Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Власний досвід«Ідеальна шкіра існує тільки в фотошопі». Це жінки, які відмовилися від тональних засобів

«Ідеальна шкіра існує тільки в фотошопі». Це жінки, які відмовилися від тональних засобів — Власний досвід на Wonderzine

«Було відчуття, що без тону виглядаю «якось не так»

«Макіяж – це вибір, а не умова мого гарного вигляду», – говорить Олександра Богдан, яка відмовилася від тональних засобів. Користуватися ними – нормально, але варто розібратися, що за цим стоїть: ваше бажання чи нав’язані стандарти краси?

З дитинства ми бачимо «ідеальну» шкіру моделей і зірок і мимоволі порівнюємо себе з ними. За результатами дослідження кампанії Self-Esteem, 85% дівчат до 13 років користуються нереалістичними фільтрами та застосунками для ретушування.

Жінки, які перестали фарбуватися тональними засобами, розповідають, чому користувалися ними, що стало поштовхом для відмови та як ставляться до макіяжу зараз.

Софія Юдіна

21 рік

піар-менеджерка


Я почала користуватися тональними засобами у 8–9 класі. Бачила, як мама збиралася на роботу та робила макіяж, а також однокласниці почали фарбуватися. Подумала: «Ну і я спробую». Це було не через тиск, а більше «за компанію». Я наносила повний тон, рум’яна, малювала стрілки й так ішла в школу. А ще займалася танцями й на виступи мала обов’язково робити макіяж. Це все увійшло у звичку, але потім я зрозуміла, що це не було моїм особистим бажанням.

Два роки тому в мене почалося загострення атопічного дерматиту. Тоді я ходила до офісу та щодня робила макіяж. З початком атопії помітила, що тональний ще більше підкреслює лущення шкіри. Я звернулася до дерматолога та приділила увагу догляду. Лікування тривало 7–8 місяців і припало якраз на карантин. Тоді спілкувалася тільки з чоловіком, тому не мала якихось комплексів.

Коли я ввела захворювання в ремісію, побачила, що моя шкіра виглядає здоровою. Мені вже не потрібно нічого маскувати чи вирівнювати. Я досі не користуюся тональними. Під час загострення, якщо я фотографувалася, то робила це так, аби запалення не було видно або ж просто не публікувала кадри. Коли вилікувала шкіру, написала історію одужання та показала навіть найжахливіші фото.


Здавалося, якщо не скористаюся тональним перед зустріччю, мене не будуть сприймати серйозно

Я стала набагато впевненішою. Раніше здавалося, якщо не скористаюся тональною основою перед важливою зустріччю, то будуть помітні почервоніння та синці під очима. Отже, мене не будуть сприймати серйозно. Але зараз знаю, що моя шкіра здорова і можу без косметики йти на роботу та бачитися з людьми.

Я фарбую брови, а коли є настрій можу зробити кольорові стрілки, нанести тіні, рум’яна, блискітки, підвести губи. Дуже рідко користуюся консилером, якщо є точкові запалення. Роблю макіяж більше для задоволення, а не маскування.

Маша Тонконог

20 років

SMM-ниця, модель


Коли я була підлітком, усе моє медіаполе було з ідеальною гладенькою шкірою та бездоганним макіяжем. Думала, так і треба й не бачила інших альтернатив. У школу й на побачення завжди виходила з тональним на обличчі, щоб мати вигляд, як у всіх. Під ними маскувала прищі й пори. Ніколи не зналася на правильному нанесенні всього контурингу, тому брала прості засоби й ними приховувала висипи й почервоніння.

Згодом я підписалася в Instagram на феміністок, які транслювали нове для мене бачення. Одна дівчинка сказала, що прищі – це ок. Тоді я була шокована і спробувала відмовитися від тональних. Мені ніколи не подобалося ними користуватися, було неприємно, що на шкірі щось є. А ще напружувало, що прищі однаково помітно, навіть якщо вони замазані. Я бачу людей, які вміють фарбуватися, але навіть у них замасковані висипи залишаються помітними. Тому я не бачу сенсу приховувати прищі, якщо вони й так є в усіх.

Я працюю моделлю і на зйомках мене дуже «штукатурять». За каноном я повинна мати гладеньку шкіру, а в мене вона далека від стандартів краси. На моєму обличчі є шрами від прищів, які я видавлювала, такі собі ямочки. Якось я фотографувалася для журналу й було соромно, що їх навіть не замалюєш косметикою. Мені завжди незручно, що візажисткам доводиться більше часу виділяти на мене, ніж на інших дівчат.

Мене засмучує, що фото ретушують. Рідко зустрічаються проєкти, де нормально ставляться до вигляду шкіри й не наносять макіяж. Якось на зйомці мене не фарбували і я подумала: «Невже люди почали дивитися на реальність по-новому?». Але в результаті вони просто відретушували кадри. На одну зі зйомок мене фарбувала скін-позитивна візажистка Ніна Лагута, яка залишила мої прищі. Коли я подивилася на ці фото, то здивувалася: я з макіяжем, але всі висипи помітні. Спершу трошки засмутилася, що вийшов якийсь не «ідеальний» мейк. Зараз мені подобаються такі макіяжі й кадри.


Не бачу сенсу приховувати прищі, якщо вони й так є в усіх

Уже два роки не користуюся ні тональними, ні консилером. Не скажу, що стан шкіри значно покращився. Раніше помічала, що під тоном з’являлися прищі й швидше дозрівали. Але після відмови вони однаково лишилися. Коли я хочу нафарбуватися, використовую помаду, хайлайтер та іншу косметику. Мені подобається, який це має вигляд із прищами. Натуральна краса і трошки макіяжу.

Марія Біленька

24 роки

скін-позитивна блогерка


Пам’ятаю, як у 15–16 років попросила маму купити тональний засіб, аби маскувати прищі та висипання. Після цього я «підсіла» на них і використовувала майже щодня: фарбувалася в магазин, спортзал, на пляж. Мені було важко сприймати свою шкіру з акне. Особливо інтенсивно приховувала «недоліки» під час загострення захворювання. Робила це задля особистого комфорту і щоб інші не звертали увагу.

В один день я втомилася ховатися за фільтрами в Instagram і в реальному житті під тональними основами й консилерами. Вирішила, що буду писати про skin-positivity і показувати свою справжню шкіру. У 2018 році опублікувала перший пост і почала набагато рідше використовувати тональні засоби. Іноді наносила їх, коли мала критичні моменти, які мене дратували, або ж для того, щоб не роздирати руками запалення чи висипання. Я стала байдужішою до думки навколишніх, бо насправді на таке мало хто звертає увагу.

Мене підтримали рідні та друзі, в Instagram почала зростати аудиторія. У блозі я розповідала історію лікування своєї шкіри, робила мейки з яскравими губами чи тінями, але без використання тональної основи. Це був виступ проти стандартів краси, які нав’язують, що червону помаду, стрілки можна носити тільки з ідеальним тоном. Мої підписники розповідають, що це надихає їх змінювати ставлення до своєї шкіри та позбутися упередження.

Медіа та стандарти краси створили стереотип ідеальної шкіри, яка насправді існує тільки в фотошопі: без чорних цяток, синців під очима, помітних пор, висипів, прищів. Люди, хочуть вони того чи ні, однаково поглинають таку інформацію і порівнюють себе з цим взірцем. Але це все ж велика брехня.


Втомилася ховатися за фільтрами в Instagram, а в реальному житті під тональними основами

Я й інші скін-позитивні інфлюенсери хочемо показати, що будь-яка шкіра гарна. У реальності вона інша, але ще краща, аніж на комп’ютері. Бували ситуації, коли я хотіла зробити повний мейкап-лук на події, тож мене фарбували візажисти. Тоді я дивилася в дзеркало і не впізнавала себе. Мені було дивно бачити шкіру такою вилизаною, як у ляльки. Відчуття таке, наче я – це не я. Тож навіть маючи проблеми зі шкірою, я відчуваю себе набагато краще, ніж використовуючи повний мейкап.

Олександра Богдан

20 років

моушн-дизайнерка


Це все почалося, як і в більшості дівчат. У 8 класі я побачила, що мої однолітки користуються косметикою, тож намагалася бути, як усі. А згодом помітила, що в мене є недоліки, яких немає в інших. Так за тональними засобами я приховувала чорні цятки, жирний блиск, прищі, синці під очима.

Півтора року тому запитала себе, а для чого я це роблю. Було відчуття, що без тонального виглядаю «якось не так». Натуральна я вже не така, «як треба». Тому ухвалила рішення відмовитися від нього зовсім. Через це в мене з’явилися комплекси: я думала, що навколишні дивляться на мої чорні цятки та вважають, що я – біла ворона.

З часом почала відчувати себе дуже комфортно без макіяжу. На мою думку, натуральна шкіра з мінімумом декоративних засобів виглядає цікавіше. Наприклад, пори на щоках – це наша індивідуальність, кожна шкіра має текстуру. Світ, де всі наносили б тональні основи по 100 шарів, виглядав би як дешева відеогра з погано пропрацьованими матеріалами.


Пори на щоках – це наша індивідуальність, кожна шкіра має текстуру

Тональний засіб сушив мою шкіру. Можливо, саме після нього з’явився дерматит. Бувало таке, що я накладала більше косметики, щоб його приховати, але це зовсім не допомагало й мало ще гірший вигляд. Мені здається, найліпше, що ми можемо зробити для нашої шкіри з таким шаленим обігом косметологічних послуг і засобів – підібрати саме те, що пасуватиме нам. Я знаю свій тип шкіри й чим мені краще не користуватися. Тож не буду вестися на рекламу чи зважати на те, що це роблять усі.

Я користуюся засобами, які захищають мою шкіру: в дощову й холодну погоду наношу колд-креми, а в сонячну – SPF-засоби. Коли я належно доглядаю за шкірою, вона стає кращою. Після відмови не хотілося наносити тональний знову. Моменти слабкості могли бути, коли знайомі дізнавалися, що я перестала фарбуватися і говорили: «Ти що? Усі ж це роблять!» Але я відчуваю себе комфортно. Ми маємо щодня самостійно визначати, який вигляд хочемо мати, а не думати, що тільки косметика робить нас красивими.

Я обираю натуральність. Коли мені захочеться зробити макіяж, то я його зроблю. У такому випадку нанесу SPF-крем, який має легеньку тональну основу, підкреслю вії та вкладу брови. Нещодавно нафарбувала вії для того, щоб зробити фото на паспорт. Подивилася на себе й подумала: «Оце я нафуфирилася». [сміється] Вважаю, що макіяж – це вибір, а не умова мого гарного вигляду.

Вікторія Ємець

25 років

працює в технічній підтримці


Я не маскувала якісь проблеми зі шкірою тональними засобами. Радше наносила їх тому, що всі довкола так робили. У старших класах зрозуміла: вони приносять більше негативних відчуттів, аніж позитивних, які нібито мають виникати після макіяжу.

По-перше, я не могла підібрати правильно колір тону. Постійно думала, що люди помічають відмінність між руками, шиєю й обличчям. Бачать, що це «маска» й не розуміють, навіщо я це із собою роблю. По-друге, гарний макіяж, який я носила пів дня, мав негативні наслідки для мене (як-от забиття пор). До того ж через 3–4 години мені доводилося поправляти тон, адже щось десь розмазалося, потекло та втратило свіжий вигляд. Завжди шукала нагоди подивитися в дзеркало, перевірити, чи все нормально.

Незручних ситуацій було значно більше, ніж відчуття впевненості, тож я вирішила відмовитися від цього. Просто в один момент викинула всі консилери й тональні у смітник. І не користуюся ними вже років 10.


Припинила так часто дивитися в дзеркало і підфарбовуватися

Мені стало спокійніше, адже я можу торкнутися рукою обличчя й не переживати, що щось зіпсую. Припинила так часто дивитися в дзеркало і підфарбовуватися.

Без тональної основи шкіра мені подобається більше. Її стан покращився буквально через місяць. Тоді тон не стільки маскував мої підліткові прищі, скільки погіршував ситуацію. Щоразу, як я змивала його, помічала невеликі висипи. Після відмови все зникло. Правильне очищення й догляд допомагають мені підтримувати шкіру в нормі.

Текст:

Катерина Янченко

Ілюстрація:

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.