Star Views + Comments Previous Next Search Wonderzine

Ситуація«5 канал» зробив благодійний календар з оголеними фото своїх працівниць. Що відбувається?

Благодійність чи сексизм?

«5 канал» оголився заради збору на ЗСУ», – саме так у «5 каналі» оголосили про свою благодійну акцію до Дня Збройних сил України. Проте на фотозйомку без цензури пішли лише жінки. Фото 12 працівниць оформили в календар, який продають на аукціонах, щоб зібрати 1 мільйон гривень на рації Motorola. Пізніше він стане доступним для всіх.

Медійниць знімали з воєнним обладнанням, яке позичили на фотосесію, зокрема, працівники каналу, які зараз у лавах ЗСУ. На сторінках календаря облич моделей не видно, вони зібрані лише на останній сторінці. Організатори пропонують «скласти пазл «тіло-обличчя» самостійно.

Як зазначають у «5 каналі», це була ініціатива самих працівниць. Її започаткувала військова фотографка, яка «зізналася, що це був її підступний план». «Є в мене дружбан у морській піхоті, я не буду казати, хто... Не секрет, що військові дуже люблять нюдси й дуже просять. І ось дружбан мій каже: «Може, у тебе є там подружки чи ще хтось, ну дуже хочеться щось красиве бачити». Очі вимагають щось прекрасне бачити, бо постійно одне й теж – розбиті будинки, війна», – розповідає жінка.

Це викликало неоднозначну реакцію в медіаспільноти й правозахисниць. Вони зазначають, що це публічна об’єктивізація, торгівля жіночим тілом, яка відбувається в часи, коли жінки страждають від сексуального насильства, зокрема на окупованих територіях. Вони також вважають, що це знецінює роботу й військовослужбовиць, які захищають Україну, і медійниць, які боролися за право, щоб їх сприймали не тільки за їхню красу. Користувачі вказують і на те, що це акт романтизації війни, адже оголені фото зі зброєю не доречні.

Представниці і представники громадських, жіночих, правозахисних і медійних організацій виступили з Заявою про неприпустимість сексистської акції 5 каналу, де закликали 5 канал відмовитись від цієї акції й не поширювати календар.

Ірина Сампан

Воєнна кореспондентка


Попри успіхи щодо гендерної політики в армії й відкриття посад для жінок, військо однаково залишається закритою патріархальною структурою, де ставлять задачі й ухвалюють рішення саме чоловіки. Щоб жінку допустили до бойового завдання чи дозволили працювати в гарячій точці, їй треба довести, що вона гідна того, що вона впорається. Негласні домовленості про недопуск жінок ще досі існують. Заради справедливості зазначу, що є командири, які не обмежені цими гендерними стереотипами, але їх меншість. Жінку сприймають більше як окрасу, сестру або матір, про яких треба дбати. Але ніхто не запитав у самих жінок, чи потрібна їм ця опіка.

Та сама ситуація з воєнними кореспондентками. Спочатку треба стати «своїм пацаном», увійти в довіру, щоб тебе сприймали серйозно, як рівну. Усі 8 років мої коліжанки вибудовували авторитет, доводили своєю професійністю, що вони тут, на передовій, не для краси, не для того, щоби послухати анекдоти чи розрядити напругу чоловікам, які «давно не відчували жіночу енергію».

Коли я побачила фотографію з календаря «5 каналу» й подивилася сюжет про це, мене охопила лють і відраза. Це абсолютне безглуздя збирати гроші за оголені фото людей, які їздять на фронт, ризикують життям, займаються серйозними речами і дбають про свою репутацію. У календарі насправді ж не 12 оголених журналісток – там зібраний образ тих, хто представляє професію, включно з воєнкорками. Це колективна відповідальність. Уявіть ситуацію: приїжджаю я на фронт, і висить цей календар. Що думають бійці? Що мене можна взяти на завдання чи що моє місце отам, на календарі? Звісно, я не несу відповідальності за їхні думки, але мене принижує, що образ журналістки формують саме такий. І що водночас це роблять ті ж журналістки й редакторки!

Це абсолютна об’єктивізація жіночого тіла, з якою ми боремося в рекламах, у побутовому житті, на роботі й в армії. Якщо авторки ідеї черпали натхнення з американських плакатів часів Другої світової, то це дуже примітивна й провальна ідея.

Ліза Кузьменко

Голова ГО «Жінки в медіа», членкиня комісії з журналістської етики


Я просто обурена цією витівкою «5 каналу». У 2022 році, коли понад 50 тисяч жінок несуть службу в ЗСУ, коли жіночі правозахисні організації щодня борються проти сексизму, а статистика щодо домашнього насильства зростає, категорично неприпустимо зображувати жінку як сексуальний об’єкт.

Організаторками стали жінки, проте вони, так само як і чоловіки, можуть транслювати сексизм. Гендерна чутливість – це не щось, що автоматично набувається з народженням, її важливо розвивати. Саме тому важливо, щоби компанія, у цьому випадку телеканал, прописували політики рівності й недискримінації. І щоби вони були не тільки на папері, але й працювали в реальному житті.

Збирати кошти на потреби ЗСУ важливо й потрібно, але варто це робити в спосіб, який не передбачає дискримінації жінок. Важливо підкреслити, що йдеться не про заборону «нюдсів» у приватних повідомленнях, а про недопустимість публічної об’єктивізації жінок. Дуже сподіваюся, що поширення цього календаря буде зупинено, а «5 канал» не просто вибачиться, а пройде тренінг із гендерної чутливості.

Анастасія Микитенко

Заступниця головної редакторки Wonderzine Україна


Можливо, цей календар має місце, але не в нашому сьогоднішньому контексті. Він може бути у світі, де всі рівні й де немає гендерних стереотипів ні в чоловіків, ні в жінок, де вибір робиться не на основі установок, які транслюють знайомі, навчальні заклади, телебачення й інтернет. У ньому не думають, що жінка не годиться для роботи і що єдина її цінність – її тіло. У ньому немає статистики, що 67% жінок в Україні віком від 15 років зазнали психологічного, фізичного або сексуального насильства. Бажання поділитися відвертими фото йдуть зсередини, а не тому що хтось попросив або тому що охоче скидають гроші саме на оголену жінку.

Допоки ми цього всього не досягли, календар буде не про свободу жіночої сексуальності, а про об’єктивацію. А кожен індивідуальний вибір жінки буде політичним, адже нас досі сприймають не як окремих особистостей із різними поглядами, а як набір стереотипів. Тож усі інші медійниці перетворяться на ті фото з жартами про те, чи не хочемо ми зробити такий календар у себе в редакції, бо інакше ми не підтримуємо ЗСУ, і чи не хочемо ми отримати інтерв’ю в обмін на оголені фото. Навіть якщо для ініціаторок проєкту це було про впевненість у своєму тілі, сміливість і розкутість, вони мають розуміти можливу реакцію на нього і вплив, який матиме «календар з медійницями» на їхніх же колежанок.

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.