Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

КолонкаПристрасть чи гроші – що обрати, якщо твоя кар'єра мрії приносить мало грошей?

Пристрасть чи гроші – що обрати, якщо твоя кар'єра мрії приносить мало грошей? — Колонка на Wonderzine

І чому це не те питання, яке справді потрібно собі ставити

Анастасія Микитенко

Редакторка Wonderzine Україна


Я росла на фільмах і книгах, сюжет яких зводився до того, що головний герой або обирав кар’єру мрії й купався в грошах, досягши успіху, або слухався батьків, ішов на ненависну роботу та застрелювався в кінці. Третього не дано. А ще ми постійно писали твори, де говорили, як важливо обирати кар’єру серцем: «якщо ти перетвориш своє хобі на роботу, то не будеш працювати ні дня у своєму житті», «якщо ти дійсно любиш свою справу, то досягнеш усього» та «твоє життя надто коротке, щоб витрачати його на ненависне заняття». Написати на папері «хочу туди, де багато платять» навіть не було в думках і було схоже на зізнання в скоєнні злочину та виявом жахливого характеру.

Отож, моїм найбільшим страхом завжди було не те, що я не зможу піти на свою роботу мрії та не зароблю купу грошей, а те, що не знайду свого покликання. Пам’ятаю, як плакала першого вересня в 11 класі, бо був час вирішувати, куди вступатиму, а я нічого не знала. Водночас в інтернеті активно обговорювали дівчину мого віку, яка стала олімпійською чемпіонкою, і вийшов фільм про хлопчика, який знав, що буде лікарем ще з п’яти років. Я думала, що це кінець всього, що вже запізнилася в житті, буду тою героїнею, яку всі жаліли, бо вона глибоко нещасна через свою офісну роботу.

Та все закінчилося добре: я вступила не туди, куди треба було, ще декілька років постраждала, спробувала все підряд і знайшла себе в журналістиці. Нарешті в мене з’явилася робота, через яку мушу себе фізично зупиняти, щоб не працювати весь час і не вигоріти за три роки. За версією кінематографу та 17-річної себе я виграла це життя.

Проте після четвертого курсу ідеальність лопається, коли тебе виселяють з кімнати на правому березі Києва за 400 гривень на місяць, і ти починаєш гортати оголошення на OLX і розбиратися в тарифах на опалення. А потім дивишся на середні зарплати у твоїй галузі та розумієш, що гардероб Керрі Бредшоу, мабуть, не такий уже й реалістичний за одну колонку на тиждень. Так у мене з’явилися три роботи (уже дві) та робочий графік з 10 ранку до 2 ночі.

Частіше, ніж мені того хотілося б, я почала думати: ну, чого моїм покликанням не могло стати умовне IT? Або, не знаю, мільйонерка, це ж також кар’єра мрії? З безмірною жалістю до себе та свого небагатого життя я звернулася до дорослих (припустимо той факт, що я сама вже наче доросла). Мені сказали, що як жінка я взагалі не маю думати про таке, вийду заміж за багатого чоловіка, який буде оплачувати нашу оренду та продукти, а свою зарплату буду витрачати на себе. Особисто для мене це не було варіантом: надто люблю свою фінансову незалежність і відсутність відчуття того, наче щось комусь винна (підтягнуте тіло, прибирання або секс) за оплачені рахунки. Тому далі пішла до Google, який любить давати поради, які я знаю, але не хочу приймати. Можна було вибрати між двома опціями – покинути своє покликання та заробляти багато грошей або працювати на трьох роботах. Та хіба могла обрати перше, якщо вчителька з літератури, якій я клялася, що завжди вибиратиму мрію, спіймає мене з валізкою доларів і діамантами?

Частіше, ніж мені того хотілося б, я почала думати: ну, чого моїм покликанням не могло стати умовне IT?


Нас учили боятися хотіти грошей або принаймні говорити про це відверто. Від грошей щастя не буде, головне – це любов, дружба, мрії, пристрасті, а всі, хто думають інакше, – це люди без душі, меркантильні скнари, антагоністи в літературі, яких, як «автор хотів цим показати», поважати не варто. Той, кому не вистачило сили йти за своєю пристрастю, – невдахи.

Та чи можна повністю віддатися своїй кар’єрі мрії, якщо ти постійно мусиш думати, як купити поїсти? Чи добре ти будеш виконувати свої робочі обов’язки, якщо будеш увесь час сонний, бо працюєш на декількох роботах? Чи можна бути справді задоволеним життям, якщо ти працюєш на ідеальній роботі, але водночас боїшся кінця місяця?

Це не означає, що потрібно відмовлятися від кар’єри мрії, проте питання змінити варто. Не що вибрати – мрію чи гроші – а як тобі комфортніше живеться, що тебе наповнює, що більше впливає на якість твого життя? Це нормально, якщо не уявляєш свого життя без улюбленої роботи. Проте ти також не стаєш гіршою або нещасною людиною, якщо відмовляєшся від роботи мрії й обираєш жити більш комфортно, з красивою квартирою, відпустками закордоном або хоча б закритими базовими потребами. Урешті-решт, якщо це не твоя робота мрії, то це не означає, що її (а заразом і своє життя) обов’язково треба ненавидіти. Її можна просто робити без особливих емоцій, а потім чудово проводити час поза нею.

Не що вибрати – мрію чи гроші – а як тобі комфортніше живеться, що тебе наповнює, що більше впливає на якість твого життя?


Мені б хотілося жити у світі, де будь-яка кар’єра важлива й оплачується так, щоб забезпечити всім достойні умови проживання. Та поки я просто хочу додати пошуковим результатам більше відповідей. Можна продовжувати займатися своєю улюбленою справою, навіть якщо вона приносить тобі мало грошей, але потім вибрати щось більш прибуткове, коли треба буде забезпечувати сім’ю або захочеться мати вихідні та більше комфорту. Можна обрати більш дорогий стиль життя, але займатися паралельно своєю улюбленою справою як хобі, без потреби мати в ньому величезний успіх або перетворити його на джерело доходу. Можна взагалі не шукати справу свого життя та сфокусуватися на тому, що пропонує світ поза офісом.

Робота незавжди має бути центром життя, і не варто соромитися ставити свої потреби вище за кар’єру. Залишилося тільки самій це прийняти.

Фото: Rawpixel, Icons8

Розповісти друзям
3 коментаряпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.