Життя«На тракторі навчилась їхати швидше, ніж на авто». Я працюю трактористкою

У нашій рубриці «Професія без статі» ми говоримо про професії, що стереотипно вважають жіночими або чоловічими, і про людей, які працюють у цих професіях. Героїня цього випуску – трактористка Аліна Швець.

Дівчина навчається в Кельменецькому професійному ліцеї та своїм прикладом змінює сприйняття не тільки стеретипно жіночих професій, але й непрестижність робітничих професій.

Ми поговорили з Аліною про те, як вона зацікавилася професією трактористки, чим вона наповнює її та виснажує, на які труднощі натрапляє дівчина й чому згуртованість дуже важлива, коли ти працюєш у полі. 

Текст: Ольга Дуденко

«Із самого дитинства в полі» 

Можна сказати, що своєю професією я зацікавилася дуже давно, бо в мене родина працює в цій сфері. Ще мої прадіди займалися полями, у них було чимало худоби, щось від цього лишилось у моїх генах. Мої брат і тато – теж трактористи, брат ще й навчає дітей цієї діяльності. Виходить, що я із самого дитинства коло трактора й так само коло поля. Я взагалі дуже сильно люблю все, повʼязане з полями, садами, у мене багато знайомих, які тримають сади, і сама немало працювала в них, збираючи врожай і доглядаючи саджанці. 

Коли я закінчувала дев'ятий клас, то думала, куди ж мені далі вступати. Зрозуміла, що серце лежить до аграрної справи, але, щоби вступити на цю спеціальність, потрібна була повна базова середня освіта, усі одинадцять класів. Я не хотіла переходити до старшої школи, тому пішла в училище. Звісно ж, на трактористку. 

Навчання 

Навчатися місцями було важко, бо є багато обовʼязків, які потребують належної фізичної підготовки. Але мене навчали й батько, і брат, тому на тракторі я навчилась їхати швидше, ніж на авто, і те – на машині ще треба вчитися (сміється). Мені пощастило, що я опинилася серед правильних людей, які допоможуть і підтримають. 

Виникали труднощі, коли треба було вивчити будову трактора, його механізми. Майстри та хлопці в моїй групі в училищі неодноразово мені в цьому допомагали та підтримували, за що їм вдячна. Нас, дівчат, у групі всього двоє. 

Коли я вчилася їздити на тракторі, чомусь постійно потрапляла в екстремальні умови: то дощ настане, то зламається причіп, акумулятор сяде. Було класно, згадати є що (сміється). 

Я взагалі дуже сильно люблю все, повʼязане з полями, садами, у мене багато знайомих, які тримають сади, і сама немало працювала в них, збираючи врожай 

Спочатку ми здобуваємо професію слюсаря, бо це найперша ланка виробничого процесу. Потім уже йде робота з трактором. На першому курсі ми вивчали теорію, будову трактора, технічне обслуговування, а на другому вже сідали в трактор, проводили водіння. Трактористи теж ідуть від теорії до практики. 

У сучасних тракторах і комбайнах складнощів набагато менше. Вони добре оснащені й модернізовані, там є все необхідне. Багато хто може їздити на них і легко цього навчитися. З давнішими машинами трохи важче: там треба мати достатньо сили, щоб водити їх. 

День трактористки

Здебільшого день тракториста починається вдосвіта й може закінчуватися дуже пізно або ж узагалі до наступного ранку, але це залежить від сезону. Завжди треба прокидатися рано, проводити технічне обслуговування трактора: перевірити рівень мастила в картері двигуна, рівень охолодженої рідини, коробку, мости, щоб робота пройшла без ламань та ускладнень. 

Коли відбувається сезон збирання, наприклад, сої, однозначно треба працювати зранку, бо потім настає сильна спека. Ти прокидаєшся, береш із собою їжу, їдеш на поле, збираєш урожай. Снідаєш, обідаєш, вечеряєш ти на полі, а інколи й узагалі не встигнеш перекусити. Словом, це дуже насичені дні, і на інші справи, окрім роботи, у тебе немає часу. 

До будь-якого сезону потрібно ретельно готуватися, бо якщо, наприклад, настане сезон збирання, а твій комбайн буде несправним, – це недобре. Час, щоби полагодити всю техніку: трактор, комбайн, агрегати – на це є вся зима. Також потрібно завчасно закупити палива, бо воно швидко витрачається, придбати гербіциди, інфікциди, фунгіциди, селітру, карбамід, щоб кропити шкідників і підживлювати рослини.  

Що подобається й не подобається в професії

Я дуже не люблю сидіти на одному місці, а в цій професії такого точно не буде: ти завжди в русі, рано прокидаєшся і їдеш. Можна сказати, що ти постійно проводиш час із природою, і це підкріплює моє захоплення, бо більшу частину дня я перебуваю на свіжому повітрі. Класно дивитися, коли після важкої роботи земля щедро віддає свій врожай. Водночас трактористи постійно зайняті, і, коли в тебе закінчується одна справа, уже зʼявляється якась інша. 

Ти прокидаєшся, береш із собою їжу, їдеш на поле, збираєш урожай. Снідаєш, обідаєш, вечеряєш ти на полі, а інколи й узагалі не встигнеш перекусити

Як каже мій тато, у трактористів ніколи не буває поганого настрою, бо їм є де черпати сили. Мене моя професія дуже надихає й підходить моєму характеру. 

З того, що не подобається, – те, що часом ти дуже сильно виснажуєшся. Особливо під час сезонів, коли мало спиш і вдосвіта встаєш. У таких випадках завжди треба добре виспатися, поїсти, відпочити, почитати Біблію – тоді швидко відновишся. Крім цього, речовини, які ти використовуєш проти шкідників у землі, шкодять здоровʼю і є небажаними у використанні – це теж мінус. 

Стереотипи

Звісно, я чула висловлювання про те, що трактористка – це чоловіча професія. Люди різні, і серед них завжди будуть ті, які тебе зрозуміють і підтримають, поруч із тими, які будуть проти твоїх рішень і переконань. Водночас є випадки, коли, навпаки, я розповідаю про свою спеціальність, і всі приємно дивуються й радіють, що дівчата теж працюють на таких посадах. 

Гендерні стереотипи часто дуже тиснуть і впливають на твою реакцію на складнощі в професії. Якщо всі говорять тобі про те, що ти щось не зробиш, не зможеш, це все впливає на тебе, але потрібно навчитися не зважати на це все. Якщо ти віриш у те, що зможеш, обовʼязково знайдуться люди, які будуть тобі допомогою. Жінка може працювати трактористкою та справлятися з усіма викликами в цій професії, тому головне – прислухатися до власних рішень і не зважати на те, що люди можуть тебе осуджувати. У нас час потрібно думати своєю головою й бути сміливою. 

Робочі травми, погода й інші труднощі

Особисто я з травмами не стикалася, але професія трактористки справді має свої ризики, і травми тут цілком можливі. Під час лагодження трактора можна сильно поранитися, щось може впасти на тебе чи притиснути.

На перебіг нашої роботи дуже впливає погода. Коли настає час щось збирати, потрібна сонячна погода, щоби зерно просушилося й у ньому не було вологи. Якщо пішов дощ, комбайн може застрягнути у вогкій землі. А орати важко в дуже сухій землі. Після снігу чи дощу, коли земля набралася води, у трактористів є вислів – «закривати вологу». Тому ми здебільшого підлаштовуємося до погодних умов. 

Погода так само впливає на рослини: наприклад, соя дуже любить дощі. Так само, коли ростуть пшениця чи ячмінь, теж потрібен дощ, а під час збирання – сонце. Коли рік дощовий – це щастя для аграрія, адже дощ – це врожай, а врожай – це заробіток.

Ти постійно проводиш час із природою, і це підкріплює моє захоплення, бо більшу частину дня я перебуваю на свіжому повітрі

Сленг трактористів 

У трактористів дуже багато сленгових фраз – усі ми інколи любимо пожартувати. Кухарі, коли їм треба пришвидшити якісь процеси, кажуть «шевелити булками», а ось у нас «шевелять поршнями» (сміється). Є вислови «Умри, але зроби й нічого не говори», «Більше газу – менше ям».

Моменти абсолютного щастя в роботі

Мій улюблений момент у роботі – це їзда. Коли ти навчився їздити на тракторі, сідаєш на нього в полі, це дуже приємне відчуття, бо поки батько збирає тюки для худоби, ти вже можеш допомогти їм зі збиранням. У таких випадках відчуваєш себе дуже щасливою, як і тоді, коли вдався врожай. Ти бачиш поле, на якому вже є стиглий урожай, розумієш, що з Божою допомогою ви змогли його виростити. А також велике щастя, коли продаєш зерно за дуже гарною ціною: цей момент зрозуміє тільки той, хто сам його пережив. (сміється)

Під час навчання бувають моменти, коли в тебе не вірять і думають, що, працюючи трактористкою, ти нічого не зможеш. Потім на практиці ти демонструєш свої навички, розбираєшся у своїй роботі, і це знову приємні відчуття. Ти не просто пішла собі десь ходити та їздити, а розвиваєшся та на своєму прикладі показуєш, що це можливо. 

Бути згуртованими й не боятися проблем

У полі тобі майже ніколи не доводиться працювати одному: завжди потрібні люди, які будуть підхоплювати різні процеси. Наприклад, під час сівби одна людина сидить у тракторі, а інша – на сівалці, спостерігає за процесом – чи потрібно підсипати ще зерна, чи є якась несправність. Так само під час збирання поруч можуть їхати люди з причепом, які зберуть зерно. Якщо зламається трактор чи якийсь агрегат, самостійно ти будеш довго його лагодити. Натомість можна покликати на допомогу людей, компетентних у цьому.

Тож ви щонайменше працюєте в парі або втрьох, і згуртованість справді допомагає в моїй професії. Так само важливою є впевненість і готовність не боятися проблем. Вони виникатимуть у різних ситуаціях і далеко не один раз, але їх можна подолати. І не менш важливо для тракториста – якісно відпочивати, здорово харчуватися й дотримуватися гігієни.