Views Comments Previous Next Search Wonderzine

Є питанняЧи може мова впливати на гендерний розрив?

Чи може мова впливати на гендерний розрив? — Є питання на Wonderzine

Аналізуємо з VoxCheck дослідження, на яке посилалася Мендель у заяві про фемінітиви

Прессекретарка Президента України Юлія Мендель заявила, що фемінітиви збільшують гендерний розрив між статями. Зокрема, вона послалася на дослідження Світового банку 2018 року, в якому начебто йдеться, що фемінітиви підкреслюють проблеми між статями й погано впливають на права жінок у суспільстві. «Коли світ вивчає, як вирівняти права чоловіків і жінок, ми з якихось причин, на жаль, ухвалюємо закон, який напряму впливає на жінок», – сказала Юлія Мендель.

Незалежний фактчек-проєкт VoxCheck перевірив ці твердження й пояснив, чи справді в дослідженні Світового банку йдеться про фемінітиви та гендерний розрив. Спойлер – не зовсім.

Юлія Жага

аналітикиня VoxCheck


Що є темою дослідження, на яке посилалася Юлія Мендель? Чи йдеться в ньому про фемінітиви та гендерний розрив?

Тема дослідження: участь жінок у ринку праці та мови, які мають поділ на роди (gender languages). Тобто ті, в яких усі або частина іменників мають форму роду, асоційовану з гендером. Наприклад, в українській мові «небо» має середній рід, у французькій і німецькій – чоловічий рід, а от суахільський відповідник «неба» роду не має.

У дослідженні розглядають, що на підсвідомому рівні поділ іменників на гендери може підштовхувати до думки, що й інші аспекти життя повинні бути організовані навколо гендерів (наприклад, чоловічі та жіночі хатні справи).

Про фемінітиви в дослідженні взагалі не йдеться.

Чи підтверджує це дослідження те, що мова може впливати на участь жінок в ринку праці й збільшувати гендерний розрив?

Загалом, у дослідженні проаналізували понад 4000 існуючих мов, які охоплюють 99% населення землі. Висновки такі:

про вплив на участь жінок у ринку праці:

Мови, які мають поділ на роди, імовірно, зменшують участь жінок у ринку праці та підтримують збереження нерівного поводження з жінками. Граматичний рід пов’язують з 15-відсотковим розривом участі жінок у ринку праці, порівняно з участю чоловіків.

Так, на практиці це може відігравати роль у тому, що в усьому світі 125 млн жінок не є учасниками ринку праці. Також наявність у мові родів прогнозує підтримку традиційних гендерних ролей.

Важливо: автори зазначають, що це кореляція, а не причинно-наслідковий зв’язок. Простими словами: є просто зв’язок, але не обов’язково факт, що мова впливає на участь жінок у ринку праці.

Механізми впливу обговорюють мало. Є згадка про те, що те, що слово має форму роду, впливає на підсвідомі думки. Також згадують, що результати цього дослідження відповідають попереднім дослідженням у галузі психології, лінгвістики, антропології, які припускають, що мови формують те, як ми думаємо на підсвідомому рівні.

про гендерний розрив:

Дослідження не говорить про збільшення-зменшення чого-небудь: чи гендерного розриву, чи участі жінок у ринку праці. Для того, щоб говорити про це, необхідно було б досліджувати питання в динаміці, але цього не робили. Треба було б дивитися на «гендерність» мови та участь жінок у ринку праці в різні періоди часу. Утім, треба було б враховувати інші фактори, які могли вплинути на участь жінок у ринку праці, наприклад, зрівняння жінок у правах із чоловіками. А це непросте завдання.

То чи можна стверджувати, що мова може впливати на гендерний розрив чи участь жінок у ринку праці?

Автори уникають слова «вплив», бо воно дуже сильне й претензійне. Можна сказати, що між «гендерністю» мови та участю жінок у ринку праці є зв’язок. Чи впливає «гендерність» мови на участь жінок на ринку праці – точно невідомо, але автори дослідження цього не виключають.

Текст

Софія Пилипюк

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.