Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Рівність«На співбесіді сказали підписати контракт, що я не матиму дітей протягом двох років»

Що робити, коли на співбесіді запитують про декрет – історії жінок і пояснення експертки

«На співбесіді сказали підписати контракт, що я не матиму дітей протягом двох років» — Рівність на Wonderzine

Жінки піддаються дискримінації на роботі, зокрема через те, що можуть піти в декрет. Приблизно один із трьох роботодавців відмовить жінці у роботі під час співбесіди, оскільки вона «може скоро мати сім’ю та дітей». Про це йдеться у дослідженні юридичної компанії Slater and Gordon, які опитали 501 керівника підприємств у Великій Британії. Також роботодавці (37%) зізналися, що хотіли б відкривати вакансії лише для чоловіків, бо вважають їх більш «відданими своїй роботі».

Такі міркування пов’язані з тим, що чоловіки менш залучені до виконання хатніх обов’язків та догляду за дітьми. Жінки витрачають майже вдвічі більше часу на домашню роботу та виховання дітей, ніж чоловіки. Це впливає на нерівність в оплаті праці: середня зарплата жінок в Україні на 22% менша, ніж у чоловіків.

Збираємо історії дівчат, яких питали на співбесіді, чи планують вони дітей, та запитуємо кар’єрну консультантку, що робити в такому разі.

Олександра Корчевська


дизайнерка

«Це була співбесіда в IT-компанію. Питання [про декрет] прозвучало «між іншим» у ряді інших питань у непрямій формі. На кшталт: «Ой, а які у вас навички англійської? Чудово! А чи плануєте ви дітей? Скоро?».

Спочатку моя реакція була: «Ну звісно, їм же треба розраховувати на те, що кандидатка має прийти й працювати, а не піти в декрет». Але потім я подумала: «Стоп, але це справа мого подружжя, а не місця моєї роботи».

Зрештою, це був перший дзвіночок, який варто було почути – відносини з цією компанією в довгостроковій перспективі не склалися. Такі запитання, на мою думку, діагностують, наскільки компанія є human-centered і чи цінує людей, яких набирає».

Марія Розпутна


маркетинг-директорка та науковиця

«У моєму житті було кілька дивних співбесід, одна з них – у велику міжнародну компанію на позицію маркетинг-директора. На останньому етапі співбесід мені сказали, що необхідно підписати контракт, де я зобов'язуюсь не вступати у шлюб і не мати дітей протягом двох років, а після цього терміну буде перегляд зарплати та умов роботи. Під час попередніх трьох співбесід у цю компанію мову про вагітність узагалі не вели.

Звучало це десь так: «Маріє, до речі, ми мали це сказати відразу, але забули. Ми з вами укладаємо додаткову угоду, у ній важливим є такий пункт. Вас це не спантеличить, ви ж не боїтеся викликів?». Далі в юридичні деталі й силу цього документу я не занурювалась. Відмовилася йти на цю роботу. Вважаю себе стійкою людиною, яка може витримати різні навантаження, але важливо мати з роботодавцем однаковий погляд на майбутнє».

Діана Андруник


фотографка

«Це була співбесіда в кілька етапів на посаду фотографа в українську компанію. Запитання такого плану ставили власниці бізнесу. Наприклад, цікавилися, чи є в мене чоловік/хлопець, чи замислювалися ми про дітей, чи збираюся найближчим часом вагітніти.

Я знітилася, єдине, що спало на думку: «Якого біса?». Відповіла, що нікого не маю, а чи буду мати дітей найближчим часом одному Богу відомо – інших слів не могла підібрати. Думаю, якби я сказала, що планую, мене б не взяли. Цікаво, а коли б у мене з'явився хлопець, довелося б повідомити про це у відділ кадрів?».

Юля Медуна


менеджерка з корпоративних комунікацій

«Питання [про декрет – ред.] мені ставили практично на кожній співбесіді. А це десять років періодичних інтерв’ю та чотири зміни робочих місць – усього близько 60 співбесід.

На перших співбесідах я оберігала тему особистого життя та вважала її недоторканою. Тож реагувала на запитання по-різному, інколи відповідала доволі різко: «Не думаю, що це ваша справа». З досвідом зрозуміла, що ці запитання мають значення для роботодавця, адже процес пошуку людини в компанію може зайняти тривалий час. І якщо ця людина через пів року піде в декрет, цей процес доведеться розпочати знову. Під час розмов я не відчувала, що відповідь на це запитання є вирішальною для ухвалення рішення щодо моєї кандидатури. Я помічала більше цікавості до розповідей про стресостійкість, реалізовані проєкти, виходи з критичних ситуацій.

Зазвичай, це запитання мені ставили наприкінці співбесіди, коли ми вже завершили обговорювати мій досвід і пул обов’язків на потенційному місці роботи. У блоці питань «про себе», коли дізнаються про вподобання, улюблені справи, плани – кар’єрні й особисті – на наступні 5–10 років. Спочатку уточнюють про сімейний стан, а потім і плани про декрет. Здебільшого запитання ставили HR-менеджерки. На мою думку, запитання про дітей і декрет часто ставлять не для того, щоб зорієнтуватися, чи планує потенційна працівниця сходити в декрет, а для того, щоб створити чіткіший портрет особистості кандидатки.

Я чула про різні ситуації із запитаннями про сім’ю, дітей і декрет, але в моєму випадку вони лунали коректно і, за моїми відчуттями, відповіді на них однозначно не ставали причиною відмовити мені в роботі. На останній співбесіді я сказала, що хочу двох дітей протягом 7 років, що можна вважати прямою заявою про два декрети. Це не завадило взяти мене на роботу. Хоча бували такі співбесіди, на початку яких я вже точно розуміла, що працювати в компанії не буду, і відповідала на решту питань без особливого ентузіазму. Якось так збігалося, що ті, хто дивно формулювали запитання про сімейний стан і дітей, так само дивно перед тим описували вакансію, компанію, колектив».

Даша Дрозденко


маркетологиня

Це була співбесіда у три етапи на посаду маркетолога у французький бренд білизни. Спочатку мене розпитувала HR-менеджерка, потім бренд-менеджерка й на останньому етапі – комерційна директорка. Про декрет HR спитала в кінці співбесіди, ніби між іншим. Комерційна директорка ж поставила це запитання мало не одним із перших. Запитувала так, наче це само собою зрозуміло та стосується моєї компетентності.

Раніше я стикалася з таким запитанням на співбесідах, але почути його в кінці 2019 року було доволі дивно. Для мене це показник рівня компанії. Зовні я на це запитання ніяк не відреагувала, але всередині дуже обурилася. Я не розуміла, що пов’язує мене як спеціалістку з тим, чи в мене є чоловік, діти чи песик?

Я не прислухалася до себе, хоча вже тоді відчула, що це тривожний сигнал. Потім, через півтора місяця роботи, звільнилася, тому що в компанії була токсична атмосфера. Я зробила для себе висновок: треба прислухатися до себе, адже запитання про сім’ю можуть говорити про компанію не як про кращого роботодавця.

Ярина Іванців


стратегиня

Запитання про декрет і планування дітей ставлять доволі часто на співбесідах. З мого досвіду, частіше за все про це запитують представники IT-компаній і корпорацій. Остання співбесіда, на якій лунало запитання про декрет, була на позицію маркетолога в топову ІТ-компанію. Його поставила на останньому етапі відбору HR у присутності менеджерів проєкту, коли ми обговорювали умови роботи. Вона спитала: «Чи плануєш ти дітей найближчими роками?».

Я була готова до цього питання, оскільки на попередніх співбесідах мені його неодноразово ставили. З точки зору бізнесу, працівника вибирають на довгострокову співпрацю, тому компанія хоче знати його плани на найближчий рік. Однак мені не сподобалося, що його поставили у присутності менеджерів проєкту. На мою думку, було б більш прийнятно, якби HR-менеджерка поставила мені це питання наодинці.

Уляна Ходорівська


кар’єрна консультантка

Чи може роботодавець запитувати про дітей/потенційний декрет?

За законодавством, це заборонено, як і вказувати у вакансіях вік, стать потенційного кандидата. Де-юре, це є порушенням прав працівника. Ніхто не має права відмовити людині у працевлаштуванні через те, що вона певного віку, збирається в декрет чи ні, у шлюбі чи ні.

Де-факто, роботодавці так доволі часто роблять. І це досить складна ситуація. За законом, роботодавець має нести витрати за декрет, але часто хоче уникнути цього, бо намагається вижити в умовах, які й так доволі непрості. Теоретично, його можна було б зрозуміти, але фактично – нам неприємно (коли запитують про декрет – ред.). Це є порушенням наших прав.

Як реагувати, коли на співбесіді все ж таки питають про декрет?

На мою думку, реакція залежатиме від того, як саме про це запитали та як ви при цьому почуваєтеся. Іноді це може бути етичне й акуратне питання, на зразок: «Які ваші плани? Давайте домовимося, що ви нас повідомите, якщо захочете піти в декрет?». Або ж це можуть зробити доволі грубо. Якщо запитали ввічливо й конструктивно, можна у такій же тональності відповісти. Але лише коли це не суперечить вашим цінностям і почуттю власної гідності.

Взагалі, на співбесідах невигідно ображатися. Вигідно мати почуття власної гідності та демонструвати особисті межі. Тому якщо це питання вас зачепило й ви не хочете відповідати – рекомендую спокійно запитати, з якою метою цим цікавляться. Запропонуйте проговорити, чому це для роботодавця важливо. З цього може вийти конструктивний діалог. Так само, коли роботодавець співбесідує маму й запитує про дітей, він може не мати на увазі нічого образливого, а просто цікавитися, як вона організує роботу.

Якщо ж ви відчуваєте, що це запитання є наїздом, моїм улюбленим інструментом є «ввічливе здивування». Наприклад: «Чи правильно я зрозуміла, що у вашій компанії ви дискримінуєте людей?». Якщо у цього роботодавця в голові жінка дітородного віку й відсутність професіоналізму якось пов’язані – подумайте, чи ви взагалі хочете працювати на таку людину.

Загалом, раджу ще перед співбесідою дати собі відповідь на запитання: «Чому я хороша професіоналка?». Це має важити більше, ніж вік/стать/наявність дітей, особливо у ваших власних очах. Ідіть на співбесіду з цією відповіддю. Тоді, коли вас роботодавець запитає, чи збираєтеся в декрет, ви зможете відповісти: «Може й зберуся. Але це не вплине на мій професійний рівень».

Текст:

Софія Пилипюк

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
3 коментаряпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.