РівністьВ Україні набуває чинності Стамбульська конвенція. Що це означає?

З 1 листопада в Україні набуває чинності Стамбульська конвенція про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.

Україна підписала Конвенцію ще у 2011 році, але ратифікувала її лише 11 років потому – у червні 2022 року. Багато що ставало на заваді ратифікації: міфи про гендерну ідеологію, боротьба релігійних спільнот, які вважають, нібито документ сприяє популяризації одностатевих стосунків, думка, що це не на часі.

Розбираємося, чому Стамбульська конвенція на часі та що вона змінить у питаннях насильства стосовно жінок і домашнього насильства.

Що таке Стамбульська конвенція?

Стамбульська конвенція – це юридичний інструмент, який покликаний повністю забезпечити право жінки на свободу від насильства.

Стамбульська конвенція має перевагу перед національним законодавством і застосовується і в мирний час, і під час воєнного стану.

Запобігання насильству

Запобігання насильства включає зміну гендерних ролей і стереотипів, які роблять насильство проти жінок прийнятним.

Насамперед документ визнає, що насильство проти жінок – це порушення прав людини та дискримінація жінок і що воно відрізняється від інших видів насильства. Воно є причиною та результатом нерівного зіставлення сил між жінками та чоловіками, які призводять до підлеглого статусу жінок у публічній і приватній сферах, що робить насильство щодо жінок прийнятним.

Держава має співпрацювати з неурядовими організаціями, засобами масової інформації та приватним сектором для підвищення обізнаності про різні форми насильства та їхній вплив. На всіх рівнях освіти також впровадять навчальні матеріали щодо гендерної рівності.

Захист постраждалих

Держава має створити єдину установу – кризові або консультативні центри – де людина може отримати комплексну підтримку в одному місці. Постраждалі повинні мати доступ до притулку, інформаційної, медичної, психологічної та юридичної допомоги.

Такі центри мають існувати на кожні 200 тисяч населення, щоб постраждалим вистачало місця й вони могли звернутися за допомогою з найвіддаленіших куточків.

Також має працювати цілодобова гаряча лінія, куди можуть звернутися постраждалі від насильства.

Криміналізація насильства

Конвенція визначає та криміналізує такі різновиди насильства:

• психологічне насильство;
• переслідування (сталкінг);
• фізичне насильство;
• сексуальне насильство (включно зі зґвалтуванням, що передбачає різні види сексуальних активностей з особою без її згоди);
• примусовий шлюб;
• жіноче обрізання;
• примусовий аборт;
• примусову стерилізацію.

Водночас воно визначає, що насильство не можна виправдовувати культурою, звичаями, релігією, традиціями чи «честю». Кримінальна відповідальність поширюється й на випадки, якщо кривдник і постраждала не жили разом і не були пов’язані шлюбом.

Не всі різновиди цього насильства визнавалися в Україні (наприклад, сталкінг) і не всі були криміналізовані, тобто за них передбачалася спочатку адміністративна відповідальність.

Стамбульська конвенція також передбачає, що правоохоронні органи завжди зобов’язані розглядати звернення, і не тільки від постраждалої, а й від свідків гендерно зумовленого насильства.

Скоординовані зусилля

Стамбульська конвенція насамперед про те, що всі заходи – запобігання насильства проти жінок, допомога постраждалим і переслідування кривдників – мають бути комплексними та скоординованими. Відповідно, цією проблемою буде займатися не тільки поліція, а й різні міністерства.

Моніторинг

Стамбульська конвенція не є формальним документом, вона зобов’язує держави виконувати пункти документа та впроваджувати заходи, вказані в ньому. Виконання зобов’язань моніторить незалежна група експертів із дій проти насильства стосовно жінок і домашнього насильства та політичний орган – Комітет сторін.

ТЕКСТ: Анастасія Микитенко

Фото: Володимир Шуваєв для The Village Україна