Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

ПодорожЧим займатися в Тбілісі. Гід містом від продюсерки Юлії Сінькевич

Чим займатися в Тбілісі. Гід містом від продюсерки Юлії Сінькевич — Подорож на Wonderzine

«Для мене це друге рідне місто після Києва»

У рубриці «Гід містом» дівчата діляться враженнями про подорожі своїми улюбленими містами та розповідають, що обов’язково потрібно відвідати, де смачно поїсти та відпочити.

У цьому випуску продюсерка Юлія Сінькевич розповідає про Тбілісі, який став їй другим рідним містом після Києва.

Текст: Анна Хаєцька

У Тбілісі я буваю мінімум двічі на рік. Для мене це друге рідне місто після Києва. Напевно, вплинуло те, що мій дідусь дружив із Параджановим і в моїй родині часто говорили про Грузію. Коли вибухнув Чорнобиль, наша сім’я планувала переїзд до Грузії, але потім усе ж залишилися в Україні. І коли я перший раз приїхала до Тбілісі, я дуже хвилювалася, боялася розчаруватися, думала, що ідеалізувала для себе це місто. Але ні, воно відразу стало мені рідним. Я менше орієнтуюся в туристичних місцях, Тбілісі для мене – це насамперед близькі люди, затишні кафе та грузинські застілля в знаменитих тбіліських двориках.

Обов’язкова програма

Фортеця Нарікала

Почну з того, що входить до обов’язкового must see. Фортеця розташована над старим містом. Туди можна піднятися або пішки, або канатною дорогою. По суті, це руїни фортеці, але головне – це краєвид. Фортецю побудували в IV столітті, після землетрусу у 19 столітті від фортеці залишилися руїни стін. Її частково відреставрували, укріпили стіни та відбудували церкву Святого Миколая. Недалеко від фортеці височіє масивна статуя Матері Грузії – в одній руці вона тримає чашу, в іншій – меч. Там можна погуляти та спуститися звідти в ботанічний сад. Він не такий великий, але дуже затишний, і прогулятися біля водоспаду справжнє задоволення, особливо якщо це літо і спека.

Район Сололакі

Люблю гуляти цим районом. Тут зберігся старий грузинський колорит. Мабуть, можна провести паралель із нашим Подолом. Але грузинам вдалося відреставрувати старовинні будівлі. Майже всі будівлі Сололакі побудовані у 19 і 20 столітті. Тоді значну частину населення Тбілісі становили вірмени, і найбагатші з них буквально змагалися одне з одним у будівництві незвичайних і красивих будинків. Саме завдяки їхнім інвестиціям і з’явилося таке унікальне явище, як «кавказький модерн». Більша частина колись розкішних палаців збереглася тут і до наших днів, хоча багато які з них і досі потребують реставрації. Тут майже кожен будинок розповідає свою історію.

Національний художній музей

Музей дуже довго був закритий на ремонт і відкрили його у 2018-му році. Будівля розташована на проспекті Руставелі. Але історія музею розпочалася дуже давно – перша Національна галерея була відкрита ще в 1920 році. На сьогодні музей має 31 виставкову залу, які розташовані на трьох поверхах. У музеї виставлені роботи не лише грузинських художників, а і європейських. Також часто проходять виставки сучасних художників. Тут можна побачити роботи Піросмані, Боровиковського, Лукаса Кранаха.

Ляльковий Театр Резо Габріадзе

Резо Габріадзе – надзвичайно талановитий і відомий театральний і кінорежисер, художник, автор таких улюблених фільмів, як «Міміно», «Не горюй!». У 1981 році Резо заснував театр маріонеток – це прекрасна будівля, яка сама собою стала історією й розташована поруч із базилікою 6 століття – Анчисхаті. В будівлі розташована театральна сцена всього на 80 місць, а на першому поверсі є кафе. Ще нещодавно самого Резо Габріадзе там можна було зустріти чи не щодня, проте у 2021 митця не стало, але його вистави та творчі роботи, як і театр, залишились на згадку новим поколінням. Я люблю приходити сюди за унікальною атмосферою, дивитись на виступи вуличних музикантів, які полюбляють влаштовувати перформанси прямо там.

Довільна програма

Ринок «Сухий міст»

Майже кожного свого приїзду до Тбілісі я обов’язково йду на блошиний ринок «Сухий міст». Ця барахолка існує ще з 90-х, із часів, коли багато людей були вимушені продавати свої речі, це був єдиний спосіб вижити. Там можна багато чого купити цікавого, в мене звідти дверні ручки та ручки для кухонних меблів, прикраси, кераміка. Там багато срібла столового, кришталю, картин. Але найкраще їхати в суботу, в цей день туди приїздить багато продавців і дуже хороший вибір.

Будинок Софіко Чіаурелі

У цьому будинку народилася грузинська актриса театру і кіно – Софіко Чіаурелі. Пізніше зі своїм чоловіком Коте Махарадзе вони організували Театр одного актора ім. Веріко Анджапаридзе. Сама Чіаурелі називала його театром Великого плану. Тут досі проводять камерні вистави і я дуже раджу відвідати одну з них, навіть заради того, щоб відчути той дух, яким жила Софіко. Колись я мала радість особисто зустрітись із Софіко Чіаурелі на кінофестивалі в Єревані, де проходила ретроспектива фільмів Сергія Параджанова. Це дуже яскравий спогад про неї, як про видатну акторку, цікаву і самобутню особистість, який досі викликає в мене емоцію дива.

Сірчані лазні

Вони розташовані в районі Сололакі, можна йти просто на запах. Загалом я ніякі бані й сауни не люблю, але мої подруги, яким я довіряю, від них просто в захваті! Тому замість звичних спа-процедур у готелі, можна відвідати бані. Наприклад, Орбеліановську, або, як її ще називають, Блакитну баню, її нещодавно відреставрували й вона в дуже хорошому стані. Вартість загальної зали – 3 ларі, а окремі номери – від 20 до 80 ларі.

Ресторани й клуби

Кето і Коте

Ресторан названий на честь відомого грузинського фільму «Кето і Коте». Цей ресторан розташований в старовинному грузинському особняку, тому здається, що вас запросили в гості. У дворі під виноградником стоять столи, всередині дуже приємний інтер’єр: стільці з ротанга, дерев’яні столи, багато зелені. А ще надзвичайно смачна грузинська кухня, як традиційна, так і авторська. Тут просто божественні кукурудзяні коржі із пхалі й хінкалі з тонкого тіста. А чого варте домашнє червоне вино, обов’язково спробуйте! Ресторан розташований у секретному місці, тож краще бронювати столик заздалегідь.

Shavi Lomi

Грузинський fusion, який вийшов на рідкість близьким до традицій. Цей ресторан, як і попередній, схожий на приватний будинок грузинської сім’ї з великим двором, де накривають столи й усередині, і під розлогими деревами, як робили колись у Тифлісі та досі роблять у селах. Назва – на честь картини Піросмані «Чорний лев». Обов’язково замовте «Гобі» – асорті із пхалі, солінь і сирів із різними видами мчади (кукурудзяного коржа). Ще тут дуже смачні «хачапуріто» – легкі хачапурі. Та й узагалі все меню прекрасне. Одного разу я прилетіла в Тбілісі святкувати свій день народження і ми його святкували саме в Shavi Lomi, але мені терміново потрібно було повернутись наступного дня в Київ. Так ми жартуємо із друзями, що я прилетіла просто заради того, щоб сходити в цей ресторан.

Success

Легендарний гей-клуб, який був у фільмі «А потім ми танцювали», режисера Левана Акіна, і про який писав британський Vogue. Це крихітне, але культове місце в Тбілісі, яке розташоване в провулку Вашловані, якщо звернути з головної вулиці Шота Руставелі. Це єдиний офіційний гей-клуб у місті. Тут кілька кімнат, залитих червоним світлом, завжди класні діджеї, можна потанцювати й перекусити закусками локальної кухні. Я спеціально хотіла додати це місце в огляд, адже не підтримую нетолерантність і той тиск, який вчиняється суспільством у Грузії на людей ЛГБТ-спільноти.

Stories Tbilisi Coffee & Wine

Останнім часом я дуже полюбила це затишне кафе в самому серці старого міста, де можна випити смачну каву та зустріти знайомих.  У Тбілісі люблять каву, особливо тягучу і гарячу з цукром, зварену у джезві. Але час минає й сучасні віяння доходять і сюди, тепер можна знайти сучасний формат кав’ярні й тут. Кав’ярня Stories розташована в самому центрі старого міста, на невеличкій і затишній вулиці Г.Табідзе. Тут можна випити вже звичні для Києва, але ще нові для Тбілісі різновиди кави від флет-вайт до фільтр-кави. А власниця кафе – Ольга з України, тому там завжди приємно, як удома.

Дозвілля

Fabrika

Це місце називають грузинським Берліном – модний простір просто неба з гарним внутрішнім двориком, у якому влітку (та й не тільки влітку) завжди вечорами повно людей. Тут є і хіпстерский хостел, дизайнерські магазини локальних брендів, бургерні й бари із крафтовим пивом. Колись тут була швейна фабрика, а тепер – культурний кластер, де проходять концерти, покази, виставки.

Stamba і Rooms

Готель Stamba створили на місці колишньої Тифліської типографії через кілька років після відкриття вже досить відомого готелю Rooms, що розташований у будівлі поруч. До речі, у Stamba, Rooms і Fabrika один власник і розташовані вони поруч – у тбіліському кварталі Віра, що має репутацію одного з найбільш богемних у місті.

Головна фішка готелю – величезний внутрішній атріум, який проходить через всі п’ять поверхів, у який виходять вікна номерів. Усередині – справжній ліс: великі дерева, завита рослинами стіна, альтанки й кафе просто неба. Мені подобалось зупинятись у Rooms під час Тбіліського кінофестивалю. Пам’ятаю, як у 2015 році відкриваю вікно, а у дворі готелю на стіні транслюють фото з Майдану. На все життя врізався цей момент у пам’ять.

Littera

Будинок було побудовано в 1903 році заможним виробником коньяку, який хотів вразити всіх красою інтер’єру та вишуканістю поєднання грузинського та європейського стилів. З 1921 року будинок став місцем зустрічей аристократії, літераторів, митців, тут відбувались виставки, концерти та читання. Саме в цьому будинку знімали кілька сцен фільму «Каяття» великого Тенгіза Абуладзе. До речі, сценаристкою цієї картини є Нана Джанелідзе, з якою ми разом зараз працюємо над проєктом фільму «Леся», про Лесю Українку. Сьогодні Littera так само залишається місцем зустрічей інтелектуалів. На території затишного двору розташований ресторан, а на другому поверху є кілька готельних номерів, кожен із яких має ім’я видатного письменника, пов’язаного з Грузією: Борис Пастернак, Олександр Дюма, Нізамі Гянджеві, Олівер Вардроп і Джон Стейнбек.

З висоти пташиного польоту

Art Home Cafe

Терасу Art Home Cafe вважають однією з найкращих у місті. Це руфтоп, із якого відкривається прекрасний краєвид на місто. Замість вивіски – лаконічне графіті під світильником. Хіпстерське місце з дуже хорошою винною картою, з великим вибором локальних вин. Тут якийсь неповторний вайб вечірок на терасі та завжди класні сети від місцевих діджеїв. Чимось мені нагадує бар на даху в нашій «Бурсі», тільки значно вище.

Храм Метехі

Якщо вам захочеться побути якомога далі від міського гамору, поїдьте до храму Метехі. Він розташований на горі, на узбережжі Кури. В давні часи тут був цілий кріпосний комплекс, а поруч розташовувався палац. Під час монгольської навали палац і церква були сильно зруйновані, але храм відреставрували. За часів Радянського Союзу храм хотіли знищити, але за нього вступився художник Дмитро Шиварнадзе, якого згодом відправили до Сибіру й там він загинув. У цьому храмі вінчались і мої друзі, тому він став і для мене особливим.

Канатна дорога

Канатна дорога в Тбілісі – повноцінний різновид транспорту, який має три гілки, хоча третя на Бабгбегі майже завжди закрита на ремонт. Найпопулярніша гілка та, що веде до фортеці Нарікала. Дорога в один кінець коштує 5 ларі, відчинений фунікулер із 9:00 до 23:00. Рекомендую виділити один день для поїздки фунікулером і прогулянки фортецею Нарікала.

На верхній станції фунікулера не забудьте спробувати знамениті гарячі пончики із кремом (3 ларі / штука) в ресторані «Фунікулер», з якого теж відкривається прекрасний краєвид.

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.