ЖиттяБританський Vogue розповів про українських переселенок і помістив на обкладинку Миколаїв

Британський Vogue присвятив травневий номер біженцям із різних країн світу. На обкладинку випуску помістили знімок, зроблений Вільямом Кео в Миколаївській області.

У головному матеріалі редакція зібрала 16 історій відомих в індустрії людей, які були змушені залишити рідні країни за різних обставин. У тексті про свій досвід розповіли модель Іман, креативний директор Balenciaga Демна Гвасалія, а також троє українок: редакторка Vogue Україна Дар’я Слободяник, стилістка Ольга Макогон і модель Олександра Супруненко.

Дар’я розповіла, що наразі займається волонтерством у Львові, куди виїхала з Києва через 3 тижні після початку війни. «Замість того, щоб панікувати та плакати, я зрозуміла, що звикла до цього – і для мене це було найстрашнішим [...] Залишаючи Київ, я пообіцяла собі, що не стану біженкою. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на кінець березня Україну залишили понад 4 мільйони людей. Для мене покинути країну – це капітуляція. Ні, путін, ти не зрозумієш. Я готова боротися», – поділилася редакторка.

Ольга Макогон змогла вилетіли до Британії з Польщі. За словами стилістки, місцеві допомагають українцям із житлом, їжею та роботою. «Бути біженцем означає мати нову реальність, нову країну, новий менталітет, зустрічати нових людей. Це ярлик із конотаціями слабкості, але тепер, будучи на цьому місці, я відчуваю прямо протилежне. У житті ми можемо втрачати надію або ж використовувати найгірші моменти, щоб стати сильнішими. Я здорова, жива. У 40 я можу побудувати щось нове зі зламаного життя. Ось що для мене означає бути біженцем: обов’язок зробити щось краще», – розповіла Макогон.

«Я разом із понад 3 мільйонами українців покинула нашу країну, щоб урятувати себе та своїх близьких, залишивши батьків, братів і друзів. Це був не вибір чи свідоме рішення, а питання життя та смерті. Ті, кого ви бачите за межами країни, – це ті, хто цілими днями проїжджав через блокпости та патрулі, з постійною загрозою мінування й вибухів. Це люди, які залишили все, що мають, щоб забезпечити мирне небо над своїми дітьми та сім’ями. Усе, що в нас є, – це паспорт, декілька футболок і голос. Тепер наші голоси є знаряддям свободи та справедливості. Ховаючи почуття провини через виїзд, ми відмовляємося мовчати. Як країна ми як ніколи єдині, боремося за світле майбутнє. Ми вдячні бачити людей, які надають неоціненну допомогу та сповнені нескінченного почуття вдячності», – поділилася Олександра Супруненко.