КнигиАбʼюз, якого ніхто не помічає. Уривок із книжки «Магма» Тори Хьорлейфсдоттір

Потьмарення

Хоча зараз усе покращилось, я все ще відчуваю, що розчиняюся. Він нарешті мене покохав, але я настільки невпевнена у собі, що не можу цим насолоджуватися. У моїй голові – інші дівчата, які були в нього. Іноді він спілкується в інтернеті з рудою дівчиною. Мені це здається доволі дивним і неправильним. Але він каже, що мене не має обходити те, що він робить у мережі, вона просто його подруга.

Я намагаюся бути вправною в ліжку, але коли щось не виходить, я так чи інакше себе раню. Якось він грав мене в анус, і я почала плакати. Мені було так соромно, що я поводжуся, наче мала дитина, що коли він кінчив, я щосили гепнулася головою в узголів’я ліжка, діставши величеньку гулю на лобі. Я вся в порізах. Днями він схопив мене за плече, де з маленького порізу крапала кров, і загрозливо сказав: «Припини це! Ти ж насправді нічого не хочеш цим сказати, просто вимахуєшся!».

Можливо, він гадав вибити з мене цю звичку, але я тоді просто повернулася до ванної, замкнулася і зробила собі дуже глибокий поріз на руці. Кров лилася кругом, наче з водоспаду, тож у мене, певно, залишиться потворний шрам після цього.

Генітальна одержимість

Може, між нами не все так добре, але ми все одно дуже часто кохаємося. Хоча б раз на день, але зазвичай частіше. Треба дозволяти йому секс настільки часто, інакше буде засмучений і похмурий. А я хочу, щоб йому було добре.

Колишня V

Одного теплого осіннього вечора я зустрілася з подругами в Ельстовні. Я вже давно не зустрічалася з подругами просто так. Я стала дуже нетовариською і сором’язливою. Він ревнує мене до моїх подруг, а я так боюся, що моє божевілля викриють, що нам обом зручніше просто лишатися разом удома якомога більше.

Нас було четверо, ми сиділи в кутку напроти входу, і коли захопилися розмовою, до бару увійшла колишня разом з якоюсь подругою. Вони підійшли до шинквасу, колишня побачила мене і кивнула, поки їм наливали пиво.

У мені спалахнула лють. Чому вона припхалася саме сюди, коли я сиджу тут зі своїми подругами?! У Рейк’явіку достобіса барів, я завчасно зібралася саме до цього. Я розповіла дівчатам про телефонну розмову, де колишня поділилася плітками про мене.

Мої подруги були прикро вражені. Вони погодилися, що колишня вчинила паскудно, коли розпатякала про ту історію зі зґвалтуванням. Я розповіла, як мені було боляче, що він мене не захистив, а тоді моя подруга Уннур здійнялася на диби і сказала:

– Я помщуся за тебе.

Вона підійшла до бару і замовила велику склянку води. Я з нетерпінням спостерігала, як вона іде до столика, де сиділа колишня, як вона підходить до неї з-за спини. Уннур зупинилась і глянула на мене. Я кивнула, і тоді Уннур почала обливати її крижаною водою. Вода ллялася по її волоссю, по спині, затікала під светра. Колишня репетувала і махала руками. Уннур повернулася до нашого столика, де ми реготали, наче дурні. Я була така вдячна, що вона підібрала кинуту мені рукавицю, що аж раділа, наче то було моє особисте національне надбання.

Колишня підійшла до нас, помітно засмучена. З неї капало, макіяж розтікся. Вона похмуро зиркнула на мене і сказала:

– Я цього не розумію.

Потім разом із подругою вибігла у холодну ніч.

Жінка-войовниця

Я чекала, що він розлютиться через той трапунок, але він неначе насолоджувався тим, що ми посварилися через нього. Він сказав, що йому сумно через те, що в мене так мало духу суперництва. Коли я всоте сказала, що не збираюся змагатися за нього, він сказав: «Ти дуже неправа, якби ти трохи більше була бійцем і намагалася рухатись, тобі ціни не було б».

Досі я ніколи не брала участі у змаганнях чи спорті, ніколи не мала потреби перемагати чи бути кращою за інших. Але цій колишній я не збираюся давати шанс. Жодного, курва, шансу.