ПсихологіяПитання психологу: Як захищати власні кордони

Як зрозуміти, що ваші особисті кордони порушили?

Нормальна реакція – це злість. Але часто відбувається й так, що людина не в контакті з очевидними реакціями психіки на певні подразники. Наприклад, у дитинстві їй часто казали, що «злитися – це завжди погано, злюк ніхто не любить, і ти нікому не будеш подобатися, якщо будеш демонструвати своє невдоволення».

У такому разі відбувається внутрішній конфлікт: людина розуміє, що щодо неї відбувається щось не те, але правильно виразити свою злість й емоції не може. Натомість вона може відчувати ніяковість, збентеження, страх. Може, як маленька дитина, затаїти внутрішню образу, і все, чого їй буде хотітися, – це плакати та сховатися від джерела небезпеки.

Для того, щоб почати відстоювати власні кордони, передусім потрібно розібратись із тим, де ці кордони в нас закінчуються. Які дії чи слова проти нас не припустимі. Якщо ми хочемо, щоб з нашими кордонами рахувалися, важливо вміти їх чітко окреслювати. Тому що для іншої людини може бути не очевидним, що вона втручається в чужий особистий простір.

Дуже часто порушення особистих кордонів відбувається через конфлікт інтересів. Коли ваш співрозмовник вимагає підвищеної уваги або просить термінової допомоги, а у вас є свої справи та плани. Тут може допомогти глибинне розуміння причини такої поведінки співрозмовника. І щоб розібратися з цими причинами, краще звернутися до психолога або психотерапевта.

У багатьох людей, які мають проблеми з відчуттям своїх і чужих особистих кордонів, є незадоволені потреби своєї «внутрішньої дитини».

Такі люди часто не задумуються про наслідки сказаних слів, вимагають до себе підвищеної уваги й додаткових «бонусів». У такому разі необхідно зазначити, що ви поважаєте й не відштовхуєте людину, але, наприклад, саме в цей момент вам потрібні ваші особисті три години часу наодинці з собою.

Як пояснити, що ваші кордони порушили?

Якщо ви хочете поліпшити спілкування з людиною, яка порушує ваші особисті кордони, але ви вдвох зацікавлені у взаємодії, можна використовувати спосіб 4-етапного «Я – повідомлення»:

1. спочатку ми говоримо про свої почуття:

«Я відчуваю злість / сум / роздратування…»

2. після чого вказуємо, які саме події призвели до такої реакції:

«Коли ти критикуєш мої дії / відпускаєш подібні коментарі / не даєш мені зосередитися на моїй роботі…»

3. наступним етапом є проговорення ваших бажань або пропозицій, які могли б поліпшити ситуацію:

«Мені хотілося б, щоб ти перестав(ла) так критично ставитися до моїх дій / постійно коментувати мої вчинки, тільки якщо я сам(а) про це попрошу / дав(ла) мені час на закінчення моїх особистих справ…»

4. і завершальним кроком є проговорення того, чим ці зміни в комунікації будуть корисними для вашого співрозмовника:

«І тоді наше спілкування буде більш відкритим / відвертим / продуктивним, тощо».

Слід зауважити, що навіть такий формат звернення не дає гарантій, що опонент одразу почує вас і візьме до уваги ваше прохання, тому що в нього може бути свій травматичний бекграунд.

Навичка вміти користуватися форматом «Я – повідомлення» важливо застосовувати не лише дорослим у своєму спілкуванні, а й батькам у спілкуванні з дітьми. Якщо батьки вміють окреслювати власні кордони у форматі «Я – повідомлення», то в них є можливість показати своїм дітям позитивний приклад. Переймаючи такий формат спілкування, діти не сприймають відмову в негайній увазі як ознаку того, що їх відштовхують чи не люблять. І з меншою ймовірністю будуть транслювати на інших свій травматичний досвід у дорослому віці.

Для того, щоб спілкування з оточенням не викликало негативних емоцій, важливо розуміти власні кордони й рахуватися з чужими. Коли ви тільки на початку пропрацювання цієї проблеми, можете стикнутися з непорозумінням, тому що для оточення така ваша поведінка може бути незвичною. Тут головне бути послідовним на шляху змін, і, зрештою, порозуміння прийде. А щоб уникнути непорозумінь в майбутньому, з самого початку будь-яких стосунків важливо давати зрозуміти, що ви окрема особистість з власними інтересами, потребами й чітко окресленими кордонами.