Views Comments Previous Next Search Wonderzine

КнигиЩо читати восени: 8 хороших книг про те, що життя краще, ніж нам часом здається

Що читати восени: 8 хороших книг про те, що життя краще, ніж нам часом здається — Книги на Wonderzine

«Місячне сяйво», «Щоденник книгаря», «Нормальні люди»

ОСІНЬ незмінно асоціюється із затишними вечорами та хорошими книгами. Ми зібрали вісім хороших книжок в українському перекладі – від іронічного тексту британця Шона Байтелла до роману шведа Фредріка Бакмана про те, що життя все ж таки краще, ніж нам часом здається.

Шон Байтелл

«Щоденник книгаря»

Видавництво «Наш формат»

Шон Байтелл – власник книгарні в маленькому шотландському містечку Уігтаун та організатор щорічного Уігтаунського книжкового фестивалю. Книжковий магазин він придбав, коли йому було 30 років. Він приїхав до батьків погостювати – вони жили близько того самого магазину – і його власник запропонував Байтеллу купити бізнес. Шон узяв позику в банку й почав працювати вже у власному магазині. А 2017 року друком вийшла книжка «Щоденник книгаря». Перед нами щоденниковий текст, написаний у дусі традиційної англійської іронічної автобіографії.

Чого варті лише книжкові замовлення, які Шон отримує від покупців: «Рідке золото: досвід і принципи використання сечі при вирощуванні рослин» або «Способи визначення статі курчат у перший день після вилупки». Байтелл іронізує над своїм бізнесом і тим, як йому доводиться тримати його на плаву.

Елізабет Ґілберт

«Місто дівчат»

«Видавництво Старого Лева»

Знаємо, що більшість уже прочитали цей роман, але раптом ви ще не встигли, то зараз прекрасний час надолужити.

«Місто дівчат» збудоване як лист літньої жінки – жінці молодшій. Дев’яносторічна Вівіан Морріс пише сімдесятирічній Анджелі Грекко, щоб пояснити, нарешті, ким вона, Вівіан, була для давно померлого батька Анджели. Утім, і самі питання, і відповіді на них – не більше, ніж умовність: узявши за старт цю точку, роман охоплює все життя оповідачки.

Ґілберт ділить його на дві умовні частини. Спочатку Вівіан детально викладає історію свого запаморочливого першого року в Нью-Йорку, від знайомства з містом до втечі з нього. А потім оповідається історія дорослої Вівіан, яка зуміла прийняти себе й вибудувати своє життя всупереч суспільним нормам.

В оригіналі роман Ґілберт називається «City of girls», що відсилає нас до вислову «girl power»: найцікавіші й найвиразніші персонажі книги – це жінки, і куди більше, ніж стосунки з чоловіками, їх хвилюють питання професійного самовираження, власної сексуальної ідентичності, політики, дружби.

Майкл Шейбон

«Місячне сяйво»

Видавництво «Фабула»

Майкл Шейбон за «Місячне сяйво» отримав Пулітцерівську премію. Цей роман ‒ неймовірна історія життя діда Шейбона, яку той розповідає онукові на смертному одрі. Захоплива низка його пригод та авантюр стає приватною версією всієї історії XX століття. Шейбон-старший бере участь у всіх головних подіях століття: майструє винаходи для американської розвідки, ганяється за втікачами-нацистами й навіть будує ракети. Це історія про божевілля, війну та її найтемніші сторони, секс, шлюб і жадання, екзистенційні сумніви та руйнівну силу сімейних таємниць. Очевидне переплітається тут із неймовірним, а істина подається тільки так, як автор воліє її розуміти.

Ден Сіммонс

«Терор»

«Видавництво Жупанського»

На початку 90-х Ден Сіммонс прославився епічною космооперою «Гіперіон», а в нульових перейшов до фантастики принципово іншого штибу. Сьогодні він працює в жанрі криптоісторії: реконструює минуле й населяє його ретельно прописаними, об’ємними героями. Також він намагається розкрити таємні причини, що лежать в основі загальновідомих подій і фактів. Цього року «Терор» вийшов в українському перекладі. Сюжет переносить нас у часи вікторіанської Англії, коли в арктичні льоди в пошуках Північно-Західного проходу відправляються відразу два британських дослідних судна. Там вони потрапляють у льодовий полон і починається битва не на життя, а на смерть. Сіммонсу вдається зобразити характер героїв та їхню психологію так, щоб було зрозуміло, на що ладні піти люди, щоб вижити.

Саллі Руні

«Нормальні люди»

«Видавництво Старого Лева»

Критики називають Руні «Селінджером для мілленіалів», роман уже увійшов до лонглиста Букерівської премії, а права на його екранізацію купили Hulu й «Бі-бі-сі». Чи не вперше в історії світової літератури вона зважилася показати першу любов як свідомо кінцевий, а тому хворобливий і разом із тим нормальний і здоровий процес.

Коннелл і Маріанна живуть у маленькому містечку, вчаться в одному класі й за межами школи зустрічаються щонайменше двічі на тиждень. Мати Коннелла – прибиральниця в будинку матері Маріанни. Насправді їх розділяє прірва, причому не тільки класова: Коннелл красунчик і найпопулярніший хлопець у класі, а Маріанна – аутсайдерка в дивних черевиках, об’єкт цькування й насмішок. У Коннелла теплі та дружні стосунки з матір’ю. У Маріанни токсична сім’я, її з дитинства принижують і б’ють, але при цьому вона добре знає ціну власному інтелекту та їй байдуже, що про неї думають інші. Їх тягне одне до одного й в останньому класі школи у них зав’язуються дивні, невизначені стосунки, які тривають і в університеті в Дубліні.

Фредрік Бакман

«Моя бабуся просить її вибачити»

Видавництво «Книголав» (#книголав)

У своєму першому романі під назвою «Друге життя Уве» письменник змушував читача сміятися, а от від цієї книги, навпаки, можуть виступити сльози. Бакман написав справжню передріздвяну казку для дорослих. У ній бабуся маленької Ельзи курить у громадських місцях і весь час досить брутально лається на навколишніх. Але коли жінка дізнається, що їй не перемогти хворобу, що прогресує, вона просить онучку рознести сусідам листи з прощальними вибаченнями, тому що розуміє, скількох людей образила. Дуже добра книжка зі щасливим кінцем. До речі, за романом «Друге життя Уве» знято фільм, якщо ви його ще не подивилися – дуже радимо. Прекрасна історія, щоб нагадати собі про те, що варто цінувати життя.

Айше Кулін

«Останній потяг до Стамбула»

«Клуб Сімейного Дозвілля»

Айше Кулін ‒ турецька письменниця й журналіст. Закінчила Американський жіночий коледж за спеціальністю «література». Працювала в різних виданнях редакторкою, репортеркою та сценаристкою на телебаченні.

Історія у книжці розпочинається в Туреччині, де Сельва – молода дівчина із заможної родини ‒ без дозволу батьків виходить заміж за єврейського хлопця. Покинувши Туреччину, вони намагаються побудувати своє щастя в Парижі, але з приходом фашистів до Франції їм доводиться тікати. У 1943 році вони відправляються в довгий і небезпечний шлях через усю Європу.

Кетрін Беннер

«Дім на краю ночі»

Видавництво Vivat

Книга Кетрін Беннер – читання поетичне й дуже приємне. Герої повністю відповідають уявленням про «справжніх італійців», а описи Кастелламмаре та його місцин схожі на розлогі пасажі з путівників для вибагливих туристів. Однак створена Беннер сонячна атмосфера острівного усамітнення, млості й солодкого південного неробства має воістину цілющий ефект. Словом, якщо в цьому році ви так і не побували на морі, «Дім на краю ночі» здатен його замінити.

Крихітний острівець Кастелламмаре загубився в Середземному морі на південному сході від Сицилії. У 1914 році туди прибуває молодий лікар, флорентієць Амедео Еспозіто. Людей на острові досить небагато, але одного разу вночі, через кілька років після приїзду Амедео, населення острова збільшується відразу на двох: малюки народжуються одночасно в родині графа й у родині самого лікаря, причому, схоже, в обох хлопчиків спільний батько – і це зовсім не граф. З цієї точки починається заплутана випадковими й невипадковими збігами історія родини Еспозіто, чотири покоління якої будуть любити, ненавидіти, а також слухати та розповідати казки на чудовому острові.

Текст:

Анна Хаєцька

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.