ЖиттяДезінформація онлайн негативно впливає на більшість дівчат і молодих жінок
Вони відчувають стрес, переживання та тривогу
Дезінформація та місінформація онлайн мають негативний вплив на дівчат і молодих жінок, зокрема на їхнє психічне здоров’я. Про це повідомляє звіт State of the World's Girls: The Truth Gap від Plan International – організації із захисту прав дівчат.
Громадська організація опитала 26 000 дівчат і молодих жінок із 26 країн, щоб дізнатися, як місінформація, тобто випадкове надання та розповсюдження неправдивої інформації, і дезінформація (навмисне викривлення правди) в інтернеті впливає на їхнє життя, навчання та лідерські якості.
«Дівчата та молоді жінки бачать невпинний тролінг, погрози та брехню про жінок. Вони отримують зображення й розповіді про те, що є «правильною» поведінкою для дівчат, що бути амбітною – надто небезпечно», – наголошують дослідники.
Найчастіше дівчата бачили дезінформацію та місінформацію на такі теми: COVID-19, політика, вибори, новини та поточні події. Майже третина дівчат і молодих жінок бачили дезінформацію щодо гендерної рівності та фемінізму, здоров’я й добробуту, статі, сексуального здоров’я та зміни клімату. Дуже мало тем, які їх цікавлять, уникають потоку неправдивої інформації та фейкових новин.
Через це 35% дівчат відчували стрес, переживання та тривогу, 26% стали менш впевнено ділитися своїми думками онлайн, 20% почувалися в небезпеці. 18% опитаних сказали, що це відбило в них бажання цікавитися політикою та поточними новинами взагалі. Дівчата обмежили свою активність у мережі, тому що відсіювати та викривати неправдиву інформацію виснажливо.
Хоча дівчата й визнають, що інтернет дав їм платформу, де вони можуть виступати за те, що їм важливо, і звертатися до більшої аудиторії, вони бачать проблему в легкості розповсюдження в ньому брехні. «Я думаю: якщо використовуєте соцмережі, вам потрібно бути психологом або психологічно підготовленим, тому що там так багато негативних коментарів і поганих подій, що це може змусити вас... не захотіти користуватися інтернетом», – зізнається 23-річна Лілі.
Дівчата та молоді жінки не мають спільного джерела, якому вони можуть довіряти. Вони хочуть, щоб держава, соціальні мережі та ЗМІ протидіяли розповсюдженню дезінформації й надавали ресурси про цифрову медіаграмотність.
Ілюстрації: Bogdan Magenta from Ouch!
Коментарі
Підписатись