ЖиттяВідчайдушно та щиро. 8 фото, які показують любов під час війни

Серед темряви днів і ночей, серед страху, невизначеності та сліз, усе, що нас тримає, це любов одне до одного. Під час війни вона буває такою різною – відчайдушною, несподіваною, стійкою, незгасимою, терпеливою, на відстані, такою, що рятує та захищає. Зібрали добірку з восьми фото, які показують усі її відтінки. 

Це фото про маленьку громаду, що об’єдналася з любові до своїх і споконвічного бажання українців нагодувати та зігріти, щоб хоч якось полегшити нелегкий шлях. З 26 лютого 2022 року в родинному кафе Анатолій і Наталія Біловол безплатно годують військових, медиків, евакуйованих людей та інших волонтерів. Допомагає все село: хтось приносить продукти, хтось заготівлі, а хтось готує. 

«Почали ми з пиріжків, з тарілки борщу. А зараз у нас до трьох тисяч людей приходить за добу. До нас заїжджають і завозять поранених хлопців. Є такі, що в госпіталі, а є такі, що везуть із Дружківки – вони голодні, намагаємося їх вдягати, намагаємося їм допомагати всім, чим можемо», – розповідає пані Наталя.

Так щемко бачити нове життя серед війни й те, як ревно батьки захищають його безпеку та безтурботність. 23 березня 2022 року 42-річна Ірена Задорожнюк через кесарів розтин народила сина Михайла, свою першу та єдину дитину, на яку вони чекали понад п’ять років. Їй і її сім’ї довелося спуститися до підвалу під час повітряної тривоги, де вони з чоловіком Валерієм обмінюються посмішками та жартами в підвалі, незважаючи на сирени, переповнені коридори та болісні сеанси грудного вигодовування.

«Ми дуже довго чекали на цю дитину. Мені 42. Тому день його народження був найщасливішим, мабуть, найщасливішим днем у моєму житті. Але я запитую себе: чому моя дитина мала народитися під час війни?», – розповіла вона виданню Glamour.

Український військовий Родіон зустрічає свою маму Наталю, дружину Тетяну та однорічну доньку Поліну, коли вони прибули на залізничний вокзал у Харкові у травні 2022 року. Його сім’я евакуювалася до Польщі, вони чекали на цю зустріч три місяці. У місті надалі зберігається загроза нових атак росіян. 

Інтерсіті Київ-Краматорськ став одним із найпопулярніших маршрутів серед пасажирів у 2023 році. Краматорський вокзал бачить багато радісних зустрічей і сумних прощань із надією побачитися знову якомога швидше. Через це Краматорськ почали називати романтичною столицею світу. 

Собаки й коти стають маленькою сім’єю й острівцем домашності на лінії фронту. І залишаються вірними та важливими друзями після повернення в цивільне життя. 

На фото – Андрій зі 110 бригади та його вівчарка Пуля, разом із якою вони були на найгарячіших ділянках. Коли Андрій отримав поранення, то почав шукати лікарню, де їх приймуть разом. Така знайшлася в Дніпрі. Лікарі кажуть, що саме завдяки Пулі герой швидко йде на поправку, та й сусідам за палатою Андрія, теж військовим, компанія вівчарки пішла на користь.

Фото: Олексій Божко

Медик добровольчого батальйону «Госпітальєри» Олексій Божко поділився фотографією двох побратимів, які вважали одне одного загиблими. Та на етапі евакуації вони зустрілися живими. 

У листопаді 2022 року Україна була повна любові: херсонці вітали військових у звільненому місті, і всі вітали херсонців із поверненням додому. Було багато обіймів, сліз, квітів та спроб нагодувати всіх. А ще дуже багато вдячності. 

Це фото зробив Микита Борисов, один із перших військових, який зайшов до міста. «Вийшли там, обіймалися, цілувалися з людьми. Це був один із найкращих моментів, якщо чесно, у моєму житті. Це була така ейфорія, що декілька днів ми з хлопцями ходили й такі: «Блін, круто було! Оце було круто! Це було неймовірно». Я ось так стою, а люди просто хочуть до мене доторкнутися», – ділиться Микита в коментарі для «Суспільного».

Під час війни любов – це дуже часто про надію, очікування й пам’ять. На різдвяні свята Світлана, мама полоненого військовослужбовця Андрія, пакує подарунки військовим, укотре нагадує про полонених і переглядає фотографії сина. Увечері вони з мамою сідають за святковий стіл. Над ним висять портрети Андрія й Анатолія. Світлана читає молитву.