Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Психологія«Відійди поближче». Як зрозуміти нарциса й чи можна побудувати стосунки з ним

«Відійди поближче». Як зрозуміти нарциса й чи можна побудувати стосунки з ним

 — Психологія на Wonderzine

Не поспішайте ставити діагноз

Кілька останніх років про нарцисизм говорять як про епідемію: ви зробили селфі, похвалилися своїм досягненням у соцмережах, запостили грамоту про те, що виграли змагання, – диванні експерти вже можуть написати, що ви нарцис.

Але не поспішайте засмучуватися: є й хороші новини, нарцисизм – це нормальна функція особистості, яка присутня в кожному з нас. Тобто ця функція відповідає за цілісність нашого життя, прагнення до свободи, задоволення від життя, за досягнення.

Проте варто розрізняти нарцисичну функцію й нарцисичний розлад особистості. Саме останній і може заважати вам приймати себе та насолоджуватися життям у різних його проявах.

Отже, ми поговорили з психотерапевткою Ольгою Хайдуковою про те, як формуються, проявляються ознаки нарцисичного розладу особистості, чому вони заважають жити й будувати стосунки та як зрозуміти, що ви в стосунках із нарцисом.

Ольга Хайдукова

психотерапевтка


Нарцисичний розлад особистості – це стан, за якого люди мають завищену самооцінку, потребують захоплення й уваги та дуже часто позбавлені емпатії.

На розвиток нарцисичної особистості багато в чому впливає те, у якому емоційному середовищі росла людина. Наприклад, батьки, замість того, щоб любити й приймати в різних ситуаціях, хвалили лише за досягнення. Тобто підсвічували виключно успіхи, а коли дитина робила помилки або щось їй не вдавалося, проявляли нелюбов. Досить часто спостерігається формування нарцисичної особистості в людей, батьки яких намагалися втілити свої нездійснені мрії в дітях. Наприклад, мама все життя мріяла стати великою балериною, але не вдалося, і вона використовує власне нарцисичне розширення й з усіх сил намагається виростити з доньки другу Анну Павлову. Тобто мати в цьому випадку виконує роль прожектора: якщо в дитини все виходить, вона починає світити й дитина ловить цей стан, і це неймовірна радість. Але щойно дитина робить щось не так, прожектор зразу згасає.

Виходить, що підсвічуються фрагменти Я дитини, фрагментарна поведінка. Але аж ніяк не цілісне Я, що в подальшому позбавляє людину здатності сприймати себе як цілісну особистість, вона може лише радіти якимось успіхам.

Форми нарцисизму

У психології нарцисизм розглядають як нормальну функцію здорової особистості, яка забезпечує людині відчуття власної цілісності й задоволення життям.

Плутанина спостерігається тоді, коли йдеться про нарцисичні ситуації: будь-яка людина може здатися зверхньою й такою, яка знецінює інших, в умовах, які ставлять під сумнів її впевненість. Так проявляються захисні реакції, тому не варто приписувати нарцисизм людині тільки тому, що вона якось не так відреагувала на кризову ситуацію. Демонстрація нарцисичних проблем не робить людину нарцисичною особистістю.

Демонстрація нарцисичних проблем не робить людину нарцисичною особистістю

Эріх Фромм розрізняв злоякісну й доброякісну форми нарцисизму і описав, як проявляється це в структурах особистостей.

Доброякісний нарцисизм За доброякісної форми об’єктом нарцисизму є результат власних зусиль. Наприклад, хтось може бути сповнений нарцисичної гордості за свою роботу чи навчання. Тобто енергія, що спонукає до праці, здебільшого нарцисична за своєю суттю, але саме тому, що сама робота викликає необхідність підтримувати відносини з реальністю, нарцисизм тримається в певних межах.

Злоякісний нарцисизм Проявляється тоді, коли людина любить не те, що вона робить чи створює, а те, що має, наприклад власне тіло, зовнішній вигляд, красивий будинок. У такому разі нарцисичне Я особистості віддаляється від реальності, адже, якщо є відчуття власної величі, то немає необхідності підтримувати якісь зовнішні зв’язки. Той, хто сам чогось досяг, не може не визнавати, що й інші можуть досягти того ж, навіть якщо нарцисизм і переконує цю людину, що його власне досягнення краще, ніж досягнення інших. Нарцису, який нічого не досяг, буде важко визнати досягнення інших, і з цієї причини він буде змушений усе більше ізолювати себе у своєму нарцисичному блиску.

9 ознак нарцисичної особистості

Докторка психологічних наук Керіл Макбрайд придумала 50 питань, щоб перевірити, чи ви або ваш партнер / партнерка мають ознаки нарцисизму. Якщо ви на більшість запитань відповідаєте «так», тим це вірогідніше.

А ми розповімо про деякі прояви нарцисичної особистості:

Нарцисична особистість прагне до відчуття власної винятковості та грандіозності проти інших людей (я найкращий у класі, найталановитіша в нашій компанії, найуспішніша серед знайомих, тільки я підтримую справжню чистоту й порядок у нашій квартирі, моя фотографія набрала більше лайків, ніж фото моєї красивої подруги – очевидно, я найкрасивіша). Усі свої сили нарцис кидає на підтримку цього самовідчуття.

Необхідність у всьому бути чудовим дуже виснажує, оскільки такий стан речей підтримувати нереально, адже вимоги до себе несправедливо завищені. Це неминуче призводить людину до переживання іншого полюса – повної нікчемності. Якщо помічаєте за собою, що часто скаржитеся своїм друзям чи партнерам, що ви найнещасливіша людина у світі або ж повний невдаха, це тривожний дзвіночок і привід звернутися за допомогою до терапевта.

Нарцисичні особистості схильні до вираженої заздрості та знецінення іншої людини. Заздрість нарциса тривала й навіть постійна. Часто не свідома. Як правило, проявляється відчуттям ненависті до чогось хорошого, чого немає в нього. Нарцис ненавидить іншу людину тому, що в неї є щось цінне, що хочеться мати собі. І це не тільки матеріальні блага, це можуть бути риси характеру, які нарцисична особистість не може в собі розвинути. Тоді вона намагається знищити те, що є в іншого. І в результаті може навіть зруйнувати те, що ніби любить: цінні стосунки, позитивний образ іншого всередині себе.

Наприклад, чоловік зачаровується жінкою, хоче мати з нею стосунки й навіть розпочинає їх, але несвідомо заздрить привабливості цієї жінки. Від нестерпного напруження й відчуття сорому поруч із нею намагається її знецінити. То ноги в неї неголені, то «хіба можна це носити», то «твій улюблений колір тебе старить». Раптом вона стає вся не така й негідна його. У такій ситуації жінка й сама може себе так відчувати. Адже вона ось щойно була на п’єдесталі та її ідеалізували, а ж раптом відбувається повне знецінення. У такі моменти дуже важко зрозуміти, що відбувається, і, як правило, партнери, які зазнають аб’юзу, починають справді думати, що з ними щось не так.

Самі нарцисичні особистості насправді дуже страждають від того, що не можуть побудувати тривалі стосунки. Вони постійно відчувають самотність, сором, біль, жах, виснаження та спустошення. Збоку може здаватися, що людина щаслива й цілеспрямована. Але насправді це лише те, що на поверхні.

Нарцисична людина переконана в тому, що любов і добре ставлення до неї з’являється у відповідь на його заслуги, досягнення. Страх не відповідати очікуванню буквально паралізує її, адже за цим іде звичне для досвіду, який тягнеться з дитинства, відштовхування й переживання болю. Така людина, як правило, дуже залежить від захоплення й оцінки інших.

У нарцисів дуже добре розвинуті кар’єрні здібності. Навіть нещодавнє дослідження, опубліковане в The Leadership Quarterly, говорить про те, що люди з нарцисичними ознаками частіше досягають успіху. Адже для них процес не важливий, важливий результат.

Ситуація, де нарцис залежить від іншого або має потребу в іншій людині, переживається ним як особистий провал. Тому що для нього це означає визнати цінність іншої людини, а нарцис просто не може цього виносити.

Вони демонструють брак емпатії, відчувають труднощі вкладатися в близькі стосунки, у професію, якщо тільки вони не кращі в цьому. Їхні етичні системи ослаблені та здебільшого складаються з заборон, а не з ідеальних цінностей. Наприклад, якщо нарцису потрібно зробити якийсь вибір, він не буде замислюватися про етику чи турбуватися, як це вплине на оточення. Головним критерієм вибору поведінки буде сором і страх, що його можуть зловити на якомусь негідному вчинку або запідозрити в некомпетентності. І якщо це спричинить страждання інших, його це хвилювати не буде.

Ситуація, де нарцис залежить від іншого або має потребу в іншій людині, переживається ним як особистий провал. Тому що для нього це означає визнати цінність іншої людини, а нарцис просто не може цього виносити.

Сексуальний проміскуїтет

Часто в нарцисичних особистостей спостерігається сексуальний проміскуїтет (безладність статевих зв’язків), тобто нездатність прив’язатися до іншої людини.

Як правило, нарцис швидко починає нудьгувати в стосунках і відразу перемикається на когось іншого, уже тепер дійсно ідеального (як йому здається). І знову новий цикл: ідеалізація партнера – встановлення стосунків – несвідоме знецінення.

Нарцис часто змінює партнерів, не маючи ресурсу розвивати стосунки, близькість, довіру.

Він ніколи не знаходить задоволення в тривалих стосунках і стрибає від однієї людини до іншої, руйнуючи цінні зв’язки.

Нарцис часто змінює партнерів, не маючи ресурсу розвивати стосунки, близькість, довіру. Для нього це нестерпна ситуація, бо в глибині нарцисичної особистості сидить страх, що його відштовхнуть. І нарцис робить це першим. Далі якийсь час залишається на самоті, але надовго, як правило, його не вистачає, і через 3–4 місяці він шукає новий об’єкт. Часто йому просто потрібно в партнерові відбитися: він дивиться на себе вашими очима. Саме тому зустріч не відбувається: він не з вами контактує, а з собою.

Нарциси адаптуються в стосунках, експлуатуючи інших, щоб ті про про них дбали. Вони переконані, що заслуговують найвищої безперервної турботи й уваги, відчувають, що в них є привілеї й що їм не потрібно робити ніяких зусиль. Але водночас вони не щасливі: усередині в таких людей постійне відчуття порожнечі, того, що могло бути й краще.

Якщо в стосунках хоча б одна особистість нарцисична, то такі стосунки цілком вважаються нарцисичними. Тому що так організований контакт – неможливо проявляти слабкості, бути якимось буденним. Має бути лише кращий одяг, успішні друзі, успішний успіх. А все інше страшно й соромно. Тому що в нарцисів усередині багато сорому за себе. Це ось те неприйняття батьками тебе таким, який ти є насправді.

Що відчуває нарцис

Те, що ми описали вище, – зовнішні ознаки нарцисичної особистості. А що ж відбувається насправді всередині людини? А всередині в такої людини порожньо, її долає нудьга, біль й абсолютна розгубленість від того, що вона не знає, яка вона та хто вона. І з’являється потреба компенсувати цю нестачу іншими людьми.

І це феноменологія внутрішнього світу нарцисичної особистості: привласнюючи якості іншої людини, вона одночасно знецінює її й таким чином намагається заповнити власну порожнечу. І все це відбувається абсолютно несвідомо.

Такій людині справді дуже важливо бути кращою всюди. Але не тому, що вона така погана, а тому, що тільки так вона може хоч тимчасово відчути полегшення від внутрішньої напруги. Ситуація, у якій хтось є кращий або має щось краще, ніж нарцис, для нього абсолютно нестерпна. Інакше він себе взагалі перестає відчувати. Він гнівається й фактично руйнується. Адже насправді нарциси дуже себе не люблять. Завищена самооцінка не є справжньою любов’ю до себе. Навіть якщо ви сто разів повторите, який він класний, йому буде приємно, але він однаково знає, що це не так. Порожнечу, яка є всередині нарциса, майже неможливо заповнити.

Грандіозний Я?

Нарцисична особистість живе в режимі так званих «гойдалок»: грандіозний Я – нікчемний Я. Для того, щоб відчувати себе значимим, нарцис вимагає від себе грандіозних звершень. Але трапляється, що ці звершення неможливі. І тоді настає велике розчарування – і нарцис неминуче скочується в інший полюс. Там, де Я нікчемне, де він нічого з себе не представляє. І, звісно ж, усі навколо це бачать і знають. Часто на цьому ґрунті виникає синдром самозванця. Це нарцисична проблематика. Спочатку людина виставляє до себе нереалістичні вимоги. Наприклад, бути кращим співробітником компанії. Якщо це йому не вдається, він відчуває себе самозванцем.

Чому нарцис не може любити себе

Справжня любов до себе – це прийняття себе з усіма плюсами й мінусами. Але нарцис не в змозі побачити свої мінуси, бо ці фрагменти особистості він витісняє. Як у дитинстві батьки витісняли все, що йому не вдавалося, і підсвічували лише успіхи. Коли нарцис помічає свої мінуси, йому стає соромно. І коли він розповідає про себе, йому теж соромно – і доводиться за розповідями про те, який він класний, ховати відчуття власної нікчемності.

Терапія нарцисичної особистості

Деконструювати нарцисичну особистість і сконструювати нову, позбавлену нарцисичних рис, неможливо. Але можливо навчити людину жити з цими рисами, бачити їх, уміти поводитися з ними. Це допомагає людині подолати сором, агресію, відчути, що вона може бути й слабкою і чогось не вміти, і, незважаючи на це, інші однаково будуть приймати її.

Можливо навчити людину жити з цими рисами, бачити їх, уміти поводитися з ними

Психотерапевти у своїй практиці найчастіше використовують підходи Хайнца Кохута й Отто Кернберга. Вони розробили дві різні стратегії роботи з нарцисичними розладами, й обидві стратегії є досить ефективні.

Підхід Кохута частіше застосовують для легких нарцисичних розладів, для людей, які звертаються до психотерапевтів самі й про яких навіть важко сказати, що вони страждають нарцисизмом: людина успішна, у неї все є, нібито й немає причин страждати, але вона однаково дещо депресивна.

Підхід Кернберга практикують у випадках злоякісного нарцисизму, який супроводжується агресією. Існують методики для правильної конфронтації з агресією й роботи з важкими випадками.

Що почитати, щоб краще зрозуміти нарциса

Вілл Стор

Селфі. «Чому ми зациклені на собі і як це на нас впливає»

Деякі психологи стверджують, що ми живемо в епоху епідемії нарцисизму. У зайвій самозакоханості сучасної людини звинувачують усе ті ж смартфони й соціальні мережі. І це дійсно перше, що спадає на думку. Але чи так це насправді?

Ґійом Мюссо

«Після…»

Головний герой роману – кар’єрист, для якого його робота в адвокатурі є найбільшою цінністю. А сім’я, родина та друзі – другорядні речі, принесені в жертву заради його амбіцій. Та одного дня все кардинально змінюється.

Томас Чаморро-Премузік

«Чому так багато некомпетентних чоловіків стають лідерами (і як це змінити)?»

Професор бізнес-психології в Університетському коледжі Лондона Томас Чаморро-Премузік після багатьох років досліджень зробив висновки, що чимало організацій ототожнює лідерський потенціалі з кількома деструктивними особистісними рисами: самовпевненість і нарцисизм. Ці риси можуть посприяти в здобутті керівної посади, але вони однозначно матимуть негативні наслідки в подальшій роботі.

Що подивитися

Лукіно Вісконті 1974

«Сімейний портрет в інтер’єрі»

Психологічна драма, дія якої відбувається в Римі в 1970-ті роки. Головний герой фільму – літній американський професор, колекціонер живопису. Він самотній і веде замкнутий спосіб життя. Піддавшись натиску настирливої ​​аристократки маркізи Брумонтті, професор здає їй квартиру у своєму будинку і так зав’язує знайомство з її коханцем Конрадом. Літній професор і молодий альфонс знаходять спільну мову.

Олівер Паркер 2009

«Доріан Грей»

Класична історія нарциса, стара як світ, але все ж досі заворожує. Одна з кращих екранізацій відомого роману Оскара Вайльда знову занурить вас у містичний світ самотнього нарциса.

Майвенн Ле Беско 2016

«Мій король»

Отримавши серйозну травму на лижному курорті, Тоні лежить у реабілітаційному центрі й згадує десятирічну історію кохання. Четвертий фільм актриси і режисерки Майвенн Ле Беско, який отримав у Каннах приз за кращу жіночу роль.

Текст: 

Анна Хаєцька

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
1 коментарпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.