Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Гардероб«Давати друге життя речам – це круто». Гардероб піарниці Катерини Мотрич

«Давати друге життя речам – це круто». Гардероб піарниці Катерини Мотрич — Гардероб на Wonderzine

Мій гардероб на 80% складається з речей українських брендів

ДЛЯ РУБРИКИ «ГАРДЕРОБ» ми фотографуємо красиво, самобутньо або дивно одягнених людей у їхніх улюблених речах і просимо розповісти пов’язані з ними історії.

Героїня нового випуску – піарниця, співведуча YouTube-проєкту «Ебаут» Катерина Мотрич (Мотрічка).

Текст: Анна Хаєцька

Фото: Яніна Сич

 Я росла в багатодітній сім’ї: нас семеро, а я шоста, і більшість мого дитячого одягу – це вбрання моїх старших братів і сестер. У мене ніколи не було відчуття, що в нашої сім’ї немає грошей чи ми живемо в скруті. Але все ж таки одяг доводилося носити за сестрами, і це часом бісило, бо всі вдягалися так, як тоді було модно, а я не мала цієї можливості. Проте, коли я зараз дивлюся на свої дитячі фотки, то розумію, що виглядала not bad. [сміється] Зараз це виглядає навіть суперстильно, але тоді мені здавалося, що я треш. Було незручно, що всі однакові, а я не така.

До мого сьомого класу ми жили в Богуславі, і перші мої походи на шопінг були на богуславський базар. Я завжди могла умовити маму купити щось мені, а якщо не купити, то хоч приміряти на картонці. Це був дуже класний челендж у дитинстві: «випроси у мами річ швидше, ніж хтось із сестер чи братів» [сміється].

Потім ми переїхали всією сім’єю до Києва, і в мене з’явилися модні подружки, які позичали свої речі. Основою мого гардероба все ще залишався одяг старших сестер, але я урізноманітнювала свої образи позиченим. Загалом і зараз так роблю, тому що в мене є багато близьких подруг, з якими ми шеримо одяг. І це нормально, тому що – це просто речі, це не якась особливість. Досить екологічно не купувати, наприклад, однакову спідницю з подругою, а просто мінятися. Я взагалі до одягу ставлюся спокійно, він не викликає у мене якийсь захват. Мені не шкода на одяг грошей, не шкода, коли він псується, і не шкода його дарувати чи віддавати.

В університеті я вдягалася досить зухвало: у мене було довге чорне волосся, фарбувала губи червоною помадою, носила штанці, що обтягували, і намагалася купити ліфчик з пуш-апом побільше. Чомусь мені здавалося, що це личить, але це був 1–2 курс. Речі здебільшого купувала в Bershka, Stradivarius.

А після 2 курсу я пішла на роботу в офіс, і це вже була суцільна Zara. Тоді це було дуже модно, я була впевнена, що Zara – це high level. Досить довгий час я витрачала багато грошей на свій гардероб. Зараз це все дивно виглядає, тому що дивлюся фотографії й не розумію, у чому різниця між усіма тими речами. Вони всі плюс-мінус однакові: джинси, футболки, боти. Я нічим не виділялась особливо, лише намагалася бути сексі в штанах, що обтягують, і з пуш-апом.

Після 4 курсу я почала змінюватися. Це був переломний момент у моєму житті: навколо з’явилися класні люди, а одяг став інструментом самовираження, а не способом підкреслити свою зовнішність.

Зараз мій гардероб десь на 80% складається з речей українських дизайнерів. Наприклад, на днях купила светр у Nuga, у них хороша якість. Донедавна любила TTSWTRS, але зараз починаю переглядати свою політику стосовно цього бренду: занадто дорого та попсово. Поки вони були нішевими, це було прикольно. Проте не заперечую, що маю багато одиниць із їхніх колекцій.Також у моєму списку улюблених локальних брендів Herman, Keep Style, Oversizes_studio, Daff, Katimo, Alicekclothing, Qviten, Sndct, Kachorovska, GtoG та інші.

Віднедавна мій інстаграм набрав багато підписників і мені почали надсилати різні речі українських брендів, які часто не якісні. З першого погляду здається, що все чудово зроблене, а потім починають вилазити нитки, тканина кошлатиться. Проте все чесно, цей одяг коштує дуже доступно. Умовно, светр може коштувати до 1000 гривень, і це дуже мало для якісної речі. Якщо бренд заробляє на своїй роботі, то йому мінімум втричі треба підняти ціну. Отже, собівартість светра виходить 200 гривень, а це мало для якісної пряжі та хороших кравчинь.

Тож я намагаюся не купувати неякісні речі, бо це не екологічно. Ти їх викинеш і навіть не зможеш потім нікому віддати.

З українських дизайнерських брендів я дуже люблю Bevza та Litkovskaya. Це не щоденний одяг, хоча в мене там є деякі предмети на кожен день. Є хустка Лілії Літковської, яку мені подарували, я її вже другий рік ношу буквально під все, і вона не перестає бути актуальною. Із зарубіжних люблю Sandro, Massimo Dutti, Acne Studios, Arket, Cos, Other stories, Chloe.

Часом щось купувала на «Куражі». Давати друге життя речам – це круто. Я дуже респектую та із задоволенням перекуповую вживаний одяг. Сама іноді продаю. У мене є подружка з інстаграм-акаунтом, на який ми викладаємо речі, які нам не подобаються, і продаємо.

Нещодавно у мене з’явився фетиш на взуття. Маю дуже багато кросівок. Із останнього вирішила колекціонувати взуття Margiela Tabi (взуття з роз’єднаним великим пальцем). Це одна з найдорожчих покупок у моєму гардеробі, але я щаслива, що придбала їх. Також, нещодавно дозволила собі імпульсивну покупку й замовила в інтернет-магазині кеди від Margiela. Потім виявилося, що їх треба розмитнити за 4000 гривень. Мало того, що я заплатила 15 тисяч гривень за кеди, що вже було досить імпульсивно, ще виходить, що треба заплатити за розмитнення. Подумала: «Ну гаразд, я хоча б кайфону від них». І тут кеди приходять й виявляються мені завеликими. Я досі намагаюся їх продати. Проте, тепер ніяких самостійних покупок через інтернет.

Якщо говорити про колірну гаму, то всі мої речі не яскраві, тому добре компонуються між собою. Це зазвичай бежевий, чорний, білий і рідко коли синій чи рожевий. Червоних речей взагалі в мене в гардеробі немає. Загалом люблю яскравий одяг, але в чорному почуваю себе максимально комфортно. Мені подобається робити акцент на собі, а не на речах.

Мій улюблений ексцентричний спосіб вираження – це прикраси. У мене їх дуже багато. Є стаціонарні, які я не знімаю ніколи: каблучки від українського бренда Ears & fingers jewelry, кафи на вухах, а є ті, які я змінюю постійно й купую нові. Мені не можна потрапляти на вінтажні барахолки, бо починається скуповування всіх прикрас. Люблю, щоб було багато перстнів. Що більше, то краще. Перстні – це мій фетиш. У моїх шкатулках їх близько 100 штук, це не рахуючи тих, які щоразу гублю в сумках чи верхньому одязі. Коли мене запитують, звідки в тебе ця каблучка, мені часто важко відповісти, бо не пам’ятаю. Словом, я й сама можу влаштувати барахолку.

Спідниця Nuga, ковбойки Reserved, піджак Sandro, футболка Reserved, прикраси Tsvite teren

Моя подруга почала співпрацювати з Reserved і показала, що це може бути красиво та що там можуть бути прикольні речі. Бо коли я туди заходжу, то не хочу нічого вибирати. А коли вона все підбирає, дивишся – і супер.

Кросівки Margiela, штани TTSWTRS, футболка Yves Saint Laurent, сережки й перстні Ears & fingers jewelry

Кросівки – це ті самі Margiela, які прийшли мені більшими і які хочу здати. Але вирішила, що маю хоч якесь задоволення отримати від покупки й взяла їх на зйомку. Штани куплені на двох з подружкою, ми часто купуємо речі, ділимо суму й носимо разом. Футболку купила на «Куражі» за 1000 гривень. Це чоловіча футболка, яка в магазині коштує близько 10 000 гривень. Вона, здається, була навіть нова.

Черевики Margiela, шорти Sandro, боді Zara, піджак Oversizes_studio

Це піджак бренда, який перешиває старі чоловічі піджаки, класний апсайкл-прийом. Тут дуже якісна тканина й завдяки тому, що річ переосмислили, вона виглядає досить унікально.

Кеди Ash, сумка COS, спідниця Nuga, топ TTSWTRS, жилетка G2A

COS – єдиний бренд, заради якого мені хочеться їхати до Європи. Дуже шкода, що його немає в Україні, тому що їхній стиль мені дуже близький. Жилетку я купила на ярмарці «Всі свої», потрапила туди випадково й просто поринула у світ дивних речей бренда G2A. Мені в них багато що подобається, вони не банальні.

Тренч Sandro, футболка Uterque, хустинка Litkovskaya, штани, кросівки Golden Goose, сумка Kate Kore, жилетка Woolhappen

Сумку я забрала у своєї подружки. Вона трендового синього кольору і мені подобається її форма, до того ж вона дуже зручна.

Шкіряна куртка та штани – ноунейм, кросівки Yeezy, худі TTSWTRS, прикраси COS

Я не пам’ятаю, де купила шкіряну куртку та штани. Таке відчуття, що штани самі вдома з’явилися. Хтось із подружок, може, залишив. Кросівки купила на знижках у якомусь аутлеті, вони дуже зручні. Худі – це одна з тих речей, які я ношу частіше за все.

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.