Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

НовиниРосіяни в дослідження про російськомовних квір-людей додали Лесю Українку

Це обурило людей, тож авторам дослідження довелося вибачатися

У російському виданні «Русскоязычные квиры в Берлине в XVIII–XXI веках» («Російськомовні квіри у Берліні у XVIII–XXI століттях») 2023 року додали статтю про Лесю Українку. Про це пише «Читомо» з посиланням на допис незалежної білоруської журналістки Анастасії Захаревич.

«Ось ти борешся все життя за свою – українську – мову, а потім модні берлінські люди однаково назвуть тебе російськомовним. Особливо коли твою націю знову намагаються знищити, стверджуючи, що твоя мова не справжня», – прокоментувала журналістка.

У виданні про російськомовних квірів ідеться про Лесю Українку і її листування з Ольгою Кобилянською, яке називають «важливою пам’яткою лесбійської чуттєвості».

Книжка вийшла в організації Quarteera – це об’єднання російськомовних ЛГБТК+ мігранток/ів, зареєстроване в Берліні у квітні 2011 року. Асоціація називає себе «російськомовною групою геїв, лесбійок, бісексуалів, трансгендерних людей і їхніх друзів у Німеччині». Мета організації – протидіяти дискримінації російськомовних квір-людей із міграційним досвідом.

Організація стверджує, що допомагає ЛГБТК+ людям з України, які емігрували в Німеччину, а також створює спільні зустрічі з українцями, росіянами, білорусами, вірменами, німцями, молдованами й поляками. 

2023 року організація також влаштовувала подію, ведучими на якій були автори книжки про «російськомовних квірів». В анонсі події зазначалося:

«Столиця Німеччини протягом трьох століть суттєво вплинула на історію «гендерного дисидентства». У XVIII–XIX століттях під її впливом в росії вводилися гомофобні закони. Деякі з їх авторів навіть самі були квірами. Наприкінці XIX століття Берлін був джерелом натхнення для російської квір-культури. Після революції це місто стало місцем виходу багатьох непокірних «інакокохаючих». А в кінці XX століття Берлін знову надихав воскреслу російську квір-культуру».

Згадка про Лесю Українку як про частину російськомовної квір-спільноти викликала обурення. Після скандалу організація Quarteera оприлюднила допис українською мовою із вибаченням «за недостатню обережність». У ньому, зокрема, спробували пояснити, як стаття про Лесю Українку опинилася у виданні:

«Коли ми говоримо про «російськомовних» людей, ми маємо на увазі, що російська держава з XVI століття й дотепер є колоніальною імперією, яка захопила багато народів і країн. Російськомовні квіри в Берліні належали до різних культур: росіяни, українці, євреї, німці, азербайджанці тощо. Російська мова була для них однією з мов на батьківщинах і лінгва франка (мова, яка є засобом міжетнічного спілкування. – ред.) в Берліні.

[...] Ми визнаємо, що це могло викликати обурення й непорозуміння серед наших читач_ок і всіх, хто по праву пишається національною й культурною спадщиною України. Ми шкодуємо про це й обіцяємо, що будемо більш уважні до питань національної приналежності, вкладу в боротьбу й культурної специфіки наших геро_їнь».

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.