Власний досвід«Називати декрет відпусткою – це велика помилка неймінгу». Це чоловіки, які були в декреті
«Хіба чоловік не здатен приготувати їсти й памперси поміняти?»
«Телефонуйте, поки я гуляю з донькою в парку, вона спатиме», – відповідає Олександр на пропозицію записати інтерв’ю для статті про татів у декреті. Після народження дитини він перейшов на проєктну роботу, аби більше часу проводити з нею.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про надання декретної відпустки татам, який нещодавно ухвалила Верховна Рада. Тепер чоловіки зможуть виходити на оплачувану відпустку протягом 14 календарних днів після народження дитини. Раніше чоловіки могли виходити в декрет лише в разі, якщо мати дитини вийшла на роботу.
Утім, деякі роботодавці йшли назустріч і давали чоловікам оплачувані відпустки після народження дитини. Ми поспілкувалися з трьома батьками, які відлучилися від роботи, аби побути з дитиною після її народження.
Денис Суділковський
Chief marketing officer у «ЛУН»
Був у декреті 2 тижні
У мене фултайм-робота й така, що займає весь вільний час. Неможливо не думати про роботу незалежно від того, я в офісі чи ні. Я просто живу цим. Перед пологами дружини ми зрозуміли, що нічогісінько не знаємо про те, що буде далі. Звісно, почитали з десяток книжок, які всі кажуть: «Буде важко, але ви впораєтеся». І на момент народження дитини ми розуміли, що не маємо жодного релевантного досвіду. Я звернувся до HR-ів компанії та сказав, що в мене народилася дитина. А вони відразу відповіли, щоб я тоді йшов у декретну відпустку. Я навіть не знав, що є така можливість. Виявилося, що я був одним із перших працівників, на яких проводили експеримент із можливістю брати декретну відпустку незалежно від статі.
Я зголосився на два тижні оплачуваного декрету. Мене ніхто не чіпав з роботи в цей період. Звісно, у той час від мене ніякої користі не було б і не мало б бути. У мене змінювалися пріоритети, тому мене треба було відпустити, «а якщо любить, то повернеться». Оскільки люблю свою роботу, я повернувся. У нас всі повертаються з декретів незалежно від того, як довго вони тривають.
Ці перші два тижні я без інструкцій розбирався з дитиною, що і як робити. Це було дуже правильне рішення, тому що насправді нічого не зрозуміло. У вас просто з’являється дитина, і всі кажуть, що далі вам природа підкаже. Але ні природа, ні Google сильно не підказують, що робити. [сміється] Та й якщо постійно йти із запитаннями в Google, то можна припустити, що мою дитину виховують SEO-шники.
Перші кілька тижнів у молодих батьків проходять то в тумані від гормонів щастя, то в панічних ситуаціях. Фактично два тижні декретної відпустки пішли на організаційні моменти, «онбордінг» (знайомство клієнта з продуктом – ред.) у тему батьківства. Це дійсно як новий проєкт взяти: спочатку нічого не розумієш, але в тебе є 2 тижні, щоб налаштуватися.
Це дійсно як новий проєкт взяти: спочатку нічого не розумієш, але в тебе є 2 тижні, щоб налаштуватися
Називати декрет «відпусткою» – це велика помилка неймінгу. Умовно, це наче ти вляпався в стартап, де ще нічого не зрозуміло, але відповідаєш за все. Я час від часу залишаюся з дитиною без мами й знаю, що це важка праця. І в жодному разі не відпустка. Це можливість налаштувати своє життя так, щоб ти в новій ролі й нових умовах повернувся до робочого стану. Моя дружина йшла в декрет з 8 місяця вагітності і до 8 місяців доньки. Зараз у нас є няня й у неї «офісний графік»: поки батьки на роботі, вона допомагає дивитися за дитиною.
Перших двох тижнів декрету було достатньо. За цей час мені вдалося зрозуміти, що насправді мали на увазі автори книжок, які ми читали. А ще відчути себе щасливим батьком і навіть трошки скучити за роботою. Але було б класно мати можливість за пів року взяти ще 3–4 тижні декрету, тому що перші кілька місяців у дитини дуже лайтові: вона тільки сміється, спить, їсть і плаче. Далі починаються наступні рівні складності з вакцинацією, аналізом первинного розвитку, діти стають більш інтерактивними.
Я читав про досвід різних країн, і в деяких дають по кілька місяців декрету на кожного з батьків. Вони можуть витратити їх у період першого року дитини. У мене донька народилася до пандемії, тоді ще не було «легалізації» дистанційної роботи. Можливо, у таких умовах [як зараз] моє бажання додаткового декрету нівелювалося через те, що я мав би змогу працювати віддалено.
Називати декрет «відпусткою» – це велика помилка неймінгу
Найбільшим здивуванням для мене з появою доньки стало те, що я втратив передбачуваність, який буде наступний день. Наприклад, у тебе гарний день, вечір, усі лягли спати, а потім посеред ночі ти розумієш: почали різатися зуби. І наступні кілька місяців ти не знаєш, будеш спати цієї ночі чи ні. Тоді вранішні зустрічі – це сильна опція. Бо не можеш встати, якщо будильник спрацьовує, коли ти тільки йдеш до ліжка трошки поспати. Тому гнучкий графік теж дуже необхідний молодим батькам.
А ще було б цінно мати можливість брати лікарняні, коли дитина хворіє. Я знаю, що жінки мають таку опцію. У чоловіків її немає на рівні самосприйняття: «У сенсі я не піду на роботу, коли в мене дитина захворіла?» Але скидати дитину на жінку неправильно, безвідповідально й неетично.
Батько, який залишається вдома з дитиною, – це ще щось нове для нашого суспільства. Я з перших днів гуляв із донькою, і дуже дивне відчуття, коли я один бородатий дядько серед купи мам і нянь. І всі так зі здивуванням дивляться, наче хочуть запитати: «Де наша мама?» Але хочу зазначити, що за два роки своїх власних спостережень чоловіків у вихідні на дитячих майданчиках стає більше. І це правильно. Батьківство – це цікава частина життя, якою приємно займатися.
Микола Ябченко
фахівець з комунікацій у проєкті з розвитку громадянського суспільства, ПРООН
Двічі був у декреті по одному місяцю
У мене двоє дітей. Один син народився у 2009 році, інший – у 2018-му. Коли народжувався перший, то я хотів і бути присутнім на пологах, тому що дуже переймався цим. Звичайно, хотів би бути з дитиною, але це не була офіційна декретна відпустка за законодавством. Просто на моїй роботі в Програмі розвитку ООН є політика, що чоловікам надається місяць оплачуваної відпустки з огляду на народження дитини. Цією можливістю я й скористався.
Враховуючи, що це була перша дитина, це був дуже показовий досвід. Ми не знали, до чого готуватися, як це буде. Наприклад, ми намагалися разом не спати, тому що дитина часто прокидається. Я думав: «Дружина не спить, і я із солідарності теж не буду!» А потім в 3 чи 4 ночі нас починало вирубати обох і ми розуміли, що це, мабуть, так не працює. І домовилися, що в такий період я не сплю та слідкую за дитиною. Дружина в цей час спокійно спить без докорів сумління. А потім навпаки. Завдяки цьому ми вирівняли графік. Я навіть не уявляю, як одна людина має впоратися з таким нестабільним графіком у перший місяць після народження дитини.
Коли я брав декрет, ще не знав, як складно буде. Я просто хотів, щоб дитина від початку життя бачила мене так само часто. Начитався різних історій про те, що малюк впізнавав маму й не так реагував на тата. Зараз я вже розумію, що навіть фізично одній людині впоратися перший місяць – це місія неможлива. Я вважаю, що провести цей період удома має бути обов’язковою практикою для всіх батьків.
Коли народжувалася друга дитина, я працював у громадській організації «Український жіночий фонд». Мені здається, я взагалі був першим чоловіком, який працював там фултайм, і в них не було політики чоловічого декрету. Але вони пішли мені назустріч і надали місяць оплачуваної відпустки.
Зараз я вже розумію, що навіть фізично одній людині впоратися перший місяць – це місія неможлива
Тоді ми були вже більш досвідчені батьки, тому вийшло так, що дружина здебільшого займалася новонародженим, а я – приготуванням їжі й старшим сином. Було менше паніки, і ми спокійніше реагували. Але однаково, якби в мене не було цієї можливості, я не уявляю, як моя дружина мала встигнути дивитися за старшим сином і дати раду новонародженому немовляті. Я дуже радий, що в мене був цей декрет.
Молодим батькам говорять, що перші місяці складні, а далі буде легше. Насправді далі буде тільки складніше. Мені здається, із дитиною дати раду важко не те що перший місяць, а до 3 років. Це той час, коли було б добре, якби дві людини були в декреті. На жаль, це не було можливо, оскільки треба хоча б комусь заробляти гроші.
Дитині треба присвячувати себе повністю. Це не той випадок, коли ти думаєш: ну, ось я буду сидіти писати пресреліз, а дитина буде сама бавитися. Якщо вона буде сама бавитися, то влізе в якусь халепу. Утім, коли жінка повністю присвячує себе дитині, то після цих 3 років декрету їй важче повернутися до роботи. До того ж я колись читав, що, якщо жінка переключається лише на виховання дітей і не має часу на саморозвиток, то в певний момент перестає бути цікавою навіть власній дитині.
Мені подобається концепція однієї зі скандинавських країн, де батьки зобов’язані взяти рівною мірою відпустку. 1,5 року – мама, 1,5 року – тато. І тато не може передати цю відпустку мамі, тобто, якщо він не йде, то відпустка просто згорає. Це справедливо, бо кожен із батьків не випадає з професійної кар’єри й розвитку. Та й хіба чоловік не здатен приготувати їсти та памперси поміняти? Здатен.
Та й хіба чоловік не здатен приготувати їсти та памперси поміняти?
В Україні питання декрету впирається в гендерні проблеми. Коли людина йде у відпустку для догляду за дитиною, тоді здебільшого сім’я фактично відмовляється від однієї зарплати. А чоловіки переважно заробляють більше, ніж жінки. Тому, якщо виходити з цих позицій, у декрет має йти жінка. Але я хотів би вірити, принаймні в моїй «бульбашці», що люди стали надавати менше значення зароблянню грошей і більше цінувати емоційний вклад у сім’ю. Коли чоловік не просто гроші в сім’ю приносить, а далі його не обходить – робіть, що хочете. А коли чоловік інвестує свій час, увагу й емоції в сім’ю, тоді й сім’я міцніша, і всі щасливіші. Зараз ми почали переходити від концепції важливості ситого шлунка до концепції щастя.
Коли я був на дитячому майданчику, автографи в мене не брали. [сміється] Але бувало таке, що коли в дружини дитина плаче, то всі співчутливо дивляться. А коли в мене, то всі підходять і дають поради. Я ж читав літературу й готувався до батьківства, я знаю, як з’ясувати, чому дитина плаче. А до мене ставлення, наче не знаю, що з дитиною робити взагалі. Хоч, можливо, комусь іншому така порада й стала б у пригоді.
На моїх роботах абсолютно нормально ставилися до того, що, якщо дитина захворіла, я беру лікарняний. Або, наприклад, дружина кудись має поїхати й тоді я лишаюся вдома з дитиною. Звісно, важливо, щоб такий гнучкий графік не шкодив роботі. Але якщо потрібно, то до цього ставилися з розумінням. Утім, мені здається, що таке ставлення лише в моїй прогресивній «бульбашці».
Моя дружина три роки була в декреті й тепер виходить на роботу. Зараз у нас такий підхід, що той, хто має час, той те робить. Я в принципі непогано готую. Якщо заглядаю в холодильник, а у нас закінчується щось «на друге», то я готую. Вважаю, що це правильний підхід, коли немає «чоловічої» чи «жіночої» роботи. Дивимося, у кого на що є час, той те й робить.
Олександр Остапа
комунікаційний менеджер Татоhub.Київ
Перейшов на проєктну роботу, щоб проводити час із дитиною
До народження дитини в нас з дружиною вже були такі партнерські стосунки, де немає поділу на «чоловічі» та «жіночі» обов’язки. Ми планували дитину, і зрештою дружина завагітніла. На той момент я працював особистим прессекретарем голови ЦВК під час виборів Президента України. У мене був графік: 18 годин я працюю, а 6 годин сплю. Через це перші два триместри вагітності дружини практично пропустив.
Але за три місяці до народження дитини Верховна Рада склала повноваження ЦВК, а оскільки я працював на держслужбі, то теж склав свої повноваження. Тобто став безробітним. Проте для мене не було складно знайти якусь проєктну роботу у сфері комунікації. Але ми поспілкувалися з дружиною й домовилися, що до моменту народження дитини й кілька місяців після залишатимуся вдома та не виходитиму на фултайм-роботу.
Попередній день народження дитини планувався на кінець листопада. У кінці жовтня один знайомий запросив мене попрацювати на проєкті конференції для журналістів-розслідувачів, яка мала відбутися в середині грудня. Тобто вже після народження дитини. Але тепер мої колишні колеги називають мою дитину «фестивальною», тому що вона народилася в останній день конференції, який я провів на партнерських пологах. Але із закінченням конференції поздавав усі звіти й провів місяць з дитиною. І мені дуже сподобалося. Тому я вирішив брати такі проєкти, які не будуть заважати моєму графіку з дитиною. Моя дружина працює в міжнародній організації, де не дають трьох років декретної відпустки, тому, коли дитині було пів року, вона вийшла на роботу.
Вважаю, що просувати тему відповідального батьківства варто особистим прикладом
Я повністю задоволений тим, що маю можливість вести проєкти та проводити час із дитиною. Кожний день з нею – це якийсь новий етап її життя. Свій графік будував так, щоб працювати після шостої вечора й до ночі. Також можу сісти в парку попрацювати, поки дитина спить.
Вважаю, що просувати тему відповідального батьківства варто особистим прикладом. Також із народженням дитини почав вести блог в інстаграмі про те, як це бути татом. І за кілька тижнів мені надіслали посилання на групу чоловіків, яка пропагує свідоме батьківство «Щастя у 4 руки». Ми подружилися, і спочатку я їм писав пости та статті, а на початку цього року почав працювати комунікаційним менеджером Татоhub.Київ – платформи для татусів Києва. Тобто це певне продовження моєї історії про відповідальне батьківство. Паралельно веду ще кілька проєктів, але вони не заважають мені проводити час із дитиною.
Моє близьке оточення позитивно поставилося до мого рішення. Якщо говорити про сприйняття мене як тата десь у парках чи на дитячих майданчиках, то тут помічаю два полюси. Одні люди думають, що ти герой, а інші – що ти безробітний. Але в мене є подружки-мами, ми обговорюємо, як ростуть наші однолітки. Я робив у TikTok відео про те, як сприймають батька в парку, він набрав майже 10 000 лайків.
До речі, новий закон про відпустки для догляду й виховання дітей для батьків передбачає декілька хороших кроків назустріч рівності. Тепер чоловіки зможуть виходити на оплачувану відпустку протягом 2 тижнів після народження дитини. Також чоловіки, чиї дружини ФОПи чи самозяйняті особи, нарешті зможуть теж взяти таку відпустку. Раніше це було неможливо. А ще бабусі та дідусі можуть залишатися доглядати дитину, якщо її мати чи батько одинаки.
Текст:
Софія Пилипюк
редакторка Wonderzine Україна
Коментарі
Підписатись