ЖиттяЛайка чи слюр? Коли образа людини перетворюється на дискримінацію групи

Шл*ха, хв*йда, к*рва, л*рва тощо

По суті, образа – це слово, яке явно чи приховано звинувачує людину в тому, що вона поводиться не так, як їй слід. Гендерно-специфічні слова зазвичай беруть за основу гендерні стереотипи. Наприклад, традиційно жінка має бути смиренною та стидатися сексу, особливо якщо йдеться про більше як одного партнера за все життя. Саме тому приділялася (і в деяких культурах досі приділяється) така увага гімену. Тож щоби жінку образити, необхідно було вказати на її розпусність. Звідси й випливає така кількість лайки, яка фокусується саме на статевих зв’язках жінок. Словники пропонують багато варіацій слова повія.

Для чоловіків, наприклад, немає аналогів такої лайки, тому що їхня сексуальність не була такою табуйованою. Найближчими за значеннями є слова бабій, жиголо або ловелас. Проте ці назви часто використовують і в позитивному значенні, особливо коли чоловіки вихваляються перед іншими чоловіками своїми сексуальними пригодами. Також вони частіше згадуються в контексті зради, а не загальної кількості партнерів за все життя.

Якщо для слів «бабій» або «жигало» потрібен особливий контекст, то варіації слова «повія» використовуються для образи жінок за будь-яку дію. Ця лайка систематично ображає всіх жінок, а не конкретну особу, тому її визначають як слюр.

С*ка, с*кин син, к*рвин син

Слово с*ка також використовується, щоб образити саме жінок. У нього безліч значень: неприємна, неввічлива жінка; підла жінка; керівниця, яка щось вимагає на роботі; стерво; або ж слухняна, безвільна жінка, якщо йдеться про с*чку з присвійним займенником попереду. Узагалі будь-яка жінка, яка зробила щось, що не подобається іншій людині, може стати с*кою.

В останні роки жінки намагаються реапропріювати це слово, називаючи так себе або інших жінок із гордістю, пишаючись тим, що вони своєю цілеспрямованістю або впевненістю порушують чийсь шаблон, чийсь комфорт. Водночас слово досі частіше використовують як образу для жінки, особливо якщо його кажуть чоловіки.

Особливо цікавою є лайка с*кин син (або ж к*рвин син), адже вони позначають, що погана поведінка або характер чоловіка – це вина його матері, тобто жінки, тому з чоловіка начебто знімається відповідальність за його вчинки. Примітно, що аналог «с*ча дочка» майже не використовують.

Глух*юватий, і*іот, д*біл, д*цепешнік, і*валід, д*ун, а*тист, сл*пий, п*их, к*ліка, і*теричка тощо

Такі слова є слюрами для людей з інвалідністю або певними хворобами. Проте така лайка є такою звичною, такою вживаною, що ми можемо забувати, що за цими словами стоїть образа певної групи, знущання з чиїхось умінь або способу життя.

Наприклад, як образливі слова використовують «сл*пий», якщо людина щось не може знайти, «і*іот», якщо людина повільно думає, щось забуває або не розуміє, або ж «п*их», якщо людина зла, дратівлива або якось незвично себе поводить. Фактично в таких випадках чиюсь інвалідність або хворобу використовують як образу, натякають, що елементи чиєїсь хвороби потрібно усувати, бо з ними ви стаєте гіршою людиною. Такі слова ніколи не використовуються як компліменти, а відтак відображають негативне ставлення до фізичних або психологічних хвороб.

П*дар, п*дарас, п*дарський

Слова «п*дар» найчастіше вживається на образу геїв. Це жаргонне слово від «педераст», яке означає «той, хто любить маленьких хлопчиків». Воно перейшло в українську мову з російської.

В останні роки українське суспільство стає толерантнішим, але сама лайка не зникла, а переродилася. Тепер слово частіше використовується на позначення негативних рис характеру, тому можна зустріти фразу, що «геї та п*дори – це різні поняття».

Та це не скасовує його довгу історію приниження, походження слова й того факту, що гомофоби досі використовують це слово, щоб образити квірів. Українські ЛГБТК+-активісти просять не використовувати цю лайку, навіть якщо мається на увазі характер людини.

Ж*д, н*гр, ч*рножопий*, х*ч, ч*рка

Це група слюрів, які дискримінують людей певної раси або ж національності. У певних випадках вони настільки закріпилися (як, наприклад, ж*д або х*ч), що вже використовуються не як образи, а як звичайні назви. Та всі вони також мають давню історію приниження та ненависті й досі ображають групи людей.

Як відмовитися від слюрів?

Деякі лайливі слова ми використовуємо з усвідомленням того, що це покликано образити групу людей, але іноді ми не підозрюємо, що якесь лайливе слово є слюром. Певні вислови стали дуже нормалізовані в нашій мові, частково втративши своє перше значення, а деякі вислови рідко визнають слюрами, тому що вони існували в мові більше тисячі років і на них перестали звертати увагу. Так, наприклад, сталося з гендерно-специфічною лайкою.

Проте незнання не дає право на дискримінацію: варто помічати, які слова ми використовуємо в стресові моменти. Найкраще почати з того, щоб вивчити інші слова для опису явищ або рис характеру, які вас дратують, і заміщати їх надалі. Також варто відмовитися від елементів масової культури, які часто використовують слюри – расистські або мізогіністські пісні, комедійні серіали, де постійно висміюють групи людей, авторів, які дегуманізують своїх героїв заради уваги тощо. Натомість ви можете підписатися на активістів, які висвітлюють упередження щодо різних груп, щоби краще зрозуміти, який вплив мають ваші слова та вчинки.

Це нормально, якщо відразу не вийде уникати всіх слюрів, проте варто помічати за собою, коли це трапляється, і перепрошувати. Проте не варто казати: «Я перепрошую, якщо мої слова когось образили». Так людина наче знімає відповідальність із себе та перекладає вину на слова або ж на людину, яка начебто ображається просто так. Краще буде перепросити за те, що ви використали саме таку лайку.