Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

КнигиЕстонська фантастика та повоєнна Польща. Книжки Центральної та Східної Європи, які варто прочитати

Естонська фантастика та повоєнна Польща. Книжки Центральної та Східної Європи, які варто прочитати — Книги на Wonderzine

Балканські, балтійські та польські автори

Коли ми говоримо про літературу, ближчу до України, аніж лицарі Іспанії або джентльмени Англії, то чомусь завжди йдеться про російську літературу.

У шкільній програмі закордонної літератури були 40 російських і радянських авторів, яких нещодавно вилучили зі списків. Автори Східної та Центральної літератури в програмах майже відсутні, ми мало знаємо про книжки польських, литовських або хорватських авторів.

Вирішили це виправити та зібрали добірку книжок Центральної та Східної Європи – про села Чехословаччини, бунтівника повоєнної Польщі, радянську окупацію Литви та субкультуру хеві-металу в Латвії.

Текст: Анастасія Микитенко

Ми створили цей матеріал за підтримки наших читачів

Марек Гласко

«Красиві двадцятилітні»

«Видавництво 21»

Марек Гласко – польський автор, який мав образ письменника-бунтівника, що заворожував своєю харизмою та свободою дій і відштовхував нестерпністю поведінки, щойно ти дізнавався його ближче.

Саме таким він і постає у своєму напівавтобіографічному творі «Красиві двадцятилітні». На сторінках повоєнна Польща, окупована Радянським Союзом – у ній важка робота на заводах, доноси, криміналітет, хабарі та цензура, там люди не намагаються прагнути кращого, а хоча б перетерпіти реальність. Коли тиск системи стає для головного героя неможливим, він відлітає до Франції, сподіваючись колись повернутися. Та йому це так ніколи й не вдасться, натомість він встигає побачити повоєнні Німеччину й Ізраїль.

Твір є досить брудним, із вуличним жаргоном, психічними лікарнями, кублами, жахливим поводженням із жінками, до цього потрібно бути готовим. Проте це цікаве розкриття життя тодішньої Польщі й описи руйнівного життя автора.

Ольга Токарчук

«Останні історії»

«Темпора»

Ольга Токарчук – одна з найпопулярніших сучасних романісток Польщі та лауреатка літературної премії «Ніке», Міжнародної Букерівської премії та Нобелівської премії. Українською перекладено дуже багато її романів.

У книжці «Останні історії» вона розповідає історії трьох жінок, об’єднаних родинними зв’язками та мотивом смерті, далекої та близької, чужої та власної. Героїні шукають себе, борються із самотністю, намагаються звикнути до смерті та пережити втрату. Роман чимось нагадує сесію з психотерапевтом, під час якої ви намагаєтеся подолати страх смерті.

Ґоран Войнович

«Югославія, моя батьківщина»

«Видавництво Старого Лева»

Роман словенського письменника Ґорана Войновича зачіпає найсуперечливішу подію на Балканах – війну в Югославії. Проте в ньому ви не знайдете опису подій, а, ймовірніше, простежите наслідки збройної агресії.

Головний герой, Владан, дізнається, що його мама збрехала, що батько помер на війні. Насправді він воєнний злочинець, і його розшукує Гаага. Владан вирішує розшукати батька сам та дізнатися всю правду, намагаючись якось поєднати в одній людині знайомого ніжного батька та чоловіка, на чиїй совісті надто багато трупів.

На тлі історії однієї людини можна простежити, як війна травмувала навіть тих, хто не бачив її зблизька, і як її наслідки усвідомлювали опісля.

Їржі Гаїчек

«Риб’яча кров»

«Комора»

Головна героїня Їржі Гаїчека, чеського письменника, намагається розібратися з дитинством, яке її ніяк не відпустить.

Рідне село Ганни поглинула індустріалізація: його затопили задля побудови електростанції. Різні покоління боролися за долю своїх домівок, виходили на мітинги та писали листи. Проте для держави маленький населений пункт не мав значення, поліція всіх виселила до міста, у квартири з краєвидом на нову електростанцію. Тож головна героїня програла свою велику битву, вона дізнається, що її голос не мав значення у світі бюрократії.

Ганна об’їздила світ, змінювала професії та способи життя, але в 41 рік вона повертається додому, щоб поговорити з 12-ма важливими людьми з минулого та розібратися зі своїми спогадами й емоціями.

Богуміл Грабал

«Занадто гучна самотність»

«Комора»

Книжки чеського письменника Богуміла Грабала неоднократно відзначали нагородами та переклали в більшості країн світу, сам автор став лауреатом Нобелівської премії. В українському перекладі вийшло тільки два його романи – «Я обслуговував англійського короля» та «Занадто гучна самотність».

Останній розповідає про Гантю, який працює в пункті збору макулатури та рятує з-під гідравлічного пресу книжки, які заборонила цензура. Він наповнив ними свій дім, прочитав настільки багато, що вже не може зрозуміти, які думки його, а які – ні. У брудному підвалі, де його компанією стають тільки миші та мухи, він знаходить красу в рядках грецьких філософів і вченнях Канта. А потім у його життя вривається автоматичний прес, який пожирає книжки без розбору.

Рута Шепетіс

«Поміж сірих сутінків»

Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Рута Шепетіс – письменниця, яка народилася в США в сім’ї біженця з Литви, тому вважається представницею обох культур. Її перший роман, «Поміж сірих сутінків», належить до історичної прози й описує період окупації Литви радянськими військами.

Ліні п’ятнадцять, вона захоплюється живописом і проводить щасливе дитинство в тихому європейському містечку. Проте в один день її дім окупують, а її сім’я потрапляє до товарного потяга на Сибір, бо тато Ліни – професор і патріот Литви. Роман задокументовує її восьмитижневу подорож до найвіддаленішого куточка Росії, важку працю в жахливих умовах і доброту, яку вона зберігала до самого кінця.

Андрус Ківірягк

«Хлопчик, який говорив зміїною»

The Man Who Spoke Snakish

Андрус Ківірягк – один із найпопулярніших сучасних естонських письменників. Його романи, на жаль, не перекладені українською, але в Україні показували фільм «Листопад», знятий за мотивами його новели, і моновиставу «Vitalius».

«Хлопчик, який говорив зміїною» має елементи казки для дорослих, із темним фольклором Естонії та приємним легким гумором. Ми спостерігаємо за історією хлопчика, який живе в лісах і є останнім носієм зміїної мови, яка дає йому змогу спілкуватися з тваринами. Проте є інші, селяни, які страждають, намагаючись виростити хліб, і сліпо вірять у те, що все погане приходить із лісу, від Сатани. І розпочинається війна: між новим і старим, між прогресом і традиціями.

Яніс Йоневс

«Єлгава 94»

DOOM 94

«Єлгава 94» – це дебютний напівбіографічний роман Яніса Йоневса, латвійського письменника.

Латвія нещодавно повернула свою незалежність від окупації Радянського Союзу, і країною прокочується хвиля обожнювання хеві-металу. Молодий хлопець доєднується до цієї субкультури, відкриває для себе алкоголь і наркотики та намагається знайти себе.

Книжка точно зображує картину незалежної Латвії, вулиці Риги та Єлгави, почуття молодості, приналежності та неприйняття.

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.