Життя«Радіємо за клієнток». Хаб «ВОНА» про свою діяльність та економічну спроможність жінок

Про історію створення

Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA Ukraine) має комплексну програму з протидії та запобіганню гендерно зумовленому насильству. Програма надає підтримку Уряду України у зміцненні політичної та правової бази, підтримує громади у створенні спеціалізованих служб для постраждалих від домашнього насильства.

Проте часто жінки мають змогу знайти безпеку в шелтерах і розірвати насильство, але не мають можливості забезпечувати себе та дітей надалі. Саме тому ми вирішили доповнити спектр цих послуг економічним компонентом. Ми консультуємо та підтримуємо жінок, яким потрібна економічна незалежність, щоби розірвати коло насильства або не потрапити в нього. Ми також продовжуємо працювати з партнерами – розповідаємо нашим клієнткам, де вони можуть знайти шелтер, денний центр або отримати безоплатну правову допомогу, а також заохочуємо соціальні служби та центри зайнятості направляти людей до нас.

У жовтні 2020 ми почали із сайту, кар‘єрні радниці консультували онлайн. Проте після початку повномасштабної війни зросла кількість жінок, які потребують підтримки, але не мають доступу до онлайн-зустрічей. Багато хто не має стабільного інтернету або місця для консультації, переміщені жінки вимушені були покинули домівки без техніки. Відтак із червня 2022 року ми розширились і створили офлайн-хаби у Львові, Дніпрі, Києві, Ужгороді та Запоріжжі. У грудні плануються відкриття хабів у Чернівцях і Луцьку. У цьому році 3456 жінок отримали допомогу, 1789 з них – у локальних хабах.

Про діяльність хабу

Наша головна ціль – щоби жінки стали економічно незалежними, тому всі наші активності спрямовані саме на це.

Насамперед це про індивідуальні кар’єрні консультації, де ми допомагаємо визначитися з бажаною сферою та працевлаштуватися в ній. Проте ми також проводимо групові консультації та тренінги, які допомагають розвивати економічну спроможність – фінансова грамотність, складання бізнес-плану, маркетинг. Це допомагає жінкам почуватися більш упевненими в собі та чітко бачити шлях до працевлаштування чи побудови власного бізнесу.

Невіддільною частиною роботи є і психологічні консультації. Багато клієнток намагаються впоратися з травмою насильства або складним емоційним станом, пов’язаним із війною. Психологині допомагають їм стати впевненішими у своїх можливостях і мотивують іти кар’єрним шляхом, справлятися з невдачами та відмовами на співбесідах. Вони допомагають зрозуміти, що коли щось не складається, то варто сприймати це як досвід, а не те, що треба відмовитися від кар’єри.

Ми також співпрацюємо з бізнесами в тих регіонах, де є локальні хаби. Насамперед заохочуємо робити дні відкритих дверей, де жінки можуть піти на виробництво, подивитися на робочі процеси, послухали людей, які там працюють. Це невеличкі кроки, які допомагають їм упевненіше почуватися та менше боятися чогось нового. Бізнеси також організовують стажування, а їхні HR-спеціалісти/ки розповідають, як підготуватися до співбесід і подаватися на вакансії.

Про навчальні курси та вибір професії без стереотипів

Якщо жінка не має професії або хоче навчитися чогось нового, то ми робимо навчальні програми залежно від їхніх запитів. Паралельно ми аналізуємо потреби ринку та рівень зарплат, а також намагаємося просувати вибір професії без стереотипів. Жінки здебільшого обирають красу, а ми говоримо про те, що для них є більше варіантів, що немає поділу на чоловічі чи жіночі професії. Ми хочемо заохотити жінок обирати те, що подобається, а не те, що нав’язало суспільство. Наприклад, заохочуємо їх обирати інші, часто більш оплачувані професії, як-от сферу IT.

Моя сім’я виховувала мене так, що я можу всього досягти і нагадували мені, що я розумна і що я не мушу бути тільки чемною і гарною. Це завжди мене мотивувало діяти і пробувати нові речі. І мені б так хотілося, щоб жінки, які виховувалися не так, також це відчували, щоб у них не було жодних обмежень в їхніх горизонтах. Мені б хотілося цієї свободи для них.

Хоча сфера краси й залишається найпопулярнішою, IT уже наздоганяє. У цьому році ми навчили майже 400 жінок дизайну, тестуванню й інших напрямів у розробленні. Жінки також хочуть бути водійками таксі, ми працюємо й над партнерствами з енергетичними підприємствами й автосалонами. Сподіваюся, що через певний час зможу назвати професії у сфері STEM, які опановують наші клієнтки.

Про те, як війна вплинула на діяльність хабу

Перші дні мені взагалі було незрозуміло, що робити, що буде далі. Здавалося, наче уся наша діяльність неважлива, що усе пішло шкереберть. Та через декілька днів я зрозуміла, що мені пощастило бути в такій ситуації, де я можу допомагати людям. Наш проєкт – це не просто про кар’єру, а й про підтримку. За згодою керівництва я зв’язалася з усіма психологинями, і ми домовилися приймати всіх. Ми одразу переключилися на психологічну допомогу для всіх, кому це було потрібно. Більше не йшлося про співбесіди чи навчальні курси. Це було більше про людське спілкування, щоб жінки отримали підтримку, відчули, що їх не лишили наодинці, що вони можуть комусь подзвонити та поговорити. Мені було приємно, що проєкт може допомогти і тут.

Війна збільшила коло наших клієнток. Ми працюємо не тільки з тими, хто постраждав від насильства, а й із тими, хто перебуває в зоні ризику. І їхня кількість зараз дуже зросла, адже багато жінок втратили роботу й опору, що робить їх вразливими до насильства. Ми досі працюємо з бар’єрами до працевлаштування, керівних посад і власних бізнесів, але до цього додалась і більша кількість тих, хто з цими проблемами стикається.

Стало також більше швидкісного реагування: зараз немає часу на довге навчання, треба працевлаштовуватися тут і зараз, а навчатися вже в процесі.

Про плани та мрії на майбутнє

Один із найбільших наших пріоритетів на майбутнє – це жіноче підприємництво. Ми хочемо підтримувати жінок у тому, щоб вони розвивали бізнес у соціальному напрямі, знали, що таке соціальне підприємництво та принципи циркулярної, зеленої економіки. Ми хотіли б, щоб їхні підприємства відповідали запитам сучасної економіки, були стійкими та потрібними в будь-який час.

У нас поки ще немає спеціальних державних програм із працевлаштування постраждалих, які є в західних країнах. Ми тільки почали лобіювати їхній розвиток на державному рівні, щоб, наприклад, у центрах зайнятості були відділи для постраждалих від насильства з програмами працевлаштування та навчання. У багатьох країнах для бізнесів також є обов’язковими політики про запобігання та протидію насильству та про забезпечення гендерної рівності на робочому місці. Ми вважаємо, що цей обов’язок і загальна проінформованість про проблему дуже б допомогли нам працювати з бізнесами та допомагати жінкам, які потребують цього. Тому сподіваємося на максимальну підтримку цих ініціатив на законодавчому рівні в майбутньому – що буде ще більше обговорень і що цьому питанню продовжуватимуть приділяти увагу.

Про роботу кар’єрної радниці

Коли до нас на консультацію потрапляє жінка, то ми спочатку виявляємо її потреби та шукаємо можливий кар’єрний шлях, спираючись на попередній досвід, навички та бажання. Та на цьому етапі часто виникають проблеми. Жінки до нас приходять у стресі, вони часто зневірені в собі та повторюють, що вони нічого не вміють або заплуталися й не знають, що їм подобається. Дуже часто жінки навіть не дозволяють собі мріяти, вважаючи, що в них погана освіта, що ніхто не захоче їх брати.

Тоді ми починаємо розпитувати про хобі, про те, за що їх хвалили в дитинстві, яка діяльність змушує їх забувати про плин часу. Іноді починаємо розписувати все те, що жінка робить за день – виявляється, хтось допомагає розвивати бізнес чоловікові, хтось вчить дітей, хтось допомагає сусідам встановлювати комп’ютери. Жінки часто знецінюють свої вміння, які вони здобули, керуючи великим домогосподарством, а ми допомагаємо їм звернути увагу на ці навички та знайти способи перетворити їх на гроші.

Коли жінки приходять у центри зайнятості, то там не ставлять так багато запитань. Вони бачать, що якщо це домогосподарка, наприклад, то вона вміє прибирати або готувати їсти та направляють її туди. Ми ж намагаємося докопатися глибше та часто знаходимо те, що принесе набагато більше грошей і наповнюватиме.

Коли ми знаходимо кар’єру мрії, то прописуємо план, обираємо курси, створюємо CV і портфоліо, подаємося разом на вакансії. Кар’єрна радниця супроводжує жінку аж до завершення випробувального терміну.

Якщо це про підприємництво, то тут трошки довший шлях. Ми ще допомагаємо прописати бізнес-план, офіційно зареєструвати нове підприємство, вчимося сплачувати податки тощо. Та ми завжди це заохочуємо. Кар’єрні консультації зазвичай асоціюються з працевлаштування, але мені хотілося б, щоби більше жінок розпочинали щось своє.

Я ж відповідаю не тільки за консультації, а й за розвиток локального Львівського хабу. Тобто я також організовую заходи, які наповнюють простір – тренінги, партнерства з бізнесами, акції, просвітницькі заходи про домашнє насильство та гендерну рівність або інформаційні заходи про нашу діяльність. Іноді ми також їздимо по шелтерах або інших організаціях, які допомагають жінкам, і запрошуємо охочих до нас.

Про те, що мотивує

Коли я побачила вакансію радниці, то мені сподобалась ця ідея – допомогти жінкам, постраждалим від домашнього насильства, знайти не просто якесь заняття, а омріяну роботу. І це зовсім інші емоції, у порівнянні з комерційним сектором. Я дуже радію, коли знову бачу цей вогник у жінках, коли клієнтки отримують достойну заробітну плату, хоча не сподівалися навіть на мінімальну, коли вони виїжджають із шелтерів на власні квартири, коли покращується їхня якість життя.

У мені дуже багато щастя, коли вони телефонують і радіють, яка в них класна робота і колектив. Вони так часто дивуються першій зарплаті. Дуже часто це люди, які пережили психологічне насильство, де їм багато забороняли та казали, що в них нічого не вийде. Проте коли вони отримують роботу, то стають знову впевненими в собі, вибудовують власні кордони та не дозволяють більше такого ставлення до себе. Деякі зовсім розлучаються, тому що, виявляється, раніше їм не вистачало на це фінансів. Я помічаю, як зі знесилених жінок, які нічого не хочуть, вони стають упевненими та цілеспрямованими. У мене іноді сльози навертаються, коли телефонує жінка та каже: «Розумієте, я навчилась, я стрижу, і мені платять за це гроші. Мені за 50, і я не думала, що зможу опанувати нову професію. Але я роблю це прямо зараз».

Є й такі ситуації, коли жінки звертаються повторно. Проєкту вже другий рік, і після того, як відбулося посилення військових дій, жінки могли втратити роботу. Вони знову телефонують нам, і це приємно, бо вони знають, що їм є куди звернутися по кар’єрну допомогу.

Про виклики та підтримку команди

Іноді трапляються й неуспішні кейси, і вони засмучують мене. Іноді жінка кидає навчання та повертається до кривдника. Було декілька історій, коли жінка мусила відмовлятися від курсів або навіть роботи, тому що дитячий садок або школу відправили на дистанційку. Кар’єрна радниця не може впливати на деякі речі – непродовжені групи та гнучкість роботодавців.

У таких випадках ми не зупиняємо співпрацю, а продовжуємо шукати інші вакансії, шукаємо знання не на курсах, а, наприклад, у книжках. Та іноді жінки закінчують співпрацю зі свого боку. Вони самостійно ухвалюють рішення – ми не нав’язуємо продовження кар’єри. Проте нагадуємо, що завжди на них чекатимемо, якщо вони передумають.

Таке переживати важко. Тоді я відволікаюся на свої хобі, на серіали та книжки, зустрічі з друзями. Також дуже багато підтримки знаходжу в команді. Ми завжди можемо звернутися до психологинь, та й кар’єрні радниці також підтримують одна одну – ми зустрічаємося на віртуальну чашку кави та можемо виговоритися. Узагалі зібралася дуже класна команда з різноманітними навичками. Хтось знається на державному секторі, хтось розробляє методології консультацій, хтось генерує ідеї, – усі доповнюють одна одну.

За два роки хаб сильно масштабувався: із 6–7 консультанток до фізичних просторів кар’єрних хабів у 7 містах України, до заснованих соціальних підприємств, де жінки можуть працевлаштовуватися. І це в досить агресивних, я вважаю, умовах: локдаун і повномасштабна війна, яка охопила майже всю країну. Дуже сподіваюсь, що цей проєкт розвиватиметься далі так само стрімко. Мені цікаво, що буде далі.

текст: Анастасія Микитенко