Views Comments Previous Next Search Wonderzine

ПсихологіяПитання психологу: Як не зруйнувати стосунки під час карантину

Питання психологу: Як не зруйнувати стосунки під час карантину — Психологія на Wonderzine

І вижити у вимушеній ізоляції

Психологи відзначають, що в ситуації вимушеної ізоляції наш емоційний стан дуже вразливий і ми гостро реагуємо на речі, яких раніше навіть не помічали.

Як пережити ізоляцію, щоб не розлучитися зі своїми партнерами одразу після закінчення карантину, говоримо з психотерапевткою Роксаною Ящук.


Роксана Ящук

психотерапевтка


Що відчуває людина у вимушеній ізоляції

Під час карантину багато звичних речей стають недоступними – більше немає можливості зустрічатися з друзями й колегами, змінювати оточення, займатися цікавими справами поза домом. Немає і можливості справлятися зі стресом звичними способами – наприклад, сходити в спортзал і зігнати всю негативну енергію на біговій доріжці. Впливає також економічна ситуація: через зміну планів і неможливість працювати погіршуються умови життя.

А будь-які обмеження пов'язані з втратою свободи. І тут ще виникає момент: у багатьох людей обмеження свободи – травма дитинства. Пам’ятаєте, як батьки не пускали на вулицю, примушуючи сидіти вдома за уроками? Всі можливі травми, які були пов'язані з сидінням вдома, зараз спливають назовні й люди починають боротися з оточенням. Власне, в цьому й полягає головна небезпека карантину – в людей актуалізувалися різні травматизації, які заважають їм пережити ізоляцію та не зриватися на рідних.


Будь-які обмеження пов'язані з втратою свободи

Про етапи стосунків

Будемо виходити з теорії, що існують кілька етапів стосунків. Перший – так званий цукерково-букетний період, який ми найбільше любимо (він триває до 18 місяців). Потім настає період відрази, перенасичення, боротьби одне з одним. Починають дратувати розкидані шкарпетки, хропіння та всі ті милі звички, які раніше так подобалися. Дуже часто на цьому етапі люди розходяться, просто «линяють» одне від одного. І от якщо вони на цій стадії стосунків опиняються у чотирьох стінах і нікуди подітися одне від одного, може виникати загроза насильства – як фізичного, так і психологічного. Причому насильство трапляється з обох боків – не лише чоловіка над жінкою, часто буває і навпаки.

Після стадії відрази пара переходить до періоду терпіння – тобто вони змирилися з усіма недоліками одне одного. Стосунки вже не такі драматичні, люди притираються одне до одного, вчаться приймати партнера.

Пізнавання один одного

Це дуже цікава стадія. Люди терпіли-терпіли (іноді вони в цьому терпінні живуть десятиліттями), а потім раптом щось відбувається. Наприклад, чоловік побачив, що в його дружину хтось закохався, або навпаки – дружина раптом помітила, що чоловіком цікавляться. І тут починається – як це? Це ж моє! І вони пізнають одне одного, вдивляються, намагаються зрозуміти.

Найцікавіше, що пара починає бачити одне одного по-новому. Далі це може дуже класно розвиватися та перерости в наступну стадію – дружби, а потім у те, до чого ми всі прагнемо, – любов. Часом ми зустрічаємо пару похилого віку, які йдуть поруч, тримаючись за руки. І ми милуємося – ах, яке диво! Ми хочемо такого ж для своїх стосунків із найпершого дня. Але для того, щоб туди дійти, треба, щоб нормально поштормило.


Люди втікають один від одного, зустрічаються увечері лише поїсти і лягти спати, в кращому випадку ще зайнятися сексом

Зараз можна сказати, що нас штучно закинули в стадію пізнавання, а багато хто був до неї не готовий. І виходить, що в цих умовах ми просто змушені побачити одне одного. Тому що ми весь час кудись біжимо, поспішаємо, заповнюємо свій час справами. Ми зайняті всім, чим завгодно, але не близькістю, не стосунками. І часто виходить, що люди втікають один від одного, зустрічаються увечері лише поїсти й лягти спати, в кращому випадку ще зайнятися сексом. І ось цих людей залишили разом і сказали: вам доведеться пізнати одне одного. Мало два тижні, мало три, ось вам ще.

І природно, що на цьому ґрунті можуть початися конфлікти. Люди не готові побачити одне одного та почути, тому що спочатку у кожного виринають дитячі травми. А це що означає? Наперед виходить власне его (внутрішня дитина) з маніфестом: я головний, я хочу! У мене забрали радощі життя! Забрали свободу! Забрали роботу! Забрали гроші, мої подорожі, відпочинок! Хто винен? І виявляється – винен той, хто поруч. З цієї причини виникають скандали і люди після карантину підуть розлучатися.

Щоб не опинитися на порозі розлучення, людям треба налагодити між собою побут, в якому вони опинилися, потрібно для початку побачити одне одного. Побачити та пізнати.

Злитися – це нормально

Щоб тримати себе в руках і не зриватися на людині, яка поруч, треба використовувати різні техніки саморегуляції. По-перше, постарайтеся зрозуміти, що є ваші почуття і ваші реакції, та є почуття та реакції іншої людини, і що вона не є персоналом, що обслуговує (в сенсі емоційного обслуговування також). І що ваш партнер чи партнерка так само переживають подібні події. Тобто ми всі опинилися в складній і невизначеній ситуації. Немає такого, що йому або їй краще, а тобі – гірше.

Так, зараз складно тим, хто замість офісу опинився вдома, особливо якщо є діти і вони вчаться – всім потрібно знайти місце, хоч невеличкий, але власний простір. Це дуже і дуже сильне емоційне перевантаження. Тому важливо зрозуміти, що зараз нормально проживати різні почуття. Нормально злитися. Нормально сумувати за втраченим. Нормально боятися. Важливо самому собі сказати, що це нормальний процес.

Врубати музику й танцювати

Є хороша техніка, яка повертає в реальність – 5-4-3-2-1. Потрібно подивитися навколо себе, відмітити 5 предметів, які бачиш; 4 звуки, які чуєш; 3 відчуття на тілі (дотик); 2 запахи та 1 смак. Це те, що допомагає привести себе до тями, коли ви відчуваєте сильне роздратування.

Ще є техніка «кричати без звуку». Для цього треба, наприклад, зачинитися у ванній, щоб нікого не лякати своїм виглядом, стати перед дзеркалом, відкрити рота, ніби ви кричите на когось, і так беззвучно кричати. Вигляд, може, й не дуже, але це добре допомагає.

Також класно займатися стретчингом, йогою, зараз повно онлайн-занять, або ж врубати музику й танцювати. Можна удвох. Тут важливо прожити почуття злості або ненависті, якщо ми говоримо саме про те, як екологічно відреагувати, щоб не знести психіку іншої людини.

Про домовленості

Домовленості – це те, що робить нас дорослими людьми.

Перше, про що варто поговорити зі своїм партнером – це турбота одне про одного і ненасильство. Проговорити, що ви удвох опинилися в досить складній ситуації, домовитися не тиснути одне на одного.

Важливо не скидати на одного з партнерів усю домашню роботу. Домовлятися про те, хто сьогодні готує сніданок, хто – вечерю, хто йде в магазин. Потрібно вносити у своє життя моменти мікроменеджменту, тому що інакше наперед вийде наш егоїзм, що може призвести до сварок.


Домовленості – це те, що робить нас дорослими людьми

Наприклад, якщо партнерка говорить: слухай, я зараз не хочу обговорювати, мені потрібно подумати, але я готова повернутися до цього питання пізніше – потрібно дати їй можливість подумати та не тиснути, а потім уже спробувати домовитися.

Також важливо включити контекст радощів: дозволяти собі щось смачне, прийняти разом ванну, зробити один одному масаж. Здавалося б, прості речі, але ми про них часто забуваємо.

Щоб налагодити стосунки, можна просто сказати: окей, ми можемо по-різному все це бачити, сприймати, чути, бо ми дві різні людини. Можна переконатися в цьому наочно: стати перед дзеркалом і зазирнути в дзеркало удвох, подивись – ти такий, а я інакший. І це нормально, що ми реагуємо на ситуацію по-різному й це не варте того, щоб сваритися.

Якщо вам здається, що немає про що говорити

Буває, що партнери на якомусь етапі розуміють, що їм немає про що поговорити одне з одним, що в них абсолютно різні цінності. Якщо у звичайному житті від цієї ситуації можна втекти, то в ізоляції – не вийде.

І знову порада – пізнавайте одне одного. Цінність не одна, їх може бути у людини певна кількість. І тут треба добре розуміти, які цінності для вас важливі, а які – ні. Можна взяти й виписати 5 або 10 головних цінностей своїх і партнера. І подивитися, поговорити про них – чому у мене про це, а у тебе про інше?

Можливо, якісь глобальні цінності у вас різняться, а ось інтереси – спільні. І це теж важливо, це основа, на якій можна розвивати стосунки. Можливо, карантин – не випробування, а шанс дати нове життя вашим стосункам.

Текст:

Анна Хаєцька

редакторка Wonderzine Україна

Ілюстрації:

rawpixel

Розповісти друзям
1 коментарпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.