Інтерв'ю«Бути без пари й розлученою краще, ніж у жахливому шлюбі». Велике інтерв’ю з Мей Маск

«Я була відома до того, як Ілон став відомим, кажуть мої друзі», – розповідає Мей Маск. Вона модель, дієтологиня й авторка книжки «Жінка, яка має план». У 70-річному віці вона знімається для Vogue, виступає з лекціями по світу та знімає відео в TikTok.

Уже більше 50 років будує дві кар’єри – моделі та дієтологині. Мей вела дієтологічну практику в трьох країнах (у Південній Африці, Канаді та США), з’являлася на обкладинках журналів Time і The New York Magazine, була обличчям бренда Covergirl і навіть знімалася в кліпі Бейонсе. А ще в неї троє успішних дітей: уже згаданий Ілон – засновник Tesla та SpaceX, Кімбал – засновник мережі ресторанів The Kitchen, а Тоска – засновниця медіакомпанії Passioflix.

За цим успіхом у 72 роки стоїть історія про аб’юзивні стосунки, самостійне виховання трьох дітей і численні переїзди. Мей Маск народилася в Канаді, але ще в дитинстві з сім’єю переїхала в Південну Африку. У 22-річному віці вийшла заміж за Еррола Маска. Мей розповідає, що 9 років, які була в шлюбі, зазнавала фізичне та психологічне насильство чоловіка. Після розлучення вона самостійно виховала трьох дітей і багато працювала, консультувала як дієтологиня, давала лекції, училася та займалася моделінгом. Разом із дітьми переїхала до Канади, а пізніше – у США.

Своїм шляхом та уроками, набутими з цим досвідом, Мей ділиться у книжці «Жінка, яка має план», яка в березні вийде в українському перекладі у видавництві Vivat. До видання книжки ми зідзвонилися з Мей і поспілкувалися про те, як це встигати поєднувати дві кар’єри з вихованням трьох дітей, чому наважилася розповісти про пережите насильство з боку колишнього чоловіка та як стати успішною моделлю в 72 роки.

Мей, як проходить ваш карантин? Чи змінився ваш темп життя в пандемію?

Так, у мене були заплановані подорожі на кожен тиждень у межах книжкового туру. Зараз я проводжу інтерв’ю онлайн з мого дому, тому все ще маю насичений графік, і це добре. Та навіть без цього, я завжди знайду, чим зайнятися. Я можу знімати відео з фізичними вправами. Можу готувати, хоч і не дуже вправна в цьому, але я їм просту та здорову їжу. А ще в мене є TikTok, тому постійно себе займаю чимось.

Так, я бачила ваші відео в TikTok. Мені особливо сподобався хештег #ItsGreatToBe72.

Так, це мій хештег. Тому що люди бояться старіння. А я вважаю, вони мають знати: у 72 роки ти можеш танцювати в TikTok.

Ви вже згадували, що багато подорожуєте. І навіть вже бували в Україні, так? Які враження?

Так, я була в Києві. Це дуже красиве місто, і люди були просто чудові. Такі добрі й уважні. Я була вражена.

Коли пандемія закінчиться, куди мрієте поїхати в подорож, як тільки буде така можливість?

Я дуже люблю досліджувати світ. Думаю, що точно хочу повернутися в Україну. Упевнена, там є, ще що побачити.

У книзі ви розповідаєте, що дуже багато працювали як одинока мати, консультували як дієтологиня, давали лекції, училися та займалися моделінгом. Чи вдавалося знаходити work-life balance, будучи мамою, яка працює та виховує трьох дітей?

Передусім бути без пари й розлученою краще, ніж бути в жахливому шлюбі. Набагато краще. Окрім цього, я дуже організована. Працювала дієтологинею, тому мені потрібно було все робити вчасно: відправляти дітей у школу, а потім вони мали бути готові, аби я їх забрала. Пізніше вони вже самі діставалися додому пішки, на автобусі чи велосипеді. Таким способом їм довелося стати самостійними. Я починала роботу о 7:30 ранку й закінчувала о 7 вечора. Але працювала вдома, тому діти завжди знали, що я поряд.

Модельні агенства домовлялися зі мною про зйомки заздалегідь, за три тижні, бо я не хотіла скасовувати записи клієнтів [своєї дієтологічної практики]. Я не могла їм відмовити заради модельної роботи, це несерйозно. Вони були для мене важливіші, бо дієтологічна практика була моїм стабільним прибутком.

Як удавалося не втомлюватися, не вигоряти?

Не можу сказати, що я від цього вигоряла. Радше була весь час в стресі. Це коли в тебе від цього аж болить у животі. Я боялася та хвилювалася, бо мені треба було прогодувати трьох дітей, а задля цього – достатньо заробляти. Я не ходила в кіно, бо не могла собі дозволити, але проблема не в цьому. Потрібно було просто достатньо заробляти, щоб вижити. На щастя, я не захворіла, ось це була б дійсно проблема. Тому намагалася підтримувати своє здоров’я.

Можу уявити, що сьогодні у вас ще швидший ритм життя. Як знаходите баланс зараз? Чи працюють ті ж правила: залишатися здоровою та планувати все?

Так, я здорово харчуюся. Коли хтось мені надсилає солодощі, я або з’їдаю все сама й потім дуже засмучуюся через це, або мушу відправити їх назад. Я просто не можу з’їсти одну цукерку на день, занадто сильно їх люблю. (сміється) Але й маю слідкувати за своєю вагою. Також я перехворіла на COVID, але добре почуваюся, у мене були дуже легкі симптоми.

 У книжці ви розповідаєте, що вам добре самій, без стосунків. Мені здається, риторики, що щасливим можна бути й у парі, і без неї, дуже не вистачає. Розкажіть про цей вибір.

[Без стосунків] я можу робити, одягати, їсти, що захочу. Це просто чудово! Водночас мої батьки, брати, сестра й діти в щасливих шлюбах. Чудово мати партнера, якщо ви щасливо одружені. Але коли все навпаки, нічого не може бути гірше, ніж щодня почуватися нещасною [в шлюбі].

Я згадала, як в одному з інтерв’ю ви розповіли, що тоді був поширений вислів: «Коли ви розлучаєтеся, то перестаєте падати в душі».

Так! Багато жінок, над якими чинять насилля, мають синяки й кажуть, що вони просто впали в душі. Тому що ти не хочеш розповідати, що тебе побили. Ми дійсно казали: «Коли ти розлучена, то перестаєш падати в душі». Звісно, це жахливо, але смішно водночас.

Дякую, що ділитеся цим досвідом. Мені здається, після #MeToo жінкам стало трохи легше розповідати про насильство, коли вони бачать, що інші сміливі жінки теж справлялися з цією проблемою. Можливо, ви отримали відгук на цю історію від своєї аудиторії читачів?

Я постійно отримую фідбек від читачів про це. Вони дуже вдячні.

Незважаючи на цей болісний досвід, у книжці ви часто радите не зосереджуватися на своїх проблемах чи негативних подіях, а шукати позитив, усміхатися. Розкажіть, чи дозволяєте собі все ж інколи посумувати?

Якщо чесно, у мене просто немає часу сумувати. Я прокидаюся вранці й маю багато справ, адже планую свій час. І я не в сумній ситуації. Пам’ятаєте, я намагалася перетнути пустелю Калахарі, спала на землі й боялася, аби гієни не відкусили мені обличчя (у дитинстві сім’я Мей відправилася на три тижні в пустелю Калахарі на пошуки загубленого міста – ред.). Якщо я можу дозволити собі дах над головою, то почуваюся добре.

Ви також пишете, що часто кажуть, що вам пощастило мати успішне життя. Це поширений стереотип, начебто успішній жінці «просто пощастило» з батьками, чоловіком чи обставинами. Чи вважаєте ви себе self made woman? Як відповідаєте людям на закиди про «просто пощастило»?

Я кажу, що вони просто мене не знають. Після всього, що я пройшла, можу сказати що точно не назвала б це хорошою вдачею. Мені постійно доводилося знаходити сили та можливості боротися. Я отримувала багато відмов, але постійно йшла далі. – Що мотивувало вас? Звісно, те, що мені потрібно було прогодувати трьох дітей. Але, крім цього, я просто люблю працювати.

Ви багато розповідаєте, що головне правило виховання дітей для вас – дати їм простір бути самостійними.

Мої батьки були такі ж. Я бачила їх лише о шостій вечора. Ми робили все самостійно: наші домашні завдання, заняття спортом.

Хоч діти були самостійними, чи непокоїлися ви колись, що хтось із них не на умовно «правильному шляху»? Як звірялися з ними?

Та в мене не було часу звірятися з ними (сміється). Мої діти росли самостійними та незалежними, бо такі були умови. Не можу сказати, що я сильно задумувалася над цим, нам просто потрібно було виживати. Так мене виховували батьки, тому я теж виховувала дітей.

А як щодо ваших онуків? Зараз ви живете вже в інших умовах. Чи теж їх потрібно виховувати самостійними й незалежними?

Мені однаково, я ж не їхні батьки. Вони можуть виховувати їх, як захочуть. Якщо внуки ввічливі, уважні та заносять мою тарілку в кухню після того, як я поїла, я щаслива.

Давайте поговоримо про ейджизм. Мені сподобалася ваша фраза: «Жінок після 40 викидають, а чоловіків роблять директорами фірм». Чи доводилося вам колись переконувати когось що ваш вік не перепона для кар’єри?

Мені ніхто не казав, що я занадто стара для чогось. Та й навіть, якби мені таке сказали, я б відповіла: «Йди геть, я не застара ні для чого». Я науковиця. У цій сфері не зважають на вік. Деякі найкращі науковці віком 80 років. Усі тебе поважають, поки ти залишаєшся освіченою та в курсі нових досліджень.

У моделінгу мені з віком усе частіше приходили запити на роботу як для старшої моделі. Адже хто ще може працювати в образі мами нареченої? 18-річна дівчина не може бути. Хто може [знятися в рекламі] для ліків від артриту? 18-річна дівчина не може. Для мене знайшлося місце. Їм була потрібна старша модель – і вони запрошували мене. Якщо чесно, я навіть не думала, що буду продовжувати займатися моделінгом, і подивіться: зараз моя кар’єра, навпаки, на підйомі! (сміється)

З одного боку, ви надихаєте жінок, особливого вашого віку. З іншого боку, є професійні моделі, які здебільшого молодого віку. Наприклад, у показах беруть участь моделі, яким у середньому 23 роки. Як вони реагують на моделей вашого віку? Чи почуваються через це більш упевненими у своїй майбутній кар’єрі?

Під час показів мене часто відокремлюють від інших, адже всі молоді моделі хочуть зробити зі мною селфі! Вони дуже раді тому, що я займаюся моделінгом.

Ви вже приблизно 59 років у цій індустрії. Чи відчуваєте, що вона стала більш інклюзивною та різноманітною зараз?

Так, зараз на мене все частіше надягають кутюрні речі, наприклад! Мені здається, це пов’язано з соціальними медіа: людям подобаються старші моделі і як ми виглядаємо. #diversity – найкращий хештег евер!

Нещодавно я записувала героїню, яка розповіла, що ставить собі за ціль прожити 160 років. Чи ставите ви собі амбітні цілі? Які ваші плани на майбутнє?

Моя мама прожила до 98 років і припинила працювати у віці 96-ти. Я б хотіла бути старшою за неї. А ще працювати й мати хороше здоров’я, звісно.

Щодо кар’єри я б хотіла більше розвиватися як спікерка. Здається, у мене є хороший меседж, який варто поширювати. Про ейджизм, гендерні питання та рівність. Раніше мій фокус був на харчуванні й бізнесі. Тепер [я б хотіла] більше говорити про те, як старішати, але залишатися тими, кого поважають, актуальними та надихати.