Views Comments Previous Next Search Wonderzine

ПсихологіяПитання психологу: Як пережити розставання

Питання психологу: Як пережити розставання — Психологія на Wonderzine

І не втратити себе

Кожен із нас хоч раз у житті переживав розставання. Ключовим тут є слово «переживав», бо часто ми сприймаємо це як «маленьку смерть» і кожен виходить із цього стану так, як дозволяє власний ресурс.

Ми поговорили з психотерапевткою Євгенією Толочко про те, як пережити розставання, щоб це не стало кінцем світу, і щоб не втратити себе.

Євгенія Толочко

психотерапевтка, спеціалістка сервісу онлайн-психотерапії treatfield


Починаючи стосунки, люди часто вірять в існування ідеального партнера та сподіваються, що зустріли саме ту людину, якою будуть прийняті такими, як є. З’являється надія, що нарешті я знайшов те, що шукав, це вже на все життя та я буду спокійний. Ми сподіваємося на ідеальне ставлення, шукаємо схожість між нами, демонструємо одне одному свої кращі сторони. Такий етап називається «псевдоблизькість», на ньому ми не дуже відверті.

Часто ми проєктуємо безумовну батьківську любов на стосунки: хочеться, щоб партнер любив нас, як мама, але в дорослому житті так не буває. З часом починають проявлятися наші справжні якості, ми стаємо собою, тому довго грати в ідеальне «я» складно. І виходить, що не все так чудово, ми не в усьому одне одному підходимо, виникають складнощі, суперечності. Починається стадія диференціації, яка тягне за собою конфлікти: я думав, що ти мене розумієш, що ти хочеш того ж, що і я, а в реальності це не так.

І коли ми проходимо стадію диференціації, тоді й починаються справжні стосунки та справжня близькість.

Коли розставання трапляється 5‒6-й раз, страждання теж сильні, але ми вже знаємо, що через якийсь проміжок часу вони припиняться й почнеться щось нове та дуже хороше

Найсильніше ми переживаємо перші розставання, коли це для нас новий досвід, але з часом приходить розуміння того, що немає нічого вічного. Стосунки, як усе живе, можуть в якийсь момент закінчитися. Коли розставання трапляється 5‒6-й раз, страждання теж сильні, але ми вже знаємо, що через якийсь проміжок часу вони припиняться й почнеться щось нове та дуже хороше. У нас уже з’явився досвід – якщо ми перший, другий раз із цим упоралися, то у третій і четвертий поготів.

Здатність справлятися з тим, що тебе кинули, залежить від того, на що ми можемо в житті опиратися. У молодому віці цих опор не так багато. Ми ще тільки шукаємо себе: хто я? Який я? Які мої ресурси? У таких ситуаціях украй важливо зрозуміти, що саме вас підтримуватиме. Усе індивідуально.

Це можуть бути й близькі люди, які готові допомогти, або ж подорожі, прогулянки, улюблена справа, що приносить задоволення та надає сенс життю. З часом ми краще починаємо розуміти, що нам дає ресурс, аби у важкі кризові моменти це використовувати.

Я б не радила близьким і друзям знецінювати переживання людини, яку покинув партнер чи партнерка. Не варто говорити: не будь слабаком, усе мине. Річ у тім, що розставання у психотерапії прирівнюється до втрати та навіть смерті. Це втрата близької та значущої людини. І потрібен час, щоб її пережити.

Етапи проживання

Проживання цього горя має кілька етапів. Перший – найважливіший і найскладніший, він займає дуже багато часу. Це етап прийняття того, що сталося – це сталося, і так, як раніше, уже не буде. Тому що дуже часто ми уникаємо саме цього періоду, продовжуючи сподіватися, чекати, вірити, тримати образ коханої людини в голові. І це найдовший і ґрунтовний момент.

На наступній стадії ми відчуваємо злість, образу, гнів. Саме тут ми, власне кажучи, починаємо сумувати. Якраз на даному етапі люди найчастіше й приходять у терапію. Вони хочуть припинити відчувати біль. Припинити страждання. А насправді переживати це ‒ нормально. Даючи вихід усім своїм почуттям, ви й отримаєте полегшення. І не обов’язково переставати любити людину, яка вас покинула. Продовжувати її любити – теж нормально.

Щоб упоратися з болем, потрібно його прожити та спробувати зрозуміти, за чим конкретно ви сумуєте, тобто які потреби та людина задовольняла: дбала про вас, захоплювалася. Можна брати по одній потребі та розбирати. І далі шукати, де та як цю потребу ви можете задовольняти.

Ще один складний момент у розставанні – коли ми опиняємося в пасивній позиції: ось зі мною так вчинили, я нічого не можу вдіяти, у мене немає вибору. І тут важливо прийняти власне осмислене рішення: я хочу ці стосунки припинити й теж не бажаю бути з тим, хто не хоче бути зі мною. Такі дії повертають нам силу й активну позицію, дають можливість вийти з жертовного стану та стати господарем свого життя.

Такі дії повертають нам силу й активну позицію, дають можливість вийти з жертовного стану та стати господарем свого життя

Потрібно також усвідомити, що в розставанні немає одного винного. Спробуйте відчути й зрозуміти, як вам було в цих стосунках насправді, подивитися на них уважніше й, можливо, ви помітите, що не все було так безхмарно та ви десь підсвідомо самі цього хотіли, але не могли взяти на себе відповідальність розірвати їх. Помітити себе та свої справжні бажання – дуже важливо.

Люди, яких покинули, часто хочуть обнулити весь попередній досвід: усе, що було в минулому, потрібно ненавидіти, спалити, знецінити. Це може принести додаткові страждання, оскільки ми втрачаємо не лише людину, з якою були у стосунках, а ще й великий шматок свого життя. Тоді, звичайно, це суттєва втрата. Не обов’язково так робити, можна цей досвід спробувати інтегрувати в себе та постаратися залишити те хороше, що було.

Секс із колишніми

Досить часто люди йдуть на інтимне зближення з колишніми. Іноді це інтерпретується як «прощальний секс» і відбувається разово. Іноді партнер через якийсь час пропонує повернутися до сексу вже без зобов’язань. Тут дуже важливо бути чесним із собою й називати речі своїми іменами – якщо ви сумуєте, хочете назад у стосунки та при цьому загортаєте все це в обгортку: «Це нічого не значить, просто секс», тоді вам потрібно зважити на те, чи готові ви на нове розставання та біль. Адже десь підсвідомо ви все одно будете сподіватися, що раптом станеться чудо й ви будете знову разом. Тут головне прислухатися до себе та зрозуміти, що вам краще.

Чи варто відразу кидатися в нові стосунки?

В одній із теорій нові стосунки, в які людина кидається відразу після минулих, називаються «емоційним пластиром» – і їх трактують як несправжні. Тобто такі, що виникають лише задля переживання розставання й дуже швидко руйнуються.

Але в моєму досвіді були й інші історії, коли люди після розставання вступали в нові стосунки досить швидко, будували сім’ю та довгі роки щасливі разом. Тому не варто робити якихось стереотипних висновків, адже все дуже індивідуально. І це досить поширений спосіб пережити розрив. Розставання – дуже складний кризовий момент, кожен справляється настільки, наскільки у нього вистачає ресурсу.

Текст:

Анна Хаєцька

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.