Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

РівністьСамоповага та свобода стилю: якою буває маскулінність і її нові форми

Боротьба з токсичністю та пошук себе

Самоповага та свобода стилю: якою буває маскулінність і її нові форми — Рівність на Wonderzine

Маскулінність – це соціальні уявлення про те, що означає бути чоловіком. Вони містять певні очікування того чи іншого соціуму про те, які ролі, поведінки чи ознаки притаманні чоловікам. Проте варто розуміти, що маскулінність сконструйована певним суспільством і не є вродженою.

Нині розрізняють токсичну та позитивну маскулінності – це дві протилежності чоловічої репрезентації, які існують пліч-о-пліч. Розбираємося, чим ці явища відмінні, чи є сьогодні криза маскулінності та що розуміють під здоровою маскулінністю.

Текст: Леся Королюк

Ми створили цей матеріал за підтримки наших читачів

Що таке токсична маскулінність і чому вона застаріла

Токсична маскулінність – це нездорова маскулінність, яка походить зі стереотипних уявлень про те, яким має бути «справжній» чоловік. Її вияви зазвичай шкодять і тому, хто її має, і людям навколо. Проявляти токсичну маскулінність можна через приниження й дискримінацію жінок та інших, більш вразливих груп населення, насильство над ними, надмірну незалежність, яка шкодить стосункам з іншими, а також фізичну агресію й уникнення емоцій. Чоловіки не завжди свідомо обирають саме такі патерни поведінки: часто їх примушує до цього суспільство та стереотипи про те, як поводять себе «справжні» чоловіки. Водночас це не означає, що абсолютно всі чоловіки – токсично маскулінні.

Токсична маскулінність тісно пов’язана із сексизмом і гомофобією, адже вона базується на самоствердженні через домінування та зневагу до тих, хто не є «справжнім» чоловіком. Нерідко така маскулінність містить і приниження інших чоловіків, які не підпадають під стереотипні стандарти, проявляють емоції та загалом поводять себе, наприклад, «як жінки» або «як геї». До цих категорій може входити дуже багато ознак – від стилю вбрання до турботи про власне здоров’я.

Якщо колись токсична маскулінність і була актуальною, то нині вона є лише набором застарілих і шкідливих стилів поведінки, адже самопрезентація жодної ідентичності не має бути небезпечною для себе й оточення.

Чому маскулінність домінує і чи справді це так

Маскулінність – це про становище чоловіків у соціумі, зокрема тієї соціальної нерівності між чоловіками та жінками, яку ми спостерігаємо й досі. На думку деяких дослідників, у минулі епохи панувало уявлення про єдину стать, у якій чоловіки були майже ідеальними людьми, а жінки – не настільки довершеними, нижчими особами. Уявлення про вищість чоловіків над жінками й породжує домінантність у маскулінності, яка мусить постійно підтверджувати свій статус і водночас не ставить його під сумнів.

Проте у 20 столітті академічні дослідження гендеру почали критикувати традиційні погляди на маскулінність, а також помічати нерівність й нездоровість у тій чи іншій стереотипній поведінці, зокрема й у токсично маскулінній. На думку Мішеля Фуко, думки та дії кожної людини зумовлені соціальним контекстом, у якому вона живе. Норми для тієї чи іншої статі різняться не через закони природи чи об’єктивну реальність, а через стереотипи, які панують у суспільстві. Окрім цього, усі гендерні ідентичності є сконструйованими, себто створеними та підтримуваними штучно.

Спираючись на праці Фуко, австралійська соціологиня Рейвін Коннелл ввела термін «гегемонія маскулінності». Він позначає явище, за якого чоловіки утверджують своє панування над жінками тим, що постійно закріплюють певні форми маскулінності, які можуть бути проблематичними й токсичними. Чоловіки підтримують гегемонію маскулінності, фактично змушуючи одне одного слідувати за власними ідеалами домінантності.

Чи є сьогодні криза маскулінності

Протягом 20 століття різні дослідники почали говорити про так звану кризу маскулінності – феномен, за якого чоловіки поступово втрачали домінантний статус і відчували крах власних ідеалів. Ідеться про зміни в соціальному, культурному чи політичному планах. Через них чоловіки вже не мали абсолютної влади над усіма іншими, а маскулінність почала втрачати єдину ідеальну форму, розпорошуючись і приймаючи різні форми. Останні часто не влаштовували деяких відданих традиціям чоловіків.

Посприяли цьому явищу жіночі рухи за емансипацію, деякі політичні зрушення, як-от кінець війни у В’єтнамі, а також боротьба за права інших пригноблених груп, як-от ЛГБТ чи людей кольору. Поступово ті, кого маскулінність пригноблювала, почали займати високі та впливові посади, ухвалювати самостійні рішення та все більше проникати в активний соціум. Каталізаторами кризи маскулінності вважають також такі рухи, як #metoo, що похитнули абсолютне право чоловіків на тіла жінок, а також на їхню правоту в усьому. Порушився й традиційний образ сильнішого й розумнішого захисника, який раніше уособлювали маскулінні чоловіки.

З одного боку, така криза має позитивні наслідки, адже вона підкреслила токсичні риси маскулінності й відкрила можливості для більш здорових альтернатив. З іншого боку, порожнеча на місці колишніх ідеалів і цінностей змусила деяких чоловіків заповнювати її ще більш нездоровими, практично мстивими ідеями. Ідеться про агресивні рухи традиціоналістів, що вдаються до насильства, а також про інцелів (від incel – недобровільний целібат), що звинувачує жінок у власних проблемах. Вони теж вдаються до насильства, а подекуди навіть масових убивств.

Якою може бути здорова маскулінність

Альтернативою до токсичної маскулінності може бути позитивна маскулінність – така, що маніфестує позитивні якості й уникає негативних рис, які асоціюють із чоловіками. Коли пишуть про позитивну маскулінність, то зазвичай проводять своєрідну роботу над помилками, акцентуючись саме на виправленні токсичних рис. Тому з позитивною маскулінністю найчастіше пов’язують саме такі якості:

  • Здорова самооцінка. Це означає, що чоловіки не завжди мають грати роль героїв і вирішувати всі проблеми самостійно. Їм не має бути соромно звернутися по допомогу чи визнати некомпетентність у чомусь.
  • Прийняття своїх емоцій. Чоловіки, як і всі люди, можуть відчувати будь-які емоції та не соромитися їх виражати. Немає нічого поганого в тому, щоб напоказ радіти чи плакати.
  • Турбота про власне здоров’я. У середньому чоловіки помирають на 7 років раніше за жінок, і одна з причин – брак турботи про власне фізичне та психічне здоров’я. Чоловіки рідше звертаються до лікарів вчасно, а акцентування на ментальних хворобах можуть вважати слабкістю. Тож у межах позитивної маскулінності не має бути соромно звертати увагу на своє здоров'я та визнавати існування психічних проблем.
  • Повага до інших. Замість шовінізму та зневаги позитивна маскулінність приймає всіх умовно інших і не намагається втиснути їх у власні уявні рамки «чоловічності», «жіночності» та різної «справжності». Такі чоловіки поважають жінок і меншини, підтримують соціальні рухи за рівні права та не почуваються дискримінованими, якщо хтось інший здобуває собі ті самі привілеї, які мають і вони.

Позитивна маскулінність проявляє себе й у нових формах, розширюючи власні межі та даючи змогу чоловікам маніфестувати себе по-різному. Ще півстоліття тому, у 1960–1970-х роках (якраз коли почали говорити про кризу маскулінності), чоловіки почали шукати нові форми самовираження, опонуючи більш традиційним. Зокрема, американські представники середнього класу опонували популярному образу войовничого чоловіка, не лише експериментуючи із собою, а й висловлюючи протест проти війни у В’єтнамі. Вони стали частиною руху гіпі, відрощували довге волосся та носили одяг, що міг асоціюватися з жіночим. Тоді ж Захід охопила боротьба за права ЛГБТ і популярність глем-року, коли чоловіки наважувалися на ще сміливіші експерименти: наприклад, такі зірки, як Девід Бові, надягали сукні й високі підбори та робили яскравий макіяж, показуючи, що межі маскулінності не є строго визначеними, їх можна рухати та розширювати, створювати нові її форми.

Нині ці експерименти тривають і нові форми маскулінності продовжують виникати. У 2020 році світ вразила фотосесія Гаррі Стайлса в сукні. Маніфестуючи себе в такий спосіб і вдягаючи те, що вважалося жіночим, чоловіки не лише розширюють власну маскулінність, а й дестигматизують багато фемінних ознак, що, можливо, перестануть вважатися соромними чи смішними.

Обкладинка:  instagram/_manabouttownuk

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.