ЖиттяПро партизанок і про емоційну роботу. 10 найкращих текстів Wonderzine Україна за 2023 рік
Wonder Wrapped
У 2023 році ми продовжували висвітлювати історії жінок, ЛГБТКІ+-людей і важливих на війні організацій, разом із психологами розбиратися з ментальним здоров’ям, ділитися добірками книжок, фільмів і серіалів, робити огляди на тренди й шукати найкращі українські бренди.
Перед Новим роком вирішили відрефлексувати те, про що нам вдалося розповісти цього року, і поділитися своїми улюбленими текстами в цій добірці.
«На кожну дію росіян у нас була протидія». Це жінки, які беруть участь у партизанських рухах
«Рухи опору для українців – історичне заняття. У нас було чимало прикладів повстанських рухів і рухів спротиву, які в підсумку приводили до того, що Україна ставала соборною та незалежною. Цей раз – не виняток»
Учасниці руху опору й партизанських рухів із «Жовтої стрічки» про рішення долучитися до партизанської діяльності, тиск від окупантів та акції опору.
Як деколонізовувати себе. Розмова з Маріам Найєм
Люди рідко звертаються до колонізації з цікавості. Здебільшого – коли пережили певну травму. Євромайдан, Революція гідності – це момент, коли відбувся наш деколонізаційний катарсис.
Культурологиня Маріам Найєм про те, як боротися з відчуттям романтизації російського контенту, який чимало українців споживали в дитинстві, і які кроки щодня деколонізують нас і відділяють від росії.
Що таке акушерське насильство й чому потрібні систематичні зміни, а не точковий захист?
Акушерське насильство набуває безліч форм: видавлювання дитини, приниження породіль, введення препаратів без згоди жінки. У матеріали розповідали історію двох жінок, які пережили акушерське насильство в різні роки, і розібралися, як воно впливає на породіль і дітей і чому варто перейти від запитання «як жінка може себе захистити» до «як ми можемо змінити систему на ту, що сконцентрована на людині?»
Як у Флібег. 7 книжок про неідеальних жінок і їхні нефільтровані думки
У реальному світі не всі ми безупинно будуємо кар’єру, уміємо сипати доречними жартами на перших побаченнях і думаємо лише про високе, а не про те, як же не хочеться прибирати вдома. У цій добірці сім книжок про хаотичних, незграбних, лінивих, дивних, злих та аморальних жінок, які відгукуються своєю справжністю.
«Я будую роботу на довірі й любові до своїх побратимів». Це жінки-військові командирки
«На той момент у взводі було приблизно 12 чоловіків, і їхня більша частина пішли звідти після того, як мене призначили на посаді. Вони аргументували це тим, що в мене немає бойового досвіду, і взагалі я жінка, а ніхто не хоче бути під командуванням жінки. Мені довелося набирати нових людей, від старого складу зі мною пішло лише четверо»
Бути командиркою рідко буває легко. Окрім знань і виконання своїх прямих обов’язків, потрібно також будувати комунікацію з командою та постійно захищати свій авторитет. Читайте, як дві командирки дійшли до свого звання, як до них ставляться побратими та з якими викликами вони стикаються щодня.
«Берегиня домашнього вогнища». Що таке емоційна та ментальна робота й чому вона падає на жінок?
Створити святковий настрій, нагадати всім про їхні обов’язки, зібрати каштани та кленові листочки для виробу на конкурс «Золота осінь» – це невидима праця, яку найчастіше виконує жінка, щоб зберігати приємну, дружню атмосферу вдома.
Розібралися, що таке емоційна робота, які її прояви та чи мають жінки брати на себе це навантаження, якщо саме в них краще розвинена емпатійність.
«На всі болючі теми доведеться розмовляти». Українські режисерки про тілесність у кіно
Тілесність буде одним з аспектів, про які ми говоритимемо і з яким працюватимемо після закінчення війни. Це і прийняття ампутації, і нового вигляду твого тіла, і фантомні болі.
Режисерки Марися Нікітюк і Надія Парфан поділилися тим, які міфи стосовно тілесності та сексуальності все ще поширюють у кіно, які їхні аспекти залишаються непроговореними і як говорять про тілесність в українському кіно.
Чому зумери вигорають. Про болі та мультизадачність двадцятирічних
Наша редакторка Оля Дуденко помітила безмежну втому своїх друзів і відчула на собі наслідки безперервної роботи. Чому їй так хочеться кинути успішний успіх і поїхати стати фермеркою в Карпати? У цьому вона рефлексувала у своїй колонці.
«Кричав на мене всю дорогу». Жінки про поганий досвід водіння з інструкторами
Під час навчання водіння хочеться не зайвого стресу, а розуміння та підтримки від інструктора. На жаль, часто замість цього можна отримати лише крики або образливі жарти. Це вже така звична історія, що іноді учні вважають, що це абсолютно нормальна частина навчання, а крики – заслужені.
Жінки, які мали поганий досвід навчання з інструкторами водіння, розповіли, з чим вони стикнулися, чи вдалося їм знайти кращих інструкторів і як цей досвід вплинув на їхнє бажання водити.
«Десь я М, а десь – XL». Як розмір одягу втратив своє значення?
Чи закрадався у вас страх, коли ви міряли звичну L, а вона більше не підходила? Або ви замовляли сукню свого розміру в Aliexpress, а в ній не поміщалася навіть рука? Після чергового шопінгу, де ми міряли джинси одного бренда, але щоразу на нас сідав абсолютно інший розмір, ми вирішили розібратися, що взагалі відбувається.
Коментарі
Підписатись