Views Comments Previous Next Search Wonderzine

Кар'єраЯ працюю кур’єркою. Думаєш, легко?

Я працюю кур’єркою. Думаєш, легко? — Кар'єра на Wonderzine

«Суспільство не готове до жінок-кур’єрів»

У рубриці «Думаєш, легко?» ми спілкуємося з представницями різних професій, аби дізнатися про зворотний бік їхньої роботи. Наша нова героїня – кур’єрка Оксана Остапенко.

Я працюю кур'єркою кілька місяців. Це чи не єдина робота, яку можна поєднувати з навчанням. Паралельно навчаюся на четвертому курсі в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка та в семінарії, а також дистанційно вивчаю програмування й розроблення відеоігор у закордонному університеті. У майбутньому мрію стати розробницею.

Оскільки мої батьки вже доволі немолодого віку, щоби не брати в них кошти, я почала працювати ще на першому курсі. Спершу підробляла промоутеркою вихідними, потім буднями працювала нянею на пів дня, а коли стали дуже потрібні гроші, вирішила піти на кухаря й пекла піцу.

Коли часу поменшало, вирішила спробувати влаштуватися у службу доставки. Бачила всі ці оголошення з обіцянками про «велику зарплату та гнучкий графік», тож подумала: «Чому б і не спробувати?» [усміхається]. У мене є знайомий, який працює у Glovo, тому я вже більш-менш знала, що до чого, і пішла туди.

Велика частина процесу працевлаштування проходить онлайн. Заповнюєш анкети на сайті, дивишся відеоінструктаж і проходиш тест. Якщо пройшов успішно, переходиш до наступних етапів анкетування. Далі тебе реєструють у системі, видають рюкзак, павербенк і тримач для телефона на випадок, якщо захочеш працювати на велосипеді. Я доставляю все пішки, але коли буде краща погода, можливо, перейду на самокат.

Київ розділений на чотири райони доставки. За мною закріплений центр, тому дати замовлення за його межами мені не можуть. Також діють обмеження за радіусом: найбільший – у авто, найменший – у пішої доставки. Радіус для пішої доставки – до 2 км на замовлення, але буває, що виходить і більше. Якщо за фактом довелося пройти більше, ніж показувала програма, можна написати в техпідтримку: вони все перерахують і заплатять за чесно пройдені кілометри.


Мій рюкзак – це моя втіха. Кур’єри часто обліплюють їх наклейками, а я розмалювала свій фарбою

Перш ніж вийти на роботу, ти заздалегідь бронюєш часовий слот, у який плануєш робити доставку. Бажано бронювати саме ту кількість годин, яку зможеш відходити, інакше заробиш, умовно кажучи, «штрафні бали». Якщо не виходиш на лінію чи вдаєшся до інших порушень, твій рейтинг успішності знижується.

У піших кур’єрів найменша ставка, тому я стараюся виходити на максимально вигідні години, коли ставка множиться на вищий коефіцієнт. Намагаюся працювати активно та доставляти якомога більше замовлень за свій часовий проміжок; у середньому виходить 8 замовлень за п’ять годин. Звісно, можна бронювати довші часові проміжки, але коли ти за пів дня находиш 20 км, то фізично вже не в силах працювати далі.

Рюкзак зовні виглядає легким, але через стінки й перегородки має свою вагу. А ще він розкладається до розмірів поїзда-товарняка, тому я часом зачіпаю ним людей [сміється]. Але насправді мій рюкзак – це моя втіха. Кур’єри часто обліплюють їх наклейками, а я намалювала фарбою рожеві квіти й листочки. Подумала, якщо всі так звертають увагу на те, що я дівчина, то чому би це не підкреслити.

У Glovo є три різновиди доставок: перший – із закладів харчування, другий – з магазинів та аптек, і третій, який мені досі не траплявся, – це «будь-що, будь-куди», тобто доставлення від однієї людини в точці «А» до іншої в точці «Б». В основному я доставляю їжу, найчастіше – з «Пузатої хати» та «Хлібного». Іноді буває, що програма видає тобі подвійне замовлення з однієї точки видачі. Коли клієнти бачать, що кур’єр несе два пакети, то можуть його приревнувати. Кажуть: «А як так, у вас там ще хтось?» [усміхається].


Сказати, що суспільство не готове до жінок-кур’єрів – не сказати нічого

Часом буває складно розібратися з адресами. Google Maps приводить тебе на локацію, а такого під’їзду просто немає. Роззираєшся на всі боки, запитуєш у перехожих. Буває, що доводиться п’ять разів зідзвонюватися з клієнтами. Робота кур’єром – точно не для замкнутих людей: тут постійно доводиться комунікувати. До речі, я очікувала набагато гіршого від роботи з людьми, але в основному вони дуже толерантні. Навіть якщо заблукав чи трохи тупиш, тобі допоможуть.

На щастя, неадекватних клієнтів у мене не бувало. Але бувають неадекватні реакції від перехожих. Сказати, що суспільство не готове до жінок-кур’єрів – не сказати нічого. Не було дня, щоб якась людина на вулиці не прокоментувала те, чим я займаюсь. Але я розумію, чому для багатьох людей це шок: серед кур’єрів справді дуже мало дівчат. За весь час я зустріла тільки кілька жінок, віком за 40 років, а молодих кур’єрок навіть не бачила.

Якщо чесно, після роботи мені вже нічого не хочеться [усміхається]. Я просто приходжу додому, опускаю втомлені ноги у воду – і мені добре. Зазвичай працюю у другій половині дня, тому після роботи день для мене закінчується: лягаю спати – і все. Якщо працюю вранці, теж намагаюся поспати якусь годинку, інакше немає сил продовжувати день.


Людям, які вірять, що кур’єри багато заробляють, точно не варто йти в доставку

Плюси

Гнучкий графік. Ти абсолютно ні до чого не прив’язаний: виходиш, коли тобі зручно, і працюєш стільки годин, скільки хочеш.

Нові знайомства. Буває, що замовлення готують доволі довго, а просто сидіти й дивитися на стелю сумно. Тоді можна поговорити з колегами, посміятися, пожалітися на тарифи [сміється].

Можливість краще пізнати місто. Коли почала працювати кур’єркою, по-новому відкрила для себе центр. Мені подобається розглядати будівлі, звертати увагу на ліпнину й інші деталі. Особливо запам’ятався під’їзд, обвішаний великими картинами з пазлів. Дорогою назад, після того, як віддала замовлення, сфотографувала цю «галерею» на згадку.

Мінуси

Негативні коментарі. Мені постійно доводиться чути коментарі незнайомців. Наприклад, дехто каже, що я «по-тупому захоронила своє життя». Побачили молоду дівчину, яка працює у Glovo, і думають, ніби це найнижча планка, що я не буду рухатися далі. На вулицях такі ремарки найчастіше відпускають чоловіки, але загалом коментують абсолютно всі. Навіть вахтерка з гуртожитку, коли я повертаюся зі зміни, каже: «Ти не могла собі кращу роботу знайти? Інші дівчата ж знаходять».

Дохід. Людям, які вірять, що кур’єри багато заробляють, точно не варто йти в доставку. Ставка тут невелика, а чайові – це, на жаль, швидше приємний бонус. На чай залишають рідко, до двох замовлень на день. Люди, мабуть, думають: «Та Glovo їм заплатить». А Glovo, мабуть, думає: «Та їм дадуть чайові» [сміється].

Очікування доставки. Усі ресторани запускають кур’єрів усередину, але не McDonald’s. При цьому замовлення там готують дуже довго, буває, що чекати доводиться пів години. Але як би морозно й волого не було, кур’єри можуть очікувати тільки надворі. У такі моменти відчуваєш себе трохи як другий сорт: «Я навіть не можу зайти в МакДак!».

Підводні камені

Ризики. Знайомі кажуть: «Ти дуже ризикуєш на цій роботі». Так і є, адже ти ніколи не знаєш, на кого натрапиш. Ідеш на кожну нову доставку й щоразу трохи страшно. Наприклад, ти можеш прийняти замовлення, де буде написано, що авторка – жінка, а прийматиме його чоловік.

Труднощі із ФОП. У нашому сервісі доставки без оформлення ФОП ти можеш працювати лише перший місяць. Виходить, що спочатку працювати не дуже вигідно, бо ти віддаєш велику частину заробітку за користування рюкзаком і додатком. А потім виникають свої проблеми із ФОПом. Податки кожен виплачує самостійно, роботодавець їх не компенсує.

Робота в несприятливих погодних умовах. У вологу погоду не відчуваєш холоду тільки тоді, коли рухаєшся. Щойно зупинаєшся хоча би на хвилину, починаєш одразу замерзати. Особливо складно, коли тане сніг: годину походив – і взуття вже мокре й натирає.

Стереотипи про кур'єрів 

Робота в доставці – це легкі гроші. Багато хто думає, що це проста робота: трішки пройшовся – і вже нормально заробив. Можливо, я й сама пішла у Glovo тому, що таке чула [усміхається]. Але це казки.

Кур’єрами працюють тільки студенти. Звісно, серед кур’єрів багато студентів, адже цю роботу можна поєднувати з навчанням. Але так само багато й 30–40-річних.

Кур’єри пробують їжу. Коли кур’єр забирає замовлення з точки видання, воно наглухо запаковане. У багатьох закладах пакети заклеюють такими стрічками, які неможливо непомітно пошкодити. Тому можете бути спокійні – ніхто вашу їжу не нюхає й не дегустує [усміхається].

Текст:

Таїсія Куденко

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
2 коментаряпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.