Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Власний простір«Дім – це мій офіс». Фотографка Кріс Кулаковська та її зелена кухня

«Щоб я відчувала себе, наче в лісі»

«Дім – це мій офіс». Фотографка Кріс Кулаковська та її зелена кухня 
 — Власний простір на Wonderzine

Рубрика «Власний простір» присвячена місцю, в якому людина проводить більшу частину свого часу. Це може бути будь-який простір: величезна кухня, на якій героїня працює й відпочиває, майстерня, що стала другою домівкою, або просто кімната, що перетворюється то у спальню, то в офіс. Головне, що тут людина здатна зосередитися на справах, їй затишно й зручно.

У нашому новому випуску – фотографка Кріс Кулаковська та її кухня.

Вибір будинку

Я не планувала купувати власне житло найближчим часом, але мої батьки вирішили мені його подарувати. Вони вклали гроші у квартиру ще на стадії будівництва. Пам’ятаю, мене привезли показати недобудовану висотку: десь біля лісу, у районі, де я нічого не знала. Я подумала: «Що це за пустир? Як я тут житиму?». Коли будинок здали, ремонт був на мені. Я ним займалася самостійно.

Я живу в цій квартирі вже півтора роки й зараз ця локація мені дуже подобається. Тут поряд ліс, в якому можна гуляти, дуже чисте повітря. Мій будинок розташований неподалік ВДНГ і в нас навіть є окрема хвіртка, через яку мешканці можуть вийти в парк гуляти. Це місце допомагає відпочити від шумного міста.

Дім, як офіс

Оскільки дім – мій офіс, як часто буває у фотографів, важливо мати тут затишне робоче місце. Мати власну фотостудію – мій наступний крок після коронавірусу. Класно, якщо у квартирі є дві окремі кімнати: в одній працюєш, а в іншій спиш. Так можна свідомо розділяти, де я працюю й відпочиваю.

Однак свій робочий стіл я поставила у спальні. У мене там є темний куточок, а це важливо в роботі із зображеннями. Часто я переміщаюся працювати за кухонний стіл. Люблю працювати там на заході сонця або рано-вранці. Коли стає занадто світло, переміщаюся вглиб кімнати в темніші куточки.

Мені подобається, коли моє робоче місце обставлене книжками та вазонами. Купую в бабусь біля метро квіти та ставлю їх біля монітора. Мені важливо, щоб була певна атмосфера, коли я працюю. Ввечері я запалюю на столі свічки та ароматичну паличку. Так створюю собі настрій.

У мене десь 15 вазонів із різними рослинами, щоб я відчувала себе, наче в лісі. Це все перегукується з тим, що я живу біля природи й мені хотілося, аби мій простір продовжував цю ідею натурнальності.

Стиль кухні

Я була сама собі дизайнеркою інтер’єру. Зберігала багато прикладів в Pinterest і шукала відповідники українського виробництва. Моя професія про візуальну естетику, що мені дуже допомогло у створенні дизайну власного житла. Мені подобається мінімалістичний стиль, але, водночас, я люблю, коли є кольори. Моїми пріоритетами в дизайні були натуральність, зелений колір і багато дерева.

Я дуже люблю свою кухню. Це особливе для мене місце, де я готую, працюю час від часу та приймаю гостей. Я вирішила, що ця кімната має бути зеленого кольору й купила один рулон італійських шпалер із зображеннями листя папоротника. Це все перегукується з тим, що я живу біля природи й мені хотілося, аби мій простір продовжував цю ідею натурнальності. У мене десь 15 вазонів із різними рослинами, щоб я відчувала себе, наче в лісі [сміється].

Головним моїм бажанням було додавати більше елементів українського виробництва, особливо зробленого руками, і менше умовної IKEA. Мої улюблені глечики, в які я ставлю квіти, куплені в української майстрині, яка займається гончарством. А ще я мрію знайти собі етнічний килим десь у Карпатах. Також у кухні багато дерев’яних елементів: стіл ручної роботи, диван, який має дерев’яні ручки, крісло Armchairity.

Особливі речі

З меблів моєю першою покупкою було крісло від проєкту Насті Жеребецької Armchairity (благодійний апсайклінг-проєкт, який займається реставрацією старих крісел – ред.). Це перший декор для моєї квартири, тому він дуже особливий.

Я придбала його ще до того, як закінчився ремонт. Не уявляла, де воно буде стояти та для чого мені потрібно. Захотіла його тому, що знаю Настю й захоплююся цим проєктом. Усі ці крісла мають якусь історію. Наприклад, моє має напис французькою, який перекладається: «Це не просто меблі». Крісло – не просто предмет, на який ти сідаєш. Мені близька така філософія.

Другий важливий для мене предмет – круглий дерев’яний стіл ручної роботи. Мені його зробили під Івано-Франківськом, у місті Галич, усього за 1500 гривень. Там живе знайомий митець, який допоміг знайти столяра. Він відтворив стіл просто з фотографій, які я зберегла собі в Pinterest. А знайомий галицький вітражист створив вітражні лампи ручної роботи, які висять у моїй спальні.

На балконі в мене є пінокартон, де я розвішую важливі Instax-фотографії: з друзями, зі зйомок. Це така стіна мого життя та близьких мені людей. У квартирі можна бачити деякі роздруковані світлини, які мені робили, або які я робила.

На балконі стоїть у рамці велика робота Гельмута Ньютона. Часом, залишаю відкритими фотокнижки – наприклад, розворот із книжки зі світлинами Анні Лейбовіц. Планую зробити цілу стіну зі своїх робіт.

Торшер я купила за 500 гривень на OLX на свою виставку про пенсіонерів. Він уже давно мігрував зі мною з квартири на квартиру. Його не можна віднести до декору саме цього простору, але це елемент мого життя загалом.

Усі ці крісла мають якусь історію. Наприклад, моє має напис французькою, який перекладається: «Це не просто меблі». Крісло – не просто предмет, на який ти сідаєш. Мені близька така філософія.

Ритуали

У мене є вечірній ритуал, коли я працюю на кухні. Я відкриваю своє вікно, запалюю ароматичні палички та свічки. Вмикаю музику, заварюю чай і працюю. Це мій ідеальний робочий вечір, я відкрила його собі на карантині. Ми ж усі шукаємо якісь способи, щоб не зійти з глузду. Тому затишний і комфортний простір став для мене зараз ще більш важливим.

Моє вікно виходить на ліс, а вдалині видно вогники сусідніх будинків. У мене є простір для погляду, а це важливо для фотографів, бо ми любимо світ очима. Мені подобається, що з вікна видно не лише наступний будинок, а й горизонт.

Текст:

Софія Пилипюк

редакторка Wonderzine Україна

Фото:

Кріс Кулаковська

Обкладинка:

Harper's Homewear

Розповісти друзям
7 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.