ЖиттяПостраждала ніколи не винна. Як тату Медузи стало символом постраждалих від насильства?

Давньогрецькі міфи і їхні інтерпретації

Медуза Горгона – це героїня грецької міфології, а Стародавня Греція не була дружелюбною до жінок. Греки вважали, що саме жінка винна у всіх бідах, бо вона відкрила скриню Пандори, яка містила все зло світу, саме через них розпочинаються війни.

Тож жінки були постійно під контролем чоловіків: чоловіка, батька, брата – сиділи здебільшого вдома й народжували дітей. Їм рідко вдавалося стати мисткинями або інтелектуалками, а тих, кому вдавалося пробитися, поважали набагато менше, ніж чоловіків їхнього рівня.

Це вплинуло й на зображення жінки в давньогрецьких міфах, оскільки вони відображали тодішню систему цінностей і вірувань. Часто жінок прописували як монстрів або ж наділяли їх рисами характеру, як-от: підступність, зрадливість, маніпулятивність і брехливість. Навіть богині в греків страждали: Афродіта, богиня любові, застрягла в шлюбі без любові, а Гера, богиня шлюбу, стала дружиною Зевса, який постійно їй зраджував. Образ Афіни також вважають суперечливим: вона впливова й мудра, що може потенційно зробити з неї феміністичну героїню, проте вона здебільшого допомагала чоловікам і втручалась у життя жінок тільки тоді, коли їхня доля перепліталася з героями-чоловіками.

Зараз це негативне зображення й сексистські міфічні сюжети переосмислюють через феміністичну перспективу. Наприклад, історія Персефони, яку викрав Аїд, колись вважалася милою любовною історією. Бог підземного світу закохується в молоду дівчину, забирає до свого Царства мертвих, виказує їй ніжність і доброту, дарує подарунки та ставить її трон поруч зі своїм. Отож вони щасливо правлять разом підземним світом пів року, і пів року Персефона проводить з матір’ю Деметрою.

Проте зараз історію не вважають романтичною, адже Аїд таки агресивно викрав Персефону й зманіпулював нею заради отримання її згоди (чи смирення), а Зевс віддав дівчину богові підземного світу без згоди Персефони і її матері, хоча він знав, що це розізлить Деметру. Єдиним феміністичним моментом міфу вважають те, що Персефона активно правила царством тіней і постійно впливала на рішення Аїда. Деякі ж вважають усю історію феміністичною, бо начебто Персефона жила в маскулінному світі й постраждала від нього, але змогла вижати з нього все, що було можливо в її ситуації.

Історія Медузи

Медуза – це одна з горгон, давньогрецьких монстрів. У деяких міфах (частіше в римських переказах) вона постає як красива молода дівчина з блискучим волоссям, а в деяких вона мало була схожа на людину від народження.

За однією версією, Посейдон, бог морів, був злий на Афіну за те, що саме їй дістався контроль над Афінами, тому вирішив їй помститися. В іншій версії йому просто сподобалася Медуза, і тому він її зґвалтував прямо в храмі. Об’єктом Афіниної люті стала постраждала дівчина. Служниці храму мали зберігати незайманість, а Медуза її втратила, зламала свою клятву, хоча й не за своєю волею. За це Афіна її покарала, перетворила її волосся на змій і наділила колишню служницю прокляттям, що будь-який чоловік, який на неї подивиться, перетвориться на камінь.

Проте це покарання також стало частиною дискусій серед тих, хто цікавиться міфами. Деякі користувачки інтерпретують, що Афіна захистила Медузу своїм прокляттям від усіх чоловіків, які можуть її зґвалтувати в майбутньому. Проте така версія малоймовірна, якщо зважати на попередні дії Афіни щодо жінок і сексизм у міфах греків. Деякі версії міфу також зазначають, що саме богиня мудрості допомогла Персею вбити Медузу.

Тож здебільшого всі схиляються до версії, що постраждалу було покарано за дії ґвалтівника. І тепер постраждалі від сексуального насильства хочуть повернути собі цей символ.

Реапропріація й тату Медузи

Реапропріація – це процес, коли пригнічена група повертає собі слова, які раніше використовували для їхнього приниження. Наприклад, темношкірі люди почали використовувати слово на н, хоча воно раніше було расистським слюром, а любителі наукової фантастики й технологій почали називати себе ботаніками, як спосіб боротися з його негативним значенням. Неможливо висміяти людину словом ботанік, якщо вона сама себе так називає. Так само слово квір раніше було гомофобним, а тепер його широко використовує ЛГБТК+ спільнота.

Щось схоже намагаються зробити й з образом Медузи. Коли постраждалі роблять таке тату, вони хочуть наголосити й нагадати самим собі, що постраждала ніколи не винна у зґвалтуванні й тому ніколи не має бути покарана. Це також нагадування про їхню силу, що вони змогли жити далі з цим досвідом.