ЖиттяСлова підтримки та любові. 6 найкращих промов королеви Великої Британії Єлизавети ІІ

Звернення до дітей під час Другої світової війни, 1940 рік

Єлизаветі було всього 14, коли вона вперше виступила з промовою. Разом зі своєю сестрою Маргарет вона звернулася до британських дітей, яких перевозили з міст до сіл або за кордон у розпалі Другої світової війни.

«Тисячі з вас змушені були покинути свої домівки й розлучитися зі своїми татами й мамами. Моя сестра, Маргарет Роуз, і я співчуваємо вам, бо знаємо з власного досвіду, що означає бути далеко від тих, кого любимо якнайбільше, – сказала вона. – Я впевнена, що ви часто згадуєте про свою стареньку країну. Я знаю, що ви не забудете про нас. Тому що ми не забуваємо про вас. Від імені всіх дітей, які лишилися вдома, я хочу надіслати вам нашу любов і найкращі побажання… І коли прийде мир, пам’ятайте, що саме ми, діти сучасності, маємо зробити світ кращим і щасливішим».

Промова на коронації, 1953 рік

Єлизавета ІІ стала королевою у 25 років. Святкова церемонія з цієї нагоди стала першою коронацією, яку транслювали по телебаченню та першою великою подією у Великій Британії після закінчення Другої світової війни.

«Церемонії, які ви бачили сьогодні, є давніми, і витоки деяких із них приховані туманом минулого. Але їхній дух і їхній сенс ще ніколи, мабуть, не сяяли так яскраво, як зараз. Я щиро присягаюся вам служити, як багато хто присягся мені. Усе своє життя та всім серцем я прагнутиму бути гідною вашої довіри.

Я маю за плечима не тільки чудові традиції та літопис понад тисячі років, але живу силу та велич Співдружності й імперії; суспільств старих і нових; земель і рас, різних за історією та походженням, але всіх, із Божої волі, об’єднаних у дусі та меті.

Тому я впевнена, що моя коронація не є символом влади та пишноти, які минули, а проголошенням наших надій на майбутнє та на роки, які я, з Божої ласки та милості, можу отримати, щоб керувати та служити вам як ваша королева».

Різдвяне звернення, 1999 рік

Людство переходило в нове тисячоліття, і хтось був приємно схвильованим тим, що принесе майбутнє і зокрема нові технології, а когось воно лякало та насторожувало.

«Цього грудня ми роздумуємо не лише про минулий рік, а про століття, тисячоліття… Більше, ніж будь-коли, нам пригадується, які ж ми крихітні в нескінченних просторах часу…

Є багато людей, наприклад, мого віку або людей із більш уразливих верств суспільства, які хвилюються, що їх залишать позаду. Швидкість змін, здається, змітає стільки всього знайомого та втішного. Але я не думаю, що ми повинні хвилюватися. Ми можемо осмислити майбутнє, якщо зрозуміємо уроки минулого.

Ми маємо вчитися в нашої історії. У ній багато постійних, незмінюваних цінностей, які пройшли випробування часом і досвідом. Об’єктивність і співчуття, справедливість і толерантність – це саме ті артефакти минулого, які можуть вести нас через усі наступні роки.

Майбутнє – це не тільки про нові гаджети, сучасні технології або моду. Хоча вони й важливі, у центрі наших життів сьогодні і в майбутньому має бути турбота про інших. Для християн посланню «Люби свого ближнього, як самого себе» виповнюється 2000 років, але воно таке ж релевантне сьогодні, як і будь-коли».

Різдвяне привітання, 2017 рік

У своїх різдвяних привітаннях Королева завжди згадувала події, які сколихнули Британію та світ цьогоріч, і знаходила слова, у яких хтось знаходив підтримку, а хтось – відображення своїх почуттів.

У 2017 році після терористичних атак у Лондоні та Манчестері вона звернулася до британців із промовою про дім:

«Ми вважаємо наші домівки місцями тепла, знайомства та любові; спільних історій і спогадів. Можливо, саме тому в цю пору року так багато людей повертаються туди, де вони виросли. Для багатьох ідея дому виходить за межі фізичної будівлі – це може бути і все їхнє рідне місто…

Багато з тих, хто вижив після атаки, зібралися всього через кілька днів на благодійний концерт. Це був потужний акт повернення собі землі та міста, яке ті молоді люди називають своїм домом…».

Звернення у зв’язку з COVID-19, 2020 рік

Коли світ поринув в ізоляцію, Королева змогла знайти слова, які об’єднали людей на відстані:

«Я сподіваюся, що в наступні роки кожен зможе пишатися тим, як він відповів на цей виклик. А ті, хто прийде після нас, скажуть, що британці цього покоління були такими ж сильними, як будь-які інші покоління до нього.

У країнах Співдружності та в усьому світі ми бачили зворушливі історії про людей, які об’єднувалися, щоб допомогти іншим, доставляючи продукти та ліки, дбаючи про сусідів або переоблаштовуючи підприємства, щоб допомогти.

Цього разу ми об’єднуємося з усіма країнами світу у спільній роботі, використовуючи великі досягнення науки та наше інстинктивне співчуття для зцілення. Ми досягнемо успіху – і цей успіх буде належати кожному з нас.

Ми повинні втішатися, що, хоча нам і доведеться ще потерпіти, кращі дні знову настануть: ми знову будемо з нашими друзями; ми знову будемо з нашими родинами; ми ще зустрінемося».

Різдвяне привітання, 2021 рік

У 2021 році Королева втратила коханого чоловіка, принца Філіпа, у шлюбі з яким вона була понад сімдесят років. Вона розповіла про проживання своєї втрати та спогади про нього у своєму різдвяному зверненні.

Вона розпочала з фрагменту своєї промови на святкуванні їхнього золотого весілля:

«Він нелегко приймає компліменти, але він був моєю силою та опорою протягом усіх цих років, і я, і вся його родина, і ця, і багато інших країн, перед ним у боргу більшому, ніж він би будь-коли зізнався, більшому, ніж ми коли-небудь дізнаємося».

«Незважаючи на те, що для багатьох це час великого щастя та гарного настрою, – продовжила вона. – Різдво може бути важким для тих, хто втратив близьких. Цього року я особливо гостро розумію чому.

Але після смерті мого коханого Філіпа, я знаходила велику втіху в теплоті та прихильності багатьох вшанувань його життя та творчості з усієї країни, з країн Співдружності та світу. Його почуття обов’язку, інтелектуальна допитливість і здатність знайти щось веселе у будь-якій ситуації – вони були безмежними. Його пустотливе, допитливе мерехтіння було таким же яскравим наприкінці, як і тоді, коли я вперше побачила його.

Але життя настільки ж складається з останніх прощань, на стільки воно складається з перших зустрічей».