Здоров'яЯкі ризики для секс-здоров’я мають ЛГБТ-люди і як уберегтися від найпоширеніших хвороб

ЛГБТ-спільнота має підвищені ризики отримати низку захворювань, що передаються статевим шляхом. Усе через упередження, які досі мають деякі лікарі, страх стигми й недостатню увагу фахівців до специфічних потреб тих чи тих представників і представниць ком’юніті. 

Варто зауважити, що більшість ризиків для сексуального й репродуктивного здоров’я не є винятково унікальними саме для ЛГБТ-спільноти, адже трапляються й серед гетеролюдей. Проте деякі їхні особливості справді варто розглянути крізь квір-призму.

Підготували гайд про те, які ризики для сексуального здоров’я існують для різних представників і представниць ЛГБТ-спільноти і як їх уникати.

Авторка: Леся Королюк

Як знизити ці ризики?

Спробуйте знайти толерантних фахівців

Професійна медична допомога важлива, адже багато проблем виникає саме через відкладання походу до лікаря. Для ЛГБТ-спільноти пошук фахівців і фахівчинь суттєво ускладнюється через стигматизацію і страх бути засудженими, висміяними чи навіть зазнати насильства. Тож як би важко не було знайти толерантних лікарів, приділити зусилля цьому пошуку все-таки варто. Наприклад, знайти білий список фахівців і фахівчинь, дружніх до ЛГБТ-людей, можна в базі ГО «Інсайт».  

Регулярно обстежуйтеся

Навіть якщо скарг на самопочуття немає, необхідно проходити регулярні обстеження, особливо враховуючи індивідуальні особливості вашого організму.

Якщо ви жінка або народилися з жіночими статевими органами, а також не маєте захворювань і скарг, профілактичний огляд у гінеколога чи гінекологині варто проходити щороку. Також що три роки рекомендують робити ПАП-тест – скринінг шийки матки задля профілактики раку. Під час прийомів у гінеколога важливо регулярно мати обстеження грудей (його можна провести й самостійно), а після 40 років необхідно щорічно робити мамографію.

Вживайте статеві гормони під наглядом фахівців

Дослідження підтверджують, що гормональна терапія для транспереходу безпечніша під наглядом фахівців. Адже перед переходом необхідно пройти обстеження, а також відкорегувати курс і формат прийому гормонів залежно від віку пацієнта. Також важливо регулярно моніторити стан здоров’я в процесі, зокрема проводити онкологічні скринінги.

Вакцинуйтеся

Деяких із найнебезпечніших захворювань, що передаються, зокрема, статевим шляхом, можна уникнути, якщо пройти курс вакцинації від них. Наразі є перевірені й доказові вакцини, що вберігають від гепатитів А й В, а також від вірусу папіломи людини. Щодо останньої вакцини існує застаріле переконання, що вона нібито потрібна лише тим, хто народилися з жіночими статевими органами. Проте зараз учені й лікарі рекомендують проходити курс щеплень від ВПЛ усім людям від 11 до 26 років. А тим, кому від 27 до 45 років, варто спершу визначити ризик захворіти, перш ніж вакцинуватися.

За потреби використовуйте доконтактну й постконтактну профілактику

Доконтактну й постконтактну профілактику застосовують, коли є ризик заразитися ВІЛ. Доконтактну профілактику (PrEP) роблять люди, які мають регулярний сексуальний контакт із ВІЛ-позитивними партнерами чи з різними партнерами, чий ВІЛ-статус не відомий. Суть профілактики в спеціальній схемі прийому антиретровірусних препаратів у таблетках. Щоб отримати PrEP, потрібно відвідати найближчий СНІД-центр або кабінет довіри чи заповнити заявку на спеціальному сайті. 

Постконтактну профілактику застосовують протягом 72 годин після сексу чи іншого ризикового контакту (наприклад, з кров’ю, спермою, вагінальною змазкою), якщо є підозри чи інформація про ВІЛ-позитивний статус партнера або партнерки. Щоб отримати спеціальний курс препаратів, варто звернутися до найближчого закладу охорони здоров’я. Формат профілактики залежить від віку пацієнтів, а тривалість прийому препаратів – 28 днів. 

Більше інформації про постконтактну профілактику можна знайти на сайті від Центру громадського здоров’я України.

Використовуйте бар’єрний захист

Бар’єрний захист вберігає від небажаної вагітності й ЗПСШ. Існує основні чотири види бар’єрного захисту, які можна використовувати залежно від сексуальної активності. 

- Зовнішні презервативи – найбільш відомий і поширений спосіб захисту. Їх надягають на член під час проникнення чи оральних практик, а також на іграшки, адже так легше зберігати їхню гігієну.

- Внутрішні презервативи створені так, щоб комфортно захищати стінки вагіни чи анального отвору. Зазвичай вони просторіші за зовнішні презервативи. Важливо використовувати лише один вид презервативів, зовнішній чи внутрішній, під час однієї практики. 

- Латексна серветка потрібна для захисту під час оральних практик. Зазвичай її накладають на вульву або анальний отвір. Серветку можна замінити розрізаним уздовж презервативом. 

- Стерильні рукавички використовують для фінгерингу, фістингу чи будь-якої іншої стимуляції, де задіяні руки. Важливо брати рукавички без пудри, а якщо маєте алергію на латекс – безлатексні набори. 

Кожен засіб обов’язково використовувати лише один раз і змінювати щоразу, коли змінюєте секс-практику. Хорошою ідеєю буде застосувати лубрикант, щоб зменшити тертя й збільшити задоволення: нанесіть його на презерватив, серветку або рукавичку перед стимуляцією й додавайте стільки, скільки буде потрібно для максимального комфорту.

Знайте, коли краще уникати контакту

Є випадки, коли сексу краще взагалі уникнути, щоб уберегти себе від захворювань. Це ситуації, коли ви помічаєте явні ознаки нездоров’я в партнера або партнерки. Це можуть бути висипи, виразки, пухирці довкола статевих органів, незвичні виділення, різкий і неприємний запах цих виділень, підвищена температура, опухлі лімфовузли. Також краще поберегтися, якщо у вас чи партнерів є рани в зоні геніталій, на руках чи в роті. У таких випадках обов’язково використовуйте бар’єрний захист або відмовтеся від практик, що задіюють пошкоджені місця.