Першим моїм місцем роботи була PR-компанія, яка займалася політичним консалтингом. Я пропрацювала там 3 роки на знос, але це був колосальний досвід у вмінні спілкуватися з людьми. Після цього я зустріла свого чоловіка й облаштувала нашу квартиру. Дизайн вийшов досить провокативним, і всі, хто приходив, казали: «Вау, клас, зроби й нам теж». Тоді я пішла навчатися до архітектурного бюро, закінчивши яке, почала займатися архітектурою й дизайном інтер’єрів. Це тривало понад 10 років. Останній мій проєкт був у ЦУМі – кав’ярня One Love. Оскільки я працювала з кольорами, пропорціями, фактурами, тканинами, мені завжди була близька мода. Якось я побачила фото суконь Lake Studio й закохалася в них. Так почалася наша з брендом історія.

Якось я побачила фото суконь Lake Studio й закохалася в них


Перша спільна колекція й експерименти

Олеся: На момент знайомства з Настею Lake Studio був досить відомим брендом, проте ми з Наташею Каменською обидві дуже творчі, і нам було важко на початку все прораховувати: витрати, прибутки – і часто було так, що насилу виходили в нуль. Потім ми почали розвивати команду, до нас прийшла Іра Павлик, вона трохи нас структурувала, намагалася дещо заспокоїти в плані креативу й направити в більш комерційне русло, щоб ми хоча б не виходили за межі бюджету. Потім прийшла Женя Скибіна, яка зараз у Public Kitchen, вона вміла красиво розповісти про бренд. Це теж дуже важлива складова. Маша Гаврилюк була артдиректоркою бренда й розробляла для нас принти.

На момент початку співпраці з Настею ми з нею вже були шість років знайомі, вона була клієнткою бренда, ми разом створювали для неї речі, обговорювали деталі крою та тканин.

Перша колекція вийшла дуже успішною, ми отримали одразу дві Best Fashion Awards


Настя: Пам’ятаю, коли я вперше побачила сукні Lake Studio, прийшла до дівчат і сказала: «Хочу цю сукню». Вона була з неопрену, а я була на якійсь стадії вагітності, і в нас відразу відбувся метч. Я приходила зі своїми ескізами, ми підбирали тканини. Окрім цього, я шила одяг і в інших дизайнерів за своїми ескізами. Мене всі запитували: «Коли вже зробиш свій бренд?» – бо це кардинально відрізнялося від того, що можна було купити. Я тільки сміялась і відповідала, що, якби й створила свій бренд, то хотіла би таку команду, як у Lake. І в якийсь момент дівчата запропонували зробити спільну колекцію. Ми зробили її з усіх моїх попередніх розроблень, які доповнили й адаптували, а показ був на передостанньому поверсі тоді ще недобудованого ЦУМу. Колекція вийшла дуже успішною, ми отримали одразу дві Best Fashion Awards. Так я плавно перейшла з архітектури в моду. І вирішила стати партнеркою Лесі й займатися брендом.

Створення колекції – це 10% креативу й 90% математики


Олеся: Наталя, моя партнерка, з якою ми створили бренд, на той момент вирішила переключитися на іншу діяльність, не пов’язану з одягом, і те, що з’явилася Настя, було дуже органічним. Під час роботи з Настею як із клієнткою ми разом створювали для неї речі, розробляли ескізи. Дуже імпонував її стиль, а речі, до яких вона вносила корективи, дуже подобалися. Ми розуміли, що Настя може внести щось нове в бренд і дати йому свіжий подих та напрям розвитку.

Настя: Тут якраз знадобилися мої знання в економіці, бо я завжди кажу, що створення колекції – це 10% креативу й 90% математики. Ти вираховуєш кількість тканини, фінальну вартість у магазині та розумієш, чи варте воно того. Звісно, у кожній колекції, окрім базових речей, є кілька важливих signature pieces, які не продадуться, але вони зазвичай використовуються для преси, для знаменитостей, і це якраз ті 10%. У нас вийшов такий симбіоз: Леся креативила, а я прийшла зі сторони клієнта й почала говорити: «Це не будуть носити, це незручно, це занадто сміливо, це занадто скромно». Але ми все це вирішували мирно, й обходилося без конфліктів. Мені не хотілося змінювати все докорінно, але, наприклад, до архітектурного крою, який був завжди в Lake, додалося більше жіночності. Мені було важливо знайти нашу ідентичність, яка відрізняла би бренд від інших. Для мене було важливо, щоб людина йшла вулицею й було одразу видно, що це Lake.

Олеся: Для мене ці нові експерименти були дуже цікаві, я сама люблю щось нове. Не скажу, що щось змінилося кардинально, але стало більше різних кольорів, принтів, фактур, тканин, більше експериментів.

Про колаборації з художниками й вишивку

Настя: Я дружу з багатьма художниками й люблю українське мистецтво. Один з моїх улюблених – Артем Волокітін. Ми часто використовуємо роботи українських художників у принтах, проте це некомерційна історія. Далеко не всім клієнтам це зрозуміло. Найуспішніша колаборація в нас була з Дімою Молдовановим: у нього роботи в життєрадісному ключі. Тоді я вже цілком прийшла в команду і якось побачила роботу Діми Молдованова «Повернення до Едему», де було багато тварин: тигрів, оленів. Я якраз шукала щось подібне для ідеї. Це була моя перша повноцінна колекція, її демонстрували в Національному художньому музеї.
Олеся: Вишивка сприймається краще. Ми намагаємося небанально підходити до вишивки, використовуємо й етнічну українську техніку, і техніку інших культур, кілька років тому ми впровадили вишиті японські гравюри в одяг.

Про усвідомленість і роботу над колекціями 

Настя: Коли я приїхала жити до Лондона й побачила величезну кількість магазинів з одягом, у мене почалася депресія, і в перші пів року мені нічого не хотілося робити, навіть пропустила одну колекцію. Намагалася усвідомити, що ж робити далі. Скільки речей висить на сейлах, а ми виробляємо ще. Тому перед тим, як приступити до створення колекції, ми її дуже ретельно продумуємо, щоб не було нічого зайвого. Ми завжди себе питаємо: «А що б хотілося на сьогодні? У чому тобі було б комфортно в цій ситуації, у цьому часовому проміжку?» Ми багато чого переосмислили. Якщо раніше в нас були експерименти з тканинами, то зараз купуємо тільки найякісніші тканини. Якщо людина за усвідомлене споживання, то вона радше купить 2–3 речі, але якісні й ті, що потім не викине, які можна передати в спадок своїм донькам.

Якщо людина за усвідомлене споживання, то вона радше купить 2–3 речі, але якісні


Олеся: Як правило, ми спочатку придумуємо колірну гаму, яка відчувається в моменті роботи над колекцією. Потім, коли їдемо вибирати тканини, відштовхуємося від цієї палітри й думаємо про форму.

Настя: Але частіше відбувається так: я приходжу й кажу: «Лесю, я придумала. Наша наступна колекція буде називатися так-то».

Ми часто подорожуємо, я буваю в Лондоні, ходжу виставками, музеями. Це дуже надихає насправді, дає можливість заглибитися в якусь певну історію й викликає бажання розповісти цю історію в речах Lake Studio. Природа дуже надихає, наш бренд пов’язаний із ботанікою, ми любимо втілювати зображення квітів, рослин за допомогою вишивки або принтів.

У нас дружні стосунки. Я довіряю Насті, вона гарно відчуває тканину


Про прикраси

Олеся: Нам із Настею завжди подобалися перлини. Під час зйомок часто хотілося додати щось до образу. Часто клієнтки приходять до шоуруму міряти речі, і так хочеться довершити їхні образи прикрасами. Тому ми вирішили спробувати зробити свої й почали з перлів.

Настя: До створення ювелірних колекцій ми пробували випускати аксесуари в колабораціях, наприклад у колекції з артишоками за 2016 рік із дизайнеркою з Праги. Потім ми знайшли ювелірку у Львові та співпрацювали з нею. Вийшло теж дуже успішно. А потім трапилася пандемія, і я подумала, що тут такого складного? І за кілька місяців навчилася робити прикраси сама. Багато хто зараз приходить і купує прикраси в подарунок. Матеріали ми купуємо по всьому світу. Наприклад, у Кореї дуже хороша фурнітура, а перли в нас китайські, американські й турецькі, в останніх, до речі, дуже цікаві форми. Працюємо ми й з малахітом, і з місячним каменем. Останню колекцію робили в колаборації з лондонською художницею. Для першої частини колекції збирали в Лондоні квіти, висушували, занурювали в спеціальну рідку формулу фарфору, розроблену художницею Ксенією Бусаловою, і випікали в промислових печах. Покривали 3 видами глазурі й золотом. Друга частина рукотворна. Художниця виготовляла окремо пелюсточки, збирала їх і створювала прекрасні флористичні прикраси у вигляді артишоків.

Про розподіл обов'язків

Настя: Завжди кажу, що я головна стилістка бренда, а Леся – головна дизайнерка. Я приходжу з ідеєю, концепцією, ми разом вибираємо тканини. І в Олесі, і в мене є право вето. Буває так, що я обираю тканину, а Олеся каже, що вона жахлива в обробленні. У результаті так і виходить. В Олесі більше досвіду, а я бачу колекцію радше картинками.

Олеся: У нас дружні стосунки. Я довіряю Насті, вона гарно відчуває тканину. Проте, якщо я закохуюся в якийсь колір і хочу його ввести до колекції, Настя завжди погоджується.

Настя: У нашій команді зараз 15 людей, і це взаємозамінні люди. У шоурумі, як правило, знаходимося ми з Олесею, також тут розміщується наш комерційний і фінансовий департамент та экспериментальный цех. Люди, які в нас працюють, з нами роками. Це наша сім’я. Святкуємо разом дні народження, свята, покази, усе разом. Тому людина, яка приходить, має бути як мінімум на одній хвилі з нами. Крім вайбу, звісно ж, важливо, наскільки людина професійна, наскільки відчуває наш бренд. Дуже важливо, щоб бренд подобався, а не лише заради бізнесу та грошей.

Моя порада тим, хто розпочинає бізнес: треба не соромитися робити все. Я й каву заварю, і чашки мию, й упаковую речі, і з клієнтами працюю, і на виробництві. Треба не соромитися це робити, бо, якщо ти не пройдеш всі ці процеси, етапи, ти до кінця не відчуєш свій бізнес.

Люди, які в нас працюють, з нами роками. Це наша сім’я


Про зміну формату показів і географію продажів

Настя: Останні роки ми перейшли на формат презентації. Презентація – більш душевний формат, коли ти збираєш невелику кількість людей. Бо, як правило, на звичайний показ приходить 300 людей, із них 80% – це ті, що просто проходили повз, яких ти навіть не знаєш. Для мене важливо транслювати свою емоцію близьким по духу людям. Ми перейшли на формат закритих презентацій, куди запрошуємо обмежену кількість людей, розбиваємо івент на пресу та клієнтів. Коли презентуєш свою колекцію в приємній обстановці, зі свічками, квітами, музикою, є можливість спілкуватися, ти можеш підійти до кожного й розповісти про колекцію, показати кожну річ. Людина може взяти її в руки, роздивитися вишивку зблизька, якісь цікаві деталі. Цього не зробиш у межах звичайного показу.

Зараз люди не купують речі, вони купують емоції, картинки та спілкування. Світ змінюється. Ще цікаво те, що зараз великий попит на ошатний одяг. Мені здається, що мода наразі на переломному моменті. Коли щось має відбутися, відчуття, ніби затишшя перед грозою. Думаю, усе буде йти в бік ошатності, надмірності, на межі з кітчем.

Олеся: Через пандемію в нас змінилася географія продажів. Раніше ми продавалися в нішевих бутиках, але через пандемію багато з них не вижили, швейцарський, італійський магазини закрилися. Проте виріс попит з боку Азії, ОАЕ. Зараз добре працюємо з Китаєм. Дивно, бо раніше думали, що Китай – це інший світ. Ми свідомо туди не йшли, бо треба було все перебудовувати, для них треба закладати інші пропорції.

Нам важливо бачити радість в очах, коли людина купує ту чи ту річ


Про ставлення до розпродажів

Олеся: Ми за те, щоб речі жили, а не висіли й запилювалися. Наприклад, ми двічі на рік беремо участь у Harper's Bazaar Weekend і виставляємо там все на розпродаж.
Настя: Нам важливо бачити радість в очах, коли людина купує ту чи ту річ. Буває, роблю додаткову знижку й кажу: «Щоб найщасливіші моменти у вашому житті були пов’язані з нашими речами».

Текст: Анна Хаєцька

Фото: Яніна Сич

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.