Views Comments Previous Next Search Wonderzine

Гардероб«Я – це я!» Гардероб фотографки Віки Темнової

«Кожен витрачає гроші на те, що хоче»

«Я – це я!» Гардероб фотографки Віки Темнової — Гардероб на Wonderzine

ДЛЯ РУБРИКИ «ГАРДЕРОБ» ми фотографуємо красиво, самобутньо або дивно одягнених людей в їхніх улюблених речах і просимо розповісти пов’язані з ними історії.

Цього тижня наша героїня – фотографка Віка Темнова.

Ще в дитинстві мене одягали незвичайно. Мама моя любила секонд-хенди, яких було багато в нас у Херсоні в кінці 90-х. Вона купувала там собі сукні та її подруга перешивала їх, створюючи щось абсолютно нове. Згодом купувала там речі й мені, теж перешиваючи їх. Як для радянської людини, мама виглядала дуже вишукано та незвично. У нас збереглося багато фото, де моя мама позує у стильних образах, модних окулярах – дідусь був фотографом і йому вдалося зафіксувати цей час.

Мама ще з дитсадка кожного дня одягала мене в різний одяг, я не ходила в одному й тому ж. Вона завжди прислухалася до того, що мені подобається, а що – ні.

У підлітковому віці було складніше – у 2007-му, згадую, я була неформалкою, але мама навіть у цьому підтримала мене, пам’ятаю, як ходила до школи в пишній малиновій фатиновій спідниці, від якої жахалося все місто, але мама все одно нічого не говорила. Я зневажала дівчачі сукні й туфлі на підборах, у моєму гардеробі в основному були джинси й кросівки, ну, і шокуюча фатинова спідниця. Куди ж без неї!

А ось у 17‒18 років трапився якийсь переворот: я прямо з кросівок встрибнула у шпильки й сукні. Зараз дивлюся на ці фото та розумію, який це жах.

Мабуть, мама мені привила ось цю любов до пошуку речей. Мене не цікавлять магазини, де все висить за правилами, і колекції, які вже набридли в інтернеті. Я люблю вінтажні магазини, секонд-хенди, де з повного хаосу можна дістати щось дуже красиве й несподіване. Так, іноді мій лук може коштувати 10 гривень, але кожен витрачає гроші на те, що хоче. Мені краще їх витрачати на подорожі.

Я не знаю, що має статися, щоб я купила собі сукню за 500 євро. Ну, одягну я її 2‒3 рази й усе. А ось із взуттям інакше – взуття я спокійно купую дорожче, тому що мені просто необхідна зручність – я багато ходжу, фотограф узагалі працює на ногах.

Але теж часто сумніваюся навіть щодо утилітарних речей. Так, минулого року в Берліні мені сподобалися кросівки Adidas, вони коштувати 130 евро, але я не розраховувала на цю покупку в поїздці, тому довелося відправити фотки своєму хлопцеві та всім друзям, щоб вони мене підтримали. І я зараз просто не знімаю ці кросівки, настільки вони зручні.

Ще в мене був період, коли я постила свої образи на платформі lookbook.nu, вона була колись дуже популярна – ти викладаєш свої луки, і тобі ставлять не лайки, а хайпи. У мене було багато хайпів і бренди мені надсилали свої речі з Китаю, Англії, США по 30 посилок на місяць, щоб я їх одягала й тегала. Раз навіть надіслали шкарпетки з Австралії.

У мене багато підписників в інстаграмі, але я не користуюся цим як блогом для того, щоб мені дарували одяг, – я фотографка, там більше моїх робіт. Але мені часом пишуть, особливо молоді бренди, щоб я взяла їхні речі на зйомку. Та я люблю брати власні речі – у них можна валятися на землі, забруднити гримом і не боятися.

Колись я набрала в ЦУМі одягу на зйомку на тисяч сто, а мені модель забруднила плащ, який коштував 18 тисяч. У мене серце в п’яти пішло, я вже уявила, як два роки безкоштовно його відпрацьовую. При тому, що я перевіряла кожну секунду, щоб обличчя не торкалося тканини. Але пощастило, що це був аквагрим і він легко відчистився.

А ще я не уявляю свого життя без аксесуарів, особливо головних уборів, сережок і сумок.

Сережки я стала носити 4 роки тому, до цього їх узагалі не існувало в моєму житті. Усе почалося з пари чорних сережок, які я купила в бабусі на барахолці за 40 гривень. Я їх сто разів губила та сто разів знаходила. Вони для мене справді символічні. Тепер, коли я виходжу з дому без сережок, у мене таке відчуття, що я гола.

Те ж саме з головними уборами – на голові щось повинно бути, хоч панамка! Найулюбленіші – кашкети, правда, складно вибрати вдалу модель, але в мене є кілька, з якими я не розлучаюся.

Люди по-різному реагують на мій стиль одягу. Це взагалі окрема тема. Коли мені було 16 років – це був 2010 рік, я жила в Херсоні, – у мене було червоне волосся й мені часто вслід кричали, що я опудало. Але мене це не зламало. Це не мої проблеми, що я своїм видом вас зачіпаю.

У Києві реагують досить нормально. Мені пощастило, що в мене класне оточення, яке мене розуміє. Мої друзі звикли, що я така. Буває, звичайно, що підходять на вулиці (90% – це чоловіки) й можуть сказати що завгодно: Чому ти так виглядаєш? Чому в тебе сукня така? А що це в тебе з волоссям? Тебе хтось розуміє? Я намагаюся бути коректною, щоб не послати їх – виховую свій характер. І мені завжди хочеться сказати: «Люди, я ‒ це я!».

Штани – ZARA, куртка, сумка – із секонд-хенду

Спочатку в мене була біла звичайна куртка, але мені стало нудно, я вирішила зробити в ній маленькі дірочки, протягнути й зав’язати там чорні стрічки, які терпляче вирізав мій чоловік. Потім ця куртка довго висіла в шафі, бо я не знала, з чим її носити, і вже хотіла подарувати. Але згодом у ZARA купила білі джинси й подумала: «Чому б не зробити костюм?». Добре, що я здогадалася, що смужки можна пришити, а не робити у штанах дірки. І вийшов костюм, який я із задоволенням і дуже часто ношу.

Сукня, корсет – із барахолки, мюлі – ноунейм, сумка – вінтажний маркет

Сукню я купила на барахолці, корсет знайшла там же, він був весь у намистинах і величезного розміру. Мені знадобилося три дні, щоб їх обрізати й перешити його на себе. Велосипедки я зробила з лосин, адже сукня занадто коротка, мені не дуже комфортно. Сумка – улюблена, я її купила в Одесі в якомусь вінтажному маркеті. Там зображені два поросяти, що танцюють. Завжди підіймає настрій. Мюлі купила в Херсоні в якомусь магазині, вирішила пришити до них стрічки, щоб не загубити, бо я дуже швидко ходжу.

Кашкет – «Всі. Свої», куртка – із секонд-хенду, сукня ‒ H&M, кросівки ‒ Adidas, сумка – одеська барахолка

Кашкет я купила в магазині «Всі. Свої», обожнюю його за те, що він під усе підходить. Про ці сережки я вже розповідала, це саме ті, завдяки яким я почала носити сережки взагалі.

Куртку я купила в секонд-хенді й розмалювала сама. Сукню – у Берліні в H&M. Вона суперзручна, добре тягнеться, у ній комфортно під час зйомки – я люблю такі речі. Сумку й окуляри купила на барахолці. Обожнюю барахолки, тому що там є все! А ще там цікаві люди, з якими часто класно поговорити. Я навіть записую ці діалоги. Особливо в Одесі на Старокінному ринку. Кросівки Adidas, так, саме ті, у покупці яких я так сумнівалася.

Сукня, чоботи – із секонд-хенду, капелюх – ZARA

Це моя улюблена сукня. Спочатку це була довга пишна сукня, може, й весільна, яку я купила в секонді. Я відпорола у весь фатин, відрізала низ і зробила його більш носибельним. Обожнюю цю сукню й ношу її, коли хочу бути дуже ніжною. Брала її із собою до Берліна, там мені було комфортно.

Чоботи я знайшла на «Лісовій», вони були абсолютно новими, навіть із бирками.

Сукня із сорочок – пошита власноруч, чоботи – вінтаж

Якось у секонд-хенді я побачила купу сорочок пастельних відтінків і мені так сподобалася ця кольорова гама, що я купила відразу штук 15. Взяла 2 чоловічі сорочки й зшила їх разом. У мене було багато варіацій цієї сукні, зараз найчастіше одягаю. Чоботи вінтажні, у них навіть немає змійки, може, їх тоді просто не існувало й були лише шнурівки.

Сумка дуже зручна. Попри те, що вона досить маленька, у ній багато чого поміщається.

Спідниця – вінтаж, кашкет – «Всі. Свої», босоніжки – Reserved, блузка, сумка – із секонд-хенду

Мої друзі кажуть, що це моя парадна спідниця, тому що я її одягаю, коли ми ходимо в кіно або гуляти. Це вінтаж кінця 80-х, і я справді дуже її люблю. Босоніжки Reserved сподобалися мені за те, що в них надійні ремінці, я вже розповідала, що люблю взуття, яке добре тримається на нозі та яке я не загублю.

Костюм – із секонд-хенду, черевики ‒ Pull&Bear

Я дуже люблю цей костюм. Колись він був просто білим, але мені на зйомці посадили пляму, яка не відіпралася. Тоді я вирішила його розфарбувати. Розмальовувала цілий день акриловими фарбами, вони дуже добре тримаються. Сумку купила на «Шафі», у неї поміщається все необхідне, взагалі люблю поясні сумки, у них зручно працювати.

Сорочка, штани, корсет, взуття – із секонд-хенду

Я вже розповідала, що люблю пастельну гаму. Цю чоловічу сорочку я купила на Шулявці, а штани в Херсоні в секонді. Дуже довго шукала біле взуття та знайшла New Look у секонд-хенді.

Корсет білизняний, але я адаптувала його як верхній одяг. Не всі поки що розуміють, але мені подобається.

Костюм, сумка – із секонд-хенду, чокер – зробила власноруч

Цей костюм я купила на барахолці в Херсоні. Там же я придбала й цю сумку з Мерилін Монро.

У костюма була дуже незручна вузька спідниця, я її обрізала, а в жакета зробила відкритою спину. У мене тоді ще не було швейної машинки, я вручну все обшивала. Тоді ж у Херсоні сама сплела чокер ‒ у мене було 2 тижні вільного часу, оскільки зламався комп’ютер і, щоб чимось себе розважити, я займалася рукоділлям.

Текст:

Анна Хаєцька

редакторка Wonderzine Україна

Фото:

Маріанна Фісунова / Віка Темнова

Розповісти друзям
2 коментаряпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.