Views Comments Previous Next Search Wonderzine

КолонкаЩо не так із сексистським гумором? Колонка стендап-комікеси Насті Дєрскої

Що не так із сексистським гумором? Колонка стендап-комікеси Насті Дєрскої — Колонка на Wonderzine

І як на нього реагувати

На прохання Wonderzine стендап-комікеса Настя Дєрска́я («Stand Up Клуб», «Подпольный стендап») розповідає, як народжуються сексистські жарти та що такий гумор говорить про його прихильників.


Настя Дєрская

стендап-комікеса

Гумор – це серйозно. Здавалося б, важко знайти більш суперечливе твердження. Проте саме це намагаються донести до нас учені, які роками досліджують вплив гумору на нашу свідомість і поведінку.

З одного боку, людство має бути вдячне за такий неймовірний інструмент: за допомогою гумору ми налагоджуємо зв’язки й знімаємо напругу. З іншого, гумор може бути інструментом агресії й приниження, засобом демагогії та нав’язування токсичних стереотипів.

З античних часів гумор був надійним знаряддям філософських (і не тільки) дискусій. Один влучний жарт допомагав перемогти опонента, заслужено чи ні. Механізм працює, тому що гумор знижує критичне ставлення до сказаного та може маніпулювати контекстом. Відтоді майже нічого не змінилось. Коли виходить черговий стендап із сексистськими, расистськими чи гомофобними висловлюваннями, користувачі фейсбука цитують коміка так, ніби це експертна думка професора Гарвардського університету, безапеляційно. Наче ці слова – істина в останній інстанції.

Гумор може бути інструментом приниження, демагогії та нав’язування токсичних стереотипів

Наприклад, нещодавно я натрапила на пост більш сексистський, ніж увесь стендап Білла Берра. Він починався цитатою коміка: «Як важко сьогодні бути білою жінкою! Що у тебе сталося, люба? Недостатньо охолодили твоє розе? Чи візок у супермаркеті погано їхав? Поскаржся!»

Чи це смішно? Певною мірою так. Чому це смішно? Через підміну контексту. У контексті жарту автор перебільшує, узагальнює й робить припущення, що всі білі жінки живуть забезпеченим і безтурботним життям. В основі жарту лежить парадокс. Чи парадоксально скаржитися, коли твоє життя казкове? Так, парадоксально, а тому смішно.

Та чи відповідає дійсності контекст, який використовує комік? І чи можна цей жарт використовувати як аргумент? Не думаю.

Яку небезпеку криє сексистський гумор

За допомогою жарту можна викрити певні вади, влучно описати ситуацію й продемонструвати її абсурдність. Але завжди постає питання, як ти будеш використовувати цю суперсилу, щоб запускати людей у космос чи щоб палити все до бісової матері?

Сьогодні впливовість принизливого гумору – це вже не просто припущення. Наприклад, професор психології з Університету Західної Кароліни Томас Е. Форд дослідив вплив сексистських жартів на чоловіків, й ось, які висновки він робить: «Сексистський гумор – це не просто розвага. Він впливає на те, як чоловіки сприймають своє оточення. Такий гумор надає їм безпечний спосіб проявити свій сексизм, не боячись осуду. [...] Ці жарти дозволяють чоловікам вважати, що сексистська поведінка соціально прийнятна».

Що нижчий рівень відрази до сексистських жартів, то вища ймовірна схильність до насильства

Ще більш тривожні висновки роблять учені факультету психології Університету Гранади. Група дослідників стверджує, що сексистські жарти підвищують схильність до зґвалтувань. Проте основний фактор – це реакція людини на дискримінаційний гумор: що нижчий рівень відрази до сексистських жартів, то вища ймовірна схильність до насильства.

Це не означає, що сьогодні хтось посміявся з жарту про білявку (так, жарти про білявок сексистські), а вже завтра вчинить спробу зґвалтування. Не все так прямолінійно. Це свідчить про те, що гумор має великий потенціал переконання й впливає на судження людей. І якщо мати це на увазі, аргумент у стилі «та це просто жарт» уже здаватиметься не надто переконливим.

Найменш переконливо схожі ремарки звучать з уст професійних коміків. Адже гумор – це їхня професія, і досить дивно чути від комедіанта, що його ж власний жарт ніяк не відображає його позицію.

Певною мірою так можуть казати естрадні артисти, адже в естрадній комедії допустимо грати номери, які пише авторська група, а не самі виконавці. Але й тут редакція несе відповідальність за сказане зі сцени.

У такій ситуації найбільш складно відхреститися стендап-комікам. Адже стендап-комедія – це комедія від першої особи, і комедіант висловлює власні переживання й погляди на життя.

Як народжуються сексистські жарти

У світі стає нормою не пропускати повз вуха сексистські жарти й публічно засуджувати інфлюенсерів, які досі вдаються до дискримінаційних жартів. Проте в український комедійний шоубіз ця тенденція йде з великим запізненням.

Для людини, яка не в захваті від стереотипів й упереджень, українського телевізійного гумору фактично немає. Якщо ви матимете необережність увімкнути «Лігу Сміху», «Дизельшоу» чи що завгодно із приміткою «камеді» на українському ТВ, вам не уникнути скетчів про нерозумних білявок, сварливих тещ і ледачих чоловіків. А те, з чого сміється ціла країна, можна сприймати як лакмусовий папірець суспільної зрілості.

Пропоную препарувати сексистський жарт і розібратися, а в чому ж там гумор. Візьмімо цей жарт команди Ліги Сміху «Пішло-поїхало»: «А мы благодарим бесшумные микроволновые печи «Женщина». Бесшумные микроволновые печи «Женщина» [показує кулак] – попробуй мне только пикнуть!»

Якщо такий контекст збігається з твоїм світоглядом, тобі буде смішно. Якщо ні, то ні

Це жарт-метафора. Гумористи провели паралель між жінкою й мікрохвильовкою (привіт, об’єктивація) та відповіли на запитання, що в них спільного. Спільне на думку авторів, що й жінці, і мікрохвильовці можна пригрозити кулаком. Звідси робимо висновок, що для зали, яка сміялася з цього жарту, «пригрозити жінці кулаком» – це нормальне явище.

«Фу, яка ти зануда», – скаже хтось. Усе так – я зануда. Проте для людини, яка вважає неприпустимими будь-які погрози кулаком (не тільки жінці – кому завгодно), гумористичний контекст такого жарту щонайменше не зрозумілий.

За цією ж схемою будуються більшість сексистських жартів. У контекст закладається твердження, що жінка слабка, не розумна, заслуговує на насильство (потрібне підкреслити). Якщо такий контекст збігається з твоїм світоглядом, тобі буде смішно. Якщо ні, то ні.

Чому коміки вдаються до дискримінаційного гумору

Як на мене, засилля сексистських жартів на українському телебаченні – це не лише ознака відсутньої свідомості, а й вияв непрофесіоналізму.

Для коміка значно простіше написати жарт на основі суспільного стереотипу. Річ у тім, що з екранів наших телевізорів десятиліттями звучали клішовані перли. Цей гумор добре знайомий глядачеві: усі й так знають, про що йдеться, і погоджуються зі знайомими постулатами, тому коміку навіть не потрібно нічого пояснювати. Це такий собі «гумористичний рерайт»: усі ці жарти про дівчину, яка тупить, довго збирається чи влаштовує істерику, бо їй «нєчєво надєть», – вони вже були. Конструкції для них вже готові, а людей, які не погоджуються з такими жартами, надто мало, щоб був сенс більше гарувати над матеріалом.

З іншого боку, якщо комік пише жарт поза стереотипом, йому необхідно пояснити ситуацію глядачеві, навести аргументи, розрядити потенційну агресію, але головне зробити все це дотепно. Погодьтеся, обсяг роботи значно більший. А жарти про тещу так і манять своєю простотою: навіщо докладати зайвих зусиль, якщо люди й так сміються?

Сексистський жарт нічого не говорить про мене й інших жінок. Проте він красномовно говорить про того, хто його озвучує

Як реагувати на сексистські жарти

Принизливі жарти виходять за межі блакитного екрану: вони приходять до вас на роботу, на посиденьки з друзями й навіть додому. А звідти знову потрапляють на екран. Адже сценаристи – живі люди, які мешкають у тому ж суспільстві, що й ви. Виходить ось такий одвічний кругообіг сексизму в природі.

Оскільки я мала необачність народитися жінкою, сексистські жарти – невід’ємна частина мого життя. І хоча стереотипно жінка – створіння надзвичайно образливе, на практиці ображатися на кожен випад не вистачить жодного ресурсу.

Вислухавши сексистські жарти в усіх можливих варіаціях, я вивела для себе головне правило. Сексистський жарт нічого не говорить про мене й інших жінок. Проте він красномовно говорить про того, хто його озвучує.

Хочеться вірити, що ми наближаємося до часу, коли будь-яка дискримінація ставатиме ганебним клеймом на лобі жартівника. Я вже живу за подібним принципом, і це допомагає мені зберігати дзен і знаходити все більше людей, для яких жарти про жінку на кухні просто не смішні.

Редакторка:

Таїсія Куденко

редакторка Wonderzine Україна

Дизайн:

Анна Шакун

Розповісти друзям
1 коментарпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.