ТрендУкраїнські традиції й сучасність: 5 брендів килимів, які створюють затишок
З коментарем культурологині Марії Дячук
Килимарство – традиційна та одна з найголовніших галузей народного мистецтва України. Килим завжди був не лише звиклим атрибутом побуту, а й мав сакральне значення. За допомогою орнаментів і візерунків українці зашифровували в килими своє повсякденне життя, вірування та культуру.
Ми поговорили з культурологинею й співавторкою подкасту «Як продати картину» Марією Дячук про історію килима в Україні та його значення в культурі. Також розповідаємо про 5 сучасних українських брендів килимів, які продовжують розвивати традицію килимарства й дотепер, цікаво поєднуючи у своїх витворах минуле та сьогодення.
Текст: Юлія Ващенко
Ми створили цей матеріал за підтримки наших читачів
Про типи етнічних українських килимів
Килими грали найчастіше ту саму ужиткову роль, як і сьогодні – ними застеляли край ліжка, столи, скрині, підлогу. Не лише з метою прикрашання оселі, але й для збереження тепла й через прадавні обрядові вірування. Українці з особливою увагою ставилися до місць на межі – поріг, край. Ці місця вважалися точками переходу, де важливо захистити себе від впливу злих сил. З цією метою й закривали ці «небезпечні» місця килимами. З незвичного для сучасників – килимами також накривали труну під час похоронного обряду. Це дуже логічно в контексті віри в магічну силу перехідних станів, адже мрець теж персонаж на межі – уже не тут, але й не там. Килим відмежовував його від світу живих.
Про це згадується, зокрема, у «Повісті минулих літ» – після вбивства в 10 столітті древлянського князя Олега, його тіло «винесли й поклали на килимі».
Про матеріал і техніки, за допомогою яких ткали килими
У традиціях українського килимарства зазвичай використовували вовну, льон і коноплі, а також натуральні фарбники, що виготовлялися з рослин і навіть комах. Техніка давнього примітивного ткацтва, до того як виникли верстати, була ручною й досить кропіткою. Для цього ткач використовував деревʼяну раму, поперек якої натягувалися нитки «основи». Поміж ними ткач вплітав нитки, з яких складався орнамент. Килим не ткали на всю ширину одночасно, окремо – тло, окремо – візерунки. Готовий килим вичісували гребінцем. Унаслідок ручної праці та простої технології поверхня килимів виходила нерівною, але ці найстаріші вироби сьогодні і є найбільш цінними.
У 19 столітті техніка стала більш механізованою й загалом культура килимарства пішла на спад. Проте у 20 столітті це явище почали досліджувати та збирати. Зокрема, для цього багато зробив український художник Федір Кричевський.
Про орнаменти килимів у різних регіонах України та їхнє значення
Залежно від регіону українські традиційні килими, так само як і традиції вишиваних сорочок, мали свої особливості. Наприклад, для Полтавщини, Київщини, Чернігівщини характерні квіткові орнаменти та помітні впливи східної культури, барокові мотиви. Натомість килими західних регіонів України (Галичина, Буковина, Волинь) мають характерний геометричний або рослинно-геометризований орнамент.
Українські килими справді мають свій оригінальний стиль і самобутні поєднання кольорів. Проте сказати точно, які сенси закладали українці в ті чи інші форми, ми не можемо. Найімовірніше, візерунки та форми, що трапляються у традиційних килимах, працюють у тій самій системі символів, що й візерунки писанок чи вишивки – вони відсилають до глобальних, усеохопних і найважливіших тем життя та смерті, циклічності, поняття роду та шани до світобудови.
Про кольори
Першочергово використовувалися традиційні натуральні барвники. Відповідно, кольори не були яскравими чи насиченими.
Кольори, так само як і орнаменти, були характерно різними для різних регіонів. Наприклад, на Закарпатті переважали поєднання бордових і темно-синіх, червоних і зелених, фіолетових і жовтих із незначним вкрапленням сірих, білих і рожевих барв. Тоді як на Полтавщині переважає спокійна кольорова гама: килими з блакитним, золотаво-жовтим або чорним тлом, рідше – з білим, сірим, зеленим і коричневим. Чорний колір традиційно символізував землю та багатство, жовтий – сонце та життя, червоний – кров і кохання, зелений – природу.
Бренд Fully Wooly відомий своїми килимами з натуральної вовни, виготовленими за традиціями Галичини. Бренд більше орієнтований на сучасний дизайн килимів, хоча в його доробку є і вироби в традиційних для України кольорах і візерунках.
За словами засновниці Fully Wooly Марії Швед, вона познайомилась з українським килимарством, коли шукала килими в кімнату для своїх дітей. Вона виявила, що в Україні є тільки один завод, але він виробляє штучні килими в радянському стилі. Тож вирішила звернутись до майстрів, які виготовляють традиційні для Карпат ліжники.
«Як виявилось, можливості наших майстрів досить великі, і тоді я подумала, що це може бути цікаво не тільки мені. Так і з'явилась ідея створити свій бренд. Наші килими – це про стародавні традиції. Вони виготовляються за одними й тими самими технологіях, що відомі вже понад 200 років, на старовинних станках. Навички майстринь передаються з покоління в покоління, ну і загалом це ручний процес, який від А до Я створений у гармонії з природою. Це заворожує й надихає підтримувати та розвивати килимарство в Україні».
Mapico має на меті зберегти та підтримати розвиток ручного ткацтва, використовуючи традиційну техніку й матеріали для створення нових виробів, а саме карпатських ліжників і гуні.
«Ми почали з того, що захотіли цей прекрасний матеріал використати для меблів. Гуня, крім своїх таких утилітарних властивостей, виглядає дуже цікаво, особливо коли розумієш, що це виткано вручну. Також надзвичайно захопливим є і сам процес виготовлення, бо він дійсно не змінюється вже століття. Це дивовижно, що ці техніки збереглися, їх цікаво використовувати. Ми в сучасному світі так багато кажемо про екологічність, про стале споживання. І от у нас є готовий матеріал, перевірений століттями, який відповідає всім цим критеріям. Це дуже захопливо», – зазначає дизайнерка та засновниця MAPICO Марія Пуляєва.
Бренд надає перевагу використанню простих геометричних візерунків і використовує обмежену кількість кольорів. Здебільшого це натуральні нефарбовані відтінки вовни: від молочного до темно-сірих відтінків, але також можна зустріти й охру та коричневий кольори. До деяких виробів, особливо подушок, майстрині додають ручну вишивку, що не відповідає традиції ліжникарства, але надає виробам унікального почерку.
Бренд Solomia продовжує традицію ремесла ткацтва та вишивки, що історично було візитівкою Решетилівського регіону. Саме це стало джерелом майстерності та натхнення для студії.
«Понад 300 років Решетилівка є осередком килимарства на Полтавщині. Цей регіон має навіть свою особливу техніку ткання «деркання». Вона полягає в тому, що вовняні нитки схожих кольорів рівно лягають горизонтальними рядами та плавно перетікають одна в одну. Відповідно, виріб ніби «мерехтить» відтінками, попри те, що з великої відстані узори сприймаються, як цілісні кольорові плями», – підкреслює культурологиня Марія Дячук.
Бренд вдало поєднує сучасні та багатовікові методи ткацтва, створюючи килими з натуральної вовни на бавовняній основі, фарбованої екологічними чи харчовими барвниками. Збережені та відтворені техніки ткацтва дають змогу виконувати та поєднувати різноманітні мотиви: геометричні візерунки, орнаменти, а також складні роботи, такі як портрети та пейзажі.
Майстри студії намагаються залишати культуру та традиції українського килимарства, одночасно розширюючи межі сучасного дизайну.
KilimArt Studio – це авторська художня майстерня, заснована у 2015 році художницею та дизайнеркою Яною Михальянц у селі Пістинь на Прикарпатті. Килими тчуть на старовинних верстатах із натуральної овечої вовни.
«Сучасні килими більш монохромні. Архітектура зберігається, але вона мінімалістична, стримана та підходить до будь-якого сучасного інтер'єру. Наші килими двосторонні. Техніка цікава тим, що нитка заробляється так, щоби не утворювались вузлики. Я перфекціоністка, тому випустити поганий виріб на світ я не можу. Що це кому дасть? У нашого бренда є відчуття міри, тому ми вважаємо, що краще менше, але якісніше», – розповіла власниця KilimArt Studio Яна Михальянц.
Окрім килимів, бренд також виготовляє предмети декору для інтер'єру, текстильні та мальовничі полотна, ткані подушки, панно на стіну, торби та сумки. Мета студії – зберегти традиційний вид ткацтва та надати йому сучасного звучання, а також проводити культурну та просвітницьку діяльність із розповсюдження знань про традиційні ремесла.
Бренд Gushka заснували у 2017 році як соціальний бізнес, який ставить за мету фінансово підтримувати креативний простір у горах «Дідова Хатчина», а також зберегти й осучаснити стародавню українську традицію килимарства.
Гушка – це моток ниток, який використовується під час ткання. Звідси й походить назва бренда. Місцем народження проєкту стало село Яворів, яке є центром ліжникарства в Україні. Для виготовлення виробів майстри використовують 100% натуральну й екологічно чисту овечу шерсть.
Бренд створює килими з найрізноманітнішими структурами і кольорами. Наш улюблений — 00022229, з яскравими довгими ворсинками посеред білого килиму. Він створює відчуття, наче через підлогу сучасної квартири прозирає дикий ліс.
Коментарі
Підписатись