Views Comments Previous Next Search Wonderzine

ГардеробФуд-стилістка Ольга Драч про улюблений одяг

«Одяг не купується, якщо його потрібно прасувати»

Фуд-стилістка Ольга Драч про улюблений одяг — Гардероб на Wonderzine

ДЛЯ РУБРИКИ «ГАРДЕРОБ» ми фотографуємо красиво, самобутньо або дивно одягнених людей у їхніх улюблених речах і просимо розповісти пов’язані з ними історії. В обставинах самоізоляції дівчата самостійно робили фото, за що ми їм дуже вдячні.

Цього тижня наша героїня – фуд-стилістка й фотографиня Ольга Драч.

Щоб сформувати власний стиль і гардероб, довелося зрозуміти й вирішити, який спосіб життя основний і що подобається, а що ‒ категорично ні.

Я люблю пастельні й ніжні відтінки, жовтий одяг, але мені пасують білі футболки, оранжево-цегляні сукні і, на жаль, ніякого жовтого. Тому весь жовтий колір реалізувався в гумових чоботях. Довелося відмовитися від чорного: постійно живу з тваринами – і чорний одяг складно відчистити в моїй реальності.

Моє дитинство пройшло за «союзу», і тоді майже всіх одягали однаково. Я ненавиділа практично весь одяг, особливо взимку, адже в тих речах було все погано: жахливий колір, жахливі колготки, які завжди сповзали. Багато вовняних тканин, від яких тіло шалено свербіло. Усе жорстке, важке й неприємне на дотик. Нічого гарного. Ні-чо-го. Красиве було пальто десь у середніх класах. Воно коштувало дорого, було на розмір більше, ніж треба, і я його довго випрошувала.

Єдине, що любила, – білий фартух до шкільної форми, який пошила бабуся. Такий тільки я мала й носила його в будь-який час. У всіх чорні, а в мене – білий, а ще один був з синього мережива, не чорний, а саме синій.

А згодом з’явилися речі, які я дуже полюбила, наприклад блакитні джинси Mavi. Коштували вони недозволено дорого й були куплені за подаровані на день народження 100 у.о. у фірмовому магазині. Вони абсолютно ідеально сиділи й мали прекрасний колір. Тоді стало зрозуміло, що одяг може бути красивим і зручним.

Самостійно купувати одяг почала тоді, коли стала самотужки заробляти. Але мені завжди було ніяково витрачати на це гроші. Ось зараз розповідаю й уперше про це подумала. Величезний пухнастий хвіст «будь сіренькою» вже начебто й відпав, але все ще відгукується. А відгукується він переважно божевільними покупками у форматі «психанула».

Одяг я купую де завгодно. Купую швидко й рідко приміряю. До одягу загалом багато вимог, тому скуповувати тонни пакетів шмоточок для мене вкрай складне завдання. Одяг повинен бути якісним, легким, м’яким, не тиснути, не дратувати кольором і радувати око. Одяг не купується, якщо його потрібно прасувати (у мене немає праски: з’явилася фобія після однієї зйомки для журналу). Люблю мультибрендові магазини. Раніше часто ходила до «Гранд Галереї» (до її закриття), там було просто та якісно.

У мене дуже рідко буває спонтанний шопінг. Реальність моя така, що час на магазини строго регламентується та крадеться в інших справ. Привчилася робити це швидко й добувати в інтернеті відсутні частини. Спасибі інстаграму за «ціни в директ»! Там повинні були бути всі мої спонтанні покупки, але чарівні «ціни в директ» бережуть мене від цього. Там, де є ціни й необхідні мені речі, які не потребують примірки, беру й живу щасливо. Лосини, футболки, безрозмірні кофти й сукні – це все інтернет-покупки.

Найдивніша покупка – золоті босоніжки на шпильці 13 см, на них навіть стояти складно, але вони дуже красиві! Я не ношу підбори. Узагалі. Але! Вони красиві, і вони в мене є – і я рада. Мрію про зручні підбори. Думаю, вони існують, просто ми поки що не знайомі. Шляхи речей не сповідимі, хто б знав, що я раптом полюблю золото? Або леопардика? А ось взяла й полюбила, так що ставлюся до цього, як до дивних перемін настроїв природи, і не суджу строго.

Купувати дорогі речі не бачу особливого сенсу, та щойно буде багато зайвих грошей – відразу куплю сукню за 3000 євро та швиденько вигуляю її будь-де. І ще купу гарних суконь зі своєї добірки в Pinterest. Але, зважаючи на мої запити до одягу, не думаю, що їх може бути надто багато.

Із аксесуарів дуже люблю каблучки. Це величезна любов, обожнюю їх. Нещодавно вперше за багато років зняла їх усі, тиждень тому одягла назад і відчула себе дуже комфортно та щасливо, начебто мені повернули мій палець або шматок руки.

Парфуми не ношу. Люблю нюхати каву або ваніль у стручку. Парфуми – це занадто складно. Є одні смішні тверді духи з назвою «Запах щирості», вони пахнуть чимось їстівним, ось ними іноді користуюся.

Комбінезон H&M, біла футболка Promin

Туфлі не пам’ятаю, де купувала, здається, знайшла це диво в Argo.

Сукня LMTD, лосини дизайнерки Асі Кучеревської, кросівки Puma

Леопардова сітка-туніка якогось невідомого мені бренду LMTD, але вона мені так сподобалася, що я не втрималася. Лосини від української дизайнерки Асі Кучеревської, кросівки Puma (без шкіри). Пояс H&M, серія Disney Kids, боді чорне H&M.

Леопардова максісукня й лосини дизайнерки Асі Кучеревської

Я подумала, що леопарду багато не буває, і спокійно ношу на леопардові лосини сукню з таким же принтом.

Лосини з екошкіри, топ Marks & Spencer, балетки Native

Лосини з екошкіри подарувала підписниця в інстаграмі після сторі про те, що хочу такі. Просто відправила мені, а я їм радію. Топ Marks & Spencer, балетки Native, собака ‒ суперзірка Пандора.

Блуза ноунейм, джинси TopShop і голуб від Діда Мороза

Блуза прозора, бірка зрізана, купила на якійсь барахолці, думаю, там щось занадто секретне. Джинси TopShop, туфлі в квіточки ноунейм, куплені спонтанно. Голуб Hansa подарований Дідом Морозом, має тонке посилання до однієї немаловідомої княгині.

Сукня-футболка від української дизайнерки

Блакитна сукня-футболка в жоржинах від української дизайнерки Інни Васильєвої. У сукні є кишеньки, що вважаю дивним прогресом у пошитті жіночого одягу. А от туфлі не пам'ятаю де купила, але мені подобається, який вигляд вони мають із цією сукнею.

Текст:

Анна Хаєцька

редакторка Wonderzine Україна

Фото:

Ольга Драч

Розповісти друзям
2 коментаряпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.