Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Право на вибір60-ті vs 2020-й: як змінилися контрацептиви за пів століття?

Чому історія контрацептивної таблетки – це боротьба за право вибору?

Методи контрацепції пережили неабиякі трансформації – це був непростий шлях, у кінці якого стоїть жінка, яка має свободу вибору. Зокрема, коли, скільки та від кого мати дітей або чи народжувати взагалі. Але чи мали жінки до 1960 року можливість свідомо планувати материнство? І як це право пов’язане з методами контрацепції?

Спільно з компанією «Байєр» ми продовжуємо серію матеріалів, присвячену огляду таких питань, як: сім’я, права жінок, народження дітей і контрацепція. Що саме та як змінилося з 1960 року? У третьому матеріалі розбираємося в історії контрацепції, чому 60-ті стали переломними та які можливості маємо зараз.

Якою була контрацепція на початку ХХ століття

Якою була
контрацепція
на початку ХХ століття

Кадр зі стрічки «Секс» режисера Фреда Нібло, 1920 рік

У той час жінки були обмежені у правах, виборі та можливостях захищеного сексу. Вони не мали надійного методу контрацепції, тому часто покладатися на чоловіків, які практикували, наприклад, перерваний статевий акт.

Цей старий, як світ, підхід і досі популярний серед людей, які готові випробувати долю. Існує навіть теорія: якщо пара протягом року віддає перевагу цьому методу й усе ще не завагітніла, це може бути ознакою зниженої плідності.

Перерваний статевий акт не є методом контрацепції, цей підхід є вкрай ненадійним,

Адже сперматозоїди в чоловіка іноді перебувають в уретрі й виділяються в передеякуляторній рідині.

Одним із найрозповсюдженіших і бюджетних методів жіночої контрацепції на початку ХХ століття був календарний.

Для цього жінка вираховувала період овуляції – виходу яйцеклітини з яєчника, коли ймовірність завагітніти є найвищою – і обмежувала статеве життя на цей період. Вважалося, що в інші дні небезпеки зачаття немає. Але сперматозоїди можуть бути життєздатними в організмі жінки в середньому від 2 до 5 днів. Тому при регулярному сексі прорахунки «безпечних днів» циклу можуть бути даремними.

Кадр зі стрічки «Секс» режисера Фреда Нібло, 1920 рік

Ще один популярний метод на початку минулого століття – лактаційна аменорея.

Це період відсутності овуляції під час грудного годування дитини – у перші 6 місяців після її народження.

У той час жінки народжували 10 і більше дітей, період годування грудьми був тривалим. А грудне вигодовування, розпочате відразу після пологів, зазвичай супроводжується відсутністю овуляції та є методом природної контрацепції в перші 6 місяців після народження дитини. Адже в період активного грудного вигодовування в організмі жінки виробляється велика кількість гормону пролактину, який повністю пригнічує овуляцію, відсутня менструація й жінка не може завагітніти.

Однак для того, аби контрацептивний ефект зберігався, потрібно дотримуватися наступних умов: жінка годує дитину вдень і вночі, не дає малюку прикорму, перерви між годуваннями не більше 4-х годин удень і не більше 6-и годин уночі. А менструації ще не відновилися.

У 1906 році також налагодили фабричне виробництво сперміцидного желе та створили перший внутрішньоматковий контрацептив – спіраль зі срібного дроту, обмотану ниткою шовкопряда.

У 20–30 роках ХХ століття також рекламували спеціальні розчини для спринцювання. Але, як показали дослідження, вони не тільки не заважали зачаттю, а й могли викликати серйозні проблеми зі здоров’ям – наприклад, запалення, подразнення або навіть опік слизової оболонки піхви.

Винайдення
латексу:

більше ніяких турбот?

Ще раніше, у 1839 році винайшли вулканізовану гуму, а в 1920 році – латекс.

З цих матеріалів не тільки виготовляли презервативи, а й вагінальну діафрагму – невелику куполоподібну чашу, купол якої має перекривати шийку матки, перешкоджаючи потраплянню сперми. Пізніше у продажу з’явилися навіть жіночі презервативи з товстої гуми зі сталевим ободом на кінці. Тоді ці методи контрацепції були найбільш надійними, однак та ж діафрагма не тільки викликала дискомфорт, а й могла зміщатися. А презерватив міг порватися в найвідповідальніший момент.

У часи Першої Світової війни почалася епідемія венеричних захворювань, презервативи у США почали продавати чоловікам в аптеках.

Що, звісно, обурило жінок – вони не збиралися відмовлятися від можливості обирати, від кого та коли народжувати. Деякі з них їхали на закупівлі в Європу, де до контрацепції ставилися спокійніше.

Але всі розуміли – потрібно щось змінювати.

більше ніяких турбот?

Маргарет Сенгер і її боротьба за право вибору

Маргарет Сенгер. Бібліотека Конгресу

На сцену виходить медсестра й активістка Маргарет Сенгер. У 1921 році Маргарет відкрила організацію у США, яка допомагала жінкам планувати народження дітей, і отримала назву «Planned Parenthood». До активних дій Маргарет підштовхнув досвід роботи медсестрою в Нью-Йорку, де жінки з меншим статком мали серйозні проблеми зі здоров’ям, народжували дітей, яких не могли утримувати, або робили небезпечні аборти.

Маргарет розпочала боротьбу за права жінок бути рівними у своїх правах із чоловіками. Сенгер була достатньо хороброю та натхненною, щоби не боятися наслідків своєї активістської діяльності та можливого арешту.

У той час по всій країні почали організовувати кампанії, акції, мітинги – боротьба за доступ до контрацепції переросла в справжній суспільний рух

Маргарет Сенгер. Бібліотека Конгресу

Таблетка, яка дозволить робити вибір

Головна ідеологічна мета Маргарет полягала в тому, аби дати жінкам буквально таблетку, яка б дозволила їм робити вибір і вирішувати, коли вони готові до материнства. А ще була б доступною для всіх прошарків суспільства.

Маргарет вірила, що без жіночої контрацепції неможливо досягнути рівності статей. 

Сенгер заручилася фінансовою та моральною підтримкою близької подруги Кетрін МакКормік – мільйонерки та суфражистки, яка профінансувала більшу частину майбутніх досліджень. Жінки просили допомоги в багатьох учених, але погодився біолог-інноватор Грегорі Пінкус і не помилився. Він вивчав роботу гормонів естрогену та прогестерону й довів, що останній блокує овуляцію в організмі жінки при настанні вагітності.

До Пінкуса також приєднався Джон Рок – американський гінеколог і провідний експерт із лікування безпліддя. Саме Джон Рок висунув теорію, що штучне введення в організм жінки синтетичних аналогів гормонів зімітує вагітність і змусить організм заблокувати овуляцію. За роки клінічної практики він постійно стикався з багатодітними жінками, у яких пологи викликали опущення матки, проблеми з нирками та інші проблеми зі здоров’ям. Тому в 1949 році, у співавторстві з Девідом Лотом, Рок видав книгу «Батьки з власної волі» (англ. Voluntary Parenthood), присвячену різним методам запобігання вагітності.

«Це був перший випадок, коли хтось спробував використовувати жіночі гормони як спосіб запобігання вагітності»,

 – зазначає Лінда Гордон, професорка історії Нью-Йоркського університету й авторка книги «Жіноче тіло, право жінки: соціальна історія контролю над народжуваністю в Америці».

І ось, у 1957 році, після кількох років досліджень та експериментів, створили першу протизаплідну таблетку на основі синтетичних аналогів двох жіночих гормонів: естрогену та прогестерону. Препарат отримав назву Enovid (Enavid в Англії).

Однак спочатку у США його можна було призначати лише для лікування безпліддя та порушень менструального циклу. І тільки через три роки, у 1960-му, схвалили використання «Еновіду» як методу контрацепції. Вітайте перший комбінований оральний контрацептив (КОК) в історії!

Паралельно робота над створенням оральних контрацептивів велася й в інших країнах. Так, у 1961 році компанія Schering AG (нині «Байєр АГ») представила протизаплідні таблетки Anovlar у Німеччині та Австралії. Однак у Німеччині в той час доступ до такого методу контрацепції могли отримати лише заміжні жінки, у яких була хоча б одна дитина. Та й після винайдення контрацептивній таблетці довелося пройти довгий шлях крізь несхвалення церкви та влади.

Але ось уже у 1967 році протизаплідна таблетка потрапила на обкладинку журналу Time, як винахід, що став переломним моментом в історії та житті жінок.

У той час КОК використовували 13 мільйонів жінок у світі. У 1984-му їхня кількість збільшилася до 50–80 млн.

Обкладинка журналу Time, 7 квітня, 1967 р.

Таблетка таблетці не рівня

Таблетка таблетці
не рівня

Паковання контрацептивних пігулок було розраховане на 28 днів, що відповідало середній тривалості менструального циклу жінки. Протягом 21 дня жінка вживала таблетки, а потім робила перерву на 7 днів.

Під час цієї перерви в жінки виникала менструальноподібна кровотеча. Через тиждень потрібно було знову почати приймати КОК – навіть, якщо кровотеча ще не припинилася. Кожну таблетку, як і зараз, необхідно було приймати щодня в один і той самий час. До речі, схему вживання КОК запропонував Джон Рок – тоді в 60-х наявність так званої «кровотечі відміни» під час 7-денного інтервалу без приймання таблеток дозволяла жінкам переконатися, що вони не вагітні. Адже в той час ще не існувало експрес-тестів на вагітність.

У 60-х перший КОК випускався у пляшечках

Тому слідкувати за точністю вживання таблеток було складно – якщо жінка, наприклад, пропустила приймання однієї таблетки, це не було помітно відразу, крім того, потрібно було слідкувати за тим, щоби вчасно почати вживати таблетки з наступного паковання.

У 1964 році інженер Девід Вагнер отримав патент на корисну модель. Він хотів, щоби його дружина не забувала приймати контрацептивну таблетку щодня. Для цього він створив два диспенсери для таблеток: круглої та прямокутної форми.

Між першими протизаплідними таблетками та сучасними оральними контрацептивами існує велика різниця.

Кількість естрогенового компонента в одній таблетці тоді була приблизно в 7 разів більшою, ніж сьогодні. Крім того, до складу перших КОК входили «недосконалі прогестини».Тому в деяких жінок, які їх вживали, могла збільшуватися маса тіла, виникали нудота, ріст волосся на обличчі, тромбоз.

До того ж спочатку протизаплідні таблетки можна було придбати лише за рецептом лікаря. А щоби його отримати, жінка мала перебувати у шлюбі.


Таблетка нового зразка

та блістер зі стрілочками

Окрім зміни в пакованні, відбувалася завзята робота над вмістом самої таблетки. Учені та лікарі намагалися знизити кількість синтетичного аналога естрогену, який зумовлював значну частину небажаних явищ, а також винайти нові аналоги естрогену та прогестерону.

Урешті вченим вдалося створити етинілестрадіол і ряд прогестинів, деякі з яких, окрім інгібування овуляції, також мали антиандрогенний ефект, що проявлявся зменшенням проявів акне та гірсутизму в жінок із надмірною продукцією чоловічих статевих гормонів.

У 80-х вони представили оральні контрацептиви нового типу, а на початку 2000-х – ще більш «м’які».

Доза гормонів у комбінованих контрацептивах поступово зменшувалась, а більшість сучасних КОК є низькодозованими. Також були створені так звані дво- та трифазні КОК, які містять таблетки двох або трьох типів із неоднаковою дозою гормонів.

Наступним важливим кроком було те, що контрацептивні таблетки стали випускатися у формі блістера, де стрілочками показано, у якій послідовності їх вживати.

Кількість таблеток в пакованні становила 21, а в більш сучасних контрацептивах 28 штук. У такому випадку якась кількість таблеток містить гормони (21, 24 або 26), а якась – «плацебо» (7, 4 або 2). Так набагато зручніше не пропустити початок вживання таблеток із наступного паковання – не потрібно робити перерву.


та блістер із трубочками

Що ще може контрацептивна таблетка?

У 2009 році з’явилися нові КОК із біоідентичним естрогеновим компонентом. Він перетворюється в організмі на естрадіол – природній жіночий гормон, який має більш «м’який» уплив на організм у порівнянні із синтетичними аналогами.

Пізніше з’являються комбіновані оральні контрацептиви з фолатами (вітамін В9) у складі

Фолат, або фолієва кислота – вітамін, який бере участь у синтезі нуклеїнових кислот і білків, впливає на настрій, шкіру, імунну систему, розумову діяльність та ін. Дефіцит фолатів під час зачаття й вагітності може призводити до підвищення ймовірності розвитку дефектів нервової трубки у плода й аутизму в дітей. А також до ускладнень вагітності, як-от підвищений тиск, набряки, невиношування, передчасні пологи. А контрацептив із фолатами містить рекомендовану добову дозу активного фолату, який засвоюється організмом. Якщо жінка ухвалить рішення зупинити вживання цього контрацептиву й завагітніти, на момент зачаття в її організмі вже буде достатній рівень фолату, що може знизити ризик розвитку вроджених дефектів нервової трубки у плода.

Сучасні КОК можуть застосовуватись не лише для запобігання вагітності, а й для досягнення додаткових неконтрацептивних ефектів, як-от лікування акне, ПМС, регуляції менструального циклу, зменшення болю під час місячних. Крім того, доведений зв’язок між застосуванням комбінованих оральних контрацептивів і зменшенням ризику розвитку певних видів раку – яєчників та ендометрію.

Однак досі існують міфи, пов’язані з першими КОК, що містили високі дози гормонів і «недосконалі прогестини».

Важливо пам’ятати, що гормональні контрацептиви, як і будь-який лікарський засіб, мають побічну дію, зокрема це кровомазання та підвищена чутливість молочних залоз у перші місяці вживання, нудота, зміни настрою тощо. Однак їх можна мінімізувати при правильному підборі КОК лікарем-гінекологом.

«Люди бояться гормональних контрацептивів через брак правдивої інформації та безліч міфів таких, як: поява бороди, вусів і набір 50 кг зайвої ваги»,

– каже гінекологиня Вікторія Бугро.

Kind reminder

Аби підібрати ефективний та оптимальний саме для вас метод контрацепції необхідно звернутися до лікаря.

Гінеколог повинен зібрати всю інформацію про стан здоров’я жінки, за необхідності провести обстеження та спостерігати за реакцією організму в перші три місяці вживання препарату (період адаптації). Також варто зазначити, що протизаплідні таблетки не захищають від інфекцій, які передаються статевим шляхом.

Сучасний вибір контрацептивів

Поява КОК стала поштовхом для розроблення інших комбінованих гормональних контрацептивів (КГК) у вигляді вагінального кільця, пластиру, ін’єкцій, які містять малі дози двох гормонів – прогестину й естрогену, мають такий самий механізм дії та подібний профіль побічних ефектів. Як і КОК, КГК є надійним методом контрацепції, що має високий ступінь захисту (досягає 99,7%) при їх використанні згідно з інструкцією.

Контрацептивний пластир – клеїться на нижню частину живота, сідниці або плече раз на тиждень. Після 3-х тижнів використання пластиру робиться перерва на 7 днів.

Вагінальне кільце – гнучке кільце з гіпоалергенного матеріалу, яке вводиться в піхву та запобігає овуляції, вивільняючи гормони. Одне кільце – один менструальний цикл.

Ін’єкційні гормональні контрацептиви можуть містити комбінацію 2 гормонів або лише прогестин, забезпечують пролонгований контрацептивний ефект. Вводяться раз на місяць або раз на три місяці.

Мініпілі – це гормональні таблетки, що містять мінімальну дозу гормону-прогестину. Протизаплідний ефект ґрунтується на підвищенні в’язкості слизу в цервікальному каналі, що перешкоджає проникненню сперматозоїдів у матку та структурних змінах у внутрішньому шарі матки (ендометрії). Це унеможливлює імплантацію заплідненої яйцеклітини. Слід враховувати, що цей метод вимагає дисципліни – таблетки потрібно пити щодня в один і той самий час. Допускається запізнення не більш як три години, якщо все робити правильно – ефективність досягає 99,7%.

Імплантат контрацептивний – це гнучкий тонкий циліндричний стержень, який вводиться під шкіру в зоні внутрішньої сторони передпліччя. Він виділяє в кровотік прогестин, який запобігає овуляції. Ефективність методу становить 99,9%. Вводиться на 3–5 років, але не рекомендується молодим жінкам.

Сперміциди (свічки, креми, гелі) – містять хімічні речовини, які порушують цілісність мембрани сперматозоїдів, результатом чого є їх гибель або порушення здатності до пересування. Якщо все робити правильно ефективність методу складає – 84%.

Серед бар’єрних методів сьогодні найбільш поширеним є чоловічі презервативи. Вони запобігають непланованій вагітності та захищають від інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність цього методу досягає 98%. Головне – правильно і своєчасно одягнути презерватив та відмовитись від повторного його використання при наступних статевих актах. В протилежному випадку їх ефективність буде нижчою – 87%.

А ще є внутрішньоматкові контрацептиви (ВМК) – надійний метод довготривалої зворотної контрацепції:

Мідьвмісні внутрішньоматкові спіралі мідь, що виділяється ВМК в порожнину матки після установки, викликає так зване асептичне запалення, яке перешкоджає прикріпленню заплідненої яйцеклітини. Спіраль встановлюється на тривалий період (3-10 років), її ефективність становить 99,4%. При застосуванні цього методу менструації можуть стати більш болючими і рясними, з більш вираженими менструальними спазмами і болями, особливо в перші 3-6 місяців після установки ВМК.

Внутрішньоматкова гормональна система після введення в порожнину матки щодня виділяє дуже невелику кількість прогестину, який сприяє згущенню слизу шийки матки і витонченню ендометрію, запобігаючи проникненню сперматозоїдів в порожнину матки, і перешкоджаючи тим самим заплідненню яйцеклітини. Системи вводяться на тривалий період (3 або 5 років) та можуть бути зручним методом контрацепції для жінок, які не планують народжувати дитину у найближчі кілька років, або ж для жінок, які нещодавно народили. Контрацептивна ефективність досягає 99,8%. При використанні даного методу контрацепції зменшується кількість днів менструації, об’єм менструальної крововтрати, болючість менструацій.

Екстрена контрацепція: її використовують лише в екстреному випадку для запобігання вагітності після незахищеного сексу чи у випадку, коли порвався презерватив. Це пігулки, які містять високу дозу гормону прогестину. Випити їх потрібно протягом трьох днів після незахищеного сексу. Цей метод не підходить для постійного використання. Великим мінусом є те, що застосування цього методу контрацепції призводить до серйозного збою менструального циклу.

Існують також хірургічні методи контрацепції жіноча та чоловіча стерилізація (вазектомія). Після жіночої стерилізації ймовірність настання вагітності є вкрай низькою (до 0,5%), а у випадку вазектомії – 0,1–0,2%.

Важливо запам’ятати: жоден контрацептив не гарантує 100% захисту у запобіганні непланованої вагітності.

Нова контрацепція – нове життя

У 2020 році є багато методів контрацепції – кортоко- та довготривалої дії, зворотні та «на завжди», гормональні, бар’єні, природні, хімічні

Але саме з появою протизаплідних таблеток жінка отримала репродуктивну свободу та, фактично, змогла бути власницею свого тіла.

Перед кожною жінкою питання вибору протизаплідного засобу виникає практично з моменту статевого дозрівання і аж до менопаузи. Основними критеріями при виборі методу контрацепції є ефективність (чим нижче ризик невдач при використанні методу, тим вище його ефективність) і зручність застосування. Завдяки існуванню сучасних ефективних методів контрацепції жінка сама вирішує, як їй жити, з ким займатися сексом, та коли й від кого народжувати. Це результат тривалої боротьби. У тому числі за права та свободи.

Ймовірно, винайдення контрацептивної таблетки стало однією з найважливіших змін для жінок у XX столітті. В англомовних країнах оральні контрацептиви називають просто «the pill» («таблетка»), і всі розуміють, яку таблетку мають на увазі.

Не дарма Річард Овері, історик та автор книги «The Times Complete History of the World» серед 50 ключових дат у світовій історії виділив і створення першої протизаплідної таблетки.

Історія контрацептивів тісно пов’язана з розвитком суспільства та боротьбою за права жінок. Ми склали 5 питань про історію КОК вгадайте, що правда, а що вигадка. Та дізнавайтеся важливі факти про контрацепцію, наше здоров’я та історію.

1/5

question

answer1

answer2

explanation

0-50%

правильних відповідей

Упс, замало правильних відповідей. Ось і привід підтягнути знання!

Матеріал підготовлено за підтримки

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.