Власний досвід«Це можливість не бути заручницею чотирьох стін». Жінки про грудне вигодовування в публічних місцях
«Дитина має таке саме право їсти, коли голодна, як й інші люди в кафе»
Багато жінок не наважуються годувати немовля в публічних місцях через шеймінг із боку оточення. На жаль, цей природний процес може притягувати осудливі погляди та викликати невдоволення незнайомців.
Понад те, в деяких країнах грудне вигодовування в публічних місцях донедавна було нелегальним. Наприклад, американські штати Юта й Айдахо переглянули своє законодавство щодо грудного вигодовування в громадських місцях лише 2018 року.
Щороку в перший тиждень серпня відзначають Усесвітній тиждень грудного вигодовування (World Breastfeeding Week). Це міжнародна кампанія, яка проходить за підтримки ООН і ВООЗ, покликана привернути увагу до теми грудного вигодовування та впровадження умов, необхідних для комфорту матерів і дітей.
Ми поговорили з жінками, які годують малюків у кафе, парках і транспорті, про те, чи комфортно їм це робити та чи зважають вони на реакцію незнайомців. А ще запитали в консультантки із грудного вигодовування, як зробити цей процес зручним для себе й дитини.
Людмила Малашенко
стоматологиня-терапевт
Мені 30 років, моєму сину – 6. Грудне вигодовування в нас було до 1 року 8 місяців сина.
Я завжди вважала, що грудне годування – найкращий варіант для мами й дитини. Зокрема й через те, що, по суті, в мами завжди є із собою свіжа та готова їжа. [усміхається] Це дає можливість не тільки спати вночі, а й бути достатньо мобільною, тому було б щонайменше дивно цим не користуватися.
За перший рік сина могла годувати його в парку, в кафе, в гостях, у потязі та взагалі будь-де, де це було необхідно. У свій перший рік дитина, на відміну від дорослих, не може почекати чи потерпіти голод, але, як на мене, це зовсім не означає, що мама повинна залишатися в радіусі 100 метрів від дому.
Сам процес годування досить інтимний, і я ніколи не робила це демонстративно, але й спеціально теж не приховувала. Якщо це було в закладі, намагалася зайняти місце й позу, де не була б у всіх на виду, в парку – повернутися спиною до головної алеї, якщо це можливо, або знайти більш тихе місце. Ніколи не прикривалася тканиною чи пелюшкою, зазвичай просто вдягала одяг, який дозволяв погодувати дитину, оголюючи лише стратегічно важливу частину грудей.
Дитина має таке саме право поїсти, коли голодна, як і всі інші люди, які приходять на обід у кафе
На мою думку, жінка з дитиною повинні мати можливість грудного годування незалежно від місця, де вони перебувають. Мама, яка годує грудьми, зазвичай більш мобільна і може жити повноцінним життям, не бути прив’язаною до квартири, у якій і так проводить більшість часу. Для психологічного комфорту це має велике значення. Дитина ж має таке саме право поїсти, коли голодна, як і всі інші люди, які приходять на обід, наприклад, у кафе.
Як на мене, те, що люди негативно сприймають годування грудьми в публічних місцях, пов’язане з внутрішнім соромом, який вони переносять на все, що трапляється під руку. А також сексуальна об’єктивація жінки та жіночих грудей зокрема.
Годування дитини – цілком природний процес, і не варто його соромитися чи приховувати.
Дар’я Горгієвска
шеф-редакторка сайту Cosmopolitan Україна
Моєму сину 1 рік і 2 місяці – я досі годую його груддю, хоч уже й зовсім мало. Мені подобається відчувати зв’язок із ним ще й у цей спосіб, крім того, я вірю, що грудне молоко корисне навіть тоді, коли в дитини вже сформований дорослий раціон.
Я ніколи не мала упереджень щодо публічного годування, але після народження своєї дитини по-справжньому зрозуміла, з якою кількістю шеймінгу й осуду стикаються матері. Для себе вирішила жити повним і яскравим, наскільки це можливо в новій ролі, життям. Чоловік теж узяв декретну відпустку й перші місяці ми майже щодня їздили на прогулянки в приємні місця, обідали в ресторанах. Син, звісно, був із нами й теж хотів обідати, тож я годувала його там, де перебувала. Втім, робила це так, аби було комфортно нам та оточенню. Я вважаю, що демонстративність у цьому процесі зайва. Завжди можна прикритись легкою пелюшкою чи, скажімо, обрати більш затишний і віддалений від інших людей столик.
Я годувала в ресторанах, парках, біля басейну та, здається, в манікюрному салоні. Зручно було всюди, головне – обрати правильний одяг: сорочку на ґудзиках або сукню, яку можна легко спустити з плеча й легко повернути назад. Якось я втратила пильність: одягнула довгу та досить обтислу трикотажну сукню-гольф. Довелося швидко бігти додому. [усміхається] Груди прикривала пелюшкою, проте голівка дитини зазвичай не дає можливості оточенню побачити всі деталі процесу. А ще чоловік міг стати чи сісти навпроти мене із сином, відгороджуючи нас від людей, якщо я раптом не почувалася досить затишно.
Після народження дитини я по-справжньому зрозуміла, з якою кількістю шеймінгу й осуду стикаються матері
Ніхто й ніколи не робив мені зауважень, осудливих поглядів я теж не помічала. Чула діаметрально інші історії від інших мам, проте мій досвід свідчить про те, що до дітей і їхніх потреб люди здебільшого ставляться з турботою та розумінням. У нашому улюбленому кафе, приміром, офіціанти-чоловіки дбайливо приносили мені напої чи їжу за столик, куди я відходила погодувати дитину. Ніхто не намагався розгледіти мої груди, не кривився від відрази – нормальне ставлення до нормальних природних процесів.
Мені пощастило, що я завжди мала абсолютну підтримку близьких, насамперед – чоловіка. Впевнена, що вона й стала однією із запорук позитивного досвіду грудного вигодовування, але, на жаль, це не завжди легко й буває не у всіх.
Після народження дитини звичне життя жінки перевертається з ніг на голову: твоє тіло виглядає не так, як раніше, твої груди тепер практично належать маленькій людині, тобі бракує сну, вільного часу, активного соціального життя та ще багатьох речей, до яких ти звикла. Публічне грудне вигодовування – можливість не бути заручницею чотирьох стін. Воно дає змогу відчувати більше позитивних емоцій, більше подорожувати, зустрічатися із друзями не тільки вдома – плюсів безліч. Усе це знижує ризик розвитку післяпологової депресії та дає змогу повніше насолоджуватись материнством. Хіба не круто?
Зі свого досвіду можу сказати, що найкращий друг мам, які годують – це одяг на ґудзиках. А ще – зручна пляшка води спортивного формату: пити під час годування хочеться дуже, тому раджу завжди мати її під рукою.
Улітку зручно та приємно годувати в парках і скверах. Візьміть із собою пледик, фрукти чи смачний круасан і влаштуйте пікнік на двох зі своїм малюком. Не соромтеся просити про допомогу в закладах: нехай офіціант запропонує більш затишний столик, де вам із дитиною буде комфортно.
Катерина Пронько
менеджерка з розвитку бізнесу
Моїй дочці, Міа, зараз 5 років. Я годувала її груддю з народження до 11 місяців. Міа з’явилася на світ в Ірландії, де медична система десятиліттям вважала нормою й заохочувала мам вигодовувати дітей сумішами. Коли на оглядах вагітних я озвучувала лікарям своє рішення про грудне вигодовування, це викликало в них відверте здивування на межі із захопленням. Для себе та своєї дитини навіть не розглядала інших варіантів і з часом зрозуміла, наскільки правильне це було рішення. Адже грудне вигодовування – це максимально природно та психологічно важливо для дитини, а також неймовірно зручно та комфортно для мами.
Уперше я погодувала Міа на публіці в черзі в лікарні, коли їй було два дні. Після цього досвіду ще безліч разів перевіряла ірландців на толерантність, годуючи Міа в пабах, готелях, транспорті, на вечірках – скрізь, де й коли їй хотілося їсти. Також годувала дочку на публіці в Україні, переважно в закладах. Спочатку накривала груди шарфом, однак із досвідом і дорослішанням дочки навчилася обходитися без нього.
За весь час годування Міа мені пощастило не стикатися з негативом чи осудом із боку оточення. Хоча серед моїх знайомих траплялися випадки, коли люди неадекватно реагували на годування немовляти в ресторанах. Найпоширеніша скарга в таких випадках – оголення грудей на людях, яке обурює оточення. Чомусь забезпечення фізіологічних потреб дитини нівелюється, а груди сприймаються виключно в сексуальному контексті.
Чомусь забезпечення фізіологічних потреб дитини нівелюється, а груди сприймаються виключно в сексуальному контексті
Я маю міцне переконання, що громадське місце, де перебуває мама з дитиною, не може ставати на заваді грудному вигодовуванню. Адже кожне немовля має власний ритм, фізіологічні потреби і йому необхідно своєчасно отримувати грудне молоко. До того ж у процесі годування формується психоемоційний зв’язок матері та дитини, тому це значно більше, ніж просто приймання їжі.
Право на публічне грудне вигодовування для жінок і дітей, на мою думку, взагалі не підлягає обговоренню. Суспільство й держава мають максимально підтримувати жінок, які годують груддю, і поважати їх за здоровий підхід до піклування про наступне покоління.
Ось кілька порад із мого досвіду, які допоможуть почуватися комфортно під час годування дитини у громадських місцях:
- Носіть зручний одяг і спеціальну білизну, яка легко дозволяє надати дитині доступ до грудей;
- Поки немовля маленьке й одне годування може тривати до 40 хвилин, завжди обирайте зручну позицію, у якій вам буде комфортно довго перебувати. Підкладайте подушку, щоб додатково підтримувати руку з немовлям.
- Щоб упевненіше почуватися, прикривайте груди шаликом. Він також рятує від плям, коли молоко «фонтанує». Для цього також можна використовувати слінг.
- Підтримуйте зоровий контакт із дитиною в момент годування – їй необхідно відчувати ваше з нею єднання під час вигодовування.
- Повторюйте, як мантру: «Це моя дитина й найцінніше, що я можу їй подарувати зараз – це грудне вигодовування»
Ася Большак
авторка текстів
Нещодавно мій син, Вільям, святкував свої 15 місяців, а я святкувала 15 місяців у ролі мами, яка годує грудьми.
До появи власної дитини я ніколи не звертала уваги на те, як жінки годують своїх малят у громадських місцях, тож навіть не думала, що це природне явище викликає таку кількість суперечок і шеймінгу в суспільстві.
Мені вистачило кількох випадків годування з осудливими поглядами людей навколо й іншими неприємностями, щоб почати соромитися робити це привселюдно.
Якщо годування в парку чи в дитячій клініці – це зелене світло, то на терасі закладу або в таксі – криваво-червоне, адже на тебе починають дивитися вороже, хоча ти всього-на-всього намагаєшся бути мамою для своєї дитини.
Я завжди користуюся спеціальними пелюшками для годування, щоб не бентежити інших, але й це не гарантує тобі лояльності. Одного разу в закладі інша мама сказала мені, що не хотіла б, аби її старша дитина дивилася на моє годування.
Іноді я соромлюся, а потім смикаю себе й нагадую, що ніхто не буде кращою мамою для моєї дитини
Але чи варто дивуватися таким ситуаціям, якщо кілька тижнів тому вельмишановна відвідувачка фруктового кіоску біля дому влаштувала справжній концерт через те, що я заїхала до приміщення з візком і не залишила дитину на вулиці?
Мені дивно, коли суспільство не надає підтримки мамам, які годують, особливо після пологів, адже ми всі колись були дітьми й потребували турботи. Годувати чи не годувати дитину грудьми – індивідуальний вибір і право кожної мами. Заборона на годування в громадських місцях – як заборона дихати, говорити й бути вільною людиною.
Іноді я соромлюся, а потім смикаю себе й нагадую, що ніхто не буде кращою мамою для моєї дитини.
Обурений годуванням дорослий може сам собі допомогти та просто не дивитися чи перейти в інше місце. Мій маленький син – ні. Як на мене, вибір, про чий комфорт дбати, очевидний.
Тетяна Наум
лікарка-отоларинголог
Нашій малечі 3 місяці, і ми на чистому грудному вигодовуванні з народження.
Я відразу знала, що буду годувати грудьми не тільки вдома. Це робить тебе набагато мобільнішою, ти почуваєшся вільною та не маєш постійної тривоги, що зараз твоє дитя захоче їсти – й ти бігтимеш додому, де б не була.
Я вирішила, що буду годувати за потребою, й годування не має обмежувати й обтяжувати мене. Їмо ми й у парку, і в кав‘ярнях, а оскільки я частково вийшла на роботу, то й там. Для цього в нас є муслінові пелюшки, якими можна прикритися.
Буває, іноді ловиш на собі осудливі погляди, частіше навіть не від чоловіків, а від матусь, які мають старших дітей. Напевно, для них свого часу це було неприпустимо.
Я думаю, якщо жінка дозволить собі годувати в публічних місцях, вона з меншою ймовірністю матиме післяпологову депресію й довше годуватиме дитину. Бажаю, щоб кожній жінці грудне вигодовування давалося в кайф і з легкістю.
Аліна Линь
лідогенераторка
Мій досвід грудного вигодовування ще зовсім невеликий, трохи більш як 3 місяці, але я налаштована досить серйозно та планую годувати донечку власним молоком не менш як рік. Звісно ж, якщо це бажання буде взаємне: якщо Варя відмовиться раніше, погоджуся з нею.
Певно, вже на другий тиждень життя донечки мені довелося нагодувати її в громадському місці, в кафе. Пам’ятаю, що їй просто не вистачило молока в пляшечці й вона просила ще. Мами зрозуміють, що ти не можеш відмовити дитині, яка невимовно голосно плаче просто через те, що вона голодна. Звісно, було трохи незручно вперше годувати дитину на людях. Але знайома заспокоїла, сказала, що це все природно. Та й соромитися було нічого, бо під широким светром не було видно ані грудей, ані самої дитини.
Відтоді я почала носити із собою накидку для годування, бо зрозуміла, що тепер дитина може попросити їсти де завгодно. Донечка голодніла, як це часто трапляється, в дуже людних локаціях – від парків до держустанов.
Часом зустрічаєш на собі погляди, але вони швидше зацікавлені, аніж осудливі
На щастя, мені не доводилося чути негативні коментарі під час годування у громадських місцях. Звісно, часом зустрічаєш на собі погляди, але вони швидше зацікавлені, аніж осудливі. Нещодавно нас навіть похвалили, сказали, що ми «молодці». [усміхається]
Заборони на публічне грудне вигодовування я не розумію. Спеціальні фартухи для годування й паленки, одяг мами чи то просто її руки – легко прикривають дитину та груди від сторонніх очей. Який сенс терпіти дитині, поки ти добіжиш додому чи до закладу, де є кімната для мами та дитини? Тим більше таких закладів зараз одиниці.
Головна порада мамам: абстрагуйтеся від поглядів і коментарів навколишніх, дивлячись, як солодко їсть ваше маля, й користуйтеся накидками для годування.
А тим, хто все-таки негативно сприймає цей процес, хочеться нагадати, що більшість із вас, мами, також годували грудьми. І це траплялося не лише вдома.
Грудне вигодовування є не лише їжею для дитини. Це також і спосіб спілкування, і почуття безпеки, адже поруч найрідніша людина – мама.
ВООЗ рекомендує годувати до двох років і довше, за бажанням мами й дитини, і лише мамі вирішувати, як довго й де саме їй комфортно годувати немовля.
Грудне вигодовування в громадських місцях дає матерям мобільність. Мама не прив’язана до дому, адже вся їжа для малечі завжди із собою й саме такої температури, як потрібно. А ще можна не переживати, що мама пропустить годування й буде лактостаз. Серед можливих недоліків – те, що дитина може відвертатися, а на те, щоб призвичаїтися до нової позиції, потрібен час.
Годувати за столиком (наприклад, у кафе) зручно в позиції звичайної чи перехресної колиски або в слінгу чи ерго. Складніше, якщо мама звикла годувати лежачи: тоді їсти в інших позах дитина може відмовлятися.
Зараз є багато девайсів для матусь-годувальниць – і цей ринок активно розвивається. Ще 5 років тому, коли я народила старшу доньку, вибір був мізерним, а на сьогодні продумано все.
Наприклад, є зручні та красиві бюстгальтери для грудного вигодовування. Обов’язково потрібно підібрати правильний розмір, аби він не підстрибував на спинці, й безпечний секрет (але не діркою, бо це може провокувати лактостази).
Є і спеціальний одяг для грудного вигодовування з різними прихованими секретами, але багато жінок надають перевагу звичайному одягу із застібками, більшим декольте чи оверсайз.
Якщо вам комфортно прикритися, можна використовувати спеціальні накидки для годування. Згори в таких накидках зазвичай є спеціальний ущільнювач, який робить «дірочку», крізь яку видно дитину.
Якщо немає спеціальної накидки, жінка може прикритися пелюшкою, бавовняним шаликом або слінгом. Головне – щоб мамі було комфортно.
Текст:
Таїсія Куденко
редакторка Wonderzine Україна
Коментарі
Підписатись