ЖиттяЖінки старшого віку рідше ідентифікують прояви насильства – дослідження

Жінки старшого віку рідше ідентифікують прояви насильства, більш схильні поступитися своєю економічною свободою, сексуальними бажаннями чи небажаннями й більше думають про інтереси й потреби інших людей, ніж про свої.

Про це свідчать результати опитування, яке провели громадські організації «Рада жінок Донеччини» й «Маріупольська Спілка Молоді» для кампанії «16 днів проти насильства». В опитуванні взяли участь 105 людей, серед яких 89% склали жінки, а 11% – чоловіки. 

Організації порівняли, як на прояви насильства реагують люди різних вікових груп.

Економічне насильство

Економічне насильство виражається в намаганні контролювати фінанси партнера або умисному позбавленні доступу до житла, їжі, одягу й іншого майна, на яке людина має законне право. Статистика за 2022 рік показує, що 17% звернень на Національну гарячу лінію стосувалися саме економічного насильства.

Опитування показало, що лише половина респондентів виявила бажання самостійно розпоряджатися коштами. 33,7% респондентів погодилися б звітувати про свої витрати партнеру, а 12,5% висловили бажання, щоб партнер допоміг їм контролювати витрати. У громадських організаціях зазначають: ці дані дозволяють відслідкувати, як розподіляється контроль над фінансами в різних вікових і статевих групах.

Найбільший інтерес до спільного управління фінансами виявляють жінки старше 35 років і молоді чоловіки віком до 35 років. Більшість опитаних не вважає обов’язковим просити грошову підтримку від батьків чи партнерів, надаючи перевагу фінансовій незалежності.

Утім, 11% респондентів(-ок) готові брати гроші власних партнерів(-ок), не питаючи їх. Згідно з опитуванням це найбільш властиво жінкам старше 36 років, молодим жінкам і чоловікам віком 21–35 років.

«Цікаво, що попри поширені практики економічного насильства, деякі жінки відмовляються від фінансової незалежності. Це підтверджує проведене опитування, де 44% опитаних (майже порівну у всіх вікових категоріях) готові покинути роботу, якщо їх про це попросить партнер. Водночас фінансово незалежні жінки менше залежні від партнера, вони більш упевнені в собі й не дозволяють партнеру використовувати економічний важіль як фактор впливу на їхні рішення», – зазначають автори дослідження.

Психологічне насильство 

За даними статистики звернень до Національної гарячої лінії за 2022 рік, психологічне насильство становить понад 53% всіх випадків насильства. Це про приниження, маніпуляції, звинувачення, шантаж, ігнорування, образи й інші методи впливу на партнера чи партнерку.

Результати показують, що лише 9% опитаних вважають за вираз любові й турботи надмірну увагу партнера(-ки), який(-а) телефонує чи пише що 10 хвилин і проявляє інтерес до кожного аспекту їхнього життя.

Деякі респонденти виявили бажання перевіряти дзвінки, соціальні мережі й повідомлення свого партнера(-ки). Близько 30% опитаних вважають це нормою, особливо жінки старше 36 років. 

Загалом переважна більшість опитаних готова поступатися власними інтересами на користь інших. Щодо висловлення своїх думок й емоцій більшість респондентів вважають, що важливо враховувати емоційний стан партнера(-ки) перед тим, як говорити свої зауваження.

Водночас 81% опитаних визнали, що їм зручніше змовчати, збрехати або погодитися з партнером(-кою), ніж ризикувати розпочати конфлікт. Лише 19% готові відстоювати свою думку.

Сексуальне насильство

Опитування показало, що 41% респондентів готові поступатися власними бажаннями й виконувати «подружній обов’язок», і здебільшого це жінки віком від 35 років. Водночас опитані заявили, що можуть чітко розпізнати гарасмент на роботі чи навчанні, а 69% готові звернутися за допомогою в разі домагань.

«Рада жінок Донеччини» й «Маріупольська Спілка Молоді» припускають: жінки старшого віку рідше ідентифікують прояви насильства через атмосферу, у якій вони зростали: «Причиною можна було б назвати радянські підходи у вихованні, коли колективні інтереси було заведено ставити вище своїх. Також ті чесноти, які є частиною ментальності українців й українок, а саме терпимість, родинні цінності й піклування про ближнього, можуть використовуватися людьми, схильними до вчинення насильства», – зазначають в організаціях.

Водночас молодь більш обізнана про власні кордони й права, а тому швидше може розпізнати прояви насильства як щодо себе, так і щодо близьких, і звернутися по допомогу. 

«Батьківська родина має дуже вагомий вплив на сприйняття соціальних норм дитиною, проте завдяки активній роботі громадського сектору й освітніх закладів ми почали частіше говорити про насильство і способи захисту себе», – зауважує координаторка програм з роботи з молоддю ГО «Маріупольська Спілка Молоді» Вероніка Бородуліна. 

Ситуація з домашнім насильством в Україні

Із початком повномасштабного вторгнення правоохоронці фіксували зниження звернень щодо домашнього насильства. Для порівняння, у 2021 році було зареєстровано понад 325 тисяч заяв про випадки домашнього насильства, у 2022-му їх кількість скоротилася до 244 тисяч. Також упродовж першого півріччя 2022 року, якщо порівняти з першим півріччям 2021 року, надійшло на 27,5% менше повідомлень до правоохоронних органів щодо вчинення домашнього насильства й зареєстровано на 52% менше кримінальних проваджень за ст. 126-1 ККУ «Домашнє насильство». 

Проте вже за перше півріччя 2023 року правоохоронці зафіксували на 40% більше повідомлень щодо домашнього насильства, ніж за аналогічний період 2022 – майже 145 тисяч. 

Кривдниками у справах про вчинення домашнього насильства в 98% випадків виступають чоловіки. Найменше фактів домашнього насильства зафіксовано, коли воно вчинялося дружиною/партнеркою щодо чоловіка/партнера – 0,5% випадків.

Щодо розподілу за віком, то на Національну лінію найбільше зверталися люди віком 31–40 років (24,5%), 41–50 років (21%) і люди старше 60 років (22%).

Куди звертатися в разі домашнього насильства:

• Національна поліція України: 102
• Гаряча лінія для постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, дитячого насильства: 1547
• Гаряча лінія першої психологічної допомоги й відкрита національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству: 116 123
• «Кризові кімнати» для постраждалих від домашнього насильства (адреси не розголошуються, можна дізнатися на гарячих лініях)
• Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги
• Гаряча лінія безоплатної правової допомоги: 0 (800) 213 103
• Національна дитяча гаряча лінія: 0 (800) 500 225, 116 111 (з мобільного)
• Чат-бот #ДійПротиНасильства в Telegram: @police_helpbot

Ілюстрація: Freepik