Є питанняЄ питання: Чому нам так важко просити про допомогу?
Та як це правильно робити
Здається, що просити про допомогу – це абсолютно проста та нормальна ситуація. Але для багатьох із нас подібні прохання часто викликають труднощі та загалом неприємні емоції, які можуть супроводжуватись страхом бути нав’язливим, показатися слабкими або ж почути відмову.
Проте дослідження, у якому взяли участь понад 2000 учасників, доводить, що саме наші здогадки й очікування є основними причинами, чому нам так важко попросити про допомогу. Експерименти показали, що більшість тих, хто звертався з якимось проханням до своїх друзів або ж до перехожих, недооцінювали, скільки людей були готові їх підтримати. Натомість ті, хто допомагали, також отримувати задоволення від цього процесу.
Ми поговорили з психологинею платформи «ЇЇ підтримка» Світланою Тарасенко, чому ж нам так важко звертатись до когось із проханням і як це правильно робити.
Текст: Анастасія Попович
Ми створили цей матеріал за підтримки наших читачів
Страх бути нав'язливим
Насамперед цим страхом керує почуття вини, що ми нібито витрачаємо час та енергію іншої людини, яка, можливо, хотіла спрямувати її в щось інше. Таке переконання може випливати з нашого досвіду. Якщо вам відмовляли в допомозі або взагалі ігнорували ваші прохання, то може зʼявитись негативна асоціація зі словом «ні». Зокрема, страх знову потрапити в це незручне та чутливе положення.
Через це ми можемо, намагатись передбачити відповідь: «у неї немає часу, «у нього і так проблем вистачає», «їй буде незручно». Але через власні здогадки ми забираємо в людини право самостійно вирішувати, чи є в неї можливість нам допомогти, чи ні. Але слід памʼятати, у таких думок немає ніякого реального підґрунтя, здебільшого – це лише наша уява та страхи.
Страх здатись слабким
Також є переконання, що якщо людина в когось просить про допомогу, то це ознака слабкості та безсилля. Щоправда, для того, щоб визнати, що у вас немає відповідей на всі запитання, необхідно мати неабияку внутрішню силу.
Цей страх може бути нав'язаними батьками або ж оточенням. Якщо людина перебуває або ж виросла в середовищі, де вважають, що звернутись по допомогу дорівнює слабкості, то тоді вона може відчувати труднощі у спілкуванні з іншими.
Страх почути «ні»
Він зʼявляється через те, що коли нам відмовляють, то ми сприймаємо це «ні» на власний рахунок, тобто під загрозу потрапляє наше «я», зʼявляється тривожність, нав'язливі думки та здогадки «зі мною щось не так», «чому мені відмовили», «що про мене подумала людина».
Але ж насправді люди кажуть «ні» лиш через те, що їм може бракувати власного часу й енергії. І це абсолютно нормально – відмовити, якщо у вас завал із навчанням, купа роботи або ж просто немає емоційного ресурсу для якихось дій.
Чому важливо вміти просити про допомогу?
Насправді ж потребувати допомоги та просити про неї – абсолютно нормальна ситуація для будь-якої людини. Так, класно вміти працювати та досягати успіху самостійно, але ще краще, коли ви можете бути в команді та партнерстві. Адже тоді ви відкриваєте нові можливості для себе, тож можете отримати кращий результат.
Важливо розуміти, що коли ви просите про допомогу, ви не стаєте слабкішою чи слабшим. Спробуйте змінити своє ставлення до цього процесу. Наприклад, це може стати як проявом підтримки себе. Коли ви розумієте, що вам важко впоратись із тим чи іншим завданням або ж ви просто потребуєте турботи, то важливо подбати про свої почуття й емоції та звернутись до когось із проханням допомоги.
Як просити про допомогу?
Конкретно сформулюйте запит
Коли ми просимо про допомогу, то ми також беремо участь у справі, а не перекладаємо всю відповідальність на іншу людину. Тому перед тим, як звернутись до когось із прохання, варто чітко сформулювати свій запит. Адже прийти й сказати «я нічого не знаю, допоможи» – не найкращий варіант, оскільки тоді ми перекладаємо всю свою роботу на іншу людину. І тоді це вже не прохання, а експлуатація. Тому краще конкретно сказати, чим саме вам можна допомогти.
Фідбек
Наша взаємодія між людьми виглядає як «віддаю і приймаю». Це нормально, адже всі ми є частиною соціуму. Але інколи ми можемо відчувати провину за те, що комусь щось винні. Вам може здаватись, що слів вдячності недостатньо й необхідно зробити щось у відповідь.
Адже коли ви просите про допомогу, то так ви визнаєте важливість цієї людини. Це може стосуватись її професійних якостей або ж її ролі у вашому житті. Тому важливо давати фідбек про результат спільної роботи. Наприклад, розповісти про те, що вона справді допомогла вам, також можна поділитись своїми враженнями від вашої співпраці.
Бути готовим почути «ні»
Перед тим, як звернутись до когось із проханням, ви можете поставити собі запитання «Чи готова(-ий) я до того, що мені можуть відмовити? Що я буду робити/говорити тоді?».
Тому важливо бути готовим почути відмову й надати простір для «ні», тобто відразу сказати «якщо тобі не ок, то ти можеш відмовитись». Так ви пропонуєте людині оцінити свій ресурс та екологічно сказати «ні» і для себе, і для вас.
Ілюстрації: Freepik
Коментарі
Підписатись