Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Промо«Ми живемо в епоху наукових проривів». Переможниці премії L’Oréal-UNESCO про стереотипи і досягнення

Дізналися, які зміни потрібні, щоби заохотити жінок розвиватися в науці

«Ми живемо в епоху наукових проривів». Переможниці премії L’Oréal-UNESCO про стереотипи і досягнення — Промо на Wonderzine

21 грудня L’Oréal Україна оголосила імена трьох лауреаток, переможниць української премії L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці». Ними стали: докторка технічних наук Ірина Беспалова, кандидатка фізико-математичних наук Валентина Носенко та кандидатка фізико-математичних наук Ірина Сулим.

Премія проходить в Україні вже четвертий рік поспіль і є частиною глобальної програми L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці». Її мета – відзначити талановитих науковиць і заохотити жінок обирати наукові професії.

Wonderzine Україна разом із L’Oréal Україна поговорили з переможницями про те, чим їх захопила наука, якими власними та світовими досягненнями вони пишаються та з якими стереотипами стикаються на кар’єрному шляху.

Проблема гендерного дисбалансу в науковій галузі: як виникла премія L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці»

Згідно з дослідженням UNESCO, попри зростання кількості жінок у науці, вони й досі становлять не більш як 33 % серед усіх науковців світу. Особливо у фізиці, математиці, комп’ютерній науці та технологіях. За даними Інституту статистики UNESCO, лише 28 % випускників технічних навчальних закладів і 40 % випускників з інформатики – жінки.

«Сьогодні менш як 4 % Нобелівських премій у науці присуджується жінкам, а в самих дослідженнях ми ще й досі не позбулися ефекту «скляної стелі». Ми маємо прагнути до глибокої трансформації наукових інституцій, системи навчання та кар’єрного зростання жінок у науковій галузі та загалом усієї системи. Доки в науці зберігається гендерний дисбаланс, ми не зможемо домогтися інклюзивності в суспільстві або знайти наукове розв’язання багатьох проблем, які постали перед людством», – каже Олександра Пальт, виконавча віцепрезидентка Фундації L’Oréal.

Фундація L’Oréal та UNESCO прагнуть збільшити представленість жінок у науці та зробити їхній внесок у розвиток у науці помітним. Щороку в межах програми «Для жінок у науці» вони відзначають наукові досягнення видатних науковиць.

Програма L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці» від започаткування в 1998 році та до сьогодні підтримала 117 лауреаток і понад 3800 талановитих молодих жінок-учених, серед яких кандидатки наук та аспірантки зі 110 країн. П’ятеро з них отримали Нобелівську премію.

Для участі в премії жінки повинні мати науковий ступінь, наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science, та популяризувати науку. Кожна заявка оцінюється незалежними журі, до складу якого входять провідні науковці та науковиці України – академіки, які є визнаними фахівцями в STEM-галузях. Переможницю відзначають грошовою винагородою в розмірі 150 000 грн.

Ірина Беспалова

докторка технічних наук, старша дослідниця, провідна наукова співробітниця

Місце роботи: Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України.

Ірина Беспалова

докторка технічних наук, старша дослідниця, провідна наукова співробітниця

Місце роботи: Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України.

Історія становлення в науці

На останньому курсі хімічного факультету я пройшла конкурс на заміщення вакантної посади інженерки-хіміка у відділі нанокристалічних матеріалів. У 2010 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2019 році – докторську дисертацію на тему «Розробка технологій отримання люмінесцентних наноструктурованих композиційних матеріалів».

З 2009 до 2021 року пройшла шлях від молодшої наукової співробітниці до провідної. За цей час стала лауреаткою премії Президента України для молодих учених (2011), здобула дві стипендії: від Президента й іменну від Верховної Ради.

Тому можна сказати, що у 2004 році я не просто дістала місце роботи за спеціальністю, а й щасливий білет на швидкісний поїзд, який має цікавий маршрут, і кінцева зупинка якого ще не визначена, а отже, все найцікавіше ще попереду! Я намагаюся від усього отримувати позитивні емоції та дивитися вперед широко розплющеними очима.

Вакцини допомогли нам позбутися багатьох смертельних хвороб, знизити ймовірність розвитку деяких видів раку та врятувати мільйони життів.

Про досягнення в науковій галузі

Я пишаюся колективом, у якому працюю. У нас є сучасне бачення науково-дослідних пріоритетів, усебічна підтримка одне одного та взаємоповага. Вважаю, що моє найважливіше досягнення на цей час – захист докторської дисертації в 37 років. Мені пощастило не мати перепон на моєму науковому шляху.

Світове наукове відкриття, яке надихає

Відкриття першої вакцини та розроблення нових способів вакцинації. Вакцини допомогли нам позбутися багатьох смертельних хвороб, знизити ймовірність розвитку деяких видів раку та врятувати мільйони життів.

Про науку в Україні

Я б хотіла змінити кілька речей. По-перше, ставлення держави до проблем науковців. По-друге, більше підтримувати сучасну молодь – вона дуже талановита та цілеспрямована! Зробити все можливе, щоб наукова молодь мала бажання та можливості розвивати науку вдома, в Україні.

Валентина Носенко

кандидатка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця

Місце роботи: Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України.

Валентина Носенко

кандидатка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця

Місце роботи: Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України.

Історія становлення в науці

Я з династії науковців, тому з дитинства мою жагу до пізнання світу всіляко підтримували та стимулювали. З ранніх років мені прищеплювали любов до знань, що зумовило навчання в КПНЛ № 145, потім на фізичному факультеті КНУ ім. Т. Г. Шевченка. А от причиною, чому я після магістратури залишилася в науці, була моя перша закордонна конференція в США.

Свої перші наукові дослідження я робила в малесенькій, але потужній групі, що займалася ретроспективною дозиметрією. Під керівництвом наставників мені вдалося здобути хороші наукові результати. Завдяки цьому я, «жовтодзьобик», яка тільки-но закінчила 5 курс, отримала грант, щоби доповісти про результати на великій міжнародній конференції Biodose-2006.

Моя усна доповідь перед великою аудиторією, повною серйозних учених, схвальні відгуки про неї, шквал запитань та обговорення, які продовжилися ще й у кулуарах, стали потужним стимулом для подальшої роботи. Тоді я зрозуміла, що те, чим я займаюся, дійсно має вагу. Відчуття того, що я здатна на хорошому рівні спілкуватися з фізиками з різних країн, окрилило мене, надихнуло на нові звершення.

Чим мене цікавить моя діяльність? Можливістю пізнавати світ і додавати свої «цеглинки» до загальнолюдського пантеону науки.

Про досягнення в науковій галузі

Серед наукових результатів найважливішими я вважаю запропоновані нами нові методи: структурної характеристики наночастинок у напівпровідниках; датування без визначення річної дози; метод розділення вкладів від g- та УФ-опромінення в ретроспективній ЕПР дозиметрії та датуванні, а також розроблення біосумісних покриттів і пояснення механізмів утворення радіаційних дефектів у гідроксилапатитах. А ще механізмів формування інтерфейсних бар’єрів у ZnO:Mn і багато іншого. У нас багато роботи!

Чим мене цікавить моя діяльність? Можливістю пізнавати світ і додавати свої «цеглинки» до загальнолюдського пантеону науки.

Світове наукове відкриття, яке надихає

Ми живемо в епоху наукових проривів. Мене сильно вразило видатне відкриття 19 століття – реєстрація гравітаційних хвиль, які були передбачені ще загальною теорією відносності Ейнштейна. Саме реєстрація гравітаційних хвиль підтверджує один із найбільш відомих законів для чорних дір.

Як часто траплялося в історії науки, зараз учені ще не до кінця розуміють, як поєднати загальну теорію відносності, яка зазвичай застосовується до великих об’єктів (як-от чорні діри), з квантовою механікою, яка описує малі об’єкти, наприклад, атоми та субатомні частки. Тому зараз фізики шукають більш прогресивну теорію, яка об’єднає дві дисципліни в одну нову теорію квантової гравітації, і це неймовірно цікаво!

Стереотипи про роль жінок у науці

На жаль, світ науки – це все ще світ чоловіків. Для того, щоб посісти, наприклад, одну й ту саму посаду, жінці треба бути на пів голови, або навіть на голову, вище за чоловіка за рівнем своїх досягнень. Мені пощастило, я працюю в групі, де стать не має значення, але коли мої інтереси виходять за межі групи, то доводиться стикатися з реальністю.

Баланс між кар’єрою й особистим життям

Поєднувати роботу та сім’ю я можу завдяки підтримці чоловіка. Наприклад, я спокійно можу поїхати на конференцію та залишити на нього дітей.

А ще в мене є простір для хобі. Я захоплююся нумізматикою, з дитинства колекціоную монети – це не вимагає багато часу. Як і читання книжок. Читаю дорогою на роботу та з неї – це улюблена справа в метро та маршрутці. Усією сім’єю любимо лижі.

Про науку в Україні

Головне – треба змінити ставлення українців до науки. А це можливо, тільки якщо підвищити загальний рівень освіти в населення.

Поки люди не розуміють важливість науки, вони не розуміють необхідність її фінансування державою. І, як результат, відбувається занепад науки та відтік кадрів за кордон.

Для того, щоб підвищити загальний рівень освіти в державі, треба починати виховувати покоління змалечку. Наприклад:

  • для дошкільнят – підтримувати створення та переклад мультфільмів, які підштовхують задуматися над причинами тих чи тих звичних явищ, а також дають доступні пояснення;
  • для школярів – активізувати проведення днів науки, зробити їх менш формальними, а більш веселими та наочними;
  • для широкого загалу – створити «експериментаріуми» та музеї науки, у яких люди могли б самостійно проводити різні досліди. Створювати більше науково-популярних лекцій онлайн і взагалі – всіляко популяризувати науку. Це буде підвищувати загальний інтелектуальний рівень і здатність до критичного мислення.

Ірина Сулим

кандидатка хімічних наук, старша дослідниця, старша наукова співробітниця

Місце роботи: Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України.

Ірина Сулим

кандидатка хімічних наук, старша дослідниця, старша наукова співробітниця

Місце роботи: Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України.

Історія становлення в науці

Моє знайомство з хімією почалося ще в школі, де на уроках ми вивчали багато різних дивовижних, а іноді й чудернацьких речей. Жага до отримання нових знань переросла в захоплення цією наукою й отримання вищої освіти за спеціальністю.

Науковою діяльністю я почала займатися ще під час навчання на четвертому курсі Прикарпатського національного університету ім. В. С. Стефаника. У 2002 році опублікували мою першу наукову статтю в співавторстві з керівником магістерської дипломної роботи, а у 2007 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидатки хімічних наук за спеціальністю «Фізика й хімія поверхні».

З 2015 року працюю на посаді старшої наукової співробітниці в Лабораторії оксидних нанокомпозитів Інституту хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України. Тож наука посідає одне з найважливіших місць у моєму житті, вона стала моїм способом життя та мислення.

Наука передусім – це можливість спілкуватися з неймовірними людьми: інтелектуалами, із широким світоглядом і багатим життєвим досвідом. Щобільше, наука – це мобільність, поїздки, зустрічі, конференції, різноманітні школи, тренінги, обмін знаннями та досягненнями.

Про досягнення в науковій сфері

Наука – це творча професія, але водночас це кропітка праця, що потребує нескінченного терпіння та зусиль. Визнання та нагороди – незначна частина наукової діяльності, проте важлива. Особисто для мене найголовніше досягнення в житті – це улюблена професія, яка приносить задоволення, а також утримання балансу між роботою та родиною.

Наука передусім – це можливість спілкуватися з неймовірними людьми: інтелектуалами, із широким світоглядом і багатим життєвим досвідом. Щобільше, наука – це мобільність, поїздки, зустрічі, конференції, різноманітні школи, тренінги, обмін знаннями та досягненнями.

Світове наукове відкриття, яке надихає

«Еліксир вічної молодості» завжди був і лишається предметом дискусій і досліджень серед багатьох учених світу. Так, у листопаді 2020 року ізраїльські вчені оголосили про прорив у «лікуванні» старості. Дослідники з Тель-Авівського університету та медичного центру «Шамір» заявили в журналі Aging про те, що їм вдалося вперше повернути назад біологічний процес старіння в людей. Це вийшло зробити за допомогою гіпербаричної оксигенації – терапії, що базується на впливі кисню в різних концентраціях за високого тиску в барокамері.

Стереотипи про роль жінок у науці

Я не стикалася зі стереотипами щодо жінки в науці, а також із таким явищем, як гендерна нерівність. Значних бар’єрів, які б заважали моєму розвитку як спеціалістки чи вплинули б на моє становлення в науці або кар’єрне зростання, не було.

Баланс між кар’єрою й особистим життям

Знайти баланс між кар’єрою та сімейним життям украй важко. Це справжній челендж! Важливо, щоб родина підтримувала молоду жінку, матір і дружину в її прагненні займатися наукою. Хотілося б зауважити: я не лише жінка-науковець, а й мама. Моя маленька донька – вагомий стимул працювати інтенсивніше та якісніше. Ми разом подорожуємо різними країнами, навчаємося, пізнаємо культуру та традиції інших націй, набуваємо корисного досвіду. Вважаю, що мені вдається балансувати між роботою, родиною та хобі.

Матеріал підготовлено
за підтримки

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.