Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Життя«Думаю, тобі варто...» Як давати поради та що відповідати на непрохані настанови

«Думаю, тобі варто...» Як давати поради та що відповідати на непрохані настанови — Життя на Wonderzine

Краще просто вислухати та підтримати

Іноді важко утриматися від поради: так хочеться нею когось розрадити або врятувати від ще одного невдалого рішення в житті. Нам здається, що це допоможе. І тому так важко зрозуміти, чому людина лише злиться у відповідь на вашу турботу.

Давати поради – це окреме мистецтво, яке ще треба опанувати. Розбираємося, чому ділитися мудрістю незавжди добре, а психотерапевтка пояснює, як краще радити та що робити, якщо ви вже не можете слухати настанови від інших.

текст: Анастасія Микитенко

Як поради можуть нашкодити

Як розповідає психотерапевтка Аліна Шумак, порада, у якій би формі або з яких би спонукань ви її не давали, є агресивною дією, якщо вас про неї не питали. У цей момент ви висловлюєте думку про те, як цій людині необхідно жити, і порушуєте чужі особисті кордони. Існує розрив між вашими намірами та тим, як інші сприймають ваші настанови. Можливо, хочете допомогти, але людина може вважати, що ви показуєте упереджене ставлення або неповагу.

Наприклад, непрохані поради можуть сприйматися як зверхні: ви припускаєте, наче знаєте краще за іншу людину, і вважаєте, що вона нічого не здатна зробити та зрозуміти самостійно. Такі поради часто дають батьки, нагадуючи щоразу, як варто сьогодні одягтися або що не забути зробити. Це викликає лише злість і відчуття безпорадності та заважає людині навчитися самостійно ухвалювати рішення.

У певних випадках поради межують з критикою. Наприклад, якщо ви радите людині схуднути, змінити стиль або кинути роботу, бо в неї не виходить, це сприймається як те, що ви критикуєте її зовнішній вигляд або результати праці. Це може значно знизити її самооцінку та впевненість у собі, навіть якщо ви просто хотіли як краще.

Інколи ми можемо завдати болю іншій людині, бо часто даємо настанови, не знаючи її повну життєву картину або навіть не намагаючись розібратися в ситуації до кінця. Наприклад, якщо людині, яка відновлювалася після РХП, порадити менше налягати на солодке або на їжу взагалі, вона може знову повернутися до старих звичок.

Ті, хто постійно дає поради, можуть нашкодити собі ж бажанням допомогти. Їм може бути важко побудувати й утримати стосунки з людьми, через що почуватимуться пригніченими й ображеними, бо здається, що їхні поради не цінують.

Аліна Шумак

психотерапевтка


Як краще давати поради

«Золоте правило давати поради – це з’ясувати, чи потрібні вони взагалі. Дорослі люди здебільшого самі знають план дій, якщо проблемі можна якось зарадити. Якщо ж виходу немає, то вони також це розуміють. В обох випадках порада навряд чи потрібна. Тому, якщо вас не просили допомогти прямо, варто утриматися від давання настанов. Ви також можете запитати людину, чи хотіла б вона дізнатися можливі шляхи вирішення проблеми, щоб знати, як вона сприйме допомогу в цій ситуації.

Якщо людина засмучена й ділиться з вами своїми переживаннями, то краще обрати інший алгоритм дій, аніж одразу думати про виходи з ситуації. Найперше варто дати співрозмовнику можливість виговоритися: поставте уточнювальні запитання, коли треба, або просто покажіть, що ви тут і слухаєте, киваючи головою або концентруючи увагу на людині. Після того, як розповідь скінчилася, запитайте, як ви можете їй допомогти. Звісно, це не має бути в грубій формі на кшталт: «Ну, і що ти від мене хочеш?» Краще розкажіть, як ви себе почуваєте, слухаючи розповідь: вам сумно, тривожно чи страшно. І запитайте, що саме зараз потрібно людині.

Іноді ми бачимо, що близькі ухвалюють ризиковані рішення, які можуть їм нашкодити, і хочеться їх попередити й уберегти від токсичних стосунків або необдуманих кроків. Проте й у таких випадках не варто одразу давати поради. Потрібно спочатку пояснити, що ви хвилюєтеся за людину, тому хочете дізнатися про її стан більше або чимось допомогти. Варто поставити уточнювальні запитання, щоб краще зрозуміти, чому людина обрала такий шлях, як ухвалювала рішення і як вона почувається від того. Спробувати зрозуміти важливіше, аніж робити висновки та пропонувати кращі, на вашу думку, варіанти.

Коли ж до вас цілеспрямовано звертаються за порадою, тоді можна нарешті поділитися своїми думками. Щоб людина не почувалася погано після вашої поради, варто підійти з позиції співпереживання та поваги до неї: не треба розповідати, що вона зробила не так, або відкрито наказувати, що робити далі. Просто розкажіть, що б ви зробили в такій ситуації або які ви бачите шляхи вирішення. Знову ж таки не забудьте спочатку якомога краще розібратися в проблемі, щоб дати більш релевантну пораду.

Як варто відповідати на непрохані поради

Постійні настанови втомлюють і псують настрій. Це схоже на бабусине бажання вас нагодувати: вам уже насипають другу миску борщу, так і не спитавши, чи ви голодні. Начебто людина й має хороші наміри, але у вас вони викликають лише злість. Отож, з непроханими порадами варто й потрібно боротися, адже йдеться про ваші особисті кордони та комфорт.

У ситуаціях, коли ви розповідаєте свої проблеми й одразу отримуєте список порад, то варто сказати, що зараз вам вони не дуже потрібні. Якщо ви хочете й далі продовжити розмову з людиною, важливо дати альтернативу, проговорити, чого саме зараз хочеться, щоб вас підтримали, заспокоїли, висловили співчуття або похвалили. Тоді людина може зробити крок назустріч, і ви отримаєте те, чого очікували від розмови, та виговоритеся до кінця. Якщо ж порада сильно вас розлютила й ви більше не хочете говорити, то можете не давати альтернативу, а просто сказати, що зараз поради вам ні до чого.

Та інколи радять просто так, навіть якщо ви ні на що не скаржитесь. В один момент ви сидите за святковим столом, а наступного родичі уже розповідають, що вам час і про сім’ю подумати, а бабуся питає, коли будуть правнуки. У таких випадках варто пояснити, які емоції у вас викликає ця порада та що такі настанови вам не подобаються й не потрібні.

Важливо розуміти, що сила спротиву має бути прямопропорційною до сили вторгнення. Якщо людина м’яко говорить про те, що вам варто було б зробити, то й відповісти варто м’яко. Наприклад, сказати, що ви про це подумаєте потім і що вам би не хотілося зараз торкатися цієї теми. У разі більш агресивного втручання, наприклад, якщо ледь знайомі люди починають радити вам дієти, то можна відповідати жорсткіше, що ви не хочете чути цю пораду та якщо такі теми будуть підніматися далі, то ви будете агресивно реагувати або будете вимушені обмежити спілкування. Якщо співрозмовник продовжує наполягати на пораді, розповідаючи, що це прояв турботи, то подякуйте людині за піклування, але додайте, що така порада вам не підходить або зараз не потрібна.

На те, щоб навчитися відповідати прямопропорційно, потрібні довгі тренування. Спробуйте частіше говорити ні або чути ні від інших, намагаючись після цього далі спокійно продовжувати розмову з людиною. З часом усе відбуватиметься менш конфліктно, але взагалі уникнути сутичок навряд чи вийде. Тому, якщо подальші суперечки з близькою людиною здаються неефективними, то варто використати принцип agree to disagree, коли ви й не нав’язуєте свою думку, але й не розділяєте погляд іншої людини».

Фото: Rawpixel

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.