Views Comments Previous Next Search Wonderzine

Книжкова полицяЩо читати в серпні: 5 хороших книжок від редакції Wonderzine Україна

Що читати в серпні: 5 хороших книжок від редакції Wonderzine Україна — Книжкова полиця на Wonderzine

Хороших книжок не буває багато

Два місяці літа пролетіли так швидко, що ми навіть не встигли скласти список книжок на літо – тож вирішили, що останній його місяць потрібно прожити на повну, а без хорошої книжки тут ніяк не обійтися. Тому ми ділимося своїми улюбленими книгами, з якими, сподіваємося, вам буде добре і вдома, і на пікніках, і в подорожах.

Таісія Куденко

редакторка

Tina Fey

Bossypants

Ви можете не пам’ятати імені Тіни Фей, але точно знаєте її проєкти. Це вона написала сценарій до підліткового хіта Mean Girls, створила серіали 30 Rock і Unbreakable Kimmy Schmidt, тривалий час працювала в скетч-шоу Saturday Night Live. Це на її поличках пиляться дев’ять статуеток «Еммі» й три «Золотих Глобуса».

Автобіографія Фей нагадує найкращі епізоди 30 Rock: не підеш спати, поки не закінчиш. Bossypants, хоч і прикидається мемуарами та спирається на хронологію подій із життя авторки, насправді, є збіркою іронічних «роздумів на тему». Точніше, на теми (адже їх назбиралося чимало), які справді хвилюють Фей: підводні камені роботи в комедії, труднощі материнства та прийняття себе – з нестабільною вагою та прищами від стресу на підборідді.

Цією книгою Тіна вкотре розвінчує міф, що жінки не можуть бути кумедними. Адже, насправді, єдина відмінність між жінками та чоловіками, які працюють у комедії, – це те, що останні «дзюрять у чашки та банки» (про ці «сюрпризи», які Фей справді знаходила в кабінетах сценаристів SNL, також можна прочитати у Bossypants).

Анна Хаєцька

головна редакторка

«Бог дрібниць»

Арундаті Рой

У серпні мені хочеться читати книги повільні й тягучі, щоб якомога довше насолодитися останнім місяцем літа. Спочатку була спокуса порадити «Світло в серпні» Вільяма Фолкнера, який би ідеально звучав зі своєю назвою у цьому списку, але потім подумала, що всі вже його читали, адже це програмний текст. І почала шукати щось настільки ж наркотичне й затягувальне. Зупинилася на «Богові дрібниць» Арундаті Рой, що отримала Букерівську премію 1997 року.

Цей роман для мене – чисто бартівська історія задоволення від тексту, сукупність знаків, для розуміння яких тримаєш відкритим гугл, інакше не осягнути весь контекст написаного. Адже різниця культур колосальна, як би ти не вивчав колись історію східних літератур – усе одно є купа дрібниць, про які ти ніколи не чув.

Місце дії роману – Айеменем, крихітне містечко в південноіндійському штаті Керала. Час дії – кінець шістдесятих років (дитинство близнюків Ести й Рахелі) і середина дев’яностих (їхнє повернення в Кералу). Тут і кастова система у країні, і становище недоторканих, роль жінки в суспільстві, життя християнської громади.

Але мені хочеться в цій книжці поставити сюжет на друге місце, а на перше – стиль. Найбільше заворожує в тексті нагромадження побутових подробиць, назв, розкриття соціальних зв’язків, а найголовніше – відчуття: увесь текст – болюча рана переживань двох близнюків та їхніх близьких родичів, яка в будь-який момент – навіть від биття метелика об скло – може почати кровоточити.

Від красивих і смислових деталей я грузла в ній, читаючи кілька місяців. Можливо, вам вистачить і серпня, там усього 400 сторінок. Мені хотілося дізнатися про всі подробиці тих предметів, назв, явищ, про які я досі не знала. Часом здавалося, що далі вже не зможу продиратися крізь тонкий візерунчатий текст, але кайф від нього був такий, що відірватися неможливо. Адже коли Рой описує природу, запахи й смаки – тілом пробігають мурахи – це все буквально переносить тебе в Індію. І ти вже не можеш звідти просто так вибратися. Потрібно пройти цей шлях до кінця.

Іра Лесишин

редакторка новин

Елізабет Гілберт

«Місто дівчат»

Письменниця Елізабет Гілберт зачарувала мене своїм виступом на Ted Talks, після чого я відразу захотіла прочитати одну з її книжок. Так у мене з’явився бестселер «Місто дівчат».

Сюжет розгортається у 1940 році, коли молоду дівчину Вівіан батьки відправляють у Нью-Йорк до тітки, яка керує невеликим театром. Тут бурхливе місто диктує свої правила життя героїні, яка пізнає богемний світ Нью-Йорка: вечірки до самого ранку, красиві сукні та п’яні веселощі, повна свобода й відсутність будь-якого контролю.

Проте сенс книжки набагато глибший, ніж нескінченні розваги: через своїх героїв Елізабет Гілберт показує, що шлюб і сім’я − не єдиний варіант для жінки, а неправильні вчинки та звички не роблять людину поганою, якщо розглянути під цим її справжню сутність.

Письменниця також показує, який відбиток залишає війна в житті людей та як можна любити безумовно, не потребуючи жодної тілесної близькості. Попри те, що книга на понад 500 сторінок в українському перекладі, вона читається легко, бо події розгортаються так стрімко, що вночі ти буквально засинаєш у руках із цією книжкою − неможливо відірватися від сюжету.

Яніна Сич

дизайнерка

Анй Ренд

«Джерело»

Читаючи цю книжку, мені хотілося швидше дійти до фіналу й водночас – щоб вона ніколи не закінчувалася.

«Джерело» – це книжка, в якій кожен знайде свій сенс. У ній висвітлюється, наскільки важлива людська індивідуальність. Книжка дає усвідомлення важливості свого «я» – своєї думки, своїх принципів і переконань. Тут багато психологічних моментів, які розповідають про те, як людям важко прийняти щось нове.

Ця книжка про всіх. Про тих, хто пливе за течією, і про тих, хто будує свою власну реальність. У книжці стільки свободи, що часом перехоплює подих. І стільки ж залежності, якихось вигаданих суспільством обмежень. Головний герой книжки – Говард Рорк – про таких, як він, часто говорять: народився не у свій час. Але саме такі люди змінюють життя. Це саме та книжка, яку неможливо забути, над якою думаєш ще довгий час після прочитання.

Софія Пилипюк

заступниця головної редакторки

Селесте Інґ

«Несказане»

«Несказане» – перший роман американської письменниці Селесте Інґ. Ви можете знати її також за книгою «Усюди жевріють пожежі», сюжет якої нещодавно екранізували в серіалі з Різ Візерспун і Керрі Вашингтон у головних ролях. Саме після «Пожеж» я почала шукати інші твори письменниці й натрапила на цей роман.

«Несказане» на прикладі однієї родини розкриває, якими бувають сімейні стосунки: між мамою і татом, між братом і сестрою, між батьками та дітьми. Авторка дійсно озвучує те, про що зазвичай не говорять, навіть (а інколи особливо) близьким людям.

Також на героях книжки вона показує, як представники інших національностей можуть відчувати себе «не такими» американцями. Це перегукується з власним досвідом авторки, оскільки вона має китайське походження.

Глибока книжка, яка легко читається – те, що треба для літніх вихідних.

Текст:

Анна Хаєцька

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.