Views Comments Previous Next Search Wonderzine

ПсихологіяПитання психологу: Чи може стрес бути корисним?

Питання психологу: Чи може стрес бути корисним? — Психологія на Wonderzine

Пояснює експертка

Стрес давно вже став невіддільною частиною нашого життя і про його шкідливість говорять на кожному кроці. Дійсно, протягом багатьох років вважалося, що стрес загострює різні хвороби – від застуди до серцево-судинних, а ще прискорює процеси старіння й спричиняє різні соматичні розлади. Ми ж пам’ятаємо відому фразу: «Усі хвороби – через нерви». Але що, якщо стрес може бути не тільки небезпечним, але й корисним? Про це ми поговорили з психологинею Ксенією Баришниковою.


Ксенія Баришникова

психологиня, PhD


Довгий час стрес розглядали лише, як ворога, але з’явилися нові дослідження стресових реакцій, які кардинально змінили думку про стрес і його наслідки. Наприклад, професорка Стенфордського університету Келлі Макгонігал, яка вивчала психологію стресу, розповіла про результати свого дослідження у книзі «Хороший стрес як спосіб стати сильнішим і кращим». Спочатку авторка вважала стрес причиною багатьох хвороб, але потім дійшла інших висновків. Дослідження, описані у книзі, підтверджують, що люди страждають не від самого стресу, а від ставлення до нього. Якщо ставитися до стресу як до ворога, то потім варто чекати негативних наслідків. Ну, а ті, хто сприймає стрес як випробування, не відчувають на собі руйнівного впливу. «Моя ціль як медичного психолога змінилася. Я більше не хочу допомагати вам позбавлятися стресу – я хочу навчити вас отримувати з нього користь» – пояснює професорка.

Коли стрес корисний

Стрес може бути корисним – він називається еустрес. Це сприятливе переживання, у результаті якого відбувається адаптація організму до стресового фактора й ліквідація самого стресу. Поняття має два значення – «стрес, який спричинений позитивними емоціями» й «несильний стрес, який мобілізує організм».

Стрес підвищує розумові здібності

Помірні стреси забезпечують оптимальну активацію головного мозку – одну з головних умов успішного виконання когнітивних завдань. Під час стресу активізується нервова система, гіпофіз, гіпоталамус і надниркова залоза, у нашому тілі виробляється адреналін і норепінефрин, які покращують ефективність навчання й здатність до запам’ятовування.

Стрес сприяє появі нових нейронів у мозку. Учені з Каліфорнійського університету в Берклі переконані, що короткочасний стрес здатний «налаштовувати» мозок і покращувати його продуктивність унаслідок формування нових нервових клітин. Коли щось або хтось змушує нас нервувати, умикається захисна реакція – глибоке дихання. З його допомогою ми швидше заспокоюємося, концентруємося – і ухвалюємо правильне рішення. У процесі неусвідомленої вправи на дихання, у мозку активізуються мільйони нейронів, які намагаються знайти вихід зі скрутної ситуації. А якщо навчитися сприймати стрес як щось позитивне і мотиваційне, він може посприяти швидшій реалізації планів і проєктів. Однак нервових ситуацій не повинно бути занадто багато, інакше – почнеться зворотна реакція: пам’ять і когнітивні здібності погіршаться.

Стрес сприяє появі нових нейронів у мозку

Стрес покращує роботу імунної системи

Як би це дивно не звучало, але стрес може зміцнювати імунну систему, виявили вчені Стенфордського університету. Короткостроковий стрес змушує адреналінові залози продукувати гормони, що «скликають» імуноцити на війну з інфекцією, навіть якщо її в організмі ще немає. Нетривала стресова ситуація активізує імунітет. Це працює за аналогією з помірною кількістю шкідливих патогенів і запалень: вони мобілізують антиоксиданти з харчових продуктів і приводять організм у тонус. Короткостроковий стрес посилює як вроджені, так і адаптивні відповіді імунної системи.

Стрес для витривалості

Стрес змушує нас згадати про такі неприємні почуття, як смуток і гнів. Але ці почуття теж потрібні: вони допомагають відчути щастя повною мірою. Нервове збудження й пережиті невдачі загострюють почуття радості, яке приходить згодом. Те ж саме стосується нашого тіла: воно почне розслаблятися і хворіти, якщо зовсім позбавити його переживань. Саме тому, так зване загартування стресом – корисне.

У багаторічному дослідженні було доведено, що люди, які пережили кілька життєвих ситуацій із помірним стресом, були більш здоровими й успішними, ніж люди з численними труднощами й люди, які взагалі не натрапляли на труднощі. Короткостроковий стрес виконує роль тренування та природного тренінгу особистісного росту.

Сприймайте стрес як привід для росту, продуктивності та саморозвитку

Стрес підвищує продуктивність

Досить згадати останній дедлайн, щоб зрозуміти: попри хвилювання, напруженість – у ці моменти ми максимально зосереджені. Сприймайте стрес як привід для росту, продуктивності та саморозвитку. Особливо, якщо стрес вас засмучує.

До речі, за законом Єркса-Додсона, наша продуктивність безпосередньо залежить від фізіологічного й розумового стресу. Що вища напруга, то кращий результат. Згідно з дослідженнями, простенькі задачки та дії, які не вимагають особливої зосередженості, не будуть сприяти зростанню розумової витривалості та завзятості в досягненні цілей.

Стрес може бути важливим і для розвитку дітей

Усупереч поширеній думці, легкий і помірний рівень материнського психологічного стресу під час вагітності може посилити дозрівання плода, стверджують дослідники з Університету Джона Хопкінса й Національного інституту здоров’я та розвитку людини. Отримані результати суперечать очікуванням, породженим дослідженнями на тваринах, які повідомляють, що стрес під час вагітності заважає нормальному розвитку. Дослідження Хопкінса, проведене у 2006 році, показало, що діти жінок, які відчували помірний стрес під час вагітності, до 2 років були розвинені краще, ніж діти матерів, які не зазнали стресового впливу. Дослідження опубліковано у виданні журналу Child Development за травень / червень 2006 року.

«Ми виявили, що помірне занепокоєння й щоденний стрес під час вагітності пов’язані з більш розвиненим раннім розвитком дитини. Ці результати зберігаються навіть через 2 роки після пологів. Пренатальний материнський стрес також не впливав на темпераменти дітей, увагу або здатність контролювати поведінку й не викликав гіперактивності», – сказала Джанет А. ДіПетро, докторка наук, провідний автор дослідження і професор кафедри охорони здоров’я населення та сімейних наук публічної школи Джона Хопкінса Блумберга.

Уникнення стресу, на думку психологів, загрожує негараздам і самотністю

Стрес може допомагати заводити друзів.

У 2012-му році науковці з Фрайбурзького університету провели такий експеримент: 72 студентів вони розподілили на дві групи – «стресову» та контрольну. Потім юнакам запропонували парні та групові ігри, в яких вони мали проявити довіру до партнерів, готовність ділитися та ризикувати. Під час дослідження, суб’єкти, які зазнавали стресу, виявили більш позитивну соціальну поведінку, ніж контрольні суб’єкти, які не опинялися у стресовій ситуації. Ділилися більше й були відкритішими – ті, хто до цього піддавався стресуванню. А уникнення стресу, на думку психологів, загрожує негараздам і самотністю.

Стрес робить людей товариськими й комунікабельними

Келлі Макгонігал розкриває ще один недооцінений аспект стресу – він робить людей товариськими та комунікабельними. Причиною цього є гормон окситоцин. Він виділяється, коли ми обіймаємося, кохаємося, спимо без одягу, гладимо тварин і відчуваємо зв’язок з оточенням. Досліди показали, що робоче середовище, яке сприяє тактильному контакту, є менш стресовим. Адже гормон окситоцин допомагає знижувати рівень кортизолу.

Також окситоцин є нейрогормоном. Він відповідає за ті реакції в мозку, що заохочують вас зміцнювати стосунки, допомагати друзям і родичам, бути поруч із тими, хто потребує підтримки. І багато хто не звертає уваги на те, що це – гормон стресу. Гіпофіз виділяє його під час реакції на стрес. Саме тому, коли під час стресу виділяється окситоцин, ми починаємо шукати підтримку. Здорова реакція на стрес підштовхує нас поділитися своїми емоціями, а не тримати їх у собі. І окситоцин – частина стресової відповіді. Він стимулює звертатися до тих, хто може допомогти, зближуватися з людьми. Коли людина відчуває себе здатною впоратися зі складнощами та звертається до близьких, стрес не руйнує. Келлі Макгонігал відкрила для себе дивовижну річ: стресові реакції мають вбудований механізм для стресостійкості, і цей механізм – людський зв’язок.

Ставлення до стресу

Науковці з Університету Вісконсин-Медісона дослідили результати опитування National Center for Health Statistics. 30 тисячам респондентів було поставлено декілька питань: «Скільки стресу вам довелося перенести за останній рік» та «Чи вірите ви, що стрес – шкідливий для вашого здоров’я?»

Через 8 років учені вивчили дані про смертність серед цих людей і зіставили їх з отриманими раніше відповідями. У результаті дослідження з’ясували, що для людей, які минулого року пережили сильний стрес, ризик смерті зріс на 43%. Але це стосувалося лише тих, хто справді вірив, що стрес шкідливий для здоров’я. Між тим, для учасників, котрі, хоча й жалілися на високий рівень стресу, проте не вірили, що він якось їм шкодить, відносний ризик виявився найнижчим. Їм передчасна смерть загрожувала навіть менше, ніж тим, хто практично не потерпав від стресу.

Люди, які переживали багато стресу, але не вірили, що стрес шкідливий, не помирали.

Коли ми змінюємо свою думку про стрес, можемо змінити реакцію організму

Науковці припускають, що за 8 років дослідження, протягом яких вони фіксували ту чи іншу смерть, 182 000 американців померли передчасно: не від стресу, а від віри, що стрес – шкідливий для здоров’я.

Смертність учасників, які вважали стрес небезпечним для здоров’я, була високою. Ті, хто дивився на стрес як на посильне випробування, ніякого руйнівного впливу не зазнали. Тобто небезпечна не стільки стресова реакція, скільки ставлення до неї. Переживання про те, що стрес нам шкодить, може і справді спричиняти руйнівні зміни в організмі. Але люди схильні переоцінювати його силу.

Отже, коли ми змінюємо свою думку про стрес, можемо змінити реакцію організму. Наші думки й дії впливають на наслідки впливу стресу.

Текст:

Анна Хаєцька

редакторка Wonderzine Україна

ілюстрації:

Анна Шакун, rawpixel.com

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.